Спосіб підвищення захисної і метаболічної здатності мікробних популяцій травного тракту тварин за дії токсичних речовин

Спосіб підвищення захисної і метаболічної здатності мікробних популяцій травного тракту 3 26782 проявів гострого отруєння з наступним медикаментозним лікуванням і використанням високовартісних й дефіцитних лікарських речовин антитоксичної дії та з обов'язковим виключенням із раціону тих кормових засобів, які містять небезпечні токсиканти. Відомі також способи лікування тварин за умов отруєнь й засоби полегшення токсикологічних процесів в організмі [Червяков Д.К., Евдокимова П.Д., Вишнер А.С. Лекарственные средства в ветеринарии. - М.: Колос, 1977; Скорохід В.Й., Балацький К.П. Основні антидотні засоби, які використовуються у ветеринарній практиці (Методичні вказівки). Львів, 1989; Павлов П.А. Формы выпуска, пути введения и однократные лечебные дозы лекарственных веществ сельскохозяйственным животным и птице. Ленинград. 1982; Канюка О.І., Скорохід В.Й., Гуфрій Д.Ф. Ветеринарна рецептура та фармакологія (Практикум) Київ: Вид. УСГА, 1994 та ін.] Вони включають ще ширший набір лікувальних засобів і забезпечують вищий профілактично-лікувальний ефект. Недоліки цих способів полягають у тому, що вони потребують безпосереднього втручання лікарів та висококваліфікованих спеціалістів, які змушені у довготривалих економічно невигідних дослідженнях з'ясовувати остаточні причини токсикацій, встановлювати діагноз захворювань, ступінь уражень організму загалом, здійснювати пошук адекватних антитоксикантів, розробляти ефективний курс лікування і т.д. Відомий також ["Способ кормления жвачных животных" Авторское свидетельство СССР №1717073 - Грабовенский И.И., Калачнюк Г.И., Бращайко А.А., Криштофори И.И., Савка О.Г.]. Відомий спосіб включає використання природних сорбентів (зокрема цеолітів), змішування їх з кормовими засобами, що містять компоненти з токсичною дією та згодовування суміші тваринам. Недоліком способу є те, що він забезпечує ефективність лише при навантаженні тварин джерелами амонійного нітрогену, який швидко утворюється і накопичується в рубці жуйних тварин та не забезпечує зниження токсичної дії інших ще більш сильнодіючих біоцидів із оточуючого середовища, які негативно впливають на екзо- та інтрацелюлярний метаболізм мікробівсимбіонтів травного тракту тварин. Найближчим по суті до способу, що заявляється, є "Спосіб зниження токсичної дії біоцидів на внутрішньоклітинний метаболізм мікроорганізмів-симбіонтів травного тракту тварин" [Патент на корисну модель №19957 - Калачнюк Л.Г., Калачнюк Г.І., Руснак Н.І., Сухорська О.П., Барладин А.О., Мік М.Я., Грабовенський М.І.] (обрано найближчим аналогом) Відомий спосіб включає використання природних сорбентів, змішування їх з кормовими засобами, що забруднені токсикантами, та згодовування одержаної суміші тваринам, який відрізняється тим, що як природні сорбенти застосовують кліноптилоліти або монтморилоніти 4 у вигляді борошна тонкістю помелу 0,05 - 1,00мм, яке в кількості 2 - 5% перемішують з кормами, що ймовірно містять токсичні сполуки і згодовують тваринам протягом всього періоду використання забруднених кормів. Недоліком способу є те, що він забезпечує лише обмежену ефективність зниження токсичної дії біоцидів на внутрішньоклітинний метаболізм мікроорганізмів-симбіонтів, яка створюється тільки за рахунок сорбуючих, іонообмінних та інших корисних властивостей кліноптилолітів, монтморилонітів й природних сорбентів з аналогічними властивостями та зовсім не забезпечує додаткового підвищення протекторної, метаболічної та продуктивної функцій мікробних популяцій травного тракту за умов впливу сильнодіючих токсичних речовин. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога і забезпечує доповнююче, більш виразніше й ефективніше підвищення захисної, метаболічної та продуктивної функцій симбіотичних мікроорганізмів травного тракту, тобто підвищення рівня екзо-, і інтрацелюлярного метаболізму у змішаній мікробній популяції додаткового, своєрідного і дуже важливого органу травної системи тварин при споживанні кормових засобів, що містять сильнодіючі шкідливі речовини й токсичні сполуки різноманітного екзо- й ендогенного походження. Спосіб забезпечує корекцію обміну речовин і сприяє підвищенню продуктивності тварин при споживанні кормів, забруднених токсикантами. В основу корисної моделі поставлено завдання розробити об'єктивний спосіб вірогідного підвищення захисної, метаболічної та продуктивної здатності мікробних популяцій травного тракту тварини-господаря за дії токсичних речовин на екзо- і