Спосіб вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепної пазухи, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи

Реферат: Спосіб вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепної пазухи, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, включає передопераційне комп'ютерне томографічне дослідження та вибір хірургічного доступу під ендоскопічним контролем, причому додатково, під час передопераційного клінічного дослідження та/або операції, здійснюють біопсію тканин на ділянці ураження, мікроскопію зразків, виявляють проліферативну активність клітин, стан пухлинного ґенезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин і визначають доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, під час операційного доступу з ендоскопічним контролем візуалізують, оцінюють злоякісність пухлини встановлюють наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, наявність пухлинного ґенезу пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, як деструкцію, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, варіанти зсувів, деформації та руйнування, наявність обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, а комп'ютерне томографічне дослідження проводять під час операції, з використанням спіральної комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, як топічних засобів візуалізації, встановлюючи злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями, визначають варіанти зсувів, деформації та руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни тіні навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини, її розповсюдження на сусідні анатомічні структури, при цьому операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють, якщо за даними біопсії виявляють доброякісний характер UA 118086 U (12) UA 118086 U агресії пухлини або візуалізують за даними ендоскопії або топічних досліджень чіткі границі пухлини, встановлюють відсутність інвазії, а, якщо за даними біопсії або ендоскопії або топічних досліджень виявляють злоякісний характер пухлини щонайменше за однією з ознак агресії, операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють із застосуванням осцилюючої пилки. UA 118086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до діагностики, хірургії, вимірів з діагностичною ціллю та може бути використаною в медицині, наприклад в пато-, онко-, отоларингології, під час вибору оптимального варіанта надання хірургічної допомоги за оцінкою ступеня агресії імунофенотипів плоскоклітинних раків, метастазів регіональних лімфатичних вузлів, використанням реакцій біотканин на антитіла, маркерів інвазії, засобів візуалізації тканин і топічних досліджень. Більш наближеним серед об'єктів аналогічного призначення, за найбільшою кількістю істотних ознак, є спосіб вибору хірургічного доступу (хірургічного лікування) при лікуванні захворювань верхньощелепного синуса, що включає передопераційне комп'ютерне томографічне дослідження та вибір хірургічного доступу з ендоскопічним контролем, згідно з яким вибір оптимального хірургічного доступу ґрунтується на комп'ютерному томографічному дослідженні, застосуванні ендоскопії, ЗD-реконструкції томографічних даних, розрахунку, побудові геометричних об'єктів і зіставленні їхніх параметрів з кутом огляду ендоскопа [1]. Недоліком відомого рішення задачі є замала точність вибору варіанта хірургічного втручання з ендоскопічним контролем, особливо при лікуванні плоскоклітинних раків верхньощелепної пазухи, за відсутністю оцінки стану пухлинного ґенезу, що допускає інвазивність хірургічного лікування. Інші об'єкти аналогічного призначення з досліджуваного рівня техніки не встановлені. Задача корисної моделі полягає в удосконаленні відомого способу вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепного синуса, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, застосування котрого сприяло б зниженню інвазивності та підвищенню виживаності за рахунок збільшення точності вибору варіанта хірургічного доступу за комплексним дослідженням патоморфологічних і диференційно-діагностичних ознак ракових новотворів. