Спосіб бактеризації насіння рослин

1. Спосіб бактеризації насіння рослин, що передбачає застосування дисперсної суспензії глинистого мінералу для покращення адгезії до насіння бактерій, здатних стимулювати ріст, розвиток рослин і підвищувати їх врожайність, який відрізняється тим, що як прилипач, що забезпечує адгезію цих мікроорганізмів, використовують природний глинистий мінерал бентоніт чи палигорськіт (переважно бентоніт) в концентрації 10-20 %, переважно 15 %. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в суспензію глинистого мінералу вносять суспензію бактерій в об'ємному співвідношенні 10:1, при цьому отриманий композит наносять на поверхню насіння одним з відомих способів. UA (21) a201001132 (22) 04.02.2010 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) КУРДИШ ІВАН КИРИЛОВИЧ, БЕГА ЗІНАЇДА ТЕРЕНТІЇВНА (73) ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ І ВІРУСОЛОГІЇ ІМ. Д.К. ЗАБОЛОТНОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (56) Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. - К.: МАЛУ, УААН. 2007. С. 18-28. ЕПАА - Універсальний біологічний прилипач пестицидів і регуляторів росту рослин. Методичні рекомендації. - К.: IMB ім. Д.К. Заболотного НАНУ, 2007. - С, 1-26. Голованова Т.И., Аксентьева А.А. Физиологo морфологические параметры растений при действии спор гриба рода Trichoderma // Весник Крас ГУ, 2003. Курдиш И.К. Гранулированные микробные препараты для растениеводства: наука и практика. - К.: КВIЦ, 2001. - С. 83-94. C2 2 (19) 1 3 до твердих матеріалів, покращувати ріст бактерій і їх життєздатність при впливі на них екстремальних факторів навколишнього середовища [4]. Поставлена задача вирішується застосуванням за прилипач в процесі бактеризації глинистого мінералу бентоніту. Суть винаходу полягає в тому, що для покращення передпосівної бактеризації насіння і захисту бактерій від несприятливих умов застосовують колоїдну суспензію природного мінералу бентоніту з внесеними в неї бактеріями. Бентоніт - це природна суміш глинистого мінералу монтморилоніту і палигорськіту [5]. Для досягнення поставленої задачі бентоніт стерилізували при 1,5 атм протягом 30 хв. Готували 10-20% його суспензії на стерильній водогінній воді. Високодисперсну суспензію мінералу отримували шляхом диспергування на ультразвуковому дезінтеграторі Jachpan ultrasonic desintegrator type UD-20 (Польща) впродовж 4 хв. В експериментах використовували штам азотфіксувальних бактерій Azotobacter vinelandii IMB В-7076, депонований у Депозитарії мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного (IMB) ПАН України, штам фосфатмобілізівних бактерій Bacillus subtilis IMB В-7023, депонований в тій же установі. Ці штами використовують для одержання бактеріального препарату комплексної дії, внесення якого в грунт підвищує врожайність ряду видів сільськогосподарських культур [4]. Суспензію азотфіксувальних бактерій A. vinelandii одержували їх культивуванням в безазотному середовищі Ешбі наступного складу (г/л): сахароза - 20,0; K2НРО4 3Н2O - 0,4; MgSO4 7H2O 0,2; NaCI - 0,2; К2SО4 - 0,1; СаСО3 - 3,0; 1 мл/л мікроелементів (по Федорову) впродовж 72 годин при 28-30°С, рН середовища 7,0-7,5. Суспензію В. subtilis одержували культивуванням в лептонному середовищі (г/л): пептон - 10,0; NaCI - 3,0; MgSO4 7Н2O - 0,3; КСІ - 0,3; К2НРO4 3Н2О - 0,2; MnSO4 3Н2О і FeSO4 7Н2O - сліди, рН - 6,0 при 28-30°С, впродовж 24 годин. Вміст бактерій після культиву8 вання складав не менше 2∙10 колонієутворюючих одиниць в 1 мл (КУО/мл). В дослідах використовували як нестерильне (нативне), так і стерилізоване насіння рослин. Його стерилізували 7 хв сумішшю 50% H2O2 і 96° C2H5OH у відношенні 1:1, тричі відмивали стерильною водогінною водою і підсушували 1 добу при кімнатній температурі. Отримані суспензії бактерій як кожну окремо, так і суміш цих бактерій, змішували з колоїдними суспензіями бентоніту у відношенні 1:10. Таку суміш бактерій з бентонітом в подальших дослідженнях називали бактеризуючою сумішшю. Для оптимального зволоження гектарної норми різного насіння використовують 1-2% водних розчинів від маси насіння [1]. Виходячи з цього, на 10г насіння наносили 0,5 мл бактеризуючої суміші, враховуючи те, що частина її залишалась на стінках колбочок, в яких проводили досліди. Бактеризоване насіння ретельно перемішували для рівномірного розподілу бактерій з глинистим мінералом по поверхні. Чисельність життєздатних клітин на насінні визначали в день обробки (0 діб), через 2, 7 та 22 доби. Такий спосіб бактеризації насіння значно 95376 4 підвищував кількість адгезованих на ньому клітин, подовжував їх життєздатність і суттєво покращував його проростання та ріст пагонів. Здатність бактеріальної суспензії в 15% бентоніті підвищувати адгезію бактерій до насіння і біометричні показники на початкових стадіях розвитку рослин підтверджується наступними прикладами. Приклад 1 Вирощували суспензію бактерій A. vinelandii IMB В-7076 на середовищі Ешбі впродовж 3 діб. Готують 10-20% водну високодисперсну суспензію бентоніту. Суспензію азотофіксувальних бактерій вносили в стерильну водогінну воду (контроль) і в суспензії бентоніту у відношеннях 1:10. На 10 г насіння огірків сорту Джерело наносили по 0,5 мл бактеризуючих сумішей, ретельно перемішували. Після підсихання бактеризованого насіння протягом 1,5-2,0 годин визначали чисельність на ньому життєздатних бактерій. Для цього 1 г стерильного бактеризованого насіння змішували з 9 мл стерильного фізіологічного розчину, перемішували 1 годину і отриману суспензію висівали з десятикратних розведень на поверхню агаризованого середовища Ешбі в чашки Петрі. Не стерильне бактеризоване насіння розкладали для пророщування в чашки Петрі по 30 шт. на зволожений фільтрувальний папір. Пророщували насіння при 25°С в темноті 7 діб згідно з ДСТУ 4138-2002. Застосування при бактеризації насіння як прилипача суспензії бентоніту в концентрації 10-20% підвищує життєздатність азотофіксувальних бактерій A. vinelandii IMB В-7076 на поверхні насіння огірків сорту Джерело порівняно з бактеризацією мікробною суспензією без бентоніту. Так, чисельність бактерій, змитих з насіння в день обробки, що бактеризоване з застосуванням 10% суспензії бентоніту, була вищою в 2,3 разу порівняно з контролем. Підвищення вмісту бентоніту до 15-20% збільшувало цей показник більше ніж у 4,0 рази. Через 7 діб у контрольному варіанті на 1 г насіння залишилось близько 200 бактерій, в той час як в 3 інших варіантах їх було (2,72÷3,35)∙10 KУO/г (табл.1). Слід відзначити, що застосування 20% суспензії бентоніту як прилипача не спричиняє помітного підвищення показників виживання бактерій на насінні і біометричних показників пророслого насіння у порівнянні з 15% суспензією цього