Спосіб і пристрій для зв’язку під землею між великою кількістю мобільних станцій і стаціонарною мережею

1. Спосіб безпровідної передачі даних під землею між множиною мобільних станцій і стаціонарною мережею, причому кожна мобільна станція включає щонайменше один передавальний і приймальний пристрій, при цьому передачу даних між мобільною станцією і стаціонарною мережею здійснюють безпровідним способом з використанням щонайменше однієї базової станції, і здійснюють контакт з кожною мобільною станцією за допомогою ідентифікатора, специфічного для мобільної станції, у якому: - здійснюють зберігання у деперсоналізованому вигляді в станції зберігання, переважно в зарядній станції, кожної виконаної з можливістю персоналізації мобільної станції до її використання; - здійснюють персоналізацію кожної мобільної станції до витягнення, під час виймання або після виймання із станції зберігання за допомогою пристрою персоналізації, відповідного мобільній станції, таким чином, що з вказаною мобільною станцією можна здійснити контакт не тільки за допомогою вказаного специфічного ідентифікатора, але також за допомогою персонального ідентифікатора користувача; 2 (19) 1 3 93546 4 мобільну станцію, причому персональний ідентифікатор користувача містить специфічний код користувача, який користувач повинен ввести, або який може бути переданий електронним чином. 6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що кожна персоналізована мобільна станція під час персоналізації оснащена інформацією, яка виводиться та індивідуально пов'язана з відповідною людиною, або з робочими групами, або з робочими місцеположеннями, або ж виконуваними програмами, передаваними і завантажуваними в існуючу енергозалежну або енергонезалежну пам'ять мобільної станції. 7. Спосіб за одним з пп. 1-6, який відрізняється тим, що мобільну станцію активують шляхом передачі призначеної для користувача інформації за допомогою пристрою персоналізації або базової станції. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що призначену для користувача інформацію, що знаходиться в мобільній станції, видаляють протягом деперсоналізації або, зокрема, якщо вказана інформація є призначеною для користувача інформацією, що є змінною при використанні, зберігають в пристрої персоналізації або в базовій станції. 9. Мобільна станція для зв'язку по радіомережі із стаціонарною мережею за допомогою способу за одним із пп. 1-8, яка містить щонайменше один передавальний і приймальний пристрій, виконаний з можливістю здійснення зв'язку щонайменше з базовими станціями в радіомережі, яка відрізняється тим, що мобільна станція оснащена пристроєм персоналізації, виконаним у вигляді радіочастотного приймача, який може бути увімкнений за допомогою радіочастотної мітки з метою ідентифікації специфічного для користувача коду, що передається електронним способом, і також містить датчик руху, контрольований пристроєм контролю, для безперервного або періодичного контролю рухів за допомогою мобільної станції, при цьому, якщо такі рухи відсутні протягом заздалегідь заданого періоду часу, пристрій контролю може бути використаний для передачі автоматичного тривожного сигналу, можливо разом із звітом про місцеположення, з мобільної станції в стаціонарну мережу. 10. Мобільна станція за п. 9, яка відрізняється тим, що також містить візуальний, звуковий або механічний індикатор для сприйняття ззовні тривожного сигналу, або радіопередавач невеликого радіуса дії для передачі керуючого сигналу в зовнішній приймач, забезпечений візуальним, звуковим або механічним індикатором для сприйняття ззовні сигналу тривоги. 