Композитна полімерна мембрана і спосіб її одержання

1. Композитна полімерна мембрана, що складається з пористої підкладки й полімерного шару, яка відрізняється тим, що як підкладку вона містить полівіліденфторид або полісульфон, або поліефірсульфон, а як полімерний шар - прищеплений полімер загальної формули C2 1 3 fouling of reverse osmosis membranes, Journal of American Water Work Association (1985) 97-106 [5]). Як витікає з технічної сутності перерахованих способів боротьби з біозабрудненням [3, 4], останні не пов'язані безпосередньо із властивостями мембрани. Крім того, вони є трудомісткими й дорогими. Що стосується способу [5], то в кращому разі він дозволяє лише трохи знизити гостроту проблеми, але не усунути її. Найбільш перспективний метод боротьби з біозабрудненням мембран, на нашу думку, полягає в одержанні композитної полімерної мембрани, яка має антибактеріальні властивості, тобто здатна інгібувати ріст мікроорганізмів, щоб запобігти формуванню на поверхні мембран забруднюючої біоплівки. Слід зазначити, що полімерні мембрани з антибактеріальними властивостями на сьогодні не розроблені й не виробляються. Найбільш близькими аналогами до винаходу за технічною суттю є двошарова композитна полімерна мембрана й спосіб її одержання, описані в статті (Н.Ма, C.N. Bowman, R.D. Davis, Membrane fouling reduction by buckpulsing and surface modification, Journal of Membrane Science 17 (2000) 191-200 [6]). Основним завданням [6] є зменшення адсорбції бактерій на мембрані за рахунок підвищення гідрофільності й величини заряду поверхні мембрани. Суть способу полягає в наступному. Як пористі підкладки використали поліпропіленові мембрани з діаметром пор 0,22мкм і товщиною 110мкм (Micron Separation Inc, USA) і ацетатцелюлозні мембрани з діаметром пор 0,22мкм і товщиною 120мкм (Sartorius, USA). На першій стадії попередньо зважені зразки мембран (W0) діаметром 47мм поміщають у бензольний розчин бензофенона, після чого їх переносять у продутий азотом кварцовий реактор. Ультрафіолетове опромінення проводять на промисловому ультрафіолетовому процесорі (модель QC 120244ANIRDS, RPC Industries). Процесор оснащений двома ультрафіолетовими лампами потужністю 400 Ват кожна, з діапазоном довжинхвиль 232-500нм. Кварцовий реактор поміщають на конвеєр, стрічка якого проходить під лампами. Після опромінення мембрани виймають із реактора, екстрагують, промивають ацетоном, висушують при кімнатній температурі й зважують. Таку процедуру проводять до досягнення постійної ваги мембран (W1). На другій стадії зразки мембран, що пройшли першу стадію, знову поміщають у кварцовий реактор і заповнюють його розчином мономеру, в якості якого використовують акрилову кислоту, або етиленгліколь монометакрилат, або диметиламіноетил метакрилат (ДМАМА). Після цього зразки мембран опромінюють ультрафіолетовим світлом, виймають із реактора, екстрагують, промивають ацетоном і дистильованою водою, висушують при кімнатній температурі й зважують. Таку процедуру проводять до досягнення постійної ваги зразків (W2). Ступінь прищеплення мономери, або модифікування (CM) визначали за формулою (1): CM=(W2-W1)/W0x100, % (1) де W0 - вага вихідної мембрани, W1 - вага мембрани після першої стадії, W2 - вага мембрани 76636 4 після другої стадії. Ступінь модифікування отриманих мембран склала (2-5%). Відповідно до описаної технології [6] одержують двошарову композитну полімерну мембрану, що містить поліпропіленову або ацетатцелюлозну підкладку та полімерний шар, що складається із прищеплених поліакрилової кислоти, або поліетиленгликоль монометакрилата, або полідиметиламіноетил метакрилата. Схильність мембран до біозабруднення оцінюють шляхом зіставлення продуктивностей вихідних й отриманих мембран при фільтруванні суспензії Е.