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому способі вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепного синуса, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, що включає передопераційне комп'ютерне томографічне дослідження та вибір хірургічного доступу під ендоскопічним контролем, відповідно до корисної моделі, додатково, під час передопераційного клінічного дослідження та/або операції, здійснюють біопсію тканин на ділянці ураження, мікроскопію зразків, виявляють проліферативну активність клітин, стан пухлинного ґенезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин і визначають доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, під час операційного доступу з ендоскопічним контролем візуалізують, оцінюють злоякісність пухлини, встановлюють наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, наявність пухлинного ґенезу пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, як деструкцію, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, варіанти зсувів, деформації та руйнування, наявність обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, а комп'ютерне томографічне дослідження проводять під час операції, з використанням спіральної комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, як топічних засобів візуалізації, встановлюючи злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями, визначають варіанти зсувів, деформації та руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни тіні навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини, її розповсюдження на сусідні анатомічні структури, при цьому операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють, якщо за даними біопсії виявляють доброякісний характер агресії пухлини або візуалізують за даними ендоскопії, або топічних досліджень чіткі границі пухлини, встановлюють відсутність інвазії, а, якщо за даними біопсії або ендоскопії, або топічних досліджень, виявляють злоякісний характер пухлини, щонайменше за однією з ознак агресії, операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють із застосуванням осцилюючої пилки. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в наступному. Рішення поставленої задачі є похідним від діагностики. Біопсія тканин, відібраних на ділянці ураження, сприяє встановленню їх клітинного складу, а мікроскопія зразків визначає доброякісний або злоякісний характер агресії, щонайменше за однією з ознак проліферативної активності клітин, пухлинного ґенезу, форми раку, ступеня метастазування. При цьому мікроскопія, як найбільш достовірний засіб дослідження, забезпечує найвищу точність діагностування та оцінки перебігу плоскоклітинного раку верхньощелепної 1 UA 118086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пазухи, за рахунок візуалізації процесів метастазування, визначення проліферативної активності тканин та їхньої інвазії, що збільшує точність вибору варіанта хірургічного доступу, а відтак сприяє зниженню інвазивності хірургічного втручання та підвищенню виживаності хворих. Ендоскопія верхньощелепної пазухи, окрім проведення лікувальних малоінвазивних процедур, дозволяє досліджувати структури верхньощелепної пазухи, навколишніх тканин і виявляти патологічні зміни слизуватої оболонки верхньощелепної пазухи. Пряма візуалізація пухлини, кровоточивості вогнища, неоднорідності, нерівності контурів, відсутності чітких границь з навколишніми тканинами, пухлиноподібності, розповсюдження утворення за межі локалізації, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, зсувів, деформації, руйнування, наявності обтурації, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, як ознак деструкції та злоякісності, сприяє оцінці чіткості границь і характеру інвазії з боку пухлини. Інформативність ендоскопії характеризується однозначністю й повнотою, перевершує дані риноскопії. Натомість використання ендоскопів різної кутової оглядовості допускає огляд всієї верхньощелепної пазухи, з можливістю прицільної біопсії, без необхідності 3D-реконструкції томографічних даних, розрахунку, побудови геометричних об'єктів та зіставлення їхніх параметрів з кутом огляду ендоскопа. При цьому якість візуалізації вище, за кращих умов висвітлення й можливості багаторазового оптичного збільшення, що дозволяє оглянути не лише верхньощелепну пазуху, але й прилеглі структури, такі як носова порожнина, сусідні біля-носові пазухи та стінки очниці, без додаткової травматизації. У цілому ендоскопія верхньощелепної пазухи, а саме візуалізація чіткості границь пухлини, ознак її злоякісності, деструкції та характеру інвазії забезпечує прийнятну точність вибору варіанта хірургічного доступу, а разом із цим і зниження інвазивності хірургічного втручання та підвищення виживаності. Комп'ютерне томографічне дослідження під час операції, з використанням спіральної комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії (КТ, МРТ), як топічних засобів візуалізації, забезпечує одержання пошарових зображень анатомічних і патологічних структур, перевершуючи апаратні можливості клінічних рентгенологічних засобів, завдяки візуалізації понад 4000 відтінків сірої шкали на різних рівнях щільності (в одиницях Hounsfield (MU)), що має зв'язок з підвищенням точності вибору варіанта хірургічного доступу, а також зі зниженням інвазивності хірургічного втручання та підвищенням виживаності. Оцінка злоякісності за