мінералу (табл.1). Показано, що при бактеризації насіння за присутності 10-20% бентоніту довжина коріння рослин була вищою від контрольних на 8,4%-12,4%. Довжина пагонів, схожість та маса рослин була найбільша при використанні 15% бентоніту (табл.1). Тому в подальших дослідженнях для бактеризації насіння різних сортів за прилипач використовували 15% суспензію бентоніту, в яку вносили суспензії бактерій у співвідношенні 10:1. Приклад 2 Бактерії В. subtilis IMB В-7023 вирощували в лептонному середовищі, склад якого приведений вище. Підготовку бактеризуючих сумішей з водою і бентонітом (15%), бактеризацію насіння огірків сорту Конкурент та аналіз бактеризованого насін 5 ня проводили так само, як в прикладі 1. Показано, що бактеризація огірків фосфатмобілізівними бактеріями з прилипачем бентонітом підвищує чисельність життєздатних бактерій, відмитих з поверхні насіння в день бактеризації, вдвічі, через 7 діб - в 1,2 разу порівняно з контролем, а схожість насіння зростала з 74,8 до 81,2%, тобто на 6,6% (табл.2). Схожість небактеризованого насіння була 71,5%. Бактеризація насіння огірків мікробними препаратами з використанням прилипачів ЕПАА-10 (6%), меляси (4%) і бентоніту (15%) показала перевагу останнього. Приклад 3. Суспензії A. vinelandii IMB В-7076 і В. subtilis IMB В-7023 вносили (кожну окремо) в водогінну воду (контроль), 15% бентоніт і 6% розчин ЕПАА10 у відношенні 1:10. Насіння огірків сорту Джерело бактеризували так само, як в прикладі 1. Показано, що як в день обробки, так і після зберігання бактеризованого насіння з бентонітом, чисельність на ньому життєздатних бактерій A. vinelandii IMB В-7076 і В. subtilis IMB В-7023 була значно вищою, ніж за інших способів бактеризації (табл.3). Застосування для бактеризації насіння азотофіксувальних бактерій з прилипачем бентонітом підвищує ефективність проростання насіння. Схожість огірків сорту Джерело підвищувалась на 4,8%, довжина коренів - на 5,4%, довжина пагонів на 4,2%, загальна маса 10 рослин зростала на 9,7% порівняно з контролем, в той час як з прилипачем ЕПАА-10 ці показники були значно нижчі (табл.3). Приклад 4 Вирощені суспензії A. vinelandii (тридобова культура) і В. subtilis (24 год) змішують у відношенні 1:1. Цю бактеріальну суміш змішують з водогінною водою, 15% бентонітом, 4% мелясою у відношенні 1:10. Бактеризацію насіння проводять як в попередніх дослідах. Показано, що сумісне застосування для бактеризації огірків сорту Конкурент азотофіксувальних і фосфатмобілізівних бактерій в 15% суспензії бентоніту виявилось більш ефективним, ніж при використанні 4% розчину меляси (табл.4). Так, на одному грамі стерильного насіння, бактеризованого за допомогою бентоніту, в 1,5 разу більше закріплюється азотофіксувальних бактерій і в 2,4 разу більше фосфатмобілізівних. Після 2 діб зберігання чисельність азотобактера на насінні була в 1,8 разу, бацил - в 2,1 разу більше порівняно з застосуванням меляси. Після 7 діб зберігання кількість азотобактера на 1 г насіння з прилипачем бентонітом була більша в 2,3 разу, ніж з мелясою (табл.4). Схожість нативного насіння, бактеризованого з прилипачем бентонітом, була на 5,6%, довжина коренів - на 3,0%, маса 20 рослин - на 5,2% вищі контрольних. Додавання меляси за прилипач дещо знижувало ці показники (табл.4). 