соlі концентрацією 0,05-0,6г/л при тиску 0,35атм у проточній мікрофільтраційній комірці. Було встановлено, що продуктивність мембран через 1 годину роботи становить: - для вихідної поліпропіленової мембрани 64±5л/м2 годину, - для мембрани із прищепленим поліетиленгликоль метакрилатом (CM 5%) - 67±4л/м2 годину, - для мембрани із прищепленою акриловою кислотою (CM 4,3%) - 65±5л/м2 годину, - для мембрани із прищепленим диметиламіноетил метакрилатом (CM 3,7%) - 66±5л/м2 годину. Таким чином, було показано, що продуктивність отриманих мембран зростала в порівнянні з вихідною поліпропіленовою мембраною на: - 4,6% для мембрани із прищепленим поліетиленгликоль метакрилатом (CM 5%) - 1,5% для мембрани із прищепленою акриловою кислотою (CM 4,3%) - 3,1% для мембрани із прищепленим диметиламіноетил метакрилатом (CM 3,7%). Деяке збільшення продуктивності отриманих мембран пояснюється зменшенням адсорбції бактерій Е.соlі на мембранах, внаслідок підвищення гідрофільності й величини заряду поверхні мембран. Серед отриманих мембран найменш схильна до біозабруднення (найбільша продуктивність) є мембрана, яка покрита прищепленим поліетиленгликоль метакрилатом, що є гідрофільним і нейтральним полімером. Це пояснюється меншою адсорбцією бактерії Е.соlі на мембрані з нейтральною й гідрофобною поверхнею, оскільки сама бактерія містить на своїй поверхні як позитивно, так і негативно заряджені групи (T.D. Brock, M.T. Madigan, Biology of Microorganisms, 6-th edition, New Jersey, 1991 [7]). В описі [6] відсутні дані про антибактеріальні властивості мембран. Нами відповідно до режиму способу [6] була отримана композитна полімерна мембрана шляхом формування шару прищепленого диметиламіноетил метакрилата (CM 4%) на полівіліденфторидній (ПВДФ) підкладці. Антибактеріальну активність (бактерицидність) (АА) отриманої мембрани оцінювали шляхом зіставлення кількості колоній бактерій, що проросли на вихідній підкладці (N) та отриманій мембрані (Nm) після фільтрування через них суспензії Е.соlі за формулою 2 (стор. 7). Показано, що число колоній бактерій на вихідній пористій підкладці й отриманій мембрані практично однакове, що свідчить про відсутність бактерицидних властивостей композитної мембрани. 5 Продуктивність отриманої мембрани за формулою 3 (стор. 7) склала 5,8м3/м2 годину. Таким чином, основним недоліком мембрани й способу її одержання [6] є відсутність антибактеріальних властивостей мембрани в процесі очищення води. В основу винаходу поставлене завдання розробити принципово нову двошарову композитну полімерну мембрану, що має антибактеріальні властивості. Надання мембрані антибактеріальних властивостей забезпечується складом мембрани, яка містить пористу підкладку й прищеплений полімерний шар хімічної природи, що заявляється. Завданням винаходу є також розробка способу одержання мембрани з антибактеріальними властивостями шляхом реалізації м'яких умов формування прищепленого полімерного шару на підкладці. Для вирішення поставленого завдання запропонована двошарова композитна полімерна мембрана, що складається з пористої підкладки