Спосіб визначення реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми

Реферат: Спосіб визначення реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми включає медичне дослідження та виявлення показників порушення функціонування та обмеження відповідно функціям організму. При цьому досліджують пізнавальні функції високого рівня, функції емоцій, вольові та спонукальні функції, функції контролю довільних рухів, функції пам'яті, відчуття болю, функції уваги, функції свідомості, відповідно структури тіла. Досліджують структуру головного мозку, та відповідно активності та участі, досліджують розмову, ходьбу, складні міжособистісні взаємодії, отримання роботи, виконання та припинення робочих відносин, самообслуговування та визначають ступінь вираженості вказаних порушень функцій. UA 113373 U (12) UA 113373 U UA 113373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології та реабілітології, і може бути використана при проведенні медико-соціальної експертизи людей з обмеженими можливостями (інвалідів) внаслідок черепно-мозкової травми, що має на меті визначення реабілітаційного потенціалу інваліда та удосконалення складання індивідуальної програми реабілітації. Реабілітаційний потенціал комплекс біологічних, психофізіологічних і соціальнопсихологічних характеристик людини, а також факторів соціального середовища, що дозволяють реалізувати її потенційні можливості до реабілітації (Наказ МОЗУ від 05.09.2011 N 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"). Наявність легких порушень та високих потенційних можливостей до реабілітації відносить пацієнта до групи з високим реабілітаційним потенціалом, помірних - до групи з середнім реабілітаційним потенціалом, тяжких порушень та низьких потенційних можливостей до реабілітації - до групи з низьким реабілітаційним потенціалом (Наказ МОЗ України від 08.10.2007 N 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання"). Найбільш близьким по кількості істотних ознак є спосіб оцінки функціональних порушень пацієнтів (Bickenbach J, Cieza A, Rauch A, Stucki A, editors. ICF core sets: manual for clinical practice. Gottmgen: Hogrefe, 2012. - 141 p.), що включає медичне дослідження та виявлення показників порушення функціонування відповідно функціям організму, досліджуючи пізнавальні функції високого рівня, функції емоцій, вольові та спонукальні функції, функції контролю довільних рухів, функції пам'яті, відчуття болю, функції уваги, функції свідомості, відповідно структури тіла, досліджуючи структуру головного мозку та відповідно активності та участі, досліджуючи розмову, ходьбу, складні міжособистісні взаємодії, отримання роботи, виконання та припинення робочих відносин, самообслуговування, та визначають ступінь вираженості вказаних порушень функцій. Перевагами даного способу є аналіз не тільки фізичної, але і соціальної, професійної складової життя пацієнта, а також уніфікованість оцінки, яка представляє собою структурований та стандартизований опис функціонального стану пацієнта в різних сферах життєдіяльності, що може бути використано для прийняття різноманітних рішень в галузі охорони здоров'я. Недоліками відомого способу є те, що він не має уніфікованого алгоритму оцінювання окремих категорій функціонування, тобто визначеного набору інструментів та конкретних критеріїв, що змушує витрачати набагато більше часу для підбору інструментів та критеріїв оцінювання для кожної категорії, та орієнтований лише на виявлення окремих функціональних порушень, що виникли після перенесеної черепно-мозкової травми, та не пропонує можливості визначення реабілітаційного потенціалу хворого, що має значення при проведенні медикосоціальної експертизи пацієнта в разі прийняття рішення стосовно визначення групи інвалідності та призначення реабілітаційних заходів. Задачею даної корисної моделі є розробка ефективного способу визначення реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми з урахуванням показників клінічного та параклінічного обстеження хворих з фіксацією та оцінкою вираженості обмежень життєдіяльності. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми, що включає медичне дослідження та виявлення показників порушення функціонування та обмеження відповідно функціям організму, досліджуючи пізнавальні функції високого рівня, функції емоцій, вольові та спонукальні функції, функції контролю довільних рухів, функції пам'яті, відчуття болю, функції уваги, функції свідомості, відповідно структури тіла, досліджуючи структуру головного мозку, та відповідно активності та участі, досліджуючи розмову, ходьбу, складні міжособистісні взаємодії, отримання роботи, виконання та припинення робочих відносин, самообслуговування, та визначають ступінь вираженості вказаних порушень функцій, згідно з корисною моделлю, для оцінки пізнавальних функцій високого рівня використовують батарею тестів лобної дисфункції (FAB), для оцінки функцій емоцій використовують шкалу Бека та субшкалу психічного здоров'я опитувальника SF-36v2, для оцінки вольових та спонукальних функцій проводять оцінювання наявності та ступеня зниження спонукань та інтересів шляхом клінічного спостереження та опитування з виявленням апатії та аспонтанності, для оцінки функцій контролю довільних рухів використовують шкалу Гоффа, для оцінки функцій пам'яті використовують тест 10 слів Лурія, для оцінки відчуття болю використовують субшкалу інтенсивності болю опитувальника SF-36v2, для оцінки функцій уваги використовують таблиці Шульте, для оцінки функції свідомості оцінюють наявність та вираженість синдромів потьмарення та вимкнення свідомості, вегетативних станів, втрат свідомості, судомних нападів та проводять електроенцефалографію (ЕЕГ) з виявленням епілептичної активності, для оцінки структури головного мозку проводять 1 UA 113373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 комп'ютерну томографію (КТ) головного мозку з визначенням церебро-вентрикулярного індексу (ЦВІ) Еванса та об'єму вогнищевих змін, для оцінки розмови досліджують темп та чіткість мови, збереження фонематичного слуху, наявність парафазій та персеверацій, здатність до монологічного мовлення, для оцінки ходьби проводять дослідження здатності до самостійного пересування з вимірюванням темпу ходьби, для оцінки складних міжособистісних взаємодій використовують оцінювання здатності підтримувати та управляти взаємодією з людьми в соціально допустимій формі, самостійно або за допомогою/з управлінням сторонніх осіб, для оцінки можливості отримання роботи, виконання та припинення робочих відносин оцінюють наявність обмеження кваліфікації, нездатності до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатності до трудової діяльності у спеціально створених умовах, для оцінки самообслуговування використовують індекс активності у повсякденному житті (шкала Бартел), при цьому кожній категорії надають прогностичні бали від 0 до 4 в залежності від ступеня вираженості порушень, відповідні результатам бали складають і за сумою визначають реабілітаційний потенціал пацієнтів, і якщо бальна оцінка складає 0-13 балів реабілітаційний потенціал вважають високим, 14-42 бали - реабілітаційний потенціал вважають середнім, 43-55 балів - реабілітаційний потенціал вважають низьким. Перевагами пропонованого способу є можливість проведення загальної кількісної оцінки функціональних порушень, яка визначає реабілітаційний потенціал хворого в цілому, з урахуванням медичних показників і соціальних факторів, які є індивідуальними для кожного хворого. Також спосіб надає уніфікований набір інструментів та критеріїв оцінювання, що дозволяє значно скоротити час, який на це витрачається. Спосіб визначення реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми виконується наступним чином. Проводять медичне дослідження пацієнта, що знаходиться в віддаленому періоді черепно-мозкової травми, та виявляють порушення функціонування та обмеження життєдіяльності, розподіляючи показники по трьох групах: функції організму, структури тіла і активність та участь (див. Таблицю). Відповідно функцій організму досліджують пізнавальні функції високого рівня, використовуючи батарею тестів лобної дисфункції (FAB), досліджують функції емоцій, використовуючи шкалу Бека та шкалу психічного здоров'я опитувальника SF-36v2, досліджують вольові та спонукальні функції, оцінюючи наявність та ступінь зниження спонукань та інтересів, досліджують функції контролю довільних рухів, використовуючи шкалу Гоффа, досліджують функції пам'яті, використовуючи тест 10 слів Лурія, досліджують відчуття болю, використовуючи шкалу інтенсивності болю опитувальника SF-36v2, досліджують функції уваги, використовуючи таблиці Шульте, досліджують функції свідомості, оцінюючи наявність та вираженість синдромів потьмарення та вимкнення свідомості, вегетативних станів, втрат свідомості, судомних нападів, та проводять ЕЕГ з виявленням епілептичної активності. Відповідно структурі тіла досліджують структуру головного мозку, проводять КТ головного мозку з визначенням ЦВІ Еванса та об'єму вогнищевих змін. Відповідно активності та участі досліджують розмову, спостерігаючи темп та чіткість