Спосіб кондиціювання води за фтором

Реферат: Винахід належить до галузі обробки води із застосуванням сорбентів і може бути використаний для комплексної очистки стічних, поверхневих і підземних вод з підвищеним вмістом фторидіонів, а також з високим значенням кольоровості вихідної води. Задача, на вирішення якої спрямовано винахід-комплексна очистка води від фторидів, а також речовин, що придають воді кольоровість. Для здійснення способу в очищувану воду вводять сапоніт при масовому 3 співвідношенні фторид-іони:cапоніт рівному (0,45-2,60):10 та регулюють рН в межах 2,0-7,0, а рН знефтореної води регулюють свіжою порцією сапоніту з подальшим доочищенням води відомим способом. При цьому вихідну воду з кольоровістю >20° знефторюють при рН 2,0-3,4, а доочищення кондиційованої води проводять коагуляцією. А при кольоровості вихідної води 20° знефторюють при рН 3,45-7,00. Реалізація способу забезпечує комплексну очистку від фторидів 3 до 0,7-1,5 мг/дм і речовин, що придають воді кольоровість. UA 108710 C2 (12) UA 108710 C2 UA 108710 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до галузі обробки води, зокрема сорбційної очистки води, і може бути використаний для комплексної очистки стічних, а також поверхневих і підземних вод з підвищеним вмістом фторид-іонів і високим значенням кольоровості. Для України на основі медичних досліджень встановлено межі оптимального вмісту фторид3 іонів у питній воді, які складають 0,7-1,5 мг/дм . [Державні санітарні правила і норми. "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". Затв. МОЗ України, - від 23.12.1996 р. № 383] [1]. Концентрації фторид-іонів у підземних джерелах питного водопостачання України 3 становлять у середньому 2,5-5,0 мг/дм , досягаючи в Полтавській області вищих значень (до 9,0 3 мг/дм ). На сьогоднішній день кондиціювання фторвмісної води - один з найскладніших способів водопідготовки. Діючих установок з очищення від фторид-іонів, що реалізують способи, не тільки в нашій країні, а й у розвинених країнах, досить мало. Розробці способів знефторювання води почали приділяти увагу досить давно. Відомий спосіб знефторювання води шляхом фільтрації через шар зернистого завантаження, що складається з активного оксиду алюмінію (АОА) [Золотова Е.Ф., Асс Г.Ю. Очистка воды от железа, марганца, фтора и сероводорода. - М.: Стройиздат, 1975. - 173 с.] [2]. Використання АОА є ефективним способом, що дозволяє знизити рівень концентрації 3 фторид-іонів до 1,0 мг/дм . Основним недоліком способу [2] є висока вартість сорбенту, а також скидання стічних вод після процесу регенерації АОА, що завдає значної шкоди довкіллю. Для вилучення фторид-іонів використовують методи, засновані на використанні активованого вугілля (АУ) [Слипченко В.А., Малицкая Т.Н., Бондаренко Н.А., Кисленко В.Л. Обесфторивание подземных вод гранулированным активным углем // Химия и технология воды. - 1984. - Т. 6, № 3. - С. 270-274.] [3], іонообмінних смол [Самченко З.А., Гороновский И.Т, Вахнин И.