Спосіб катетеризації периферичних вен

Реферат: Спосіб катетеризації периферичних вен шляхом обробки антисептиком ділянки шкіри над веною, фіксації вени, проколювання шкіри і стінки вени в напрямку течії крові голкою із пластиковою канюлею-катетером, виведення голки з вени, введення інфузійної канюлі-катетера в вену методом "катетер на голці" та під'єднання інфузійної системи. Для пунктування вибирають зовнішню яремну вену, яку фіксують пальцем на 1-2 см вище ключиці, голку вводять, коли пацієнту пропонують виконати маневр Вальсальви, роблячи сильний видих при затиснутому роті і носі, а як катетер застосовують інфузійну канюлю Ю-ФЛЕКС®. UA 110326 U (12) UA 110326 U UA 110326 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, точніше, до інтенсивної терапії та анестезіології, і може бути використаний в діагностиці, хірургічному, реанімаційному та терапевтичному лікуванні хвороб, що потребують катетеризації вен. Пункції та катетеризації периферичних і центральних вен належать до числа найпоширеніших маніпуляцій в практичній медицині. За один рік у світі встановлюється понад 500000000 периферичних і більше 15000000 центральних венозних катетерів. Венесекція в даний час застосовується вкрай рідко (http://www.nedug.ru/lib/lit/anest/01oct/anest27/anest.htm). При порівняльній оцінці використання периферичних і центральних вен перевагу в більшості випадків має бути надано першим. Зрозуміло, в деяких випадках катетеризація центральних вен або більш раціональна, або взагалі не може бути замінена катетеризацією периферичних вен (вимірювання центрального венозного тиску, установка кардіостимулятора і т. ін.). Проте в ситуаціях надмірної екстреності, коли необхідно негайно почати інфузійну терапію (шок, масивна крововтрата, тяжка травма на догоспітальному етапі та ін.) та при пошкодженні центральних вен, пріоритет за використанням периферичних вен. Найчастіше катетеризують периферичні підшкірні вени верхніх кінцівок: вени ліктьового згину, вени тилу кисті, передпліччя та плеча. Набагато рідше використовують периферичні підшкірні вени нижніх кінцівок. У маленьких дітей для внутрішньовенних введень можуть бути використані підшкірні вени голови. Внутрішньовенні катетери для установки в периферичні вени призначені для тривалого внутрішньовенного вливання. Зазвичай - більше 3 діб, коли виникає необхідність повторних інфузій. Зовні катетер - це індивідуально упакований виріб, який має прозорий верх з тонкого пластику, через який видно катетер і всередині нього знаходиться голка. Після проколу вени голку видаляють, і в судині залишається катетер, а не голка. Хворий або медичний персонал може переміщати руку з катетером, не турбуючись про пошкодження вени. Тривалість перебування такого катетера в вені визначається матеріалом, з якого він виготовлений, заходами догляду за катетером і розчинами, які вливаються. Відомий найближчий до способу, що заявляється, по суті та досягнутому технічному результату вибраний за найближчий аналог спосіб катетеризації периферичних вен верхньої кінцівки шляхом обробки антисептиком ділянки шкіри над веною, накладання джгута на кінцівку для фіксації та наповнення вени, проколювання шкіри та стінки вени в напрямку течії крові голкою із поліетиленовою канюлею, виведення голки з вени, введення інфузійної канюлікатетера в вену методом "катетер на голці" та під'єднання інфузійної системи (В.П. Сухоруков, А.С. Бердикян, С.Л. Эпштейн. Пункция и катетеризация вен. - СПб.: ООО "Санкт-Петербургское медицинское издательство". 