Спосіб визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах для моніторингу забруднення та ефективності ремедіації
Номер патенту: 103978
Опубліковано: 12.01.2016
Автори: Мандрика Оксана Вікторівна, Самохвалова Валентина Леонідівна, Куц Олена Анатоліївна, Самохвалова Поліна Андріївна, Бублик Віктор Дмитрович, Фатєєв Анатолій Іванович, Горякіна Вікторія Миколаївна
Формула / Реферат
Спосіб визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах для моніторингу забруднення та ефективності ремедіації, який включає відбір та підготовку зразків ґрунту, їх зважування, обробку та оформлення результатів вимірювання, визначання масової частки нафти і нафтопродуктів у ґрунті, який відрізняється тим, що додатково зразок забрудненого ґрунту після компостування протягом місяця при t°- 24 °С доводять до повітряно-сухого стану у сушильній шафі, наважку ґрунту не менше 10 г піддають термодеструкції у муфельній печі з керованим діапазоном оптимальних температур 280 °С і 500 ºС, за попередньо встановленими термогравіметричними кривими та оптимальними інтервалами часу у 30 хвилин та 2 години, встановлення загальних втрат маси ґрунту за результатами зважування зразка при вказаних температурних і часових інтервалах та визначання вмісту вуглеводнів нафти у ньому (X, %) за формулою:
,
де - втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 280 ºС, г;
- втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 500 ºС, г;
В - маса повітряно-сухого ґрунту, взятого до аналізування, г;
100 - перерахунок у %;
С орг. ґрунту - загальний вміст органічної речовини незабрудненого зразка (довідкова величина), %.
Текст
Реферат: Спосіб включає відбір та підготовку зразків ґрунту, їх зважування, обробку та оформлення результатів вимірювання, визначання масової частки нафти і нафтопродуктів у ґрунті. Додатково, зразок забрудненого ґрунту після компостування протягом місяця при t - 24 °С доводять до повітряно-сухого стану у сушильній шафі, наважку ґрунту не менше 10 г піддають термодеструкції у муфельній печі з керованим діапазоном оптимальних температур 280 °С і 500 °С, за попередньо встановленими термогравіметричними кривими та оптимальними інтервалами часу у 30 хвилин та 2 години, встановлення загальних втрат маси ґрунту за результатами зважування зразка при вказаних температурних і часових інтервалах та визначання вмісту вуглеводнів нафти у ньому. UA 103978 U (12) UA 103978 U UA 103978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сфери охорони довкілля, якості ґрунтів, а саме до способів визначення у забруднених ґрунтах вмісту нафти та нафтопродуктів (дизельне пальне, гас, мазут тощо) при обстеженні ґрунтів земельних ділянок. Спосіб може знайти застосування у сфері охорони природи в нафтогазопромисловому комплексі при встановленні ступеня забруднення ґрунту за експрес-аналізу ґрунтових проб; в агроекології, екоменеджменті ґрунтів за екологічного контролю техногенно забруднених ґрунтів земельних ділянок різного призначення та їх використання; у науково-дослідній практиці - для вивчення теплових процесів та властивостей ґрунтів; розробки науково-методичних основ моніторингу забруднених ґрунтів (діагностика, оцінювання, прогноз екологічного стану), екологічного нормування вмісту забруднювачів органічної природи у ґрунтах; регламентації використання та процесів ремедіації ґрунтів для поліпшення їх якості, моніторингу забруднення. Відомо спосіб, що включає використання інфрачервоної спектроскопії (ІЧС-методу) за забруднення ґрунту екзогенними речовинами органічної природи [Пат. UA № 51113 Спосіб визначення рівня забруднення ґрунту нафтою та нафтопродуктами]. Спосіб включає виготовлення контрольних зразків різних генетичних типів ґрунту із вмістом гумусу від 1 до 5 %, виявлення забруднювача за спектральними характеристиками і урахуванням періодів деградації вуглеводнів та побудову градуювальних (каліброваних) графіків, як результат оцінки -1 вмісту забруднювача у ґрунті у інфрачервоній частині спектра при довжині хвилі 2-50 мм . Одержані дані використовують для порівняння з ґрунтами, які обстежують. Недоліками цього способу є неможливість на інфрачервоному аналізаторі одночасного