неоднорідністю, нерівністю контурів, відсутністю чітких границь з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, розповсюдження пухлини за ділянку локалізації, від пухлини або пухлиноподібного утворення, як деструкції, взаємовідношення з кістковими утвореннями, варіантів зсувів, деформації та руйнування, тіньового вогнища патології поблизу основної тіні, змін тіней навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, ознак обтурації, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини та її розповсюдження на сусідні анатомічні структури, дозволяє визначити та кваліфікувати доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, а разом із цим вибрати оптимальний варіант хірургічного доступу з прийнятною точністю. Щільність тіней в діапазоні значень 14-72 HU є найбільш інформативною, що зумовлене більше різновидом пухлини (рак, м'якотканинна саркома й т.і.), наявністю вогнища розпаду, притаманного раковим новотворам, які сприяють появі вогнищ послабленого тінеутворення. Поряд із цим, КТ чутлива до виявлення неороговілого плоскоклітинного раку в тіні пухлини, кісткових фрагментів, за порушеннями форми та ознаками інфільтративного остеолізису. Біопсія тканин, ендоскопія верхньощелепної пазухи, КТ і МРТ при їх використанні на доопераційному етапі та/або під час операції, не дозволяють в окремості визначити варіант хірургічного доступу з оптимальною точністю. Це зумовлене, переважно тим, що пухлини і об'ємні утвори на початку розвитку мало відрізняються специфічністю симптомів, що утрудняє встановлення природи деструктивних процесів, а за диференційно-діагностичними ознаками не є абсолютно достовірними, хоча й піддаються реєстрації при доброякісному та злоякісному характерах агресії різного ґенезу у верхньощелепній пазусі. Коли постає питання про планування хірургічного втручання, встановлення гістологічної структури захворювання верхньощелепної пазухи, її варіабельності, це затягує й строки виявлення агресії пухлин або пухлиноподібних захворювань, що пояснюється різноманітністю тканинної основи, генетичних механізмів розвитку та складністю класифікації об'ємних утворів щелепної пазухи на ділянці локалізації. Остаточна діагностика різноманіття об'ємних утворів базується на сукупних результатах мікроскопії біопсійного матеріалу, ендоскопії, КТ, МРТ, які дозволяють верифікувати неопластичний процес з оптимальною точністю, виключаючи діагностичні помилки. Номенклатура патоморфологічних і диференційно-діагностичних ознак, залучених до обґрунтування вибору оптимального варіанта хірургічного доступу з ендоскопічним контролем, 2 UA 118086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 як з використанням, так і без використання осцилюючої пилки, при лікуванні плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи є оптимальною, що істотно обмежує можливість інвазивного росту. Тож, сукупність ознак заявленої корисної моделі є суттєвою та відповідає критерію "новизна", оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату і не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепного синуса, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, з можливістю реалізації вищезазначеного технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу залучають ротаційний мікротом "Microm" фірми "Microm International GmbH" (Німеччина), мікроскоп DLME фірми "Leica" (Німеччина), моноклональне антитіло Кі-67 (клон SP6), поліклональне антитіло ММР-9 (92 kDa Collagenase IV) виробництва "Lab Vision Corporation" (Великобританія), інгібітор тканинної інвазії ТІМР-1, ендоскоп  4мм "Karl Storz" (Німеччина), з кутами огляду 0, 30 і 70°, комп'ютерний томограф СТ/с двозрізовий "Dual GE" (Німеччина), магнітно-резонансний томограф 1,5 Тс "Toshiba Vantage" (Японія), а також осцилюючу пилку "Bojin" (Китай). Суть. Спосіб вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепного синуса, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, включає передопераційне комп'ютерне томографічне дослідження та вибір хірургічного доступу під ендоскопічним контролем. Для збільшення точності вибору хірургічного доступу проводять комплексне дослідження патоморфологічних і диференційно-діагностичних ознак ракових новоутворень. Під час передопераційного клінічного дослідження та/або операції, здійснюють біопсію тканин на ділянці ураження та їх мікроскопію. Виявляють проліферативну активність клітин, стан пухлинного ґенезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин та визначають доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини. Під час операційного доступу шляхом ендоскопії візуалізують наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, наявність пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, деструкцію, взаємовідношення