та полімерного шару, яка, відповідно до винаходу, як пористу підкладку містить полівіліденфторид, або полісульфон, або поліефірсульфон, а як полімерний шар - прищеплений полімер загальної формули (-CH2-C(CH3)-)m R1 де R1 - СО-O-СН2-СН2- N(R2)2-CH3+Cl-, R2 - Cn2n+1 (n=1, 2) m=100-1000. Поставлене завдання вирішується також способом одержання композитної полімерної мембрани шляхом формування полімерного шару на пористій підкладці, що включає нанесення полімерного шару з розчину мономера з наступним опроміненням підкладки ультрафіолетовим світлом, у якому, відповідно до винаходу, як мономер використовують четвертинні амонієві солі загальної формули R3-N(R2)-СН3+Сl-, де R3 - (СН2=С(СН3)-СО-O-СН2-СН2-), R2 - Cn2n+1, де n=1, 2 а обробку ультрафіолетовим світлом проводять із інтенсивністю 0,5-1,7мВ/см2; при цьому використовують водний розчин четвертинних амонієвих солей з концентрацією 0,3-3Μ. Нами вперше отримана двошарова композитна мембрана, яка має антибактеріальні властивості, котрі забезпечуються складом мембрани, що заявляється, та способом її одержання. Високі антибактеріальні властивості досягаються за рахунок наявності в композитній мембрані бактерицидного прищепленого полімерного шару, сформованого з мономерів - четвертинних амонієвих солей. Використання як пористої підкладки полімерних матеріалів з оптимізованою пористою структурою дозволяє одержати композитну мембрану з високою продуктивністю. Зазначені антибактеріальні й розділові властивості досягаються умовами формування прищепленого шару, а саме концентрацією четвертинних амонієвих солей, що заявляється, а також інтенсивністю ультрафіолетового опромінення, що забезпечує ефективний 76636 6 хід процесу прищепленої полімеризації четвертинних амонієвих солей у тонкому шарі. У результаті одержують мембрани з оптимальним ступенем модифікування, що забезпечує суцільне й рівномірне покриття пористої полімерної підкладки прищепленим антибактеріальним шаром. Антибактеріальна дія отриманих композитних мембран, як ми вважаємо, полягає в проникненні прищеплених полімерних ланцюгів, що несуть позитивний заряд, через бактеріальну стінку Е.соlі. Заряджені полікатіонні ланцюги прищеплених полімерів заміщають позитивно заряджені катіони кальцію й магнію, які скріплюють негативно заряджену поверхню ліпосахаридної сітки бактеріальної стінки. Тим самим відбувається руйнування зовнішньої стінки грамнегативних бактерій типу Е.соlі, що приводить до втрати цілісності бактеріальної клітини. У результаті відбувається витік низькомолекулярних компонентів цитоплазми клітини, зокрема іонів калію, що в остаточному підсумку приводить до загибелі бактеріальної клітини. Технологія одержання двошарової композиційної мембрани полягає в наступному. Для одержання мембран використали матеріали й реактиви, які наведені в Таблиці 1. Зразки пористої полімерної підкладки (Таблиця 1, номери 1-3) зважували (W0,мг) і вносили в розчин фотоініціатора (Таблиця 1, номер 6) у розчиннику (Таблиця 1, номери 7, 8) з концентрацією 0,1-0,3Μ на 2-3хв. Після висушування при температурі 38-43°С протягом 10-15хв. зразки зважували (W1,мг) і вносили в модифікуючий розчин, що містить 0,3-3,0Μ мономеру (Таблиця 1, номери 4,5). Потім внесені в модифікуючий розчин зразки підкладки опромінювали ультрафіолетовим світлом протягом 0,5-8,0хв. за допомогою ультрафіолетової лампи В-100 потужністю 200Вт (Ultra-Violet products Ltd), щоб ініціювати