запису спектра зі зразком порівняння, тому не вдається компенсувати "атмосферні перешкоди (наявність вуглекислого газу і води) та потребує відповідно додаткового часу на усунення цього недоліку шляхом неодноразового послідовного запису спектрів як аналізованого зразка так і зразка порівняння, що значно утруднює отримання результуючих тестових характеристик забрудненого нафтою та нафтопродуктами ґрунту та знижує їх точність, підвищує рівень суб'єктивності. Окрім того, обов'язковою вимогою для проведення аналізів забруднених нафтою і нафтопродуктами ґрунтів з використанням ІЧС методу, є витримування зразків протягом 1 року до моменту їх аналізування [MB В 31-497058-009-2002 Ґрунти. Визначення масової частки нафтопродуктів в ґрунті методом інфрачервоної спектроскопії] для підвищення надійності встановлення ступеня забруднення ґрунту нафтою в інтервалі 1-10 % за масою і забезпеченням виконання вимірювань з відносною похибкою, яка не перевищує 11 %. Таким чином, унеможливлюється масовість аналізу зразків ґрунту і знижується експресність отримання результатів аналізування забруднених зразків ґрунту, актуалізується потреба створення відповідних спеціальних умов для зберігання забруднених зразків ґрунту, що значно підвищує витратність реалізації запропонованого технічного рішення. Інші відомі методи визначення вмісту специфічних та неспецифічних сполук нафти та нафтопродуктів у ґрунті також мають суттєві недоліки. Так, за використання методу газової хроматографії [ДСТУ ISO/TR 11046-2001 Якість ґрунту. Визначання вмісту олив. Метод інфрачервоної спектрометрії і метод газової хроматографії], що дозволяє експресно з достатньою точністю визначити вміст вуглеводнів у ґрунті, спостерігається значне зменшення концентрації речовин після вимивання їх з колонки, внаслідок розведення компонентів суміші газом-носієм, тому необхідним є обов'язкове застосування високочутливих детекторів; неможливість автоматичної ідентифікації піків на кривій елюювання. У випадку якщо час утримування компонента невідомий, то цей компонент збирають у міру виходу його з колонки і ідентифікують, наприклад за інфрачервоним спектром або для ідентифікації речовину виводять з колонки безпосередньо в ІЧС або мас-спектрометр, що значно ускладнює процедуру визначання вмісту вуглеводнів нафти та підвищує ресурсовитратність. Окрім того, метод дозволяє визначати тільки газову складову нафтопродуктів (метан, етан, етилен, пропан, пропілен, ізо- та н-бутан). Більшість відомих у світі методик визначання загального вмісту нафтопродуктів у ґрунтах містять алгоритми вимірювань лише легких фракцій нафтопродуктів. Відомі методики визначання сумарного вмісту нафтопродуктів у ґрунтах, що базуються на флуоресцентному (люмінесцентному) методі аналізу, який є високо чутливим, що досягається розміщенням зовнішнього джерела під прямим кутом до оптичної осі монохроматору. Метод базується на вимірюванні сумарної флуоресценції поліциклічних ароматичних вуглеводнів за довжини хвилі 360 нм з калібруванням по хризену (у країнах EC) або вимірюванні люмінесценції алкілбензолів (у Росії). Даним методом визначають також вміст смолисто-асфальтенових компонентів нафтопродуктів. Проте метод не є арбітражним. Його застосування не дозволяє визначати всю суму нафтопродуктів, оскільки він нечутливий до парафіно-нафтенових вуглеводнів, що не люмінісцирують, але складають переважну частину нафти (Околелова А.А. и др., 2013). 1 UA 103978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Використання методу є доцільним за незначних концентрацій нафти і нафтопродуктів у ґрунтах та у випадку переважання у складі вуглеводнів легкорозчинних фракцій (у пароподібному і рідинному легко рухомому стані або у вільній та розчинній водній або водно-емульсійній фазі) (Околелова А.