11. Мобільна станція за п. 9 або 10, яка відрізняється тим, що додатково оснащена пристроєм напівдуплексного або повнодуплексного зв'язку для безпосереднього зв'язку з сусідніми мобільними станціями. Область техніки, якої стосується винахід Даний винахід стосується способу і пристрою для безпровідної передачі даних під землею між великою кількістю мобільних станцій і стаціонарною мережею. Попередній рівень техніки Мобільний телефон вже давно став невід'ємною частиною повсякденного життя. Під землею, з іншого боку, працівники часто недоступні під час всієї робочої зміни, що часто приводить до затримок, надмірно збільшених витрат і виробничих втрат. Для голосового зв'язку в офісному середовищі і, все більшою мірою, у приватному секторі, використовується інтернет-телефонія - VoIP (Voice over IP, передача голосу по ІР-мережам), канал передачі, який при цьому використовується, є мережею Ethernet (локальною мережею) або безпровідною локальною мережею (WLAN, wireless local area network). Таким же чином справи йдуть і в деяких системах в шахтах. Суть винаходу Представлений спосіб описує зв'язок під землею працівників і машин між собою і з центральними пристроями. Передбачається, що шахта обладнана стаціонарною інфраструктурою цифрового зв'язку. Вона може бути заснована на мобільних радіотехнологіях (GSM, UMTS) або ж на безпровідних мережних технологіях (таких як WLAN, що заснована на протоколі IEEE 802.11, або WiMAX). Якщо працівник під землею має лінію зв'язку і відповідний пристрій, цей пристрій може також виконувати інші функції, крім чистої телефонії; саме це і потрібне захистити за допомогою даного винаходу: Відповідний пристрій є персональною або встановлюваною на машині комунікаційною і обчислювальною платформою, яка в різних втіленнях може бути мобільним телефоном, придатним для використання під землею, вбудованим пристроєм для машин або "переносним пристроєм", який можна вбудувати в деталі одягу, в шолом або у шахтарську лампу. Цей пристрій виконує не тільки функції телефонії і/або обміну короткими повідомленнями, які містять дані, але також має додаткові функції мобільного компоненту для системи зв'язку, які охарактеризовані в способі. Ці додаткові функції перетворюють "звичайний мобільний телефон" на пристрій, який можна використовувати під землею і який представляє додаткову цінність, яка відображує специфіку конкретного використання, і допомагає шахтарю в його повсякденній роботі. Такими функціями, наприклад, але не обмежуючись перерахованими, є: - використання мобільних компонентів різними людьми і персоналізація пристроїв на початку зміни; 5 - функції для надзвичайних ситуацій, які, зокрема, дозволяють евакуювати шахту; - "послуги, що надаються на основі місцеположення", які попереджають користувача про тимчасові або постійні ризики і по можливості надають виміряні величини (наприклад, концентрацію газу, і т.п.), ґрунтуючись на місцеположенні під землею; - функції для спільної роботи в групах (наприклад, функції дуплексного зв'язку); - можливість існування різних номерів на одному пристрої (наприклад, один номер для "робочої ділянки" або машини, а інший персональний номер - для користувача); - функції управління для машин; - індивідуальні обчислювальні додатки для індивідуального робочого місця працівника. Основний спосіб для організації безпровідної передачі даних під землею можна охарактеризувати таким чином. Кожна придатна до використання мобільна станція перед її використанням зберігається в нефункціонуючому стані в станції зберігання, переважно в зарядній станції. Під час виймання або після виймання мобільної станції користувач ідентифікується на станції зберігання або на мобільній станції. Ідентифікатор користувача для ідентифікатора пристрою мобільної станції створюється на центральному сервері. Пристрій або компоненти пристрою активуються за допомогою коду активації з центрального серверу, або за допомогою подальшої передачі призначеної для користувача інформації. Додатково призначена для користувача інформація або програми опціонально можуть передаватися центральними системами на мобільну станцію до або під час використання мобільної станції. При закінченні використання призначена для користувача інформація передається назад у центральну систему або видаляється, а порівняння користувача в самій центральній системі видаляється, коли мобільна станція повертається в станцію зберігання; або ж, наприклад, має сенс знищувати призначену для користувача інформацію, коли інформація незмінна або є незмінною інформацією профілю. Призначена для користувача інформація може бути, зокрема, інформацією, що виводиться, індивідуально пов'язаною з самою відповідною людиною, або з робочими групами, або з робочим місцеположенням, при цьому така інформація містить, наприклад, профіль користувача, який передається одночасно з активацією мобільної станції або з метою її активізації. Спосіб характеризує, по-перше, використання пристроїв і, по-друге, функціональність всієї системи, що тісно пов'язано з використанням. При використанні способу розрізняють два відмінних один від одного способу. 