Спосіб радіозв’язку у стільниковій мережі (варіанти), сама стільникова мережа, а також контролер та базова станція для цієї стільникової радіомережі (варіанти)

Винахід стосується стільникових радіомереж, зокрема, мереж радіодоступу стільникової радіосистеми. Мережі стільникових систем звичайно розділяють на Мережу Радіодоступу (R AN) і базову мережу (CN). Нещодавно були стандартизовані радіосистеми третього покоління (3G). Одна з систем 3G базується на Широкосмуговому Паралельному Доступі з Кодовим Розділенням каналів (WCDMA) через ефірний інтерфейс і тому використовується у RAN, в той час як CN є подібною до одної з Глобальних Систем для Мобільного зв'язку (GSM). Фіг.1 містить блок-схему архітектури системи 3G. Система включає елементи Фіг.1, а саме, мобільну станцію (МС), RAN (позначену UTRAN, тобто наземна RAN UMTS, де UMTS - Універсальна Система Зв'язку), і CN. MC має радіозв'язок з щонайменше однією базовою станцією (БС), з'єднаною з контролером радіомережі (КРМ) через так званий lub-інтерфейс (два КРМ можуть бути з'єднані один з одним через так званий lur-інтерфейс). RAN може мати зв'язок з CN через lu-інтерфейс. КРМ має зв'язок з Комутаторним Центром Мобільних пристроїв (MSC), який включає Регістр Місцеположень Візитерів (VLR) і SGSN (Сервісний Вузол Підтримки GPRS, де GPRS - Загальний Пакетний Радіосервіс, стандартизований у GSM). Крім того, GGSN має зв'язок з GPRS (Вузлом Підтримки Міжмережевого GPRS), a MSC - з Міжмережевим MSC (GMSC). MSC, GMSC і SGSN мають зв'язок з Місцевим Регістром Місцеположень (HLR) і Пунктом Контролю Обслуговування (SCP). Зв'язок з іншими мережами забезпечується через GMSC і GGSN, де схемна комутація забезпечується через MSC (тобто MSC і GMSC), а зв'язок з пакетною комутацією - через GSN (тобто SGSN і GGSN). Радіочастоти, які використовує система 3G (тобто WCDMA) для забезпечення зв'язку між МС і БС, узгоджені різними стандартами, і у деяких країнах ліцензії на побудову мереж 3G ' продаються на аукціонах. Ці ліцензії є дуже дорогими, а створення нової мережі потребує значних витрат на обладнання, і тому виникають запитання, як оператори зможуть одержати прибуток і компенсувати ці витрати. Крім того, у деяких країнах умовою одержання ліцензії на мережу 3G є виконання вимог обслуговува ти певну мінімальну область. Отже, існує потреба у рішеннях, які б дозволяли знизити витрати, пов'язані з цими новими мережами. У документі [WO 01/15471] описано використання двох паралельних базових мереж для однієї підсистеми БС (ПБС).для підвищення інформаційної місткості мережі оператора динамічним розподіленням навантаження між цими двома базовими мережами. Коли мобільний термінал реєструє свою присутність у зоні місцеположення, ПБС динамічно пересилає вимогу до однієї з базових мереж, базуючись на навантаженні базової мережі. Таке рішення не зберігає коштів і навіть вносить додаткові кошти, якщо оператор використовуватиме ці дві базові мережі для кожної ПБС. Крім того, вадою рішення, запропонованого у цьому документі, є неможливість його застосування згідно з існуючими стандартами для мобільних мереж і необхідність змінювати ці стандарти. Першим об'єктом винаходу є спосіб радіозв'язку у стільниковій радіомережі, яка має базову мережу і мережу радіодоступу, що включає щонайменше контролер радіомережі і сукупність БС, який включає встановлення зв'язку у щонайменше двох різних базових мережах з однією мережею радіодоступу і спільне використання щонайменше однієї БС мережі радіодоступу двома різними базовими мережами з використанням першої частоти для створення першої комірки при цій БС для однієї з цих щонайменше двох базових мереж і з використанням другої частоти для створення другої комірки при цій