Спосіб фіторекультивації відвалів вугільних шахт з використанням gypsophila scorzonerifolia ser.

Спосіб фіторекультивації відвалів вугільних шахт з використанням Gypsophila scorzonerifolia 3 40471 4 рення стійких до умов техногенних екотопів попуними для біологічної рекультивації, але не розгляляцій Gypsophila scorzonerifolia Ser., що можуть даються способи їх використання [11]. давати життєздатне потомство. Запропонований Відомі наукові роботи [12-16], де Gypsophila спосіб використання Gypsophila scorzonerifolia Ser. scorzonerifolia Ser. згадується як перспективний у якості фітомеліоранта є легким і простим, він фітомеліорант, наголошується на його пристосуполягає у зборі насіння з особин популяцій, що вальних особливостях до умов техногенного серевже пройшли етап адаптації до умов відвалів вугідовища, таких як: висока життєвість, насіннєва льних шахт та сформували насіння, яке може бути продуктивність, стійкість до антропогенного наванзібрано та посіяно на відвалах вугільних шахт. таження. Проте в цих роботах немає даних щодо Поставлене завдання вирішується за рахунок того, конкретних способів використання Gypsophila що в способі фіторекультивації відвалів вугільних scorzonerifolia Ser. для фіторекультивації відвалів шахт з використанням Gypsophila scorzonerifolia вугільних шахт, а також в недостатньому обсязі Ser., який включає нарізування борозен або лунок, висвітлюються особливості формування популяцій поміщення посадкового матеріалу, засипання, цього виду в техногенних екотопах. ущільнення субстрату, відповідно до корисної моВідомі рекомендації щодо використання Gypделі, нарізування неглибоких борозен шириною 4sophila scorzonerifolia Ser. [5-6], де цей вид разом з 6см здійснюють на глибину 2-4см у кількості 20іншими рекомендований для озеленення відвалів, 30шт. з поміщенням у кожну борозну 80-100 насіале в них не вказується, як саме його використонин чи маркування лунок діаметром 8-10см прововувати та розмножувати. дять на глибину - 2-4см з відстанню 30-40см одна Відомий також спосіб аналізу мінливості морвід одної у кількості 80-100 лунок з поміщенням у фологічних ознак Gypsophila scorzonerifolia Ser. з кожну лунку 7-10 насінин на обраній площі у 10м2, метою виявлення розбіжності ознак між його синав якості посадкового матеріалу використовують нтропними популяціями [17], в результаті чого бунасіння Gypsophila scorzonerifolia Ser. - виду, який ло встановлено, що антропогенний вплив є сильє галофітом, пристосованим до зростання в умоним чинником популяційної мінливості виду. вах підвищеного засолення субстрату. Відомий спосіб створення трав’янистих фітоНа Фіг.1 зображено загальний вигляд Gypценозів на едафотопах вугільних шахт Донбасу sophila scorzonerifolia Ser. (умовні позначення - А [18]. Рекомендується ряд багаторічних трав (серед загальний вигляд: 1 - вегетативний пагін, 2 - генених немає Gypsophila scorzonerifolia Ser.) для озеративний пагін, 3 - суцвіття, 4 - каудекс, 5 - кореленення відвалів вугільних шахт, вказуються конкнева система; Б - плід -коробочка: а - вид зверху; б ретні способи сівби насіння трав’янистих рослин, - вид збоку; В - насіння), на Фіг.2 - розповсюдження вивчена їх біологія. Недоліками цього способу є популяції Gypsophila scorzonerifolia Ser. на вершині недостатнє вивчення популяцій видів рослин, що відвалу шахти 6-14, на Фіг.3 - розповсюдження рекомендуються для озеленення, коротка тривапопуляції Gypsophila scorzonerifolia Ser. на схилах лість експерименту (в нашому способі ефективвідвалу шахти 6-14, на Фіг.4 - зростання ність використання Gypsophila scorzonerifolia Ser. у Gypsophila scorzonerifolia Ser. на практично безякості перспективного фітомеліоранта доведено життєвому субстраті, на Фіг.5 - коренева система 30-річним польовим експериментом). Окрім того, Gypsophila scorzonerifolia Ser., що зростає на відбобові рослини часто в умовах відвалів вугільних валі вугільної шахти, на Фіг.6 - схема сівби насіння шахт не утворюють стійких популяцій, їх насіннєва Gypsophila scorzonerifolia Ser. на відвалах вугільпродуктивність низька, а злаково-бобові штучні них шахт (умовні позначення - А - варіант А, 1 угруповування недовговічні. локуси висіяного насіння у лунках; Б - варіант Б, 2 Найбільш близьким за технічною сутністю і локуси висіяного насіння у борознах; 3 - поверхня досягненням результату є спосіб фітозакріплення субстрату). поверхні хвостосховищ шляхом створення росПриклад конкретного виконання. линного покриву з очерету південного [19], але цей Відвали вугільних шахт відносяться до техноспосіб є дуже трудомістким, бо включає багато генних екотопів, що не