1. Працівник використовує персональний пристрій, який зв'язаний з ним на всю зміну (подібно фільтруючому саморятівнику або шахтарській лампі). 93546 6 2. Працівник (наприклад, оператор машини) використовує встановлений на постійній основі (наприклад, в машині) пристрій зв'язку. В цьому випадку оператор машини, можливо, міняє машини протягом зміни. Загальною ознакою обох способів є те, що пристрій згідно з даним винаходом повинен мати можливість здійснення зв'язку під землею. Цикл використання складається з чотирьох кроків. 1. Попереднє і/або подальше використання зарядних пристроїв для персональних пристроїв зв'язку над землею (відсутній у разі стаціонарних пристроїв або пристроїв, на постійній основі вбудованих в машини). 2. Персоналізація пристрою або прив'язка пристрою до певної людини для використання. a) Активація пристрою або компонентів пристрою за допомогою коду активації, наприклад, з центрального комп'ютера, який не допускає використання пристрою без авторизації (наприклад, "вдома"). b) Передача з центрального комп'ютера у пристрій призначених для користувача програм і настройок. 3. Використання пристрою, при необхідності виконуючи процедури анонімізації для захисту інформації, щоб запобігти "відстежуванню людини" при нормальному функціонуванні. 4. Деперсоналізація, що іде за використанням, або передача персональних настройок назад на сервер, і деактивація пристрою шляхом припинення зв'язку з конкретним користувачем вслід за використанням. Якщо після певного часу пристрій поставлений назад в зарядну станцію, і офіційна деперсоналізація не відбувається, пристрій може припинити роботу, оскільки слід припустити, що він використовується не за призначенням (наприклад, вдома). Це ефективно запобігає крадіжці пристроїв, яка в гірській справі дуже поширена. Оскільки протягом дня важко на постійній основі прив'язати пристрій до однієї людини, і завжди необхідно забезпечити те, щоб персонал почав роботу з повністю зарядженими пристроями, центральні зарядні пристрої передбачені над землею. Ці зарядні пристрої заряджають мобільні телефони (акумуляторні батареї всередині них) як за допомогою електричних контактів, так і безпровідним чином (індукційно). Коли пристрій витягнутий із зарядного пристрою, працівник, який його витягує, повинен бути персонально прив'язаний до пристрою, що називається персоналізацією пристрою. Насправді, це не значить, що сам пристрій "персоналізуватиметься" - до нього завжди можна отримати доступ, використовуючи його мережну адресу. Швидше, ця операція має на увазі, що телефонний номер працівника логічно комбінується з фізичною або мережною адресою телефону в центральному комп'ютері. Це можна також зробити перенаправленням "нормального офісного телефонного номера" на мережну адресу телефону під землею, наприклад, в телефонній системі або в центральному комп'ютері. В результаті цього пристрій оде 7 ржує власний віртуальний "телефонний номер", за допомогою якого з ним можна зв'язатися протягом робочого часу. Таку персоналізацію можна здійснити або за допомогою введення ідентифікатора разом з PIN-кодом самого телефону, або інакше електронним чином за допомогою додаткових пристроїв; це може виконуватися таким чином, що працівник вставляє свій персональний електронний ідентифікаційний чіп ("RFID-чіп" (чіп з радіочастотною міткою), "карту службовця", і т.п. ) одночасно з телефоном в електронний пристрій, який потім конфігурує мобільний телефон для працівника. Такий "пристрій для персоналізації" можна також сумістити безпосередньо із зарядною станцією або з'єднати з нею через мережу. Це означає, що зарядна станція механічно активує пристрій для використання, тільки якщо персоналізація пройшла успішно. Конфігурування може відбуватися таким чином. 1. Зарядна станція вибирає відповідний мобільний телефон, ґрунтуючись на рівні зарядки і частоті використання. В цьому випадку, наприклад, повністю заряджений телефон, який не використовувався довше за все, є більш переважним. 