Г. Дефторирование воды сульфостирольным А1-катионитом КУ-2 // Химия и технология воды. - 1985. - Т. 7, № 2. - С. 77-79] [4], природних сорбентів (монтморилоніт, клиноптилоліт, бентоніт, каолініт, глауконіт, і алюмосилікати) [Wang Hong-tao, Gi Gun-feng, lсi Lian-wen. Yanshi kuangwuxue zazhi. // Acta Petrol. Et Mineral. - 2003. - 22, № 1. - P. 71-73.] [5]. Як недоліки способів [3, 4] слід зазначити, що кожен з них має обмежену область застосування і характеризується складністю експлуатації та недостатньою ефективністю очищення води. До недоліків способу [5] належить те, що до складу природних мінералів можуть входити токсичні катіони важких металів. Тому при використанні цих сорбентів в процесах знефторювання питної води необхідно виключити їх потенційне розчинення. Випал при дуже високих температурах (1200 °C) призводить до різкого зниження поглинальної здатності фторид-іонів, а неповне спалювання органічного вуглецю може викликати мікробне забруднення і завантаження, і води. Відомий також спосіб очищення стічних вод від фторид-іонів [авт. свид. СССР № 1682321, 5 МПК С 02 F 1/28, 1991] [6], згідно з яким стічні води, що містять фтор, спочатку обробляють гідроксидом кальцію до рН 8-11, а потім сорбентом-водорозчинними фторидами титану Me2TiF6, 3 де Me=Li, Na, К, які вводять в кількості 20-100 мг/дм у перерахунку на двоокис титану. При цьому фтор концентрується в осаді, який відокремлюють. Фториди титану можуть вводитися з відпрацьованими травильними фтортитановмісними розчинами. Залишковий вміст іонів фтору в 3 очищеній стічній воді становить 0,3-4,2 мг/дм при їх вмісті у вихідній воді в кількості 3,0-5,0 3 мг/дм . Очищена вода є сильнолужною: рН становить 11-12. Недоліком способу є використання як сорбенту фторвмісної сполуки, що збільшує кількість фтору в осаді, який підлягає похованню. Найбільш близьким аналогом до винаходу за технічною суттю і результатом, що досягається, є спосіб очищення вод від фторид-іонів з використанням клиноптилоліта [Кравченко В.А., Кравченко Н.Д., Руденко Г.Г., Тарасевич Ю.И. Обесфторивание природных вод с использованием клиноптилолита // Химия и технология воды. - 1990. - Т. 12, № 7. - С. 647649.] [7]. Для здійснення способу воду обробляють попередньо модифікованим клиноптилолітом. Модифікація здійснюється наступним чином: матеріал обробляють 0,5 % розчином сульфату алюмінію впродовж 1 год., а потім відмивають вихідною фторвмісною водою від надлишку реагенту. Спосіб очищення води від фтору полягає у фільтруванні фторвмісної води через шар зернистого цеоліту. Повний цикл роботи установки можна розбити на п'ять послідовно повторюваних стадій: промивка і розпушування сорбенту; модифікування фільтруючого матеріалу; відмивання його від надлишку регенерату; процес знефторювання; 1 UA 108710 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 видалення фторид-іонів з використанням відмивної води. Реалізація даного способу забезпечує 3 очищення води від фторид-іонів до 1,2-1,5 мг/дм . Для визначення ефективності відомого способу при очищенні фторвмісних, висококольорових вод було проведено дослідження з очищення води з концентрацією фторид3 іонів С=5,0 мг/дм і кольоровістю К=40°. Залишкова концентрація фторид-іонів складала 1,45 3 мг/дм , зниження кольоровості не відбувалося. Цей спосіб є ефективним при очищенні води при К20°. Таким чином основними недоліками способу є: - реалізація способу не забезпечує комплексної очистки фторвмісної, висококольорової води; - складність технології очищення води від фторид-іонів за рахунок підготовчої стадії сорбенту; - не передбачено вирішення проблеми утилізації відпрацьованого сорбенту. Даний винахід направлений на вирішення задачі комплексної очистки стічних, а також поверхневих і підземних вод з підвищеним вмістом фторид-іонів, високим значенням кольоровості, спрощення технології очищення, а також вирішення проблеми утилізації використаного