мають природних аналогів. етапів, які за об’ємом виконуваної роботи є більш Це вторинні і первинні екотопи антропогенного складними, в тому числі заготівлю кореневищ, походження, що виникли і значно змінені під вплидослідження субстрату на значення рН водної вивом техногенних факторів [20, 21]. Їх негативний тяжки, задавання норми посадкових одиниць в вплив на оточення є очевидним, більшість відвалів залежності від значення рН, нарізування борозен, горять, викидаючи в оточуюче середовище пил і підготовку чорноземно-глиняної водяної суміші, гази. укладання в борозни кореневищ залежно від знаЗбір насіння Gypsophila scorzonerifolia Ser. чень рН - від 2500 до 3500 одиниць, засипання пропонуємо здійснювати в середині - у кінці верекореневищ, ущільнення. сня під час масового дозрівання насіння у коробоНедоліками цього способу є великий за обсячках Gypsophila scorzonerifolia Ser. Висівати насінгом характер робіт для здійснення фітозакріплення рекомендуємо в квітні або в вересні - жовтні. ня поверхні хвостосховищ (заготівля кореневищ, Перед тим, як висівати насіння, треба підготовити вимірювання значення рН, задавання норми посаповерхню відвалу (ділянки, де буде висіватись дкових одиниць, висадка кореневищ). Окрім того, насіння, можуть бути невеликими за площею - ми очерет південний за своїми біоекологічними вимопропонуємо площу 10м2) (Фіг.6). У випадку конічної гами не відповідає умовам едафотопів вугільних форми відвалу сівбу насіння треба здійснювати на шахт. верхній третині схилу, у випадку переформованого В основу даної корисної моделі поставлене відвалу чи зі скошеною вершиною сівбу насіння завдання найлегшого та ефективного шляху ство 5 40471 6 казники схожості та енергії проростання зменшурекомендуємо на вершині відвалу. На цій площі ються. треба або створити лунки глибиною 2-4см (рекоПерспективність використання Gypsophila мендовані параметри пояснюються тим, що при scorzonerifolia Ser. для фіторекультивації відвалів більш глибокому зануренні насіння, внаслідок їх доводимо на конкретному прикладі, в якому доведрібних розмірів, вони не будуть мати можливість дено 30-річним експериментом (з моменту сівби в достатньому обсязі утворювати сходи, при більш насіння) процвітання популяцій Gypsophila поверхневому розташуванні насіння воно буде scorzonerifolia Ser. на відвалі вугільної шахти. здуватись вітром) та діаметром 8-10см з відстанню Польові експериментальні дослідження про30-40см одна від одної (саме така відстань є опводили на відвалі шахти „6-14” (м. Макіївка, Донетимальною для того, аби в майбутньому, під час цька область). Починаючи з 1915 по 1930 pp., було формування надземної маси у дорослих рослин відсипано 4 плоских відвали. Після закінчення ексGypsophila scorzonerifolia Ser. створювались умови плуатації відвалів, в 1973 році був складений продля повноцінного формування популяцій) у кількоект погашення породних відвалів. Згідно цьому сті 80-100 лунок на 10м2 та у кожну помістити по 7проекту було проведено переформування конічних 10 насінин для збільшення можливості утворення відвалів в плоскі впродовж 1974-1975 pp. На час сходів, а згодом і популяцій (варіант А на Фіг.6) наших досліджень він являє собою переформоваусього цей варіант потребує висівання 560-1000 ний відвал з рівною скошеною вершиною. Найнасінин, або нарізувати борозни глибиною 2-4см більш важливими індикаторами придатності субта шириною 4-6см у кількості 20-30шт. з відстанню страту для рекультивації, а потім і для росту 30-40см одна від одної, помістити у кожну борозну рослин на відвалах вугільних шахт є показник рН по 80-100 насінин та засипати не більше як на 1см субстрату, а також ступінь засоленості і токсичноспо можливості дрібноземом з субстрату (усього ті. В результаті «старіння» відвалів проходить нейцей варіант потребує використання 1600-3000 натралізація кислих сполук і вимивання розчинних сінин - варіант Б на Фіг.6). Сівбу насіння краще солей з субстрату, що є позитивним фактором для здійснювати після випадіння опадів. При домінуіснування рослин. Звісно, що і самі рослини, в тованні кам’янистої фракції у субстраті рекомендуєму числі і Gypsophila scorzonerifolia Ser., змінюють мо створювати лунки, при наявності виположених субстрат у бік збільшення показників рН, зменділянок - маркування борозен. Також при сівбі нашення токсичних солей. Це ми доводимо в ресіння треба враховувати схожість насіння та час зультаті проведення порівняльної характеристики його зберігання. Краще використовувати насіння субстрату в динаміці (табл. 1). наступного після збирання року, адже з часом поТаблиця 1 Рік відбору, місце відбору