з анатомічними утвореннями порожнини носу, варіанти зсувів, деформації, руйнування, наявність обтурації, інфільтрації тканин і компресії сусідніх анатомічних утворень. На доопераційному етапі здійснюють КТ і МРТ, встановлюючи злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями, визначають варіанти зсувів, деформації та руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни тіні навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини, її розповсюдження на сусідні анатомічні структури. Узагальнюючи результати комплексного дослідження за номенклатурою патоморфологічних і диференційно-діагностичних ознак, вибирають оптимальний варіант операційного втручання з ендоскопічним контролем. Якщо виявляють доброякісний характер агресії пухлини, за даними біопсії, або візуалізують чіткі границі пухлини і встановлюють відсутність інвазії, за даними ендоскопії або топічних досліджень, вибирають операційне втручання з ендоскопічним контролем, без застосування осцилюючої пилки. Коли виявляють злоякісний характер пухлини, щонайменше за однією з ознак агресії, за даними біопсії, або ендоскопії, або топічних досліджень, вибирають здійснення операційного втручання з ендоскопічним контролем, із застосуванням осцилюючої пилки. Таким чином, підвищуючи точність вибору варіанта хірургічного доступу за комплексним дослідженням патоморфологічних і диференційно-діагностичних ознак ракових новотворів, знижують інвазивність, травматизацію неуражених анатомічних структур та підвищують виживаність хворих на плоскоклітинний рак верхньощелепної пазухи. Приклад 1. Бабенко 0.0., 1953 р. н. перебував у ЛОР-онкологічному відділенні ОКЛ ім. І.І.Мечникова м. Дніпропетровська, з приводу лікування раку верхньощелепної пазухи IV ст., II кл. гр. (T4N0M0), іст./хв. № 27088, від 27.12.12. Вибирали варіант хірургічного доступу за умов дійсного способу. Під час операції здійснювали біопсію тканин на ділянці ураження та мікроскопію зразків, з використанням мікротома "Microm" і мікроскопа "DLME", відповідно. Виявляли проліферативну активність клітин, стан пухлинного генезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин і визначали доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, за 3 UA 118086 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 допомогою моноклонального антитіла Кі-67 (клон SP6), поліклонального антитіла ММР-9 та інгібітора тканинної інвазії ТІМР-1. Під час операційного доступу ендоскопами "Karl Storz" візуалізували та оцінювали злоякісність пухлини, виявляли наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, пухлинного ґенезу пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, варіанти зсувів, деформації, руйнування, обтурацію органу, інфільтрацію тканин і компресію сусідніх анатомічних утворень. Під час операції, за допомогою двозрізового і магнітнорезонансного томографів СТ/с і 1,5 Тс відповідно, встановлювали злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями. Визначали варіанти зсувів, деформації та їх руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни її навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини та її розповсюдження на сусідні анатомічні структури. Вибирали операційне втручання з ендоскопічним контролем ендоскопами "Karl Storz", адже за даними біопсії виявляли доброякісний характер агресії пухлини (Кі 67=10 %; ММР-9=38,2 ум.од; ТІМР-1=167,4 ум.од), а за даними ендоскопії та топічних досліджень - наявність чітких границь та відсутність інвазії з боку пухлини. Приклад 2. Бердник Т.Г., 1951 р.н. перебував у ЛОР-онкологічному відділенні ОКЛ ім. 1.1. Мечникова м. Дніпропетровська, з приводу лікування раку верхньощелепної пазухи IV ст., II кл. гр. (T4N0M0), іст/хв. 6379 від 20.03.2014. Вибирали варіант хірургічного доступу за умов дійсного способу. Під час операції здійснювали біопсію тканин на ділянці ураження та мікроскопію зразків, з використанням мікротома "Microm", мікроскопа "DLME", відповідно. Виявляли проліферативну активність клітин, стан пухлинного ґенезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин. Визначали доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, за допомогою моноклонального антитіла Кі-67 (клон SP6), поліклонального антитіла ММР-9 та інгібітора тканинної інвазії ТІМР-1. Під час операційного доступу ендоскопами "Karl Storz" візуалізували та оцінювали злоякісність пухлини, виявляли наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, пухлинного ґенезу пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, варіанти зсувів, деформації, руйнування, обтурацію органу, інфільтрацію тканин і компресію сусідніх анатомічних утворень. Під час операції, за допомогою двозрізового і магнітнорезонансного томографів СТ/с і 1,5 Тс відповідно, встановлювали злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями. Визначали варіанти зсувів, деформації та їх руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни її навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини та її розповсюдження на сусідні анатомічні структури. Вибирали операційне втручання з ендоскопічним контролем ендоскопами "Karl Storz" і застосуванням осцилюючої пилки "Bojin", бо виявляли злоякісний характер агресії пухлини за даними біопсії (Кі 67=75 %; ММР-9=71,5 ум. од; Т1МР-1=27,6 ум.