інтрацелюлярний метаболізм мікроорганізмів-симбіонтів, простий і доступний у застосуванні, економічно-вигідний для підприємств, у яких він використовується. Технічний результат досягають тим, що до борошна природних сорбентів додатково вводять цукор у вигляді піску розміром кристалів 0,5 -1,5мм і змішують у співвідношенні 1:1. а одержану суміш у кількості 4 - 10% у складі комбікормів згодовують тваринам з кормами, що імовірно містять токсичні речовини. Якщо постійне включення кліноптилолітів, монтморилонітів та інших природних сорбентів з аналогічними властивостями у склад раціонів всіх вікових груп різних видів тварин, у тому числі травоїдів, жуйних, птиці, риби тощо, у шлунковокишковому тракті (ШКТ) яких завжди функціонують популяції мікроорганізмів-симбіонтів, забезпечує часткову детоксикацію дії шкідливих речовин й відносну повноту фізіологічного перетравлення різноманітних складників корму та асиміляції їх макроорганізмом тварини-господаря і при цьому ступінь негативного впливу біоцидів на згадані популяції мікроорганізмів вірогідно зменшується за рахунок зв'язування сорбентами значної кількості токсикантів і це явище дозволяє ефективніше реалізувати загальну роботу й активність мікроорганізмів у травних процесах, покращити 5 26782 засвоєння поживних речовин корму, то додаткове згодовування у поєднанні з сорбентами 200 - 300г цукру на 1 голову в день (тобто - по 0,5г на 1кг живої маси тварини) дозволяє створити значно вищу захисн у й метаболічну здатність мікробних популяцій травного тракту за дії токсичних речовин та суттєво підвищити загальний рівень трансформації поживних речовин дієти у більш якісні продукти харчування для людини (м'я со, молоко тощо). За інгібуючої дії токсикантів, навіть у присутності природних сорбентів, мікроорганізмисимбіонти неспроможні ефективно метаболізувати звичайні субстрати, засвоювати поживні речовини раціону і виконувати всі основні функції. Адже за таких умов вони потребують додаткового надходження в травний тракт тварин легкодоступних джерел вуглецю й енергії. Одним із найдоступніших таких джерел є цукор, бо його структурні компоненти (глюкоза й фруктоза) за вказаних умов інгібіції здатні дуже швидко вступати у вн утрішньоклітинний потік біохімічних перетворень, підтримувати життєздатність окремих мікробних клітин і цілих асоціацій, підвищувати захисні функції і цим самим стимулювати обмін речовин в організмі тваринигосподаря, посилювати процеси асиміляції поживних речовин корму і їх трансформацію у тваринницьку продукцію. Про суттєве підвищення позитивної дії добавки легкодоступного джерела енергії у вигляді цукру можна переконатися на результатах визначення багатьох показників, які вказують на підвищення росту й розвитку змішаних мікробних популяцій, окремих груп й різновидів та провідних індивідуальних чисти х штамів мікроорганізмів, що заселяють ШКТ, активацію їх ключових та інших важливих ензиматичних реакцій, збільшення утворення необхідних проміжних і кінцевих продуктів ферментації поживних субстратів, підвищення середньодобових приростів живої маси тварин тощо. Відомий "Спосіб зниження токсичної дії біоцидів на внутрішньоклітинний метаболізм мікроорганізмів-симбіонтів травного тракту тварин" Патент на корисну модель №19957 - Калачнюк Л.Г., Калачнюк Г.І., Руснак Н.І., Сухорська О.П., Барладин А.О., Мік М.Я., Грабовенський М.І., що містить ряд суттєви х ознак, спільних із заявленим способом - використання природних сорбентів кліноптилолітів або монтморилонітів у вигляді борошна тонкістю помелу 0,05 - 1,00мм, змішування їх з кормами, що забруднені токсикантами, згодовування одержаних сумішей тваринам протягом використання забруднених кормів. Проте наявність зазначених спільних з найближчим аналогом ознак, недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Корисна модель належить до сільськогосподарської екобіотехнології і ветеринарної токсикології, а саме: до способів підвищення захисної і метаболічної здатності мікроорганізмів-симбіонтів, що заселяють травний тракт і в загальному комплексі виступають у ролі 6 додаткового й дуже важливого органу травної системи, який першим приймає безпосередню й активну участь у нейтралізації шкідливої дії різноманітних токсикантів та в засвоєнні поживних речовин корму організмом тварини-господаря. Заявлений спосіб може бути використаний у підприємствах із різними формами власності, де розводять, вирощують, годують, доглядають, утримуюють тварин і виробляють тваринницьку продукцію, використовуючи кормові засоби, у яких можуть знаходитися шкідливі речовини й сполуки різноманітних біоцидів (токсикантів) і, передусім, такі найбільш поширені у світі й дуже небезпечні для життя складники пестицидів, як пентахлорфенол, а також кінцеві продукти розкладу легкодеградуючих нітрогеновмісних сполук (аміак та ін.), сірководень, нітрити, нітрати, іони важких металів тощо. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: У підприємствах, що мають кормові засоби імовірно забруднені шкідливими речовинами, застосовують суміш борошна кліноптилолітів або монтморилонітів чи інших адекватних за властивостями природних сорбентів тонкістю помелу 0,05 - 1,00мм з цукром у вигляді піску розміром кристалів 0,5 - 1,5мм у співвідношенні 1 : 1 і в цю суміш у кількості 4 - 10% у складі комбікормів згодовують тваринам з кормами, забрудненими токсикантами, протягом всього періоду їх використання. Приклади конкретного виконання: Ефективність заявленого способу і його переваги перед найближчим аналогом підтверджені прикладами конкретного виконання. Приклад 1. У Приватній аграрній фірмі "Галичина" Кам'янко-Буського району Львівської області були відібрані бички-аналоги віком 11 місяців середньою живою масою 285-295кг. Дослідження проводили на 12 бичкаханалогах заключної стадії-відгодівлі. Вони були поділені на чотири рівні групи (по 3 тварини в кожній). Бичкам 1-ої (контрольної) групи згодовували господарські корми згідно раціону, розрахованого на отримання середньодобових приростів у межах 800 - 1000г. Тваринам 2-ої, 3-ої і 4-ої дослідних груп, які утримувалися в таких самих умовах і на такому ж раціоні як і бички 1-ої (контрольної) групи, створювали штучне навантаження токсикантами шляхом перорального індивідуального введення разом з питною водою з відра по 10мг пентахлорфенолу (П ХФ) на день на 1 голову протягом дослідного періоду 105 днів. Тваринам 3-ої (найближчий аналог) і 4-ої (новий спосіб) груп додатково згодовували природній сорбент кліноптилоліт у формі кліноптилолітового борошна тонкістю помелу 0,05 - 1,00мм в дозі 2 5% до загальної кількості корму, що становило 200 - 300г на голову на добу, а бичкам 4-ої дослідної групи, ще окрім цього, додавали цукор у вигляді піску розміром кристалів - 0,5 - 1,5мм у кількості 200 - 300г 1 голову на добу, тобто тут співвідношення кліноптилолітового борошна і 7 26782 цукру становило 1 : 1 і в такому поєднанні добавка складала 4 - 10% у загальній масі комбікорму. Рівень продуктивності тварин піддослідних груп оцінювали шляхом їх зважування на початку і в кінці досліду з наступним обчисленням середньодобових приростів за 105 днів окремого споживання ПХФ та в поєднанні його з кліноптилолітом, а також комбінованим використанням останнього разом із цукром. Одержані результати наведені у таблиці 1. 8 кліноптилоліту, кількість якого в раціоні складала 200 - 300г/гол/день упродовж 105 днів досліду. Отже, негативний вплив навіть малих доз ПХФ на мікробну популяцію травного тракту і передусім, - на ту частину, яка зосереджена у рубці - першому й найбільшому за розмірами органі ШКТ, що відрізняється найпотужнішими обсягами життєдіяльності мікроорганізмівсимбіонтів, супроводжується зниженням на 10% середньодобових приростів у відгодівельних бичків, а добавки порошку природних сорбентів, і зокрема кліноптилоліту в кількостях 200 1. Таблиця 300г/гол/день, дозволяють суттєво нівелювати Зміни рівня середньодобових приростів за умов перорального введення ПХФ окремо й у поєднанні його з її шкідливу дію біоциду на мікробну екосистему, природним сорбентом та метаболічну активність, захисні функції тощо та на цукром (М±m; n=3) процеси засвоєння поживних речовин організмом тварини-господаря іСередньодобовий збільшити тим самим приріст Жива маса тварин Піддослідні групи Загальний прирости живої маси майже на ~9%, тобто% до на початку в впритул тварин приріст, кг в кінці досліду наблизити їх до рівня контрольних тварин. г досліду контролю Новий спосіб, тобто додаткове згодовування 1-а (контрольна) 290,600±4,83 381,95±6,37 91,35±3,91 870±11,04 100,00 2-а (дослідна) 293,12±5,06 375,02±13,22 добавки цукру в кількості 200 - 300г на 1 голову в 81,90±5,49 780±18,31* 89,65 день у поєднанні з такою ж кількістю 3-я (дослідна, # 289,31±3,95 378,98±8,14 кліноптилоліту (1:1) дозволяє ще більше 98,16 89.67±6Д9 854±12,62 посилити найближчий аналог) захисну і метаболічну здатність мікробної 4-а (дослідна, новий 291,24±6,14 387,22±9,06 популяції травного тракту, що+хсупроводжується 95,98±7,08 914±8,54 105,05 спосіб) додатковим підвищенням середньодобових приростів живої маси тварин 4-ої групи на - 7% у Примітка: порівнянні з найближчим аналогом, тобто *р