сорбенту. Технічний результат досягається тим, що спосіб очищення природних вод від фторид-іонів включає обробку води природним сорбентом, сорбцію фторид-іонів сорбентом при регулюванні рН суспензії та відділення дисперсної фази, яка містить сорбований фтор. Згідно з винаходом як сорбент використовують природний мінерал-сапоніт (масове співвідношення фторид3 іони:сапоніт становить (0,45-2,60):10 , відповідно) при цьому рН суспензії підтримують в інтервалі 2,0-7,0. Досягненню технічного результату сприяє те, що в знефторену воду подається свіжа порція + сапоніту, яка підвищує значення рН води, що очищається, за рахунок сорбції іонів Н . Це призводить до економії лужних реагентів при нейтралізації води, а також кислоти, необхідної для підкислення при знефторюванні свіжої порції води. Досягненню технічного результату сприяє те, що в зазначеному інтервалі значень рН відбувається десорбція іонів алюмінію з сапоніту, а також сапоніт є замутнювачем, що призводить до зменшення необхідної дози коагулянту при очищенні від кольоровості на наступних стадіях водоочистки. Досягненню технічного результату так само сприяє те, що сапоніт після знефторювання можна використовувати як добриво у сільському господарстві. Для вирішення задачі запропоновано спосіб кондиціювання води по фтору, що включає обробку води сорбентом при регулюванні рН суспензії з відділенням дисперсної фази, в якому, згідно з винаходом, як сорбент використовують сапоніт при масовому співвідношенні фторид3 іони:сапоніт, рівному (0,45-2,60):10 , відповідно, рН суспензії підтримують у межах 2,0-7,0, а рН кондиційованої води за фтором регулюють свіжою порцією сапоніту з подальшим доочищенням води відомим способом; причому процес кондиціювання здійснюють у дві і більше стадії. При кольоровості вихідної води К>20° проводять кондиціювання при рН 2,0-3,4 з подальшим доочищенням води коагуляцією, а вихідну воду з кольоровістю К20 кондиціюють при рН 3,457,00. Таким чином сукупність суттєвих ознак способу кондиціювання води за фтором, що заявляється, є необхідною і достатньою для досягнення технічного результату, що забезпечується заявлюваним способом - комплексну очистку від фтору висококольорової води, спрощення технології, утилізацію відпрацьованого сорбенту. Спосіб кондиціонування води за фтором здійснюється згідно з технологічними схемами, представленим на фіг. 1 і фіг. 2. Схема (фіг. 1) містить реактор для знефторювання води 1, реактор для підвищення рН 2, бак для введення розчину лугу 3, перемикач 4, реактор для проведення коагуляційної очистки 5 і фільтр 6, причому за допомогою перемикача 4, воду з бака 3 по лінії Б направляють в реактор 5 або по лінії А направляють на фільтр 6. Схема (фіг. 2) містить реактори для знефторювання води 7 і 8, реактор для підвищення рН 9, бак для введення розчину лугу 10, перемикач 11, реактор для проведення коагуляційної очистки 12 і фільтр 13. При цьому за допомогою перемикача 11, воду з бака 10 по лінії Б направляють в реактор 12 або по лінії А направляють на фільтр 13. Спосіб реалізується наступним чином. 