БС для іншої з цих щонайменше двох базових мереж. Другим об'єктом винаходу є стільникова радіомережа, яка включає щонайменше дві різні базові мережі, одну мережу радіодоступу, що має зв'язок з кожною з цих щонайменше двох базових мереж і включає щонайменше контролер радіомережі і сукупність БС, а кожна базова мережа включає мережеві елементи і щонайменше одна БС має конфігурацію, придатну для використання кожною з цих щонайменше двох базових мереж, і включає трансівер для прийому/передачі на першій частоті для створення першої комірки при цій БС для однієї з цих щонайменше двох базових мереж, і для прийому/передачі на другій частоті для створення другої комірки при цій БС для іншої з цих щонайменше двох базових мереж. Третім об'єктом винаходу є контролер радіомережі, який включає: засіб зв'язку з щонайменше двома різними базовими мережами, засіб зв'язку з сукупністю БС, засіб призначення для виконання призначення трафіка до і від однієї з сукупності БС і цих двох базових мереж, який додатково включає визначення трафіка для певної першої комірки, створеної при цій БС і відповідної тій з цих щонайменше двох базових мереж, для якої призначено трафік, і визначення трафіка для певної другої комірки, створеної при цій БС і відповідної іншій з цих щонайменше двох базових мереж, для призначення трафіка від однієї з сукупності БС до кожної з цих щонайменше двох базових мереж, базоване на комірці, що використовується при БС для конкретного трафіка. Четвертим об'єктом винаходу є базова станція, яка включає трансівер для прийому/передачі на першій частоті для створення першої комірки, призначеної для зв'язку з однією з щонайменше двох різних базових мереж, і для прийому/передачі на другій частоті для створення другої комірки, призначеної для зв'язку з іншою з цих щонайменше двох базових мереж. П'ятим об'єктом винаходу є спосіб радіозв'язку у стільниковій радіомережі, яка має мережу радіодоступу і базову мережу, який включає встановлення у щонайменше двох різних базових мережах зв'язку з однією мережею радіозв'язку і спільне використання щонайменше одного мережевого елемента мережі радіодоступу щонайменше двома різними базовими мережами, які належать різним операторам мережі. Шостим об'єктом винаходу є стільникова радіомережа, яка включає щонайменше дві різні базові мережі і одну мережу радіодоступу, що має зв'язок з кожною з цих щонайменше двох базових мереж, причому мережа радіодоступу і кожна базова мережа включають мережеві елементи і щонайменше один мережевий елемент мережі радіодоступу має конфігурацію, придатну для використання кожною з цих щонайменше двох базових мереж, які належать різним операторам мережі. Сьомим об'єктом винаходу є контролер радіомережі, який включає: засіб зв'язку з щонайменше двома різними базовими мережами, що належать різним операторам мережі, і засіб зв'язку з сукупністю БС. Восьмим об'єктом винаходу є базова станція, яка включає першу комірку, призначену для зв'язку з однією з щонайменше двох різних базових мереж, що належать різним операторам мережі, і другу комірку, призначену для зв'язку з іншою з цих щонайменше двох базових мереж. Дев'ятим об'єктом винаходу є спосіб радіозв'язку у стільниковій радіомережі, що має базову мережу і мережу радіодоступу, яка включає щонайменше контролер радіомережі і сукупність БС, який включає встановлення у щонайменше двох різних базових мережах зв'язку з однією мережею радіодоступу і спільне використання щонайменше однієї БС мережі радіодоступу двома різними базовими мережами через створення першої комірки при цій БС для однієї з цих щонайменше двох базових мереж і використання першого коду у першій комірці, що відповідає одній з цих щонайменше двох базових мереж, і