А. и др. 2011). Окрім того, метод, як оціночний, має рекомендаційний характер за умови проведення періодичного калібрування шляхом паралельного аналізу одним з арбітражних методів. Отже реалізація методик визначення вмісту нафти і нафтопродуктів у ґрунтах вище переліченими методами потребує високовартісного обладнання, спеціалістів відповідної кваліфікації, що відповідно збільшує ресурсовитратність їх реалізації. Найбільш близьким аналогом по технічній суті та результату, що досягається, є арбітражний гравіметричний метод визначення вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунті [MB В 31-497058017-2003 Ґрунти. Визначення масової частки нафтопродуктів у ґрунті за методом гравіметрії], який доцільно використовувати для аналізування ґрунтів сильно забруднених вуглеводнями нафти (Орлов Д.С., 1994). Недоліками методу є такі: - відсутність метрологічної оцінки результатів вимірювань (норми похибки вимірювань), що актуалізує його переатестацію та унеможливлює використання; обмеженість кількісного визначення вмісту нафти і нафтопродуктів за регламентований поріг температури кипіння понад 80 °C; залежність екстрагування вуглеводнів з ґрунту від ряду параметрів - типу екстрагенту та температурного режиму екстракції, вологості зразка, варіювання природного вмісту (70-200 мг/кг) гумусоподібних речовин у незабруднених ґрунтах (Эрнестова Л.С., 1978), які розчиняються неполярними екстрагентами; довготривалість, дороговартісність визначення і шкідливість для здоров'я аналітиків за використання холодної екстракції органічними розчинниками (н-гексан, тетрахлорметан або хлороформ) та сумарної помилки екстракційного методу близько 20 % (Груздкова Р.А.,1993); збільшення похибки вимірювань у результаті втрат летких компонентів за гравіметричного методу аналізу нафти та нафтопродуктів ґрунту. Все це обумовлює непридатність екстракційного визначення нафти у ґрунті та реалізації повного алгоритму гравіметричного методу для експрес-аналізу при обстеженні значних площ забруднених ґрунтів земельних ділянок. Отже, необхідно створити спосіб у якому можливо було уникнути даних недоліків та вирішити задачі моніторингу (діагностика, оцінювання, прогноз) забруднених вуглеводнями нафти ґрунтів у яких немає необхідності у визначанні якісного складу нафти і нафтопродуктів (бензинової та дизельної фракції, ароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук тощо) у ґрунті і його фракціонування, а достатнім є визначення загального вмісту вуглеводнів нафти. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу визначення загального вмісту нафти і нафтопродуктів у ґрунтах шляхом поєднання окремих складових відомих методів термогравіметрії та газової хроматографії, поширення закономірності зміни маси зразка під дією теплових ефектів на новий клас об'єктів з одночасним отриманням експресного методу визначення загального вмісту вуглеводнів нафти у ґрунтах, підвищенням його точності і селективності, спрощенням алгоритму аналізування зразків ґрунту та отриманням економії у використанні ресурсів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах для моніторингу забруднення та ефективності ремедіації, який включає відбір та підготовку зразків ґрунту, їх зважування, обробку та оформлення результатів вимірювання, визначання масової частки нафти і нафтопродуктів у ґрунті згідно з корисною моделлю, додатково зразок забрудненого ґрунту після компостування протягом 0місяця при t 24° С доводять до повітряно-сухого стану у сушильній шафі, наважку ґрунту не менше 10 г піддають термодеструкції у муфельній печі з керованим діапазоном оптимальних температур 280 °С і 500 °С, за попередньо встановленими термогравіметричними кривими та оптимальними інтервалами часу у 30 хвилин та 2 години, встановлення загальних втрат маси ґрунту за результатами зважування зразку при вказаних температурних і часових інтервалах та визначання вмісту вуглеводнів нафти у ньому ( X , %) за формулою: A2 A1 X x100 x100 C орг . грунту , B B де А 1 - втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 280 °С, г; 55 A2 - втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 500 °С, г; B - маса повітряно-сухого ґрунту, взятого до аналізування, г; 100 - перерахунок у %; 2 UA 103978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 С орг. ґрунту - загальний вміст органічної речовини незабрудненого зразка (довідкова величина), %; та отримуємо величину загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунті з підвищенням точності та експресності методу. За результатами аналізування даних з