реакцію прищепленої полімеризації на їхній поверхні. Умови, що заявляються, забезпечують формування на поверхні пористої підкладки тонкого рівномірного шару прищепленого полімеру з антибактеріальними властивостями. Після опромінення зразки отриманої мембрани промивали розчинником (Таблиця 1, номери 7,8), розчином NaOH і дистильованою водою до одержання постійної ваги (W2,мг). Ступінь модифікування (CM) композитної мембрани розраховували за формулою 1: СМ=(W2-W1)/W0 х 100, %, (1) Антибактеріальні властивості мембран вивчали з використанням бактерії Е.соlі (Таблиця 1, номер 9), що є традиційним тест-об'єктом при дослідженні якості питних вод. Суспензію Е. coli, приготовану на бідистильованій воді, фільтрували через мембранні зразки з використанням фільтрнасадки (діаметр - 22мм, Swinnex, Millipore). Концентрацію Е.соlі у суспензії визначали використовуючи КФК-2 спектрофотометр. Після висушування протягом 2хв. на повітрі мембрани поміщали в чашки Петрі на живильне середовище й інкубували при 37 С протягом 24 годин. Після цього підраховували й порівнювали кількість пророслих колоній бактерії Е.соlі на поверхні вихідної пористої підкладки й отриманих зразків композитних мембран. Антибактеріальну акти 7 вність (АА) композитної мембрани розраховували за формулою 2 : АА = (Ν-Νm)/Ν x 100, % (2) де N - число колоній бактерій на вихідній пористій підкладці, a Nm - число колоній бактерій на отриманій композитній мембрані. Продуктивність композитної полімерної мембрани визначали згідно (М.Т.Брык, Ε.Α.Цапюк, Ультрафильтрация, Киев, Наукова думка, 1989, 287с., с. 9 [8]) за формулою 3: G = V/S , (3) де G - продуктивність мембрани (м3/м2одину бар), V - об'єм фільтрату (м3), який пройшов через мембрану площею S (м2) за час ( ) при робочому тиску Ρ (бар). Наявність прищепленого бактерицидного полімерного шару сформованого на поверхні пористої підкладки контролювали за допомогою методу FTIR/ATR спекрометрії. Інфрачервоні спектри повного відбиття пористих підкладок і композитних мембран вимірювали за допомогою Protege 460 FTIR/ATR спектрофотометра (Nicolet Instrumentak Corp). Приклади виконання за винаходом. Приклад 1. Композитна мембрана з антибактеріальними властивостями на основі прищепленого 2-(диметиламіно)етил метакрилата, метил хлорид кватернізованої солі CH2=C(CH3)-CO-O-CH2-CH2-N(CH3)2-CH3+Cl(кДMAMA). За полімерну підкладку використали полівіліденфторидну (ПВДФ) микрофільтраційну мембрану типу Millipore. Зразок вихідної мембрани площею S=5см зважували (W0=26,5мг) і вносили в 0,25М розчин фотоініціатора бензофенона в метанолі на 3хв. Після висушування при 40°С протягом 10хв. зразок зважували (W1=28,85мг) і переносили в 1,5М розчин кДМАМА у воді. Ультрафіолетове опромінення проводили з використанням ультрафіолетової лампи В-100 (Ultra-Violet products Ltd) при інтенсивності опромінення 1,0 мВт/см2 протягом 3хв. Отриману композитну матричну мембрану інтенсивно промивали метанолом і водою до постійної ваги (W2=32,4мг). Одержана композитна мембрана складається з пористої полівіліденфторидної підкладки й прищепленого кватернізованого 2-диметиламіноетил метакрилата наступної формули (-CH2-C(CH3)-)m CO-O-CH2-CH2-N(CH3)2-CH3+Clm=800-900. Підтвердженням наявності прищепленого полімерного шару наведеної формули є інфрачервоні (ІК) спектри повного відбиття, наведені на фігурі, де 1 - ІК спектр відбиття поверхні пористої ПВДФ підкладки, 2 - ІК спектр відбиття