створення другої комірки при цій БС для іншої з цих щонайменше двох базових мереж і використання другого коду у другій комірці, що відповідає іншій з цих щонайменше двох базових мереж. Десятим об'єктом винаходу є стільникова радіомережа, яка включає щонайменше дві різні базові мережі і одну мережу радіодоступу, що має зв'язок з кожною з цих щонайменше двох базових мереж і включає щонайменше один контролер радіомережі і сукупність БС, а кожна базова мережа включає мережеві елементи і щонайменше одна БС має конфігурацію, придатну для використання кожною з цих щонайменше двох базових мереж, і включає трансівер для створення першої комірки при цій БС для однієї з цих щонайменше двох базових мереж і використання першого коду у першій комірці, що відповідає одній з цих щонайменше двох базових мереж, і створення другої комірки при цій БС для іншої з цих щонайменше двох базових мереж і використання другого коду у другій комірці, що відповідає іншій з цих щонайменше двох базових мереж. Одинадцятим об'єктом винаходу є контролер радіомережі, який включає: засіб зв'язку з щонайменше двома різними базовими мережами, засіб зв'язку з сукупністю БС, засіб призначення для виконання призначення трафіка до і від однієї з сукупності БС і цих двох базових мереж, який додатково включає визначення певного першого коду для використання у першій комірці, що відповідає одній з цих щонайменше двох базових мереж, і визначення певного другого коду для використання у др угій комірці, що відповідає іншій з цих щонайменше двох базових мереж. За визначенням базова мережа CN у системах 3G має як елементи зв'язку з пакетні комутаційні елементи зв'язку (наприклад, SGSN), так і схемні комутаційні елементи зв'язку (наприклад, MSC), причому MSC (разом з GMSC) може відповідати CS CN (базова мережа з схемною комутацією), a SGSN (разом з GGSN) - PS CN (базовамережа з пакетною комутацією). У певному втіленні дві різні базові мережі належать двом різним операторам, і це втілення передбачає спільне використання щонайменше одного елемента мережі радіодоступу щонайменше двома операторами мережі. Однак, ці дві різні базові мережі можуть належати одному оператору. Одне з втілень передбачає спільне використання щонайменше одного контролера радіомережі (КРМ) і БС щонайменше двома різними базовими мережами (різних операторів). У бажаному втіленні як КРМ, так і БС спільно використовуються щонайменше двома різними базовими мережами (тобто двома різними операторами мережі). Якщо мережа обслуговує великий географічний регіон, наприклад, цілу країну, кількість БС є дуже великою і тому економія, яку дасть спільне використання БС, буде значною. Одне з втілень передбачає формування при БС щонайменше двох різних комірок, по одній для кожного оператора мережі. У певному втіленні різні комірки однієї БС використовують різні частоти (або смуги частот) для різних операторів. Крім того у різних комірках використовуються різні ідентифікатори, такі, наприклад, як різні MNC (код Мобільної Мережі). Отже, мобільна станція і користувач не бачать автоматично, що різні оператори мають не різні БС, а одну спільну БС і тому кожний оператор може надсилати власний ідентифікатор. Спільне використання може бути здійснене спільним використанням деяких, але не всіх секторів БС. Це означає, що БС має вузькосмугові антени, що створюють промені, тобто сектори у різних напрямках від БС. Наприклад, комірка може включати три або шість секторів, завдяки чому різні оператори можуть навіть створювати різні зони обслуговування, використовуючи різні сектори БС. Спільне використання може бути різним також географічно, оскільки не обов'язково кожна БС мережі радіодоступу використовується кожним з