наукової літератури (Angehrn D., 1998; Lompart M., Li К., Fingas M., 1999) та тривалих дослідів було вибрано оптимальний температурний інтервал 280-500 °С, що обумовлено різними температурними діапазонами випаровування та термодеструкції фракцій вуглеводнів нафти: найбільш токсичні легкі фракції - при 280 °С; фракції залишкових вуглеводнів характеризуються температурою кипіння понад 300 °С і дуже низькою рухомістю. Нафта та нафтопродукти характеризуються температурними межами початку і кінця кипіння (Петров А. А, 1984), а основною реакцією термолізу є термодеструкція вуглеводнів нафти. Серією наших модельних дослідів з варіюванням температури, часу, наважки ґрунту та урахуванням зміни кількісного і якісного складу вуглеводнів нафти забрудненого ґрунту, загальної кількості вуглеводнів нафти термогравіметричним методом було встановлено, що у результаті термодеструкції забруднених ґрунтів утворюються різні фракції вуглеводнів нафти, що призводить до збільшення втрат маси m зразка забрудненого ґрунту у діапазоні температур 250-500 °С (креслення) з отриманням термогравіметричних кривих. А методом газової хроматографії, у діапазоні 100-200 °С встановлено селективне екстрагування більш легких фракцій нафти та нафтопродуктів у ґрунтах; у діапазоні 280-350 °С - відмічено різке збільшення швидкості розкладу насичених вуглеводнів нафти (С 10-С40) з інтенсивним газовиділенням, утворенням суміші продуктів реакції значної кількості ненасичених вуглеводнів (олефіни, циклоолефіни). Аналізом фракційного складу вуглеводнів нафти у діапазоні 200-400 С встановлено, що утворюються бензинова (до 200 °С), гасова та дизельна фракції (до 350 °С), а також фракція мастильних масел і парафінів. За більш високих температур утворюються циклоалкани, нафтові смоли і асфальтени Отже можливим є використання встановлених діапазонів з визначанням оптимальних температур десорбції фракцій вуглеводнів нафти і термодеструкції їх з ґрунту за термолізу проб з одночасною ідентифікацією загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах. Як результат, загальну кількість вуглеводнів нафти ґрунту можливо визначати як суму фракцій асфальтенів і чафтових смол, насичених і циклічних вуглеводнів, ненасичених вуглеводнів, олефінів, поліароматичних вуглеводнів нафти. Запропонований алгоритм способу є придатним для ґрунтів різного генезису, а оптимальні інтервали часу і температури термодеструкції зразку ґрунту встановлено згідно з діапазонами деструкції фракцій вуглеводнів нафти. До того ж, встановлено, що послідовне збільшення температури є необхідною процедурою для ідентифікації забруднення у разі аналізу проб ґрунту з очікуваними низькими концентраціями нафти і нафтопродуктів та вмістом води у ґрунтах різних типів і різного гранулометричного складу більше 5 % із зон нафтовидобутку. Отже за оцінювання протікання термічних процесів у досліджених забруднених та незабруднених зразках ґрунту встановлено температурні інтервали деструкції вуглеводнів нафти. Їх використання як індикаторних значно скоротило терміни підбору оптимальних технологічних параметрів процесу термодеструкції нафтопродуктів у ґрунті. Співставлення даних отриманих запропонованим способом та гравіметричним методом довели його ефективність для визначення забруднення ґрунту. При цьому проби ґрунту не потребують контролю за вологістю внаслідок їх підготовки до аналізу для попередження похибок визначання рівнів загального вмісту вуглеводнів нафти у ґрунті. Окрім того, встановлено, що термодеструкція органічної речовини ґрунту відбувається в діапазоні температур - до 900 °С (ДСТУ 4289:2005), що потребує урахування вмісту органічної речовини ґрунту для більш точного визначання його забруднення нафтою та нафтопродуктами. Також нами експериментально встановлено, що наважка ґрунту у 10 г є достатньою для термодеструкції, що позитивно впливає на підвищення відтворюваності термогравіметричних кривих, які характеризують зміни маси зразка ґрунту від температури і часу. Унаслідок того, що термодеструкція є ланцюговою реакцією, у випадку коли наважка ґрунту знаходиться в межах 10 г тепла виділяється менше, отже й реакція термолізу зразка буде повільною, що