2. Мобільний телефон або пристрій для персоналізації повідомляє центральному серверу дані працівника, до якого потрібно провести прив'язку. 3. Центральний сервер прив'язує телефонний номер працівника до адреси мобільного телефону. Надалі з телефоном можна буде здійснити контакт по цьому номеру. Якщо у працівника є звичайний телефонний номер, сервер може перенаправити цей номер на мобільний телефон в телефонній системі. Протягом персоналізації з систем центрального серверу можуть одночасно завантажуватися додаткові залежні від використання інформація і програми. Прикладами такої інформації можуть бути: - поточна загальна інформація про робочу зміну, яка може бути відображена на мобільному телефоні у формі текстових повідомлень. Працівник читає такі повідомлення і таким чином має інформацію по найактуальнішим робочим повідомленням. В цьому випадку можна зберігати індивідуальні повідомлення для різних окремих користувачів і обмежених груп користувачів; - інформація про зону відповідальності конкретного працівника, про роботу, яку необхідно виконати, і т.д., яка завантажується в мобільний телефон у формі текстових повідомлень: робочі графіки, повідомлення про передачі, і т.д.; - загальна інформація про безпеку і роботи, що проводяться, така як "шахта 7 закрита на обслуговування"; - новини і інші типи повідомлень, на які працівник "підписався" для особистого використання в мережі; - прив'язка до конкретних РТТ-груп (груп в рамках послуги Push-to-Talk); - прикладні програми, які потрібні для сприяння діяльності працівника. В результаті, наприклад, 93546 8 у пристрій зв'язку завантажуються різні програми для працівників організації перевезень і постачання, операторів машин, гірських техніків і т.д. Це перетворює телефон на мікрокомп'ютер, який виконує обмежені допоміжні функції з області діяльності користувача або, наприклад, допускає діалог користувача з його машиною. Ці програми також можуть надавати мережний доступ до центральної інформації. Технології, що використовуються для цієї цілі, відносяться до "мобільних телефонів Інтернету". Персоналізована мобільна станція здійснює прив'язку цього пристрою до людини. Відповідна людина може бути прив'язана до робочої групи, яка одержує спеціалізовану інформацію з баз даних, що належать наймачу; або ж вона може мати конкретну прив'язку до місця роботи на один день, так що в цьому випадку передається інформація, яка відноситься лише до певної підземної області. Це ж відноситься і до завантажуваних програм. Замість операції завантаження можна передбачити заходи по активації збережених програм. У разі пристроїв, встановлених на постійній основі, наприклад, в машинах, персоналізація іноді не потрібна, оскільки пристрої прив'язані до машини, а не до людини. Якщо передбачена персоналізація, це, природно, може бути зроблено лише тоді, коли людина, що використовує машину, прибула на машину. У такому разі має місце такий процес персоналізації. 1. Перед тим, як оператор машини зможе її запустити, він повинен ідентифікувати себе у пристрої зв'язку, вводячи, наприклад, ідентифікатор (наприклад, табельний номер) і PIN-код. 2. Можна обійтися без введення ідентифікатора, якщо використовуються допоміжні електронні засоби (наприклад, персональна електронна ідентифікаційна карта на основі технології RFID). Якщо справа йде таким чином, пристрій зв'язку може бути автоматично конфігурований для працівника на період, поки його ідентифікаційна карта вставлена у прочитуючий пристрій або поки RFID-мітка працівника знаходиться в зоні дії пристрою зв'язку. 3. Опціонально пристрій зв'язку може активувати машину (наприклад, за допомогою промислової мережі, мережного або цифрового сигналу) після ідентифікації. 4. Якщо ідентифікація не відбулася або не є необхідною, з оператором машини можна зв'язатися тільки по телефонному номеру машини, поки він використовує машину. 5. Якщо ідентифікація відбулася, для конфігурації телефонного номера працівника в пристрої або на сервері використовується центральний сервер, і з працівником можна зв'язатися по його номеру на цьому пристрої у той час, поки він використовує машину (поки він не "вийде з системи"). В цьому випадку він може використовувати ті ж функції, індивідуальні настройки і програми, як і у разі мобільного пристрою. 