Спосіб профілактики акушерських та перинатальних ускладнень і покращення нейропсихологічного статусу у вагітних із посткомоційним синдромом

- С. 20-27). Прогестерон викликає особливий інтерес, тому що сучасна нейрохімія довела, що нейропептиди несуть основне нейротрофічне фармакологічне навантаження. Наявність низькомолекулярної пептидної фракції дозволяє відносно легко долати гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) і доходити безпосередньо до нервових клітин в умовах периферичного введення (Клиническая фармакология с элементами клинической биохимии. Руководство для врачей и клинических провизоров / Под ред. С.В. Нагиева, Т.Д. Бахтеевой, И.А. Зупанца. - Донецк: «Ноумедги», 2011. - С. 765-767). Мікронізований прогестерон має нейропротекторний, анксіолітичний, вегетостабілізуючий, м'який седативний і спазмолітичний вплив, що дуже важливо і для здорових вагітних (якщо нервова система вагітної не знаходиться в стані охоронного гальмування, вона не може 1 UA 109956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 забезпечити плоду повний фізіологічний спокій), а тим паче для вагітних з ПКС. Треба зазначити, що достатній рівень прогестерону як прекурсора аллопрегнанолону не тільки необхідний для вагітної з ПКС, а і вельми важливий для плода. Аллопрегнанолон приймає участь у захисті і розвитку мозку плода, особливо в III триместрі (дозріваючі структури мозку стають більш чутливими до зазначеного нейростероїду). При наявності ФПД і гіпертензійних розладів під час вагітності аллопрегнанолон підвищує стійкість мозку плода до гіпоксії, що розвивається у плода, за рахунок патологічних процесів (генералізований вазоспазм, порушення проникності ендотелію, порушення функціонування фето-плацентарного комплексу (ФПК), присутніх при вищезазначених ускладненнях вагітності. Наша пропозиція щодо включення мікронізованого прогестерону як нейропротектора для профілактики акушерських та перинатальних ускладнень і покращення нейропсихологічного статусу у вагітних із ПКС базується на встановленому в експериментальних умовах і підтвердженому в нашій клініці мультимодальному впливі (нейропротекторному, анксіолітичному, вегетостабілізуючому, м'якому седативному, спазмолітичному), що в клінічному плані покращує акушерські та перинатальні показники і загальний стан вагітної з ПКС. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Вагітним із ПКС і імунологічною сенсибілізацією мікронізований прогестерон призначався по 200 мг на добу перорально (саме при пероральному застосуванні спостерігається гарний нейропротекторний ефект) з 24 тижнів вагітності до пологів. Призначення препарату з 24 тижнів обумовлено підвищенням ризику акушерських та перинатальних ускладнень, що обумовлено максимальним підвищенням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) і відповідно підвищенням проникності ГЕБ та погіршенням неврологічного статусу. Для підтвердження ефективності заявленого способу профілактики акушерських та перинатальних показників і покращення нейропсихологічного статусу у вагітних із ПКС було обстежено 3 групи жінок. Основна група - вагітні із ПКС (n=42), які отримували мікронізований прогестерон 200 мг на добу перорально з 24 тижнів до пологів. Група порівняння - вагітні із ПКС (n=38), котрі отримували як нейропротектор Тіоцетам в дозі 5мл на 200 мл 5 % розчину глюкози в/в крапельно 1 раз на добу протягом 3-х діб, потім по 1 таб. 2 рази на добу протягом 7 діб, 2 курси з перервою в 2 тижні. В залежності від ускладнень вагітності, жінки основної і групи порівняння отримували лікування згідно існуючих протоколів. Контрольну групу склали соматично здорові вагітні (n=31). Усі жінки були рандомізовані за віком, акушерськогінекологічним анамнезом; вагітні з ПКС - також за тяжкістю патологічного процесу. Критеріями ефективності заявленого нами способу були: 1) Порівняльний аналіз показників акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із груп, які ми обстежували. 2) Сумарна клінічна оцінка ефективності мікронізованого прогестерона у вагітних з ПКС за результатами нейропсихологічного тестування - шкала загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale - CGI). 3) Рівень нейроспецифічного білка GFAP в сироватці крові вагітних як маркера позитивного, стабілізуючого впливу мікронізованого прогестерона на стан гематоенцефалічного бар'єру вагітних. Аналізуючи перебіг поточної вагітності і пологів отримані наступні дані: у вагітних групи порівняння ФПД розвивалася в 2,6 разів частіше, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода в 3,2 рази частіше, прееклампсія в 2,1 рази частіше, ніж в основній групі. Передчасні пологи були в 2,5 рази частіше в групі порівняння в порівнянні з вагітними основної групи, пологи операцією кесарів розтин в 2 рази частіше, що було пов'язано с передчасним розродженням у зв'язку з тяжкістю пізнього гестозу, прогресуванням гіпертензійних розладів, погіршенням неврологічного статусу. Отримані дані свідчать про гарний вплив заявленого способу як профілактики таких ускладнень вагітності і пологів, як ФПД, ЗВУР, гіпертензійні розлади під час вагітності, передчасні пологи з одночасною стабілізацією нейропсихологічного статусу у вагітних із ПКС. Динаміка загального клінічного стану вагітних досліджених груп за даними Шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale - CGI) відображена в таблиці 1. 55 2 UA 109956 C2 Таблиця 1 Динаміка стану вагітних досліджених груп за даними Шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale - CGI) Результат лікування Погіршення Відсутність динаміки Помірне поліпшення Виражене поліпшення Повний регрес симптомів Основна група (n=42) 0 (0 %) 13 (28,26 %) 16 (34,78 %)* 17 (36,96 %)* 0 (0 %) Група порівняння (n=38) 3 (7,32 %) 22 (53,66 %) 10 (24,39 %) 6 (14,63 %) 0 (%) Примітка: * - вірогідна різниця з групою зіставлення (Р