операторів; використовувати БС може лише один, оператор, а іншу БС може використовувати (лише) інший оператор, і тому різні оператори за бажанням можуть мати різні зони обслуговування. Звичайно мережа одного оператора може включати декілька SGSN і декілька MSC. У певному втіленні спільним використанням керує контролер радіомережі (КРМ) за допомогою таблиці маршрутів, у якій визначено кожну комірку (кожної БС) і також різні мережеві елементи щонайменше двох різних базових мереж. Ця таблиця КРМ містить також відповідності між кожною коміркою одного оператора мережі і базовою мережею того ж оператора. Зрозуміло, що одну мережу радіодоступу можуть спільно використовувати декілька базових мереж (і, отже, декілька операторів). Наприклад, у випадку трьох операторів мережі кожна БС використовує три різні частоти для формування трьох різних комірок, кожна з яких належить окремій базовій мережі (окремому оператору). Винахід може допомогти операторам мережі швидко створити нову стільникову мережу для обслуговування певного географічного регіону. Це можуть зробити два або більше операторів, разом створюючи одну мережу і використовуючи її спільно згідно з винаходом. Це допомагає також оптимізувати використання місткості мережі. На початку роботи нової мережі кількість абонентів звичайно є невеликою і зростає з часом. Згідно з винаходом, абоненти різних операторів можуть користуватись однією мережею радіодоступу і при зростанні кількості абонентів оператори можуть повільно будувати мережі, що перекриваються, згідно з потребою, і через деякий час співпрацюючі оператори матимуть дві повністю незалежні мережі (і спільне використання згідно з винаходом може бути припинене). Коли два або більше операторів разом запроваджують нову мережу, інвестиції можуть бути незначними, і при цьому оператори будуть здатні надати добре географічне покриття і забезпечити для абонентів достатню інформаційну місткість. Отже, оператори зможуть утримувати інвестиції на рівні, який забезпечує достатню кількість користувачів (абонентів) для забезпечення прибутку на зроблені інвестиції. Крім того, для абонентів є зручним, коли оператори утримують вартість обслуговування на нижчому рівні завдяки можливості не будувати з самого початку повністю незалежні мережі. Роумінг залишається недорогим, оскільки абоненти можуть пересуватись у географічному регіоні і весь час мати обслуговування їх власними операторами. Це можна порівняти з ситуацією у США, де певні оператори обслуговують лише певні штати, якщо абонент входить у певний штат, мобільний телефон перемикається до мережі іншого оператора, а ця процедура наразі коштує дорого. Винахід дозволяє уникнути таких проблем у нових мережах. Винахід детально розглядається у наведеному подальшому описі з посиланнями на креслення, у яких: Фіг.1 - системна архітектура радіосистеми 3G, Фіг.2 - спільне використання мережі радіодоступу двома різними операторами згідно з винаходом, Фіг.3 - спільне використання базової станції двома базовими мережами, Фіг.4 - комірка, створена базовою станцією, Фіг.5 - маршрутування повідомлень від базової мережі до спільної БС, Фіг.6 - блок-схема контролера радіомережі. Фіг.2 ілюструє базову концепцію винаходу і містить базову мережу CN1 першого оператора (Оператор 1), яка включає такі мережеві елементи, як власні HLR, GGSN, SGSN, MSC і, можливо, сервісні елементи (сервери, з'єднані з MSC і/або GSN так, як SM-SC (Центр Обслуговування Коротких Повідомлень) з'єднаний з MSC у мережі GSM). Подібним чином, базова мережа CN2 другого оператора (Оператор 2 включає такі мережеві елементи, як власні HLR, GGSN, SGSN, MSC і, можливо, сервісні елементи. Базові мережі СN1 і CN2 мають конфігурацію і мережеві елементи, подібні