6. Протягом роботи з працівником можна зв'язатися або по телефонному номеру машини, або по його персональному телефонному номеру, за умови, що машина знаходиться в зоні дії безпровідної мережі. 9 7. В кінці зміни користувач або виходить з системи або просто витягує свою електронну ідентифікаційну карту з прочитувального пристрою, або віддаляється на порівняно довгий час із зони дії прочитувального RFID-пристрою. В іншому варіанті він просто вставляє пристрій в зарядну станцію, щоб деперсоналізувати його. Спосіб використовує безпровідну інфраструктуру в підземній конструкції для передачі даних, зображень, відеоданих і телефонних дзвінків на мобільний термінал пакетами в цифровій формі. Спосіб вимагає підземної мережної інфраструктури, для якої також можливий безпровідний доступ з повним або частковим покриттям. Спосіб поєднує базову функцію безпровідної телефонії з додатковими функціями і функціями безпеки для двостороннього зв'язку, визначення місцеположення і, наприклад, функціонування як так званої "кнопки мерця" ("dead man's switch", вимикач, передбачений на випадок недієздатності оператора) для роботи під землею, таким чином. Всі пристрої або вибрані групи пристроїв, можна перемкнути у режим оголошення "трансляція". В цьому випадку групи можуть вибиратися і активуватися або виходячи із задачі, або виходячи з місцеположення, для специфічної для задачі або для місцеположення використання передачі повідомлень. Це значить, що у разі надзвичайної ситуації, наприклад, можна евакуювати виробки, або повідомити працівників про виникаючі ризики. Повідомлення, специфічне для задачі, дозволяє, наприклад, звертатися окремо до обслуговуючого персоналу, щоб, наприклад, забезпечити точне і швидке виявлення несправностей у великих шахтних зонах. Те, що застосовне до оголошень, також застосовне і до повідомлень у формі, наприклад, тексту або зображення. Можливість прочитання текстових повідомлень вголос за допомогою синтезатора голосу. Ця функція може бути корисною, оскільки часто обидві руки зайняті роботою і, отже, пристрій не може бути негайно використаний. Активуються світлові сигнали для повідомлень шляхом подачі сигналів або викликів (спалахи шахтарської лампи), або окремий світловий сигнал всередині або зовні пристрою. Вібросигналізація. Кнопка підтвердження для підтвердження повідомлень, які були отримані за допомогою голосу або повідомлення з даними. Підтвердження збираються на центральному комп'ютері і використовуються персоналом контрольної станції в цілях контролю. "Звіти про ознаки життя": вбудований датчик руху визначає, що пристрій і, отже, людина не рухалися протягом певного періоду. Потім включається тривожний сигнал на самому пристрої. Якщо цей сигнал не підтверджується відповідною людиною, то сигнал подається в центр управління разом із звітом про місцеположення за допомогою інфраструктури, щоб знайти, наприклад, поранену людину у разі надзвичайної ситуації. Зв'язок з машинами і пристроями: відстежування пристрою за допомогою регулярних звітів 93546 10 пристрою центральному комп'ютеру або за допомогою відстежування пристрою через інфраструктуру. Це дозволяє використовувати пристрій як, наприклад, систему радіотелефонії потягу для підземних споруд. Інтерфейси між пристроєм і машиною: дає можливість активувати машину вслід за входом у систему, аварійним сигналом, сигналом виклику, сигналом "повідомлення отримано". Оскільки для функціонування і для текстових повідомлень необхідний екран, екран машини також можна використовувати багатофункціонально: спосіб передбачає, що пристрій зв'язку може виконувати різні прикладні програми, що дозволяє використовувати пристрій як, наприклад, простий операторський управляючий термінал для управління машиною або вибраними функціями машини. Включення пристрою у пристрої, які "носять", такі як шлемофон (комбінація навушників, мікрофону і, можливо, камери) або шолом, у батарейний відсік шахтарської лампи, або, можливо, у деталі одягу. Варіант з камерою, для того, щоб мати нагоду "захопити" ситуації, які виникають під час роботи і потім передати