95376 6 Приклад 5 Вирощують суспензії A. vinelandii (3 доби) і В. subtilis (1 доба) на відповідних середовищах. Готують високодисперсну суспензію 15% бентоніту на стерильній водогінній воді. Використовують три види бактеризуючих сумішей: A. vinelandii в 15% бентоніті (1:10), В. subtilis в 15% бентоніті (1:10) і комплекс A. vinelandii з В. subtilis (1:1) в 15% бентоніті (1:10). Бактеризацію стерильного насіння проводять по вище приведеному методу (приклад 1). В день обробки насіння (0 діб), через 2, 7 та 22 доби проводили аналіз чисельності бактерій на насінні методом їх змиву з поверхні фізіологічним розчином (табл.5). Показано, що застосування для бактеризації насіння комплексного бактеріального препарату в 15%-ному бентоніті підвищує чисельність і життєздатність азотофіксувальних бактерій. Так, на насінні огірків на 7-му добу після бактеризації моно3 культурою A. vinelandii визначалось 2,51∙10 бактерій на 1 г, на насінні пшениці - до 700 КУО/г, на насінні кукурудзи - вони майже не виявлялись (табл.5). В той же час, бактеризація A. vinelandii в суміші з фосфатмобілізівними бактеріями з додаванням бентоніту підвищує життєздатність азотофіксувальних мікроорганізмів, які визначаються на насінні навіть після 22 діб його зберігання в кілько3 4 сті 3,17∙10 ÷2,16∙10 КУО/г насіння. Фосфатмобілізівні бактерії В. subtilis добре зберігаються тривалий час на поверхні обробленого насіння як монопрепаратом, так і в комплексі з азотобактером. При цьому чисельність життєздатних бактерій 4 після 22 діб зберігання складала (1,70÷2,98)∙10 КУО/г (табл.5). При порівнянні впливу бактеризації насіння різних сільськогосподарських культур комплексним бактеріальним препаратом з додаванням різних прилипачів показано, що бактеризація з бентонітом підвищує схожість, довжину коріння, пагонів та їх масу. В той же час, при використанні за прилипач КаКМЦ, результати були дещо нижчими при обробці насіння озимої пшениці Херсонська, меляси - на схожість та розвиток коріння пшениці Херсонська та огірків сорту Фенікс. Прилипач ЕПАА-10 негативно впливав на розвиток кукурудзи сорту Брусниця. В цьому випадку підгнивало коріння та пагін (табл.6). В результаті проведених досліджень по бактеризації насіння деяких видів рослин з використанням за прилипача природного глинистого мінералу бентоніту в концентрації 10-20% показана доцільність застосовування комплексного бактеріального препарату на основі азотофіксувальних бактерій A. vinelandii IMB В-7076 та фосфатмобілізівних В. subtilis IMB В-7023. Такий підхід підвищує життєздатність азотофіксувальних бактерій на поверхні насіння при зберіганні, що дає змогу бактеризувати насіння за 7-9 діб до його посіву, а також підвищує схожість насіння та біометричні показники рослин. 7 95376 8 Таблиця 1 Чисельність життєздатних бактерій на насінні огірків сорту Джерело і показники розвитку проростків за різних способів його обробки А. vinelandii IMB В-7076 Спосіб бактеризації Довжина коріння Довжина пагонів Контроль, без бактерій, без прилип. Суспензія бактерій без прилип. Сусп.бакт. в 10% бент. Сусп.бакт. в 15% бентоніті Сусп.