зображеним на Фіг.1 для мереж 3G. Подібним чином мережі RAN1, RAN 2 і R AN3 радіозв'язку мають зв'язок з базовими мережами СN1 і CN2, причому RAN1 має зв'язок з CN1, a RAN2 - з CN2. Спільне використання здійснюється у третій мережі RAN1 радіодоступу, з якою мають зв'язок обидві базові мережі CN 1 і CN2. Таким чином, обидва оператори і, отже, обидві базові мережі CN1 і CN2 використовують обидва контролери радіомережі КРМА і КРМВ R AN3. До кожного КРМ приєднані (як на Фіг.1) декілька БС (БСА і БСВ). Спільне використання здійснюється подібним чином, коли дві базові мережі CN1 і CN2 належать одному оператору. Конфігурація радіомережі Фіг.2 дозволяє операторам 1 і 2 спільно використовувати R AN3 (через спільне використання КРМ'ів і БС) і кожний оператор має власні комірки, через мобільні станції можуть одержувати доступ (зв'язок) до мережі. Це детально ілюстровано Фіг.3. Кожна комірка має власний код MNC і МСС (Мобільний Код Країни), що відповідають оператору. Розрізнення операторів базується на MNC, причому MNC1 використовується оператором 1, a MNC2 оператором 2 (Фіг.3). Практично це означає, що спільні КРМ (наприклад, КРМA і КРМВ) мають заздалегідь сформовані маршрутні таблиці, які містять інформацію MNC, використання якої дозволяє спрямовувати повідомлення до відповідних базових мереж CN1 і CN2. Це спрямовування базується на визначенні комірки для відповідних елементів базової мережі CN для CN1 і CN2. Різні комірки формуються різними частотами різних комірок операторів у одній БС. Отже, для певних елементів CN визначаються відповідні частоти. Фіг.3 ілюструє принцип спільного використання БС. Дві різні базові мережі різних операторів репрезентують схемно комутаційну і пакетно комутаційну частини базової мережі. Отже, CS CN оператора 1 репрезентує елементи базової мережі оператора 1 по відношенню до зв'язків з схемною комутацією (тобто MSC), a PS CN оператора 1 репрезентує елементи базової мережі оператора 1 по відношенню до зв'язків з пакетною комутацією (тобто GSN). Подібним чином CS CN оператора 2 репрезентує елементи базової мережі оператора 2 по відношенню до зв'язків з схемною комутацією (тобто MSC), a PS CN оператора 2 репрезентує елементи базової мережі оператора 2 по відношенню до зв'язків з пакетною комутацією (тобто GSN). Кожна CN має зв'язок з спільним КРМ. Розрізнення між CN базується на LAC (Локальний Код Зони) і RAC (Маршрутний Код Зони) і тому оператор може визначити через яку CN проходить трафік. Для трафіка з схемною комутацією оператора 1 використовується перший LAC (LAC1), а для трафіка з пакетною комутацією оператора 1 використовується перший RAC (RAC1). Відповідно, для трафіка з схемною комутацією оператора 2 використовується другий LAC (LAC2), а для трафіка з пакетною комутацією оператора 2 використовується другий RAC (RAC2). Трансівер RX/TX (Фіг.5) або спільна БС використовує першу частоту або смугу частот (Частота 1) для створення першої комірки (оператора 1), і використовує др угу частоту або смугу частот (Часто та 2) для створення другої комірки (оператора 2). Фіг.4 ілюструє формування комірки у мережах WCDMA з використанням вузькоспрямованих антен. Комірка утворюється трьома різними антенами, що випромінюють у різних напрямках, причому кожний промінь створює власний сектор S1, S2, S3. Звичайно для усунення конфліктів кожний сектор використовує власну частоту або власний код. Інша комірка може мати шість секторів, які дають краще покриття, оскільки антена з вужчими променями звичайно забезпечує краще підсилення і більшу відстань досягнення променів. Спільне використання забезпечується спільним використанням всієї комірки, тобто утворенням двох однакових комірок, що мають всі сектори S1, S2, S3, але