2001. - С. 3-5). За відомим способом-найближчим аналогом кінцівка, периферичні вени якої катетеризують, повинна бути нерухомою і перебувати в зручному для оператора положенні: рука максимально розігнута, а під лікоть підкладають спеціальну подушечку або складений у кілька разів рушник. За 1-2 хвилини до пункції на кінцівку (по тканині) накладають джгут - гумову трубку на 10 см вище передбачуваного місця пункції в розтягнутому стані і зав'язують. Пацієнту пропонують стискати і розтискати пальці кисті. Вена при цьому добре промацується під шкірою. Голку, з'єднану з пластиковою канюлею-катетером, вколюють у вену по напрямку течії крові. Захоплення канюлі здійснюють трьома пальцями. Після проколу шкіри канюлю вводять в кровоносну судину. Про попадання кінчика канюлі в вену сигналізує поява крові в камері канюлі. Голку фіксують, а пластикову частину канюлі повільно до кінця зсовують у вену. Голку видаляють, вену перетискають для зниження кровотечі, під'єднують інфузійну систему. Для проведення болюсних вливань використовують верхній порт канюлі, для постійних інфузій - боковий порт (Фіг. 1). Внутрішньовенний "катетер на голці" для периферичних вен марки 17G Medicare® за найближчим аналогом (Фіг. 1) складається з голки, пластикової канюлі з верхнім і боковим портами та заглушки. Якщо канюлю далі не використовують для інфузії, то в неї вводять розчин гепарину для попередження тромбування і закривають, закручуючи кришечкою. Канюлю фіксують пов'язкою для попередження розвитку "механічних" флебітів внаслідок подразнення судини канюлею, що переміщається. Недоліками відомого способу-найближчого аналога є: - відсутність ін'єкційного доступу до периферичних вен кінцівок в разі їхньої непридатності для катетеризації (пошкодження через численні втручання, флебіти і т.п.), а пошук нового доступу ускладнює та пролонгує виконання процедури; - в екстреній ситуації при утрудненому або неможливому традиційному венозному доступі лікарі одразу переходять до пункції центральних вен (підключичної вени або внутрішньої яремної вени), що збільшує інвазивність маніпуляції та підвищує її ризик; 1 UA 110326 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - відсутність додаткового венозного доступу для анестезіолога в разі необхідності при екстреній ситуації під час операції, оскільки катетеризація ліктьової вени як додаткового венозного доступу заважає хірургу працювати; - при катетеризації периферичних вен неминучим є контакт медичного персоналу з кров'ю хворого, що створює для останнього небезпеку зараження вірусами гепатиту, СНІДу і т.п.; - ризик розвитку "механічних" флебітів після повторних та невдалих спроб катетеризації через відсутність комфорту роботи медперсоналу та комфорту для пацієнта; - наявність невдалих спроб і шансу наскрізного проколу вени; - часте механічне пошкодження катетера. В основу корисної моделі поставлена задача в способі катетеризації периферичних вен шляхом вибрання для цього зовнішньої яремної вени (v. Jugularis externa) (ЗЯВ), інфузійної канюлі-катетера Ю-ФЛЕКС®, удосконалення процедури введення катетера забезпечити простоту та швидкість виконання процедури, зменшення інвазивності маніпуляції та зниження ризику пошкодження вени, швидке отримання додаткового венозного доступу під час операції, безпеку і комфорт для медперсоналу та пацієнта при катетеризації, мінімізацію числа невдалих спроб і наскрізного проколу вени. Порівняно з відомим способом частота розвитку флебіту знижується втричі, частота механічного пошкодження катетера - в 2,57 разу, число випадків контакту медперсоналу з кров'ю пацієнта - в 19,6 разу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб катетеризації периферичних вен шляхом обробки антисептиком ділянки шкіри над веною, фіксації вени, проколювання шкіри і стінки вени в напрямку течії крові голкою із пластиковою канюлею-катетером, виведення голки з вени, введення інфузійної канюлі-катетера в вену методом "катетер на голці" та під'єднання інфузійної системи. Новим у створеному способі є те, що для пунктування вибирають ЗЯВ, яку фіксують пальцем на 1-2 см вище ключиці, голку вводять, коли пацієнту пропонують виконати маневр Вальсальви, роблячи сильний видих при затиснутому роті і носі, а як катетер застосовують інфузійну канюлю Ю-ФЛЕКС®. Між сукупністю ознак корисної моделі та технічним