3 Кондиціюванню піддавали воду з концентрацією фторид-іонів в інтервалі 2,5-10,0 мг/дм і кольоровістю 15-65°. Як сорбент використовували шаруватий силікат з групи монтморилонітусапоніт Варварівського родовища Ташковскої ділянки (Хмельницька область). Обробку води 3 сапонітів здійснювали при масовому співвідношенні фторид-іони:сапоніт рівному (0,45-2,60):10 , 2 UA 108710 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відповідно, а рН суспензії підтримували в межах 2,0-7,0. рН кондиційованої води за фтором регулювали свіжою порцією сапоніту, з подальшим доочищенням води відомим способом. Процес кондиціонування здійснювали в одну стадію (схема, фіг. 1), а також у дві стадії (схема, фіг. 2). При кондиціюванні води за фтором в одну стадію з низькою кольоровістю (К20°), спосіб здійснюють за схемою фіг. 1: сорбент подають в реактор 2, звідки сапоніт направляють в реактор 1, де здійснюють знефторювання води при перемішуванні та регулюванні рН в інтервалі 3,45-7,00 з використанням кислоти (наприклад, соляної ГОСТ 3118-77). Потім фторвмісну дисперсну фазу в реакторі 1 відокремлюють від рідкої відстоюванням. Сорбент, що осів відводять з реактора 1, а знефторену воду подають в реактор 2, куди вводять свіжу порцію сорбенту для підвищення рН води. Після цього дисперсну фазу відокремлюють відстоюванням в реакторі 2 і направляють в реактор 1. Це забезпечує зниження витрати кислоти. Знефторену воду з реактора 2 направляють в бак 3, де у воду вводять розчин лугу (наприклад, NaOH ГОСТ 2263-79) до рН=7,0-8,0 і за допомогою перемикача 4 направляють по лінії А на фільтр 6. Тривалість кожної зі стадій перемішування і відстоювання становить 20-25 хв. При кондиціюванні води з кольоровістю >20° спосіб здійснюють аналогічно описаній вище схемі з наступними змінами: обробку води в реакторі 1 здійснюють при рН в діапазоні 2,0-3,4, а воду з бака 3 при рН=7,0-8,0 направляють за допомогою перемикача 4 на коагуляційну очистку в реактор 5 по лінії Б з наступним фільтруванням на фільтрі 6. При кондиціюванні води за фтором у дві стадії з низькою кольоровістю (К20°), спосіб здійснюють за схемою (фіг. 2): сорбент подають в реактор 9, звідки сапоніт направляють в реактор 7, де здійснюють знефторювання води при перемішуванні та регулюванні рН в інтервалі 3,45-7,00 з використанням кислоти (наприклад, соляної ГОСТ 31 18-77). Тривалість стадії перемішування становить 40-45 хв. Вода з реактора 7 подається в реактор 8, де проводять подальше кондиціювання води і шляхом відстоювання відокремлюють дисперсну фазу від знефтореної води. Сорбент, що осів, відводять з реактора 8, а знефторену воду подають в реактор 9, куди вводять свіжу порцію сорбенту для підвищення рН води. Після цього відокремлюють дисперсну фазу в реакторі 9 відстоюванням і направляють в реактор 7. Тривалість кожної зі стадій перемішування і відстоювання в реакторі 8, 9 становить 20-25 хв. Введення дисперсної фази в реактор 7 з реактора 9 забезпечує зниження витрати кислоти. Знефторену воду з реактора 9 направляють в бак 10, де у воду вводять розчин лугу (наприклад, NaOH ГОСТ 2263-79) до рН=7,0-8,0 і за допомогою перемикача 11 направляють по лінії А на фільтр 13. При кондиціюванні води з кольоровістю К>20° спосіб здійснюють аналогічно описаній вище схемі з наступними змінами: обробку води в реакторі 7 здійснюють при рН в діапазоні 2,0-3,4, а воду з бака 10 при рН=7,0-8,0 за допомогою перемикача 11 направляють на коагуляційну очистку в реактор 12 по лінії Б з наступним фільтруванням на фільтрі 13. Приклади виконання за винаходом. Приклад 1. Кондиціювання води в одну стадію. 