їх на комп'ютер, щоб направити ці зображення напряму колегам (наприклад, для придбання запасних частин або діагностики помилок). Функція "PTT" (Push-to-Talk): функція дуплексного зв'язку, який забезпечує або дуплексний зв'язок по натисненню кнопки ("напівдуплексний режим"), або груповий конференц-зв'язок з одним або декількома працівниками, які одночасно працюють над однією задачею, при цьому задача виконується різними людьми, які працюють в різних місцях зовні зони виклику (наприклад, на конвеєрі, який досягає декількох кілометрів у довжину, або на балці, яка може досягати сотень метрів у довжину). Цієї функціональності можна досягти за допомогою використання телефонного програмного забезпечення. Зокрема, голос для цієї функції можна передавати через, наприклад, GPRSз'єднання. Віддалений нагляд управляючої станції за батареями мобільного телефону, що робить можливим встановити, чи вимкнений мобільний телефон, або ж у нього сіла батарея. Заміна батарей мобільних телефонів під землею (наприклад, при довгих змінах). Повторна персоналізація під землею (в особливих випадках). Аварійна клавіша (функція введення). Натиснення кнопки на відносно довгий час (наприклад, більш ніж на три секунди) негайно приводить до встановлення телефонного з'єднання щонайвищого пріоритету з центральною станцією, куди також негайно указується місцеположення людини, яка здійснює виклик. В цьому режимі роботи створюється повнодуплексне з'єднання між центром управління і повідомляючим терміналом. Крім того, можна вибрати такий спосіб: два або більше пристроїв з'єднані у постійні групи (наприклад, конфігуровані за допомогою бази даних) або динамічні групи (див. нижче) для того, щоб сформувати "РТТ"-групи. В цьому значенні функ 11 ція РТТ забезпечує простий односторонній ("сімплексний") зв'язок у напівдуплексному режимі або телефонний конференц-зв'язок у повнодуплексному режимі. Режим одностороннього зв'язку все ще віддає перевагу більшості користувачів навіть сьогодні, оскільки динамік відключений, коли ніхто не тримає кнопку виклику або кнопка виклику управляється власним голосом людини. Це означає, що користувачу також не доводиться чути (іноді дуже гучний) сторонній шум від моторів і машин, такий, що йому доводиться старанно фільтрувати голос колеги. В цьому випадку, спосіб здійснюється таким чином. Вибір груп 1. Варіант 1: статична конфігурація РТТ-групи: меню телефону використовується для вибору підготовленої групи, яка передбачена у файлах або базах даних центрального серверу. Всі користувачі в групі вибирають групу і потім з'єднуються один з одним простим натисненням кнопки виклику: один натискає на кнопку виклику і всі інші чують того, що говорить. 2. Варіант 2: динамічна конфігурація РТТгрупи: група зустрічається (наприклад, перед використанням) в загальній точці, наприклад, поряд із загальною точкою доступу. Щоб сформувати групу всі одночасно натискають кнопку (наприклад, кнопку виклику) на щонайменше три або п'ять секунд. Центральний комп'ютер, або точка доступу, або ж пристрої без централізованої підтримки розпізнають це і автоматично з'єднуються один з одним в "РТТ-групу". Цей вибір може бути автоматично оновлений, наприклад, коли працівники лише тимчасово знаходяться поряд з такою точкою доступу для цілей роботи. 3. Варіант 3: ручна конфігурація - телефонні номери користувачів в РТТ-групі вводяться вручну або вибираються з меню в кожному телефоні. Вдале формування РТТ-групи підтверджується візуально або на слух по телефону. Активна група відображається на дисплеї. На одному телефоні можуть бути одночасно активовано декілька РТТ-груп. Для контролюючого персоналу можуть бути активовано декілька РТТ-груп, при цьому вони активуються тільки в цілях прослуховування. Якщо відправка здійснюється в декількох групах одночасно, службовець чує голос тільки з тієї групи, якій він сам привласнив щонайвищий пріоритет. Дуплексний режим Як тільки установка групи була проведена, люди розділяються і розподіляються, щоб виконувати звичайну роботу, наприклад, на довгій конвеєрній лінії, в шахті або в тунелях. Коли вони знаходяться в зоні радіопокриття, у них є доступ до загальної радіомережі в групі. В дуплексному режимі людина натискає кнопку виклику (як на рації), і всі інші користувачі пристроїв в групі чують голос того, що говорить. Всі пристрої в РТТ-групі таким чином по суті працюють по "віртуальному радіоканалу" всередині "безпровідної" і провідної мережі. 