різні частоти (див. Фіг.3). У іншому варіанті лише деякі (не всі) сектори БС використовуються кожним з операторів, тобто спільно використовуються окремі сектори і різні оператори навіть можуть створювати різні зони обслуговування (наприклад, оператор 1 може використовувати сектори S1, S2 БС, а оператор 2 - сектори S2, S3). Сектор, що використовується лише одним оператором, можна створювати лише на одній частоті, а сектори, що використовуються спільно, можуть бути створені на декількох часто тах, наприклад, на двох частотах, якщо сектор спільно використовується двома операторами. Різні сектори мають різні ідентифікатори. Спільне використання може здійснюватись з географічним розділенням, коли не кожна БС мережі радіодоступу використовується кожним з операторів, і є БС, якими користується лише один оператор (наприклад, оператор 1 використовує БСА, а оператор 2 - БСВ на Фіг.2). Отже, різні оператори можуть мати географічно різні зони обслуговування. У КРМ спільного використання є два спільні засоби визначення. КРМ включає заздалегідь побудовану таблицю операторів, які використовують ті ж самі фізичні КРМ. Кожний оператор має власні комірки, визначені ідентифікатором комірки, КРМ і МСС. Оператори ідентифікуються через КРМ заздалегідь складеної маршрутної таблиці і MNC передається від RRC (протокол Контролю Радіоресурсів для зв'язку між МС і RAN) до RANAP (Прикладний Протокол Мережі Радіодоступу, який є протоколом lu-інтерфейсу) першим повідомленням Початкової Прямої Передачі у КРМ. Отже, пов'язування інформації про RRC, RANAP і MNC дозволяє БС передавати повідомлення від RANAP до належної CN. Цим уможливлюється спільне використання згідно з винаходом і надається можливість декільком операторам використовувати один фізичний КРМ. Протоколи RRC і RANAP не потребують ніяких змін, а спрямовування повідомлення забезпечується передачею MNC і МСС у RNC. Маршр утна таблиця містить також перелік елементів CN оператора, що обслуговує зону (зону маршрутів і/або місцеположень залежно від типу трафіка). Кожний елемент CN має власний ідентифікатор або сигнальний номер, що дозволяє ідентифікувати його. Цей перелік дозволяє RNC маршрутувати трафік до належного елемента CN для обслуговування певної МС. Вибір здійснюється під час першого встановлення сигнального зв'язку між МС і елементом CN. У кожний момент часу лише один елемент CN певного типу (CS з схемною комутацією або PS з пакетною комутацією) обслуговує МС. Відповідно, елементи CS і PS ідентифікуються окремо і трафік CS і PS ідентифікується окремо ідентифікаторами областей CN. У випадку декількох CN одного типу (наприклад, декількох PS CN і/або CS CN Фіг.3) вони ідентифікуються кодами LAC і RAC (Фіг.3). Маршр ути повідомлень між базовими мережами CN мережею RAN радіодоступу баз уються на МСС (Мобільний Код Країни), MNC (Код Мобільної Мережі), LAC (Локальний Код Зони) і RAC (Маршрутний Код Зони). Ці дані ілюструються Фіг.5 і містяться у табл.1, яка є прикладом маршрутної таблиці. Згідно з табл.1, трафіки схемної і пакетної комутацій ідентифікуються окремо через створення призначень між елементами CN схемної комутації і LAC, що ідентифікує трафік CS. Подібним чином створюються призначення між елементами CN пакетної комутації і RAC, що ідентифікує трафік PS. Крім того, для розрізнення трафіків схемної і пакетної комутацій використовуються ідентифікатори областей CN (CS і PS). З табл.1 і Фіг.5 можна бачити, що створюються призначення між трафіком схемної комутації певної комірки (наприклад, комірки #1) і елементами CS CN оператора #1 через визначення >>>>LАС #1 ® CS CN #1, а також між коміркою #N і елементами CS CN оператора #1 визначенням >>>>LAC #N ® CS CN #n. Подібним чином для