поверхні отриманої композитної мембрани. Порівняльний аналіз ІК спектрів показує появусмуги поглинання (а) при 1728см-1, яка відповідає карбонільним групам, а такожсмуг поглинання (b і с) при 2850 й 2930см-1, відповідно, які відповідають метиленовим групам. (Беллами Л. Новые данные по ИК-спектрам сложных молекул, Москва, Мир: 1971, 318с. [9]). Зазначенісмуги поглинання відсутні на спектрі вихідної 76636 8 полівіліденфторидної підкладки, що є прямим доказом формування на пористій підкладці прищепленого полімерного шару. Фізико-хімічні характеристики отриманої мембрани наступні: 1. Ступінь модифікування (CM) мембрани відповідно до розрахунку за формулою 1 склала СМ=(W2-W1)/W0х100,%=(32,428,85)/26,5x100%=13,2% 2. Для оцінки антибактеріальних властивостей вихідної пористої підкладки й отриманої композитної мембрани через них фільтрували 10см3 суспензії E.coli (1 мл суспензії містив 120 бактерій) з використанням фільтр-насадки (діаметр - 22мм, Swinnex, Millipore). Потім зразки підкладки й мембрани, на поверхні яких перебували затримані бактерії, після висушування протягом 2хв. на повітрі вносили на поживне Endo середовище й інкубували протягом 24 годин при 37°С. Число колоній на отриманій мембрані склало 2, а кількість колоній на вихідній ПВДФ підкладці склало 240. Таким чином, антибактеріальна активність мембрани (АА) за формулою 2 склала: АА=((240-2)/240)х100%=99,2%. 3. Продуктивність композитної мембрани за формулою 2 склала G=0,35/0,05-1=7,0м3/м2 годину. Дані наведені в таблиці 2, приклад 5. Приклад 2. Композитна мембрана з антибактеріальними властивостями на основі прищепленого 2-(диетиламіно)етил метакрилату, метил хлорид кватернізованої солі CH2=C(CH3)-CO-O-CH2-CH2-N(C2H5)2-CH3+Cl(кДEAMA). За полімерну підкладку використали поліефірсульфонову (ПЕС) мікрофільтраційну мембрану типу Millipore. Зразок мембрани площею S = 5см2 зважували (W0 = 40,0мг) і вносили в 0,25Μ розчин фотоініціатора бензофенона в метанолі на 3хв. Після висушування при 42°С протягом 15хв. зразок зважували (W1=40,5) і вносили в 3,0Μ розчин кДЕАМА у воді. Ультрафіолетове опромінення проводили з використанням ультрафіолетової лампи В-100 (Ultra-Violet products, Ltd) при інтенсивності опромінення 1,7мВ/см протягом 3хв. Отриману композитну мембрану інтенсивно промивали метанолом і водою до постійної ваги (W2=44,8мг). Одержана композитна мембрана складається з пористої поліефірсульфонової підкладки й прищепленого кватернізованого 2-диетиламіноетил метакрилата наступної формули (-CH2-C(CH3)-)m CO-O-CH2-CH2-N(C2H5)2-CH3+Cl m=500-600. Фізико-хімічні характеристики отриманої мембрани наступні: 1. Ступінь модифікування (CM) мембрани відповідно до розрахунку за формулою 1 склала CM=(W2-W1)/W0)x100,%=(44,840,5)/40,0)x100%=10,75%. 2. Антибактеріальну активність отриманої мембрани визначали аналогічно прикладу 1. Чис 9 ло колоній на отриманій мембрані склало 2, а кількість колоній на вихідної ПВДФ підкладці склала 150. Таким чином, антибактеріальна активність мембрани (АА) за формулою 3 склала: АА=((150-2)/150)x100%=98,6%. 