Спосіб оцінки зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з цукровим діабетом 2 типу

Реферат: Спосіб оцінки зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з цукровим діабетом 2 типу, передбачає проведення лабораторно-клінічних досліджень. На фоні базисної терапії проводять ехокардіографію з оцінкою показників структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки, визначають кінцеводіастолічний та кінцевосистолічний розміри лівого шлуночка, діаметр лівого та правого передсердь, правого шлуночка, оцінюють товщину міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка, показники діастолічної функції лівого та правого шлуночків визначають на підставі аналізу трансмітрального та транстрикуспідального кровоплину, оцінюють максимальну швидкість раннього та пізнього піків діастолічного наповнення шлуночків та їх співвідношення, отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників оцінюють зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки. UA 103977 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ, ПОЄДНАНУ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ UA 103977 U UA 103977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше внутрішньої медицини, і може використовуватися для покращення результатів лікування. Масштабність захворювання на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет визначена як "глобальна епідемія неінфекційного характеру". В структурі захворюваності на цукровий діабет 85-90 % займає цукровий діабет 2 типу, який і надає захворюванню характер глобальної епідемії. Незважаючи на значний прогрес у розвитку кардіологічної науки та діабетології, рання інвалідизація та висока смертність таких хворих залишається актуальним питанням сучасної медицини [2,3,4,5,]. За даними ВОЗ в 2011 р. від серцево-судинних захворювань померло 17 млн людей, з яких смерть 7 млн осіб обумовлена ішемічною хворобою серця. За той самий період від цукрового діабету померли 1,4 млн людей (2,6 %) в порівнянні з 1,0 млн (1,9 %) у 2000 р. Основною причиною смерті хворих на цукровий діабет є серцево-судинні ускладнення, перш за все розвиток інфаркту міокарда (ІМ). Встановлено, що у чоловіків ризик розвитку першого інфаркту міокарда втричі, а у жінок в 5 разів вище, ніж в загальній популяції, а повторні інфаркти міокарда вдвічі частіше виникали саме у тих хворих, які страждають на цукровий діабет. Смертність протягом першого року після перенесеного ІМ при супутньому цукровому діабеті складає 15-34 % і сягає 45 % у наступні 5 років, що вдвічі більше, ніж у недіабетичній популяції [1]. Отже, актуальним є вивчення структурно-функціональних змін серця у даної категорії хворих для з'ясування патогенетичної основи прогресування серцево-судинної патології, а також оптимізації лікування з метою покращення прогнозу. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб визначення структурнофункціональних змін серця шляхом проведення клініко-інструментальних досліджень (6), який виступає як прототип. Задача корисної моделі: вивчити особливості структурно-функціональних змін серця у хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли інфаркт міокарду в анамнезі та хворіють на цукровий діабет 2 типу. Технічний результат, що досягається, полягає у покращенні ефективності лікування ішемічної хвороби серця на фоні цукрового діабету 2 типу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення лабораторно-клінічних досліджень, згідно з корисною моделлю, на фоні базисної терапії проводять ехокардіографію з оцінкою показників, структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки, визначають: кінцеводіастолічний та кінцевосистолічний розміри лівого шлуночка, діаметр лівого та правого передсердь, правого шлуночка, оцінюють товщину міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка, показники діастолічної функції лівого та правого шлуночків визначають на підставі аналізу трансмітрального та транстрикуспідального кровоплину, визначають максимальну швидкість раннього та пізнього піків діастолічного наповнення шлуночків та їх співвідношення, отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників оцінюють зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з цукровим діабетом 2 типу. Нами було обстежено 87 хворих (57 чоловіків та 30 жінок, середній вік хворих - 60,21±0,87 p.), з яких 31 - пацієнти з ішемічною хворобою серця, які перенесли інфаркт міокарда та хворіють на цукровий діабет 2 типу (основна група), 29 хворих з інфарктом міокарда в анамнезі без супутнього цукрового діабету (І група порівняння) та 27 пацієнтів з ізольованим цукровим діабетом 2 типу (II група порівняння). Загальна клінічна характеристика обстежених хворих наведена у таблиці. На момент обстеження хворі отримували базисну терапію: інгібітор АПФ, β-адреноблокатор, статин, антиагрегант, гіпоглікемічну терапію. Критеріями виключення з дослідження були наявність у хворого вад серця, фібриляції/тріпотіння передсердь, симптоматичної артеріальної гіпертензії (АГ), серцевої недостатності III-IV ФК, цукровий діабет 1 типу, захворювань печінки та нирок. 1 UA 103977 U Таблиця Загальна клінічна характеристика обстежених хворих (М±m) Показники Вік, М±m років чоловіча Стать: (n) жіноча Давність IМ, М±m років Давність ЦЦ, М±m років Супутня АГ 1-2ступеня Ізольована ІХС: п/інфарктний кардіосклероз (n=29) 60,50±1,19 20 9 5,05±0,58 20 (69,0 %) Основна група (n=31) 60,55±1,69 20 11 4,6±0,49 8,05±0,69 23 (74,2 %) Ізольований ЦД 2 типу (n=27) 59,81±1,71 17 10 7,42±0,75 19(70,4 %) Примітка: різниця показників між групами статистично недостовірна 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Всім хворим, включеним в дослідження, проводили ехокардіографію (ЕхоКГ) з оцінкою показників структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки на ультрасонографі „Aloka 5000 SSD" (Японія, 2003). Визначали наступні параметри: кінцеводіастолічний (КДРлш, см) та кінцевосистолічний (КСРлш, см) розміри лівого шлуночка, діаметр лівого, см та правого передсердь, см, правого шлуночка, см. Кінцеводіастолічний (КДО, мл), кінцевосистолічний об'єми (КСО, мл) та фракцію викиду (ФВ, %) лівого шлуночка визначали за методикою Simpson. Оцінювали товщину міжшлуночкової перетинки, см та задньої стінки лівого шлуночка см. Масу міокарда лівого шлуночка, г розраховували за формулою Devereux: 3 3 ММЛШ=1,04((МЖП+КДР+ЗСЛЖ) -КДР )-13,6. Розрахунок відносної товщини стінки лівого шлуночка (ВТС) проводили за формулою: ВТС=(МШП+ЗСЛШ)/КДРлш. Об'ємні параметри лівого шлуночка, а також масу міокарда лівого шлуночка, переведені на одиницю площини поверхні 2 тіла і представлені у вигляді індексів: кінцеводіастолічного (КДІ, мл/м ), кінцевосистолічного 2 2 (КСІ, мл/м ) та індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ, г/м ). Показники діастолічної функції лівого та правого шлуночків визначали на підставі аналізу трансмітрального та транстрикуспідального кровоплину. Оцінювали максимальну швидкість раннього (Ve, м/с) та пізнього (Va, м/с) піків діастолічного наповнення шлуночків та їх співвідношення (Ve/Va), час сповільнення раннього діастолічного наповнення (DT, мс). Час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка (IVRT, мс) визначали в постійно-хвильовому режимі [8]. Нормативні величини ЕхоКГ показників отримані при обстеженні 28 практично здорових осіб, зіставних за віком та статтю, що склали контрольну групу. Результати досліджень оброблені за допомогою методів варіаційної статистики. Достовірність відмінностей при порівнянні середніх значень визначали за допомогою t-критерію Стьюдента (р). Різницю вважали достовірною при р