Спосіб профілактики акушерських та перинатальних ускладнень і покращення нейропсихологічного статусу у вагітних із посткомоційним синдромом

- С. 20-27). Прогестерон викликає особливий інтерес, тому що сучасна нейрохімія довела, що нейропептиди несуть основне нейротрофічне фармакологічне навантаження. Наявність низькомолекулярної пептидної фракції дозволяє відносно легко долати гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) і доходити безпосередньо до нервових клітин в умовах периферичного введення (Клиническая фармакология с элементами клинической биохимии. Руководство для врачей и клинических провизоров / Под ред. С.В. Нагиева, Т.Д. Бахтеевой, И.А. Зупанца. - Донецк: "Ноумедги", 2011. – С. 765-767). Мікронізований прогестерон має нейропротекторний, анксіолітичний, вегетостабілізуючий, м'який седативний і спазмолітичний вплив, що дуже важливо і для здорових вагітних (якщо 1 UA 95709 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 нервова система вагітної не знаходиться в стані охоронного гальмування, вона не може забезпечити плоду повний фізіологічний спокій), а тим паче для вагітних з ПКС. Треба зазначити, що достатній рівень прогестерону як прекурсора алопрегнанолону не тільки необхідний для вагітної з ПКС, а і вельми важливий для плода. Алопрегнанолон приймає участь у захисті і розвитку мозку плода, особливо в ІІІ триместрі (дозріваючі структури мозку стають більш чутливими до зазначеного нейростероїду). При наявності ФПД і гіпертензійних розладів під час вагітності алопрегнанолон підвищує стійкість мозку плода до гіпоксії, що розвивається у плода, за рахунок патологічних процесів (генералізований вазоспазм, порушення проникності ендотелію, порушення функціонування фетоплацентарного комплексу (ΦПК), присутніх при вищезазначених ускладненнях вагітності. Наша пропозиція щодо включення мікронізованого прогестерону як нейропротектора для профілактики акушерських та перинатальних ускладнень і корекції нейропсихологічного статусу у вагітних із ПКС базується на встановленому в експериментальних умовах і підтвердженому в нашій клініці мультимодальному впливі (нейропротекторному, анксіолітичному, вегетостабілізуючому, м'якому седативному, спазмолітичному), що в клінічному плані покращує акушерські та перинатальні показники і загальний стан вагітної з ПКС. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Вагітним із ПКС і імунолотічною сенсибілізацією мікронізований прогестерон призначався по 200 мг на добу перорально (саме при пероральному застосуванні спостерігається гарний нейропротекторний ефект) з 24 тижнів вагітності до пологів. Призначення препарату з 24 тижнів обумовлено підвищенням ризику акушерських та перинатальних ускладнень, що обумовлено максимальним підвищенням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) і відповідно підвищенням проникності ГЕБ та погіршенням неврологічного статусу. Для підтвердження ефективності заявленого способу профілактики акушерських і перинатальних показників і корекції нейропсихологічного стану у вагітних з ПКС було обстежено 3 групи жінок. Основна група - вагітні з ПКС (n = 42), які отримували мікронізоваиий прогестерон 200 мг на добу перорально з 24 тижнів до пологів. Група порівняння - вагітні з ПКС (n = 38), котрі отримували як нейропротектор Тіоцетам в дозі 5 мл на 200 мл 5 % розчину глюкози в/в крапельно 1 раз на добу протягом 3-х діб, потім по 1 таб. 2 рази на добу протягом 7 діб, 2 курси з перервою в 2 тижні. В залежності від ускладнень вагітності, жінки основної і групи порівняння отримували лікування згідно з існуючими протоколами. Контрольну групу склали соматично здорові вагітні (n = 31). Усі жінки були рандомізовані за віком, акушерсько-гінекологічним анамнезом; вагітні з ПКС - також за тяжкістю патологічного процесу. Критеріями ефективності заявленого нами способу були: 1) Порівняльний аналіз показників акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із груп, які ми обстежували. 2) Сумарна клінічна оцінка ефективності мікронізованого прогестерону у вагітних з ПКС за результатами нейропсихологічного тестування - шкала загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale-CGI). 3) Рівень нейроспецифічного білка GFAP в сироватці крові вагітних як маркера позитивного, стабілізуючого впливу мікронізованого прогестерона на стан гемато-енцефалічного бар'єру вагітних. Аналізуючи перебіг поточної вагітності і пологів отримані наступні дані: у вагітних групи зіставлення ФПД розвивалася в 2,6 разу частіше, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода в 3,2 разу частіше, прееклампсія в 2,1 разу частіше, ніж в основній групі. Передчасні пологи були в 2,5 рази частіше в групі зіставлення в порівнянні з вагітними основної групи, пологи операцією кесарів розтин в 2 рази частіше, що було пов'язано з передчасним розродженням у зв'язку з тяжкістю пізнього гестозу, прогресуванням гіпертензійних розладів, погіршенням неврологічного статусу. Отримані дані свідчать про гарний вплив заявленого способу як профілактики таких ускладнень вагітності і пологів, як ФПД, ЗВУР плода, гіпертензійні розлади під час вагітності, передчасні пологи з одночасною стабілізацією нейропсихологічного статусу у вагітних із ПКС. Динаміка загального клінічного стану вагітних досліджених груп за даними Шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale-CGI) відображена в таблиці 1. 55 2 UA 95709 U Таблиця 1 Динаміка стану вагітних досліджених груп за даними Шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale-CGI) Результат лікування Погіршення Відсутність динаміки Помірне поліпшення Виражене поліпшення Повний регрес симптомів Основна група (n = 42) 0 (0 %) 13 (28,26 %) 16 (34,78 %)* 17 (36,96 %)* 0 (0 %) Група зіставлення (n = 38) 3 (7,32 %) 22 (53,66 %) 10 (24,39 %) 6 (14,63 %) 0 (%) Примітка: * - вірогідна різниця з групою зіставлення (Р