3 Готували модельний розчин із вмістом фторид-іонів 5,0 мг/дм при рН 7,65 (додаванням 3 NaOH) і кольоровістю 15° (додаванням гумату натрію). Воду об'ємом 1 дм подають в реактор 1 3 (фіг. 1), вводять 4,2 г сапоніту. Масове співвідношення фторид-іони:сапоніт становить 1,2:10 . Перемішування суспензії здійснюють при рН=3,45 (зниження рН здійснюється додаванням соляної кислоти). У реакторі 1 після відстоювання отримують осад і знефторену воду. Очищена вода надходить у реактор 2, куди вводять свіжу порцію сапоніту (4,2 г) і здійснюють перемішування. Утворену суспензію відокремлюють шляхом відстоювання. Тривалість кожної з описаних вище стадій (перемішування і відстоювання) складає 20 хвилин. Дисперсну фазу, що осіла в реакторі 2, направляють в реактор 1, куди вводять свіжу порцію очищуваної від фторидіонів води і кислоту. Після реактора 2 воду подають у бак 3, куди шляхом введення лугу в знефтореній воді підвищують рН з 3,67 до 7,00. Далі знефторену воду за допомогою перемикача 4 подають на фільтр 6 по лінії А. У кондиційованій воді вміст фторид-іонів складає 3 1,48 мг/дм . Результати очищення представлені в таблиці (приклад 1). Фторвмісну дисперсну фазу відводять з реактора 1 і направляють на підприємства сільської промисловості для удобрення ґрунтів. Приклад 2. Кондиціювання води в одну стадію, з коагуляцією. 3 Готували модельний розчин із вмістом фторид-іонів 5,0 мг/дм при рН 7,65 (додаванням 3 NaOH) і кольоровістю 65° (додаванням гумату натрію). Воду об'ємом 1 дм подають в реактор 1 3 (фіг. 1), вводять 3,1 г сапоніту. Масове співвідношення фторид-іони:сапоніт становить 1,6:10 . Перемішування суспензії здійснюють при рН=2,0 (зниження рН здійснюється додаванням соляної кислоти). У реакторі 1 після відстоювання отримують осад і знефторену воду. Очищена 3 UA 108710 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вода надходить у реактор 2, куди подається свіжа порція сапоніту (3,1 г). Після перемішування і відстоювання осілу дисперсну фазу подають в реактор 1, куди вводять свіжу порцію очищуваної від фторид-іонів води і кислоти. Тривалість кожної з стадій перемішування і відстоювання становить 20 хвилин. Після реактора 2 воду подають у бак 3, де в знефтореній воді шляхом введення лугу підвищують рН з 2,14 до 7,00. Далі знефторену воду за допомогою перемикача 4 направляють в реактор 5 по лінії Б для проведення коагуляції. Доза коагулянту (алюміній 3 сірчанокислий 18-водний) складає V=1,7 мл з концентрацією Скоаг=0,2 моль/дм . Після відстоювання в реакторі 5, очищену воду подають на фільтрацію (фільтр 6). Кольоровість після фільтрування становить К=18°. Концентрація фторид-іонів в очищеній воді становить 1,49 3 мг/дм . Результати очистки представлені в таблиці (приклад 4). Фторвмісну дисперсну фазу відводять з реактора 1 і направляють на підприємства сільської промисловості для удобрення ґрунтів. Приклад 3. Кондиціювання води в дві стадії. 3 Готували модельний розчин із вмістом фторид-іонів 5 мг/дм при рН 7,20 (додаванням 3 NaOH) і кольоровістю 15° (додаванням гумату натрію). Воду об'ємом 1 дм подають в реактор 7 3 (фіг. 2), вводять 3,8 г сапоніту. Масове співвідношення фторид-іони:сапоніт становить 1,32:10 . Перемішування суспензії здійснюють при рН=3,45 (зниження рН здійснюється додаванням соляної кислоти). Тривалість перемішування в реакторі 7 становить 40 хвилин. З реактора 7 воду направляють в реактор 8, де відбувається подальше знефторювання (друга стадія) і відстоювання. Після відстоювання отримують осад і очищену воду. Очищена вода надходить у реактор 9, куди вводять свіжу порцію сапоніту (3,8 г) і здійснюють перемішування. Утворену суспензію ділять шляхом