Спосіб прогнозування наслідків лікування хворих на рак товстої кишки

Спосіб прогнозування наслідків лікування хво рих на рак товстої кишки шляхом збору, інтегральної оцінки і аналізу найбільш характерних ознак перебігу захворювання, який відрізняється тим, що на основі встановлених прогностичних критеріїв і груп ризику визначають віддалені наслідки комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для прогнозування віддалених результатів комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки. Відомий спосіб прогнозування наслідку виконання релапаротомїі [1]. Зазначений спосіб передбачає інтегральну оцінку і аналіз клінічної, лабораторної, інструментальної' діагностичної інформації у хворих з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями. На основі вибору найбільш значущих діагностичних ознак перебігу внутрішньочеревного післяопераційного ускладнення з певною вірогідністю прогнозують ризик летального наслідку після виконання повторного оперативного втручання - рела па ротом ії. Способу властивий недолік 1. Обмеженість використання, лише у випадках прогнозування незадовільного наслідку виконання релапаротомії. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в розробці способу прогнозування віддаленого наслідку комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі прогнозування незадовільного наслідку лікування патологічного стану шляхом збору, інтегральної оцінки і аналізу найбільш характерних ознак перебігу захворювання згідно з корисною моделлю на основі встановлених прогностичних критеріїв і груп ризику визначають віддалений наслідок комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки. Суть корисної моделі пояснена таблицею. Фіг.1 ілюструє прогностичні критерії і групи ризику віддаленого наслідку комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки, де 1, 2, 3, 4 - критерії прогнозу, 5, 6, 7, 8 - групи ризику. Спосіб прогнозування наслідку лікування хворих на рак товстої кишки виконують шляхом збору відповідної клінічної інформації яка передбачена критеріями прогнозу, і при її відповідності тому чи іншому критерію встановлюють групу ризику і ймовірність незадовільного віддаленого результату комбінованого лікування хворого на рак товстої кишки. Приклад конкретного виконання. Група хворих кількістю 178 осіб, віком 19-89 років, були госпіталізовані в клініку протягом 1996 року з діагнозом аденокарцинома товстої кишки Т(1-4) N(0-3) М(0-1) високого, помірного та низького ступенів диференціровки злоякісного росту пухлини. 33 хворих не мали супутньої патології, післяопераційний період у 135 хворих мав неускладнений перебіг, 70 хворим була проведена променева або поліхімютерапія в доопераційному або післяопераційному періодах. Розподіл хворих за розробленими критеріями прогнозу був наступний. До критерію прогнозу, що відповідав 0 ступеню ризику віднесено 27 хворих, І ступеню - 56 хворих, II ступеню - 88 хворих, III ступеню - 9 хворих. Через 5 років після виписки хворих із стаціонару після проведеного оперативного втручання шляхом анкетного опитування було встановлено, що всі 27 хворих які належали до 0 ступеню ризику подолали 5-річну межу тривалості життя. 5-річна виживаємість у них склала 100%. З числа хворих І ступеню ризику 5річний рубіж виживаємості подолали 52 хворих, що становить 92%. 5-річна виживаємість серед хворих II ступеню ризику склала 68 (77,2%). Серед хворих III ступеню ризику 5-річну межу виживає 00 со 4684 мості подолав лише 0(0%) хворий. Таким чином, аналіз віддалених результатів комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки показав, що розроблений спосіб прогнозування наслідку лікування хворих на рак товстої кишки дозволяє з високою вірогідністю прогнозувати тривалість життя хворих, яким було проведене комбіноване лікування з приводу раку товстої кишки. Особливість корисної моделі у порівнянні з прототипом полягає в можливості прогнозування ймовірності рецидиву або віддалених метастазів, низького рівня якості життя у хворих що належать до II або III ступеню ризику незадовільного наслідку лікування. Спосіб прогнозування наслідку лікування хворих на рак товстої кишки може бути використаний для визначення необхідності і об'єму проведення променевої або поліхіміотерапії в післяопераційному періоді, при вирішенні питань пов'язаних з повторною госпіталізацією хворих в стаціонар для обстеження, з метою виявлення рецидиву та метастазів захворювання Список літератури. 1. Заверний Л.Г, Пойда А.И., Мельник В.М., Бондаренко Н.Д. и др. Прогнозирование исхода релапаротомии. // Клиническая хирургия, 1992, №8.-с. 12-16. Таблиця Спосіб прогнозування наслідку лікування хворих на рак товстої" кишки При наявності критерію незадовільного наслідку комбінованого лікування XBODoro на KUM ILfW l\rl LLJ F\r I оак товстої Хворі молодого віку Стадія захворювання (T1-2)NoMo ВИСОКИЙ або помірний ступінь диференціровки пухлини Відсутність супутніх захворювань Відсутність післяопераційних ускладнень Хворі молодого віку Стадія захворювання ТЗ NoMo Високий або помірний ступінь диференціровки пухлини Наявні супутні захворювання Наявні післяопераційні ускладення Хворі середнього і похилого віку Стадія захворювання(Т1-3)М1-ЗМо Низький ступінь диференціровки пухлини Наявні супутні захворювання Проведення передопераційної або післяопераційної променевої та поліхіміотерапії Наявність місцевого рецидиву або віддаленого метастазу пухлини Хворі похилого віку Наявні 3-4 супутніх захворювань Стадія захворювання (T1-4)N1M1 Низький ступінь диференціровки пухлини Наявність місцевого рецидиву або віддаленого метастазу пухлини Комп'ютерна верстка А. Крулевский Підписне 0 ступінь ризику. 5 річна виживаємість 100% І ступінь ризику. 5 річна виживаємість 92% II ступінь ризику. 5 річна виживаємість 77% III 0 ступінь ризику 5 річна виживаємість 0% Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601