може вплинути як на інтенсивність теплового потоку, так і на теплові ефекти термодеструкції. За термодеструкції нафти та нафтопродуктів ґрунтових зразків відмінності теплових потоків виникають як результат поглинання або вивільнення теплоти у зразках ґрунту з відповідними тепловими ефектами (випаровування, термохімічні реакції тощо). Зміни теплового потоку проходять у результаті змін фізичних або хімічних властивостей зразків ґрунту, як функція температури та часу. Тобто можливим є використання теплових ефектів, що є індикаторами 3 UA 103978 U 5 10 15 20 процесів деструкції та визначаються за допомогою термодеструкції ґрунтових проб. Такий підхід забезпечує експресне визначення загального рівня вмісту забруднювачів органічної природи у ґрунті. Приклад здійснення способу. Були відібрані зразки ґрунту дерново-підзолистого, чорнозему звичайного та типового. Проведено їх підготовку (згідно з МВВ 31-497058-017-2003) з висушуванням до постійної ваги при температурі (150±50)°С за використанням шафи сушильної. Для реалізації алгоритму способу було вибрано зразок дерново-підзолистого ґрунту. Для реєстрації температури та забезпечення її регуляції за максимальної швидкості нагріву і при зміні температури печі в часі (при постійній швидкості нагрівання) з можливістю нагріву до температури (1100±50 °С) використовують піч муфельну горизонтальної конструкції с термопарою у яку поміщають зразок ґрунту наважкою у 10 г у платиновій посуді. За нагрівання і термодеструкції повітряно-сухого зразку забрудненого ґрунту, проводять вилучення забруднювачів із твердої матриці ґрунту поєднуючи з подальшим визначанням масової частки нафти і нафтопродуктів у ґрунті, як результат реєстрації зміни маси зразка ґрунту згідно з РД 39-014098-015-90, в оптимальних умовах термодеструкції вуглеводнів нафти ґрунту за визначених температур згоряння їх різних фракцій (280 °C та 500 °С) та, відповідно, за певного інтервалу часу (30 хвилин і 2 години). Через 30 хвилин роботи досягається температура 280 °С, за якої проводиться зважування зразку ґрунту. Далі продовжують термодеструкцію зразка ґрунту протягом 2 годин до 500 °С, після чого знов проводять зважування зразка ґрунту. Результати змін маси зразку ґрунту при 280 °С та 500 °С фіксують у таблиці 1. Таблиця 1 № з/п 1 2 25 Варіант Втрати Втрати Втрати Втрати Вміст маси ґрунту маси ґрунту маси ґрунту маси ґрунту вуглеводнів після 280° після 280° після 500° після 500° нафти у ґрунті, С, г С, % С, г С, % % Забруднений нафтою та нафтопродуктами 0,37 3,67 0,15 1,5 4,17 ґрунт Незабруднений Загальний (довідкова вміст органічної речовини ґрунт> величина) аналог ґрунту 1% Далі отримані дані підставляємо у формулу (1) та знаходимо загальний вмісту вуглеводнів нафти: 0,15 0,37 X x100 x100 1% 4,17% (1), 10 10 30 35 40 45 де 0,37 - втрата маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 280 °С, г; 0,15 - втрата маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 500 °С, г; 10 - маса повітряно-сухого ґрунту, взятого до аналізування, г; 100 - перерахунок у %; 1 - загальний вміст органічної речовини досліджуваного незабрудненого зразка (довідкова величина), %. При цьому, з метою уникнення похибок щодо оцінки вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунті обов'язковим є використання довідкових даних загального вмісту органічної речовини незабрудненого ґрунту того ж типу і гранулометричного складу. Таким чином вміст забруднювача у зразку ґрунту складає 4,17 % (табл. 1), що відповідає 42000 мг/кг ґрунту та у 10,5 разів перевищує орієнтовно допустимий рівень загального вмісту нафтопродуктів у ґрунтах України, який складає згідно з ГСТУ 41-00032626-00-007-4000 мг/кг. У період проведення численних досліджень на різних типах забруднених ґрунтів нами були визначені величини забруднення нафтою і нафтопродуктами. Отримані дані показали, що спосіб працює на всіх типах ґрунтів однак при обліку загального вмісту нафти та нафтопродуктів необхідно використовувати довідкові дані для органічної речовини ґрунту того ж типу і гранскладу. Результати досліджень підтверджують доцільність і ефективність запропонованого алгоритму способу, що складає основу винаходу, а саме: ідентифікація загального вмісту вуглеводнів дозволяє зробити висновок про забруднення ґрунту нафтою та нафтопродуктами, забезпечує спрощення процедури встановлення наявності забруднення. 