результатом, якого можна досягти при його реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Відомості про широке використання для катетеризації ЗЯВ як венозного доступу у вітчизняній літературі практично не зустрічаються. Найчастішим показаннями для катетеризації ЗЯВ при застосуванні авторами розробленого способу в медичній практиці була відсутність придатних для катетеризації периферичних вен верхніх кінцівок. Однією з поширених причин цього є інтервенційне ураження периферичних вен у осіб з опійною (ін'єкційною) наркотичною залежністю. Оскільки ЗЯВ знаходиться під шкірою на боковій поверхні шиї - незручному місці для автоін'єкцій наркомана, вона завжди перебуває у неушкодженому стані. Особливо актуальним є вибір ЗЯВ в ситуаціях надмірної екстреності, коли необхідно негайно почати інфузійну терапію (шок, масивна крововтрата, важка травма на догоспітальному етапі, екстрена ситуація під час хірургічної операції та ін.). При медичному обслуговуванні пацієнтів із групи підвищеного ризику (хворі на СНІД, гепатит В і С, необстежені пацієнти) найгостріше стоїть проблема безпеки медперсоналу. Безпека найважливіша сучасна вимога до катетеризації периферичних вен. Проте при катетеризації периферичних вен за відомим способом-найближчим аналогом з використанням для периферичних вен внутрішньовенного "катетера на голці" марки 17G Medicare® (типу Венфлон) неминучим є контакт медичного персоналу з кров'ю хворого, що створює для останнього небезпеку зараження вірусами гепатиту, СНІДу і т.п., адже при виведенні голки з вени після її проколювання, введенні інфузійної канюлі-катетера в вену та під'єднанні інфузійної системи кров обов'язково витікає з вени на шкіру пацієнта, часто розбризкується. Оскільки проколювання вени відбувається "наосліп", існує наявність невдалих спроб і шансу наскрізного проколу вени та часте механічне пошкодження катетера. Після повторних та невдалих спроб катетеризації через відсутність комфорту роботи медперсоналу та комфорту для пацієнта існує ризик розвитку "механічних" флебітів. Порівняльну ефективність способу катетеризації периферичних вен, що заявляється, і відомого способу-найближчого аналога було вивчено на 127 пацієнтах із різним станом периферичних вен верхніх кінцівок. Середній вік 127 пацієнтів склав 27,5±3,5 року, середній термін перебування в стаціонарі - 6±2 дні. Залежно від використовуваних способів катетеризації периферичних вен 127 пацієнтів розділили на дві групи. У першій групі (І), в яку ввійшли 53 пацієнта, маніпуляції проводили за способом, що заявляється, а в другій групі (II) із 74 пацієнтів - за відомим способом-найближчим аналогом. Пацієнти І групи не мали придатних для внутрішньовенних втручань периферичних вен верхніх кінцівок через їхнє інтервенційне 2 UA 110326 U 5 ураження, що було показанням для вибору для катетеризації ЗЯВ. В цій групі застосували в якості катетера інфузійну канюлю Ю-ФЛЕКС® виробництва компанії Юрія-Фарм (Україна). Пацієнтам II групи виконували катетеризацію периферичних вен верхніх кінцівок (латеральна і медіальна підшкірні вени руки, v. cephalica et v. Basilica) за допомогою канюлі-катетера марки 17G Medicare® (типу Венфлон), як це передбачено відомим способом-найближчим аналогом. Дані спостережень та досліджень занесено до таблиці. Таблиця Порівняльна ефективність способу катетеризації периферичних вен, що заявляється, (І група) та відомого способу-найближчого аналога (II група) Данні дослідження Термін знаходження канюлі у вені, год. Кількість спроб пункції Кількість механічних пошкоджень катетера Розвиток флебіту у пацієнтів Число випадків контакту медперсоналу з кров'ю Комфорт для пацієнта Комфорт для персоналу Число пацієнтів І група, II група, n=53 n=74 60±12 48±12 1,1±0,05* 1,5±0,1* 2 (3,7 %)* 7 (9,5 %)* 1 (1,8 %)* 4 (5,4 %)* 1 (1,8 %)* 26 (35,2 %)* +++ ++ +++ + Порівняльна ефективність, рази 1,25 1,36 2,57 3,0 19,6 (+) 1,5 (++) 3,0 Примітка: * - р