мови, збереження фонематичного слуху, наявність парафазій та персеверацій, здатність до монологічного мовлення, досліджують ходьбу, виявляючи здатність до самостійного пересування з вимірюванням темпу ходьби, досліджують складні міжособистісні взаємодії, використовуючи оцінювання здатності підтримувати та управляти взаємодією з людьми в соціально допустимій формі, самостійно або за допомогою/з управлінням сторонніх осіб, досліджують можливість отримання роботи, виконання та припинення робочих відносин, виявляючи обмеження кваліфікації, нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатності до трудової діяльності у спеціально створених умовах, досліджують самообслуговування, використовуючи індекс активності у повсякденному житті (шкала Бартел). Визначають ступінь вираженості вказаних порушень функцій. Кожна категорія має прогностичні бали від 0 до 4 в залежності від ступеня вираженості порушень. Відповідні результатам дослідження бали складають і за сумою визначають реабілітаційний потенціал пацієнтів. Якщо бальна оцінка складає 0-13 балів, реабілітаційний потенціал вважають високим, 14-42 бали реабілітаційний потенціал вважають середнім, 43-55 балів - реабілітаційний потенціал вважають низьким. 55 2 UA 113373 U Таблиця Критерії оцінювання порушення функціонування у хворих з наслідками черепно-мозкової травми Пізнавальні функції високого рівня Функції емоцій Вольові та спонукальні функції Функції контролю довільних рухів Функції пам'яті Відчуття болю Функції уваги Функції організму Батарея тестів лобної дисфункції (Frontal Assessment Battery-FAB) 0 балів -17-18 балів за FAB; 1 бал - 12-16 балів за FAB; 2 бали - 11-7 балів за FAB; 3 бали - 6-2 балів за FAB; 4 бали - 0-1 балів за FAB. Шкала Бека та оцінка в балах за субшкалою психічного здоров'я опитувальника SF-36v2 0 балів - 0-9 балів за шкалою Бека та/або 80-100 балів за субшкалою психічного здоров'я; 1 бал - 10-15 балів за шкалою Бека та/або 60-80 балів за субшкалою психічного здоров'я; 2 бали - 16-19 балів за шкалою Бека та/або 40-60 балів за субшкалою психічного здоров'я; 3 бали - 20-29 балів за шкалою Бека та/або 20-40 балів за субшкалою психічного здоров'я; 4 бали - 30-63 бали за шкалою Бека та/або 0-20 балів за субшкалою психічного здоров'я; Застосовується клінічна оцінка 0 балів - адекватні вольові та спонукальні функції; 1 бал - легка байдужість та пасивність; 2 бали - помірне ослаблення спонукань та інтересів; 3 бали - різке ослаблення спонукань та інтересів з аспонтанністю, бездіяльністю, які не перериваються навіть під впливом зовні; 4 бали - апато-абулічний синдром з повною відсутністю спонукань, інтересів та бездіяльністю; Шкала Гоффа 0 балів - 6 балів за шкалою Гоффа; 1 бал - 5 балів за шкалою Гоффа; 2 бали - 3-4 бали за шкалою Гоффа; 3 бали - 2 бали за шкалою Гоффа; 4 бали - 1 бал за шкалою Гоффа; Тест 10 слів Лурія 0 балів - короткотривала пам'ять >7 слів, довготривала пам'ять 9-10 слів; 1 бал - короткотривала пам'ять 5-6 слів, довготривала пам'ять 8-9 слів; 2 бали - короткотривала пам'ять 3-4 слів, довготривала пам'ять 5-7 слів; 3 бали - короткотривала пам'ять < 3 слів, довготривала пам'ять < 5 слів; 4 бали неможливість відтворення жодного слова з тесту. Оцінка в балах за субшкалою інтенсивності болю опитувальника SF-36v2 0 балів - 80-100 балів за субшкалою інтенсивності болю; 1 бал - 60-80 балів за субшкалою інтенсивності болю; 2 бали - 40-60 балів за субшкалою інтенсивності болю; 3 бали - 20-40 балів за субшкалою інтенсивності болю; 4 бали - 0-20 балів за субшкалою інтенсивності болю. Швидкість виконання таблиць Шульте 0 балів - 60 с; 4 бали - неможливість виконання даного тесту. 3 UA 113373 U Продовження таблиці Критерії оцінювання порушення функціонування у хворих з наслідками черепно-мозкової травми Функції організму Застосовують клініко-психіатричну оцінку з врахуванням наявних синдромів потьмарення свідомості, вегетативних станів, судомних нападів та проводять ЕЕГ з виявленням епілептичної активності. 0 балів - ясна свідомість, втрати свідомості відсутні, відсутня епілептична активність на ЕЕГ; 1 бал - наявні рідкі генералізовані судомні напади з або без епілептичної Функції свідомості активності на ЕЕГ; 2 бали - наявні генералізовані судомні напади середньої частоти та епілептична активність на ЕЕГ; 3 бали - наявні часті генералізовані судомні напади та епілептична активність на ЕЕГ або синдроми потьмарення свідомості; 4 бали - епілептичне слабоумство або вегетативний стан. КТ головного мозку з визначенням ЦВІ Еванса та об'єму вогнищевих змін: 0 балів - ЦВІ Еванса =