3. Продуктивність композитної мембрани за формулою 2 склала G=0,18/0,05 1=3,6м3/м2 годину. Дані наведені в Таблиці 2, приклад 11. Аналогічно описаним способу реалізації й прикладам виконання за винаходом 1,2 були отримані композитні мембрани з використанням пористих полімерних підкладок різного типу, які були внесені у розчин мономеру різної хімічної природи й концентрації, та опромінені ультрафіолетовим світлом різної інтенсивності, як у діапазоні, що заявляється, так і при позамежних значеннях (Таблиця 2, приклади 1-21). Встановлено, що запропонований спосіб одержання композитної полімерної мембрани при умовах, що заявляються (використання в якості мономерів четвертинних амонієвих солей, концентрація розчину мономеру та інтенсивність УФ опромінення, що заявляються) забезпечують одержання двошарової композитної мембрани, що має високі антибактеріальні властивості й розділові характеристики (Таблиця 2, приклади 2-8, 10, 11, 13-16). Основною умовою для одержання ефективної двошарової композитної мембрани з антибактеріальними властивостями є вибір мономеру, що використовується для формування прищепленого бактерицидного шару. Нами встановлено, що заявлювані мономери, а саме 2-(диметиламіно)етил метакрилат, метил хлорид кватернізована сіль (кДМАМА) і 2-(диетиламіно)етил метакрилат, метил хлорид кватернізована сіль (кДЕАМА) у поєднанні із заявлюваним режимом одержання композитної мембрани дозволяють досягти вищевказаного результату. Важливим параметром для одержання композитної бактерицидної мембрани є заявлена концентрація мономеру, що забезпечує одержання ефективної антибактеріальної мембрани. При позамежному зниженні концентрації мономеру, наприклад до 0,1Μ, не забезпечується повне покриття поверхні пористої підкладки нанесеним полімерним шаром з антибактеріальними властивостями, у зв'язку із чим отримана мембрана має невисоку антибактеріальну активність (42,4%) (Таблиця 2, приклад 17). Нами встановлено, що визначена за формулою 2, антибактеріальна активність (АА) на рівні 40-50% є недостатньою, щоб ефективно перешкоджати біозабрудненню мембран. Це пояснюється тим, що бактерії, які перебувають на поверхні мембран, здатні швидко ділитися. При сприятливих умовах число бактерій, отриманих при розмноженні однієї бактерії, через 24 години становить уже 4,7х1021. (U.J. Bharwadal, J.M. Summerfield, 76636 10 S.D. Coker and Τ.Α. Marsh, Winning the Battle Against Biofouling of Reverse Osmosis Membranes, Desalination & Water Reuse, 10/2 (2000) 53-54 [10]). Тому АА порядку 40-50% є не ефективною для запобігання біозабрудненню мембран. Позамежне збільшення концентрації мономера, наприклад до 3,5Μ, не приводить до підвищення антибактеріальної активності мембрани, при цьому продуктивність отриманої мембрани істотно зменшується через підвищений ступінь модифікування, що економічно недоцільно (Таблиця 2, приклад 18). Істотним параметром при одержанні композитних матричних мембран є заявлена величина інтенсивності ультрафіолетового (УФ) опромінення пористої підкладки, яка внесена в розчин мономера, що забезпечує високу ефективність процесу формування прищепленого полімерного шару на підкладці при збереженні інших параметрів способу (таблиця 2, приклади 2-8, 10, 11, 13-16). При позамежному зниженні величини інтенсивності УФ опромінення, наприклад до 0,2мВ/см2, у розчині мономера генерується недостатня кількість радикалів, які ініціюють реакцію прищепленої полімеризації мономеру до поверхні пористої підкладки, що приводить до низького ступеня модифікування (CM) отриманої мембрани. Мембрана з низьким CM не забезпечує високі антибактеріальні властивості через неповне покриття її поверхні прищепленим полімерним шаром (таблиця 2, приклад 19). Позамежне збільшення величини інтенсивності У Φ опромінення, наприклад до 