од, як показниками високого інвазивного типу та агресивного характеру пухлини), даними ендоскопії й топічних засобів візуалізації пухлини про відсутність чітких границь пухлини, наявність інвазивного росту та деструкцію кісткових структур верхньощелепної пазухи. Приклади клінічного використання способу вибору хірургічного доступу при лікуванні плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи демонструють, як комплексні дослідження молекулярних властивостей пухлин верхньощелепної пазухи та інвазії кісткових тканин, збільшуючи точність діагностування, забезпечують зниження інвазивності хірургічного лікування підвищення виживаності, у порівнянні з прототипом. Спосіб розв'язує проблеми інвазії, рецидивів пухлин і реґіонарних метастазів, з можливістю використання результатів для посилення ефективності лікування локально розповсюджених форм раку верхньощелепної пазухи, насамперед, для виживання прогностично несприятливих хворих, на ранніх етапах надання медичної допомоги. Можливість відтворення способу в пато-, онко-, отоларингології з перевершенням вищенаведеного технічного результату за допомогою засобів, що стали відомі 4 UA 118086 U за подією пріоритету, інформує про відповідність технічного рішення задачі умові "промислова придатність", що з урахуванням п.2 Ст. Закону допускає його кваліфікацію корисною моделлю процесу. 5 Джерела інформації: 1. Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса: Пат 80182 України, МПК А61В 17/00 / Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами (Україна); Шкорботун Я.В., Шкорботун В.О. (Україна). -№и201301696; заявл. 12.02.2013; опубл. 13.05.2013. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 35 40 Спосіб вибору хірургічного доступу при лікуванні захворювань верхньощелепної пазухи, переважно плоскоклітинного раку верхньощелепної пазухи, що включає передопераційне комп'ютерне томографічне дослідження та вибір хірургічного доступу під ендоскопічним контролем, який відрізняється тим, що додатково, під час передопераційного клінічного дослідження та/або операції, здійснюють біопсію тканин на ділянці ураження, мікроскопію зразків, виявляють проліферативну активність клітин, стан пухлинного ґенезу, можливість розвитку HMW-форми раку, ступінь метастазування пухлин і визначають доброякісний або злоякісний характер агресії пухлини, під час операційного доступу з ендоскопічним контролем візуалізують, оцінюють злоякісність пухлини, встановлюють наявність кровоточивості при доторканні, неоднорідність, нерівність контурів, відсутність чітких границь з навколишніми тканинами, наявність пухлинного ґенезу пухлиноподібного утворення, його розповсюдження за межі локалізації, як деструкцію, взаємовідношення з анатомічними кістковими утвореннями, варіанти зсувів, деформації та руйнування, наявність обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, а комп'ютерне томографічне дослідження проводять під час операції, з використанням спіральної комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, як топічних засобів візуалізації, встановлюючи злоякісність пухлини за неоднорідністю, нерівністю, відсутністю чітких границь пухлини з навколишніми тканинами, щільністю тіні, в межах 14-72 HU, її розповсюдженням за ділянку локалізації та взаємовідношенням з кістковими утвореннями, визначають варіанти зсувів, деформації та руйнування, тіньове вогнище патології поблизу основної тіні, зміни тіні навколишніх структур, як відбиття вторинної патології, наявність ознак обтурації органу, інфільтрації тканин, компресії сусідніх анатомічних утворень, границі пухлини, її розповсюдження на сусідні анатомічні структури, при цьому операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють, якщо за даними біопсії виявляють доброякісний характер агресії пухлини або візуалізують за даними ендоскопії або топічних досліджень чіткі границі пухлини встановлюють відсутність інвазії, а, якщо за даними біопсії або ендоскопії, або топічних досліджень виявляють злоякісний характер пухлини щонайменше за однією з ознак агресії, операційне втручання під ендоскопічним контролем здійснюють із застосуванням осцилюючої пилки. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5