Спосіб прогнозування виживаності при аденокарциномі товстої кишки

Реферат: Винахід належить до способу прогнозування виживаності при аденокаоциномі товстої кишки шляхом гістологічного дослідження з визначенням ступеня дедиференціювання, індексу проліферації Кі-67, вмісту ДНК, кількості ядерцевих організаторів, шляхом розрахунку UA 115376 C2 (12) UA 115376 C2 кумулятивної функції ризику для різних часових інтервалів та її трансформування у розрахунок кумулятивної виживаності, і, таким чином, удвічі підвищено якість прогнозування виживаності, які ґрунтуються на використанні ступеня дедиференціювання пухлин (G), що наразі є загальновизнаним самостійним гістологічним критерієм прогнозу. UA 115376 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Винахід належить до галузі медицини, а саме до онкології та патологічної анатомії, і може використовуватися для прогнозування виживаності хворих на аденокарциному товстої кишки. Відомий спосіб прогнозування при аденокарциномі товстої кишки базується на визначенні середнього вмісту ДНК в ядрах пухлинних клітин, що у свою чергу корелює зі стадією захворювання [1]. Але такій підхід до оцінки властивостей пухлини та її потенціалу є неправомірним через мінливість вмісту ДНК в ядрах клітин аденокарциноми товстої кишки, пов'язаної з різними патогенетичними механізмами виникнення пухлин та їх гетерогенністю [2]. За прототип вибрано спосіб прогнозування виживаності при аденокарциномі товстої кишки (The expression of multiple proteinsas prognostic factorsin colorectal cancer: Cathepsin D, p53, COX2, Epidermal Growth Factor Receptor, C-erbB-2, and Ki-67 / I.Y. Shin, N.Y. Sung, Y.S. Lee [et al.] // Gut and Liver. - 2014. - Vol. 8, № 1. - P. 13-23), за яким визначають низку параметрів, пов'язаних з експресією певних білків (Cathepsin D, p53, COX-2, EGFR, c-erbB-2, and Ki-67), та їх кореляцію з виживаністю. Позитивним у прототипі є те, що використання способу підвищує достовірність прогнозу показника виживаності хворих на аденокарциному товстої кишки при застосовуванні у рутинній патогістологічній практиці. Недоліком прототипу є те, що при визначенні прогнозу не враховується наявність та спосіб взаємодії прогностичних факторів, які розглядалися кожен окремо або як проста сума. В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб прогнозування виживаності хворих на аденокарциному товстої кишки шляхом багатофакторної оцінки стану ядерного апарату пухлинних клітин з урахуванням зціплення ознак, що включає вміст ДНК в ядрах пухлинних клітин, стан ядерцевих організаторів, проліферативну активність пухлинних клітин, що дасть можливість удвічі підвищити якість прогнозування виживаності порівняно з тими ознаками, які ґрунтуються на використанні ступеня дедиференціювання пухлини (G), що наразі є загальновизнаним самостійним гістологічним критерієм прогнозу. Поставлена задача вирішується наступним чином. Визначають вміст ДНК в ядрах 30 клітин аденокарциноми товстої кишки (АТК) на препаратах, забарвлених за Ейнарсоном, розраховують середнє значення вмісту ДНК (кількість ДНК диплоїдного стану = 1) у ядрах клітин пухлини (NDNA). За середнім вмістом ДНК у ядрах клітин пухлини поділяють на три підгрупи: D - середній вміст до 1,2; D+ - середній вміст від 1,2 до 2,5; Т+ - середній вміст понад 2,5. На зрізах, імпрегнованих сріблом, визначають кількість ядерцевих організаторів (NOR) в ядрі 50 клітин АТК та розраховують середнє значення кількості ядерцевих організаторів для пухлини (nNOR). Для пухлини визначають частку клітин, у якій виявляють експресію Кі-67. При оцінці прогностичної значимості поєднання показників, отриманих при дослідженні 130 епітеліальних пухлин товстої кишки та 11 зразків умовно нормальної товстої кишки, було проведено низку процедур прямого і зворотного включення змінних у регресійну модель. При цьому були використані як окремі фактори, так і їх комбінації, у яких простежувався зв'язок між ними (Табл. 1). Таблиця 1 Параметри і змінні моделей при регресійному аналізі виживаності при аденокарциномах товстої кишки залежно від комбінації факторів Модель Ν І 74 II 74 LR p(M) AUC p(AUC) 140,69