трафіка пакетної комутації створюється відповідність комірки #1 і елементів PS CN оператора #1 через визначення >>>>RAC #1 ® PS CN #1. Кожним даним призначаються коди оператора (МСС + MNC) #1 оператора #1. Таким чином, шлях трафіка між коміркою #! (Фіг.5) і відповідними елементами CN належним чином визначається через RNC. Завдяки цьому кожний оператор #1 - #n (або #Х) надсилає своїм абонентам їх власні MNC (MNC #1 ... MNC #n). Якщо абонент активує ідентифікацію у МС у комірки, відповідний ідентифікатор оператора з'являється на його дисплеї. МСС використовується для спрямовування виклику до CN відповідної країни (для міжнародних сеансів зв'язку). Доцільно використовува ти МСС комірок навколо кордонів країни. На Фіг.3 показано Елемент Операційної Субсистеми (OSS), пов'язаний з RNC. OSS також називають Системою Керування Мережі (NMS), яка керує мережею, визначаючи права доступу, керуючи ідентифікаторами користувачів і засобами безпеки і ведучи моніторинг RAN через одержання аварійних і ключових показників (КРІ) від обладнання RAN (від RNC). Різні оператори можуть мати окреме обладнання OSS (OSS звичайно реалізується як один або декілька серверів) або можуть мати спільну OSS (або домовитись, що OSS одного з операторів використовується для керування спільною RAN). Якщо використовується OSS одного з операторів, обслуговування RAN виконується цим OSS цього оператора, і інші оператори можуть мати доступ до власних комірок (наприклад, через прямий зв'язок OSS інших операторів з OSS, що виконує обслуговування). Оператори можуть узгодити розподіл коштів, комірок, передач і використання багатооператорних RAN. Ці задачі виконуються у OSS, яка має параметри конфігурації. RAN має бути синхронізована з усіма CN. Практично це здійснюється угодою, що щонайменше дві CN, які спільно користуються RAN, син хронізуються з нею. Як варіант, можна синхронізувати ці дві CN. Фіг.6 містить блок-схему КРМ. На логічному рівні КРМ складається з двох частин: з широкосмугового блоку 10 комутації і з засобів контролю (тобто блоку 14 Вузлів Контролю, блоку 15 Керування Радіоресурсами і блоку 16 Операцій і Керування, який має зв'язок з OSS, тобто з NMS). На кінці lubінтерфейсу КРМ має перший Інтерфейсний Вузол 11, а на кінці lu-інтерфейсу має другий Інтер фейсний Вузол 12. Крім того, є третій Інтерфейсний Вузол 13 для зв'язку цього КРМ з іншими КРМ. Маршрутна таблиця КРМ знаходиться у блоці 14 Вузлів Контролю, який обслуговує цю таблицю як комп'ютер, а саму таблицю, подібну табл.1, можна побудувати як програму у блоці 14, який реалізує всі функції КРМ і протоколи RRC і RANAP і обслуговує MNC і МСС, а також LAC і RAC. Вище на прикладах був наведений опис винаходу і його втілень. Фахівцю зрозуміло, що винахід не обмежується наведеними прикладами і може бути реалізований у інших втіленнях згідно з характеристиками винаходу. Наведені втілення є ілюстраціями і не обмежують винаходу, об'єм якого визначається лише Формулою. Отже, винахід включає втілення, визначені пунктами Формули, а також еквівалентні втілення. Винахід дозволяє операторам забезпечити широке обслуговування з незначними витратами (інвестиціями). Типовими регіонами, призначеними для використання Багатооператорних RAN є сільські і приміські райони та інші місця, які потребують обслуговування з низьким трафіком, наприклад, підземні приміщення і зони, де важко знайти місце для розміщення декількох БС (і оператори вважатимуть з краще спільно використовувати БС). Збереження коштів зумовлюється спільним використанням RAN, тобто описаних вище КРМ і БС, а також OSS. Крім того, передача і транспортування (лініями, наприклад, кабелями) також можуть бути спільними разом з RNP (Плануванням Радіомережі) у OSS.