2,1мВ/см2, практично не приводить до підвищення антибактеріального ефекту і є економічно недоцільним (Таблиця 2, приклад 20). Нами вперше отримана композитна полімерна мембрана з високими антибактеріальними властивостями, що забезпечує тривалість і стабільність роботи мембрани й дозволяє ефективно використати її в процесах мембранного очищення води. Високі бактерицидні властивості композитної полімерної мембрани, наприклад, на рівні 82,4-99,4% (Таблиця 2, приклади 2-8) забезпечуються складом мембрани та способом її одержання, які заявляються. Отримана композитна мембрана поряд з високою антибактеріальною активністю має високу продуктивність (G=6,4-7,8м3/м2годину), яка досягається заявленим режимом одержання композитної мембрани, що забезпечує рівномірне покриття пористої полімерної підкладки тонким шаром прищепленого полімеру. Слід зазначити також, що одержання ефективної бактерицидної композитної полімерної мембрани з оптимальними розділовими властивостями досягається при використанні меншої потужності УФ опромінення (в 4 рази в порівнянні зі способом [6]), що робить запропонований спосіб менш енергозатратним. 11 76636 12 Таблиця 1 №п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Матеріали й реагенти Прийняті скорочення Виробник, Пористі полімерні підкладки і їхні харатеристики Полівіліденфторидні микрофільтраційні мембрани з номіMillipore нальним діаметром пор 0,22мкм Полісульфонові микрофільтраційні мембрани з номінальMillipore ним діаметром пор 0,22мкм Поліефірсульфонові микрофільтраційні мембрани з номіMillipore нальним діаметром пор 0,22мкм Четвертинні амонієві солі (функціональні мономери) 2-(диметиламіно)етил метакрилат, метил хлорид кватерніAldrich зована сіль (CH2=C(СН3)-СО-О-CH2-CH2-N(CH3)2-CH3+Сl-) 2-(диетиламіно)етил метакрилат, метил хлорид кватерніAldrich зована сіль (CH2=C(СН3)-СО-О-CH2-CH2-N(CH3)2-CH3+Сl-) Фотоініціатор Бензофенон Merck Розчинники Метанол Aldrich Етанол Aldrich Бактерія Escherichia coli Інститут стандартизації й контролю (штам 1257) медичних і біологічних препаратів ім. Л. Тарасевича (м. Москва, Росія) ПВДФ ПС ПЕС кДМАМА кДЕАМА БФ Е.coli Таблиця 2 Пориста № полімерна п/п підкладка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПЕС ПЕС ПЕС ПС ПС ПС ПВДФ ПВДФ 17 18 19 20 21 Умови одержання композитної мембрани Інтенсивність Склад композитної Концен мембрани УФ опроміМономер трація, нення, Μ мВ/см2 За винаходом Властивості композитної мембрани CM, Вага. % АА, % G, м3/м2годину кДМАМА кДМАМА кДМАМА кДМАМА кДМАМА кДМАМА кДМАМА 0,3 1,5 3,0 1,5 0,3 1,5 3,0 0,5 0,5 0,5 1,0 1,7 1,7 1,7 ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА ПВДФ-ко-кДМАМА 4,2 8,2 9,7 13,2 6,2 14,5 18,5 82,4 98,0 98,2 99,2 88,4 99,3 99,4 кДЕАМА кДЕАМА 0,3 3,0 0,5 1,7 ПЭС-ко- кДЭАМА ПЭС-ко- кДЭАМА 4,1 10,75 78,8 98,6 кДМАМА кДМАМА кДЕАМА кДЕАМА 0,3 3,0 0,3 3,0 4,7 19,6 3,9 16,8 87,9 99,7 78,6 99,5 ПВДФ ПВДФ ПВДФ ПВДФ кДМАМА кДМАМА кДМАМА кДМАМА 0.1 3,5 0,3 3,0 1,0 28,7 0,9 18,8 42,4 99,4 40,0 99,3 7,8 3,8 7,5 6,3 ПВДФ ДМАМА 0,3 0,5 ПС-ко- кДМАМА 1,7 ПС-ко- кДМАМА 0,5 ПВДФ-ко- кДМАМА 1,7 ПВДф-ко- кДМАМА Позамежні значення 0,5 ПВДФ-ко- кДМАМА 1,7 ПВДФ-ко- кДМАМА 0,2 ПВДФ-ко- кДМАМА 2,1 ПВДФ-ко- кДМАМА За способом [6] 1,0 ПВДФ-ко- ДМАМА 7,8 7,6 7,4 7,3 7,0 7,5 6,8 6,4 4,0 3,8 3,6 6,2 5,9 5,4 7,7 6,6 4,0 Не володіє 5,8 13 Комп’ютерна верстка М. Клюкін 76636 Підписне 14 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601