4 UA 103978 U Результатами досліджень також підтверджено доцільність використання запропонованого алгоритму і для діагностування ефективності проведення ремедіації нафтозабрудненого ґрунту (табл. 2). Таблиця 2 № з/ п 1 2 Втрати маси за 280 °C, % Варіант Забруднений нафтою та нафтопродуктами ґрунт до ремедіації Забруднений нафтою та нафтопродуктами ґрунт після ремедіації Втрати маси за 500 °C, % Загальний вміст вуглеводнів нафти у ґрунті, % 27,41 10,55 37,96 10,16 5,15 15,31 5 10 15 20 25 30 35 40 Відмітними рисами та перевагами запропонованого технічного рішення у порівнянні з відомими способами та підходами, є такі: реалізація способу не потребує вартісних приладів, використання спеціального методу для визначення забруднювальної речовини (нафти та нафтопродуктів); алгоритм способу можливо реалізувати при відсутності незабрудненого аналога (обстеження по трасі нафтопроводу, або в умовах строкатості ґрунтового покриву), на зразках забрудненого нафтою та нафтопродуктами ґрунту при їх масовій частці менше за 1 % та з різним вмістом гумусу і гранулометричним складом; спосіб дозволяє ідентифікувати як кількісні значення легких фракцій нафти так і залишкових вуглеводнів, що характеризуються низькою рухомістю; спосіб забезпечує спрощення алгоритму визначання загального вмісту вуглеводнів нафти ґрунту з якими пов'язані найбільші екологічні ризики зважаючи на їх високу рухомість у довкіллі та токсичність для живих організмів, прискорення визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах з низькими концентраціями нафти і нафтопродуктів та значним вмістом води у ґрунтах із зон нафтовидобутку за скорочення періоду урахування деградації вуглеводнів у ґрунті до 1 місяця, з отриманням економії у використанні ресурсів; спосіб забезпечує діагностування ефективності проведення ремедіації нафтозабрудненого ґрунту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах для моніторингу забруднення та ефективності ремедіації, який включає відбір та підготовку зразків ґрунту, їх зважування, обробку та оформлення результатів вимірювання, визначання масової частки нафти і нафтопродуктів у ґрунті, який відрізняється тим, що додатково зразок забрудненого ґрунту після компостування протягом місяця при t - 24 °С доводять до повітряно-сухого стану у сушильній шафі, наважку ґрунту не менше 10 г піддають термодеструкції у муфельній печі з керованим діапазоном оптимальних температур 280 °С і 500 °С, за попередньо встановленими термогравіметричними кривими та оптимальними інтервалами часу у 30 хвилин та 2 години, встановлення загальних втрат маси ґрунту за результатами зважування зразка при вказаних температурних і часових інтервалах та визначання вмісту вуглеводнів нафти у ньому (X, %) за формулою: A2 A1 X x100 x100 C орг . грунту , B B де А 1 - втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 280 °С, г; A 2 - втрати маси повітряно-сухого ґрунту після термодеструкції при 500 °С, г; В - маса повітряно-сухого ґрунту, взятого до аналізування, г; 100 - перерахунок у %; С орг. ґрунту - загальний вміст органічної речовини незабрудненого зразка (довідкова величина), %. 5 UA 103978 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/24, G01N 30/12
Мітки: визначення, нафти, загального, нафтопродуктів, спосіб, вмісту, забруднення, ефективності, ґрунтах, моніторингу, ремедіації
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/8-103978-sposib-viznachennya-zagalnogo-vmistu-nafti-ta-naftoproduktiv-u-runtakh-dlya-monitoringu-zabrudnennya-ta-efektivnosti-remediaci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах для моніторингу забруднення та ефективності ремедіації</a>
Попередній патент: Спосіб оцінки зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з цукровим діабетом 2 типу
Наступний патент: Автоматизована система картографування та мінімізації ризику водної ерозії
Випадковий патент: Контейнер з кришкою для упаковки плинних матеріалів та спосіб відкривання такого контейнера