93546 12 Натиснення на кнопку виклику можна також замінити голосовим управлінням, яке автоматично активує функцію розмови, коли людина говорить голосно. Цю настройку можна вибрати в меню. У разі потреби (наприклад, при ключових для безпеки діях) трафік (потік даних) голосового радіозв'язку може записуватися на центральній станції (сервері), аналогічно тому, як це відбувається у пожежних бригад і поліції. У разі нещасного випадку записи можуть бути згодом прослухані уповноваженими співробітниками. З технічної точки зору, РТТ-групу бажано створювати на базі такого способу. 1. Оскільки центральний телефонний сервер звичайно вже здатний створювати телефонні конференції, РТТ-група створюється на центральному комп'ютері як телефонна конференція. Перевагою цього є те, що телефон не вимагає ніяких змін апаратного забезпечення. 2. В самому телефоні в режимі РТТ мікрофон відключається, щоб захистити всіх користувачів групи від постійного навколишнього і робочого шуму. 3. Коли користувач натискає свою кнопку виклику на мобільному пристрої або на шлемофоні, або активує голосовий канал за допомогою мікрофону, керованого голосом, його голос активується і передається всім користувачам в РТТ-групі. Для додатків, критичних для безпеки, функція запису ("запис голосу") для РТТ-груп може бути також встановлена, якщо це доцільно, на центральному сервері. Деактивація Кожний користувач групи може явним чином вийти з групи, використовуючи меню. Прикладні програми Кожний користувач, який знаходиться під землею, має окрему зону відповідальності з індивідуальними задачами. Часто має сенс, щоб ці робочі задачі могли підтримуватися простими комп'ютерними програмами. Це стосується підземних дослідників (маркшейдерів) або обслуговуючого персоналу і електриків. Перераховані і інші особи можуть завантажувати конкретні прикладні програми, створені для їх персональної області діяльності, на свої пристрої зв'язку. Таке завантаження програм може відбуватися автоматично перед початком зміни безпосередньо під час персоналізації телефонів; вони також можуть зберігатися в пам'яті, передбаченій в мобільній станції, при цьому завантаження замінюється відповідними покажчиками і авторизаціями на запуск цих програм (які, таким чином, вже розміщені там, де треба). Прикладами таких додатків можуть бути такі. Маркшейдерам надаються дослідницькі програми і програми збору даних, встановлювані на пристрої, які можуть відображати дані, необхідні для досліджень, з центральних баз даних і можуть направляти щойно одержані дані досліджень у бази даних. Способом, аналогічним використовуванню мобільного телефону для встановлення з'єднання з Інтернетом, обслуговуючий персонал може одержувати інформацію з центральних баз даних і по 13 93546 силати, наприклад, замовлення на запасні частини. В той же час у пристрої доступні обчислювальні функції. На машинах, в яких (можливо навмисно) відсутній дисплей, програма на мобільному телефоні оператора машини може показувати звіти з машини, які передаються на мобільний телефон оператора за допомогою безпровідної мережі. Це може здаватися дещо складним, але може мати великий сенс в переважаючих умовах зовнішнього середовища, оскільки пристрої, встановлені на постійній основі, часто підходять для зовнішніх умов лише недовгий час. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 14 У багатьох випадках машини також настільки великі (наприклад, прохідницькі системи або конвеєрні лінії), що користувачі або обслуговуючий персонал не знаходяться (або не мають можливості знаходиться) в самій машині. В цьому випадку мобільний телефон користувача або обслуговуючого персоналу може бути використаний для того, щоб показати робочу інформацію, попередження, сигнали тривоги і звіти про технічне обслуговування. Оскільки зарядка батарей за допомогою контактів у великій мірі небезпечна помилками, безконтактна індукційна передача струму зарядки більш переважна для пристрою. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601