відстоювання. Концентрація фторид-іонів в очищеній воді становить 3 1,48 мг/дм , що не перевищує ГДК для водойм питного водокористування [1]. Тривалість кожної з описаних вище стадій (перемішування і відстоювання в реакторі 8, 9) складає 20 хвилин. Дисперсну фазу, що осіла в реакторі 9, направляють в реактор 7, куди вводять свіжу порцію очищуваної від фторид-іонів воду і кислоту. Після реактора 9 воду подають у бак 10, де в знефтореній воді шляхом введення лугу підвищують рН з 3,65 до 7,20. Далі знефторену воду за допомогою перемикача 11 подають на фільтр 13 по лінії А. Результати очистки представлені в таблиці (приклад 7). Фторвмісну дисперсну фазу відводять з реактора 8 і направляють на підприємства сільської промисловості для удобрення ґрунтів. Приклад 4. Кондиціювання води в дві стадії, з коагуляцією. 3 Готували модельний розчин із вмістом фторид-іонів 5,0 мг/дм при рН 7,2 (додаванням 3 NaOH) і кольоровістю 65° (додаванням гумату натрію). Воду об'ємом 1 дм подають в реактор 7 3 (фіг. 2), вводять 3,0 г сапоніту. Масове співвідношення фторид-іони:сапоніт становить 1,67:10 . Перемішування суспензії здійснюють при рН=2,0 (зниження рН здійснюється додаванням соляної кислоти). Тривалість перемішування в реакторі 7 становить 40 хвилин. З реактора 7 воду направляють в реактор 8, де відбувається подальше знефторювання (друга стадія) і відстоювання. Після відстоювання отримують осад і знефторену воду. Очищена вода надходить у реактор 9, куди вводять свіжу порцію сапоніту (3,0 г) і здійснюють перемішування. Утворену суспензію діляють шляхом відстоювання. Концентрація фторид-іонів в очищеній воді становить 3 1,5 мг/дм , що не перевищує ГДК для водойм питного водокористування [1]. Тривалість кожної з описаних вище стадій (перемішування і відстоювання в реакторі 8, 9) складає 20 хвилин. Дисперсну фазу, що осіла в реакторі 9, направляють в реактор 7, куди вводять свіжу порцію очищуваної від фторид-іонів воду і кислоту. Після реактора 9 воду подають у бак 10, куди шляхом введення лугу в знефтореній воді підвищують рН з 2,13 до 7,30. Далі знефторену воду за допомогою перемикача 11 направляють в реактор 12 по лінії Б для проведення коагуляції. Доза коагулянту (алюмінія сірчанокислого 18-водного) складає V=1,6 мл з концентрацією 3 Скоаг=0,2 моль/дм . Після відстоювання в реакторі 12, очищену воду подають на фільтрацію (фільтр 13). Кольоровість після фільтрування становить К=20°. Результати очищення представлені в таблиці (приклад 8). Фторвмісну дисперсну фазу відводять з реактора 8 і направляють на підприємства сільської промисловості для удобрення ґрунтів. Як випливає з даних, представлених в таблиці, проведення очистки води з різними значеннями кольоровості при використанні заявлюваних параметрів процесу знефторювання, 3 забезпечує утримання фторид-іонів на рівні 0,7-1,5 мг/дм , що відповідає вимозі [1]. 3 Заявлюване масове співвідношення фторид-іони:сапоніт [(0,45-2,60):10 ] при кондиціюванні води в інтервалі рН 2,0-7,0 забезпечує високу ефективність процесу знефторювання води: вміст 3 фторид-іони становить 0,7-1,5 мг/дм (таблиця, приклади 1-8). 