бакт. в 20% бентоніті мм/% 88,3±1,21 100,0 94,64±1,85 107,1 95,7±2,80 108,4 98,1±1,15 111,1 99,3±8,34 112,4 мм/% 58,3±0,80 100,0 55,0±0,92 95,9 59,3±1,05 101,7 61,3±1,00 105,1 59,4±0,46 101,9 Маса 20 рослин г/% 4,33±0,06 100,0 4,47±0,08 103,2 4,55±0,12 105,1 4,55±0,12 105,1 4,49±0,26 103,7 Чисельність життєздатних бактерій, КУО/г 0 діб 7 діб відсутні відсутні (9,80±0,74)∙10 4 200 (2,24±0,18)∙10 5 (2,72±0,17)∙10 3 (3,97±0,21)∙10 5 (3,33±0,21)∙10 3 (4,02±0,35)∙10 5 (3,35±0,31)∙10 3 7 Примітка: вміст A. vinelandii в бактеризуючих сумішах (5,80±0,16)∙10 КУО/мл Таблиця 2 Чисельність життєздатних клітин В. subtilis IMB В-7023 на насінні огірків сорту Конкурент за різних способів його бактеризації Спосіб обробки Чисельність життєздатних бактерій, КУО/г нас. 0 діб 7 діб Без прилипача (7,60±0,50)∙10 5 (1,58±0,13)∙10 5 Прилипач 15% бентоніт (1,40±0,06)∙10 6 (2,93±0,24)∙10 5 Схожість насіння, шт/% 22,4±0,98 74,7 24,4±1,78 81,3 7 Примітка: вміст В. subtilis в бактеризуючих сумішах (8,1±0,60)∙10 КУО/мл Таблиця 3 Чисельність життєздатних бактерій на насінні огірків сорту Джерело і його схожість за різних способів бактеризації Вид бактерій Чисельність бактерій на насінні (КУО/г), після зберігання, діб Прилипач 0 2 7 Біометричні показники Довжина Довжина Маса 10 Схожість, коріння, пагонів, рослин, шт/% мм/% мм/% г/% Контроль, Без прили20,8±0,96 89,4±7,74 57,4±2,51 без бактевідсутні відсутні відсутні пача 100,0 100,0 100,0 рій Бентоніт, 5 4 4 21,8±1,07 94,2±3,48 59,8±1,98 (2,01±0,21)∙10 (5,94±0,40)∙10 (3,67±0,25)∙10 15% 104,8 105,4 104,2 A. vinelandii 5 4 3 21,3±0,28 84,8±6,03 57,2±2,18 ЕПАА-6% (1,22±0,10)∙10 (1,51±0,17)∙10 (3,76±0,36)∙10 102,4 94,8 99,6 Бентоніт, 5 5 5 23,0±1,07 (7,63±0,47)∙10 (2,98±0,17)∙10 (2,30±0,10)∙10 15% 110,5 В. subtilis 5 5 5 21,5±0,48 ЕПАА-6% (4,79±0,29)∙10 (1,43±0,22)∙10 (1,34±0,12)∙10 103,4 1,64 100,0 1,80 109,7 1,61 98,2 Примітка: 1."-" - показники не визначали. 2. В чашки Петрі розкладали по 30 насінин. 7 7 3. Вміст в бактеризуючій суміші A. vinelandii (6,25±0,37)∙10 КУО/мл, В. subtilis (5,45±0,37)∙10 КУО/мл 9 95376 10 Таблиця 4 Чисельність життєздатних бактерій на насінні огірків сорту Конкурент і його схожість за бактеризації змішеною суспензією A. vinelandii та В. subtilis з різними прилипачами Бактерії Вид бактеПрилипач на насінрій ні Чисельність бактерій, КУО/г 0 діб 2 доби 7 діб Біометричні показники Довжина Довжина Схожість, коріння, пагонів, шт/% мм/% мм/% Контроль, Без при27,0±0,80 78,6±2,78 51,8±3,43 без бактевідсутні відсутні відсутні відсутні липача 100,0 100,0 100,0 рій A. 6 6 5 (1,21±0,10)∙10 (1,14±0,06)∙10 (2,15±0,17)∙10 28,5±0,60 81,0±4,68 54,8±1,92 Бентоніт, vinelandi 15% 105,6 103,0 105,8 6 6 5 В. subtilis (1,45±0,07)∙10 (1,06±0,12)∙10 (1,40±0,10)∙10 A. vinelandii + В. subtilis A. 6 5 4 (0,80±0,06)∙10 (6,26±0,21)∙10 (9,26±0,33)∙10 26,5±0,93 77,2±7,25 49,2±3,48 Меляса, vinelandi 4% 98,1 98,2 95,0 5 5 5 В. subtilis (5,95±0,31)∙10 (5,05±0,45)∙10 (4,71±0,18)∙10 Примітка: 1. В чашки Петрі розкладали по 30 насінин. 7 7 2. Вміст в бактеризуючій суміші A. vinelandii (5,14±0,32)∙10 КУО/мл., В. subtilis (3,80±0,32)∙10 КУО/мл Таблиця 5 Чисельність бактерій на бактеризованому з бентонітом (15%), насінні (КУО/г) при його зберіганні Насіння, оброблене бактеріями Огірки сорту Конкурент Кукурудза сорту Брусниця Озима пшениця сорту Копилівчанка Огірки сорту Конкурент Кукурудза сорту Брусниця Озима пшениця сорту Копилівчанка Термін зберігання бактеризованого насіння, діб 2 7 A. vinelandii 5 3 3 (1,42±0,19)∙10 (5,96±0,72)∙10 (2,51±0,28)∙10 4 2 (2,32±0,29)∙10 (1,20±0,01)∙10 0 4 3 (1,57±0,36)∙10 В. subtilis 5 4 (2,97±0,42)∙10 (5,01±0,19)∙10 5 4 (3,21±0,17)∙10 (9,01±0,71)∙10 (2,66±0,56)∙10 5 4 (2,18±0,28)∙10 (4,47±0,37)∙10 Суміш: A. vinelandii (A.v) + В. subtilis (B.s) 5 4 A.v (4,33±0,34)∙10 (5,05±0,38)∙10 Огірки сорту Конкурент 5 4 B.s (2,90±0,34)∙10 (5,77±0,15)∙10 5 5 A.v (2,70±0,20)∙10 (1,20±0,09)∙10 Кукурудза сорту Брусниця 5 5 B.s (3,85±0,33)∙10 (1,11±0,12)∙10 5 4 Озима пшениця сорту Копилів- A.v (1,88±0,06)∙10 (4,45±0,44)∙10 5 4 чанка B.s (1,34±0,22)∙10 (3,30±0,16)∙10 22 2 4 (7,00±0,01)∙10 (2,16±0,10)∙10 4 (1,27±0,13)∙10 4 (2,56±0,35)∙10 3 (3,17±0,12)∙10 4 (1,85±0,09)∙10 4 (1,26±0,16)∙10 4 (1,70±0,24)∙10 4 (2,16±0,16)∙10 4 (2,98±0,28)∙10 (3,08±0,23)∙10 4 (2,74±0,17)∙10 (2,42±0,30)∙10 (8,11±0,85)∙10 4 (2,52±0,29)∙10 4 (1,82±0,11)∙10 4 (7,88±0,60)∙10 4 (2,03±0,16)∙10 4 (2,24±0,35)∙10 4 4 3 8 Примітка: 1. Вміст життєздатних клітин в бактеріальних суспензіях: A. vinelandii (1,43÷2,6)∙10 КУО/мл та 8 В. subtilis (0,34÷1,8)∙10 КУО/мл. 2."-" - не визначались. 11 95376 12 Таблиця 6 Вплив бактеризації насіння деяких культур комплексним бактеріальним препаратом A. vinelandii, В. subtilis з різними прилипачами на схожість насіння та біометричні показники проростків Прилипач ЕПАА-10, 6% NаКМЦ, 2% Рослини 1. Кукурудза сорту Брусниця 2. Озима пшениця сорту Подолянка 3. Озима пшениця сорту Херсонська 4. Огірки сорту Фенікс 5. Столовий буряк сорту Делікатесний 1. Кукурудза сорту Брусниця 2. Озима пшениця сорту Подолянка 3. Озима пшениця сорту Херсонська 4. Огірки сорту Фенікс 5. Столовий буряк сорту Делікатесний Довжина Схожість, % до Довжина коріння, Маса 20 рослин, % пагонів, % контр. % до контр. до контр. до контр. 100,8 33,2 79,6 83,4 101,6 117,7 106,2 108,6 102,1 103,7 113,6 99,7 99,2 108,3 102,4 104,0 161,0 147,6 116,4 131,7 100,5 100,2 108,6 91,0 101,8 107,8 105,4 111,2 97,3 88,9 98,1 99,1 100,3 100,3 101,0 102,3 113,7 146,4 114,1 119,5 Продовження табл.6 Меляса, 4% Бентоніт, 15% 1. Кукурудза сорту Брусниця 2. Озима пшениця сорту Подолянка 3. Озима пшениця сорту Херсонська 4. Огірки сорту Фенікс 5. Столовий буряк сорту Делікатесний 1. Кукурудза сорту Брусниця 2. Озима пшениця сорту Подолянка 3. Озима пшениця сорту Херсонська 4. Огірки сорту Фенікс 5. Столовий буряк сорту Делікатесний 100,5 88,9 108,8 100,2 101,0 104,4 105,4 109,3 99,5 94,5 110,8 104,6 100,6 95,2 99,3 96,8 142,3 154,0 134,4 148,8 102,6 104,7 128,6 104,5 102,6 104,0 109,2 121,4 102,4 101,6 113,6 108,0 105,6 108,8 105,4 104,6 138,4 175,7 109,5 129,3 Примітка: 1. Контролем слугувало необроблене насіння, показники якого прийняті за 100%. 7 7 2. Вміст A. vinelandii в бактеризуючій суміші - (6,38±0,42)∙10 КУО/мл, В. subtilis - (4,8±0,30)∙10 КУО/мл. 3. Допустимі відхилення не перевищували 8%. Джерела інформації: 1. Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. - Київ: МАЛУ, УААН, 2007. - 52 с. 2. ЕПАА - Універсальний біологічний прилипач пестицидів і регуляторів росту рослин. Методичні рекомендації. - К.: IMB ім. Д.К. Заболотного НАНУ, 2007. - 23с. 3. Голованова Т.И., Аксентьева А.А. Физиолого-морфологические параметры растений при действии спор гриба рода Trichoderma - Вестник Крас ГУ. - 2003. 4. Курдиш И.К. Гранулированные микробные препараты для растениеводства: наука и практика. - К.: КВЩ, 2001. - 141с. 5. Тарасевич Ю.И., Овчаренко Ф.Д. Адсорбция на глинистых минералах. - К.: Наукова думка, 1975. - 352с. 13 Комп’ютерна верстка А. Рябко 95376 Підписне 14 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601