4 UA 108710 C2 5 10 15 20 25 Проведення процесу кондиціювання води при масовому співвідношенні фторид-іони:сапоніт 3 нижче заявлюваної межі, наприклад, 0,3:10 (тобто при підвищеному вмісті сапоніту), очищена 3 вода не є кондиційованою за фтором: концентрація фторид-іонів складає 0,1 мг/дм (таблиця, приклад 9). Проведення процесу кондиціювання води при масовому співвідношенні фторид-іони:сапоніт 3 вище заявлюваної межі, наприклад, 2,9:10 (тобто при зниженому вмісті сапоніту) не призводить 3 до необхідного ступеня очищення води: концентрація фторид-іонів складає 3,1 мг/дм (таблиця, приклад 10). Зниження величини рН в процесі кондиціювання води нижче заявлюваної межі, наприклад, 3 рН=1,6 забезпечує необхідний ступінь кондиціювання води (1,0 мг/дм ), але промислове використання неможливе через економічні міркування (перевитрата кислоти, лугу, необхідність проведення футерівки обладнання) (таблиця, приклад 11). Верхня межа значення рН в процесі кондиціювання води обмежена тим, що при рН>7,0 3 практично не відбувається знефторення води (концентрація фторид-іонів складає 4,8 мг/дм , таблиця, приклад 12). Переваги заявлюваного способу кондиціювання води за фтором в порівнянні з відомим способом [7] полягають у наступному: - реалізація заявлюваного способу забезпечує комплексну очистку фторвмісних вод за 3 рахунок досягнення концентрації фторид-іонів на рівні 0,7-1,5 мг/дм , що відповідає вимозі [1], при одночасній глибокій очистці від речовин, які надають воді кольоровість; - спрощення технології кондиціювання води за рахунок виключення попередньої стадії підготовки сорбенту сапоніту; - вирішено проблему утилізації даного сорбенту шляхом використання в сільській промисловості як добрива; Переваги заявлюваного способу кондиціювання води за фтором є економія коагулянту до 60,1 %; економія лужних реагентів за рахунок введення свіжої порції руди сапоніту до 55,4 %. Таблиця 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 30 35 Умови процесу знефторення Показники Показники вихідної Величина рН води Масове води Концент співвіднош рація Кольорові Економі Економія Концентра Після ення ція Кольорові вводу фторид- сть води, я лугу, коагулянт фторидПри іонів, град % у, % фторид- сть води, свіжої іонизнефторені 3 мг/дм іонів, град порції сапоніт 3 мг/дм сапоніту За винаходом 3 5,0 15 1,20:10 3,45 3,67 1,48 15 40,2 3 5,0 15 0,56:10 7,00 7,58 1,50 15 3 10 15 0,45:10 7,00 7,58 1,00 15 3 5,0 65 1,60:10 2,00 2,14 1,49 18 27,2 53,2 3 5,0 65 0,95:10 3,40 3,71 0,70 20 51,3 10,3 3 2,5 65 2,60:10 2,00 2,04 1,40 18 8,4 23,1 3 5,0 15 1,32:10 3,45 3,65 1,48 15 36,9 3 5,0 65 1,67:10 2,00 2,13 1,50 20 26,3 55,4 Позамежні значення 3 5,0 15 0,30:10 7,00 7,58 0,10 15 3 5,0 65 2,90:10 2,00 2,07 3,10 18 14,9 36,3 3 5,0 65 1,56:10 1,60 1,73 1,00 17 27,3 66,6 3 5,0 15 1,50:10 7,50 7,58 4,80 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб кондиціювання води за фтором, що включає обробку води сорбентом при регулюванні рН суспензії з відділенням дисперсної фази, який відрізняється тим, що як сорбент використовують сапоніт при масовому співвідношенні фторид-іони:сапоніт рівному (0,453 2,60):10 , відповідно, рН суспензії підтримують у межах 2,0-7,0, а рН кондиційованої води за 5 UA 108710 C2 5 фтором регулюють свіжою порцією сапоніту, з подальшим доочищенням води відомим способом. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що процес кондиціювання здійснюють у дві і більше стадій. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вихідну воду з кольоровістю >20° кондиціюють при рН 2,0-3,4 і проводять доочищення кондиційованої води коагуляцією. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вихідну воду з кольоровістю 20° кондиціюють при рН 3,45-7,00. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6