рН Сухий залишок, г/100 г вершина, до сівби насіння Gypsophila scorzonerifolia Ser. 3,6 0,920 Аніони, %/мгекв/100г НСО3ClSO421975 р. 0,010 0,30 Катіони, %/мгекв/100г Ca2+ Mg2+ Na++K+ 0,609 12,68 0,195 9,75 0,033 2,75 0,074 3,23 0,110 2,29 0,045 2,25 0,023 0,25 0,005 0,19 2008 p. вершина, місцезростання Gypsophila scorzonerifolia Ser. 7,1 0,198 0,018 0,30 Тобто, як бачимо з таблиці 1 в 1975 р. булопоказано, що умови субстрату були дуже несприятливими для зростання рослин. Так, вміст солей є досить значним, значення рН є дуже кислим, засолення сульфатне за аніонами, кальцієве - за катіонами. У порівнянні з дослідженнями цього року бачимо, що значення рН значно підвищується (як за рахунок нанесення суглинку, так і за рахунок процвітання популяцій Gypsophila scorzonerifolia), засолення є дуже незначним. Сівбу насіння Gypsophila scorzonerifolia Ser. було здійснено у травні 1978 р. На даний час популяції Gypsophila scorzonerifolia Ser. розповсюджені як на вершині, так і на схилах відвалу (Фіг.2, 3, а також зростає навіть на тих ділянках, куди інші види не можуть проникнути, а саме на субстратах 0,004 0,10 з високим ступенем засоленості та на крутих схилах - Фіг.4). У якості контролю було вивчено популяцію Gypsophila scorzonerifolia Ser., що зростає в спонтанному рослинному угрупованні неподалік відвалу. На вершині південної експозиції, схилі північної експозиції та контрольних ділянок закладено по 10 облікових ділянок (1м на 1м). Дослідження проводили в червні, липні (під час масового цвітіння) та вересні (під час плодоношення). Для морфологічного опису Gypsophila scorzonerifolia Ser. відбирали по 30 особин з кожної популяції, також було проведено популяційну характеристику обраних ділянок. Статистичну обробку здійснювали за Шмідтом [22]. Для порівняльної характеристики чисельності і морфоструктури ценопопуляцій у якості „фітоценотичної 7 40471 8 но з коефіцієнтами варіації 0,31 та 0,62; кількість облікової одиниці" розглядали окрему особину Gypsophila scorzonerifolia Ser. Вона являє собою вегетативних пагонів - 2,72±0,34 та 2,81±0,39 з елементарний центр дії на середовище [23-24]. достатньо високими коефіцієнтами варіації 0,62 та Просторова структура ценопопуляцій Gypsophila 0,56. scorzonerifolia Ser. проявлялась в характері розміНайбільша чисельність особин спостерігалась щення особин. Особини на обох експозиціях та у червні під час масового утворення проростків контрольних ділянках зростають рівномірно з ви(26,20±4,11 на вершині та 40,10±4,99 на північній соким ступенем зустрічаємості - 100%. Рівномірне експозиції за рахунок великої кількості проростків). розповсюдження Gypsophila scorzonerifolia Ser. Так, кількість проростків в цей час складала обумовлено, вірогідно, біологічними особливостя14,5±3,53 та 25,40±3,69, відповідно. За віковою ми виду, здатністю швидко розселюватись за доструктурою вивчені ценопопуляції, так і як і контпомогою насіння. рольна ценопопуляція, відносяться до нормальних Загальна кількість пагонів на вершині змінюповночленних [24-25]. ється в широких межах - від 14-43 на 1м2 з коефіТаким чином, за вивченими популяційними цієнтом варіювання 0,32, більш високим порівняно ознаками слід сказати про те, що популяції Gypз таким на північній експозиції - 0,12. Там кількість sophila scorzonerifolia Ser. є процвітаючими, йде пагонів змінювалась від 20 до 28. Зміна кількості відновлення, масово утворюються проростки, які пагонів на ділянках вздовж трансекти показала потім переходять у наступні вікові стани. відсутність залежності між характером зростання і Для порівняння та аналізу фотосинтезуючої та екотопічними умовами. Таким чином, провідним репродуктивної функцій Gypsophila scorzonerifolia фактором, що обумовлює особливості горизонтаSer. у ценопопуляцій на відвалі та на контрольних льної структури ценопопуляцій Gypsophila ділянках вивчали мінливість вегетативних та генеscorzonerifolia Ser. - біологічні особливості виду. ративних органів. З ознак вегетативних органів Процент генеративних пагонів від загальної ківивчали: висоту пагона, середню кількість монолькості пагонів на вершині і північної експозиції мерів на пагоні, середню довжину мономера, кільскладав 51,9% і 46,3%, відповідно, при високому кість листків на пагоні, ширину та довжину листків, ступені варіації - 0,46 та 0,52. Достатньо високий довжину від основи листків до найбільш широкої коефіцієнт варіації відмічався в кількості вегетатичастини; з ознак генеративних органів - довжину та вних пагонів. Загальна кількість пагонів на окрему вагу суцвіття, кількість квіток на пагоні, довжину та рослину практично не відрізнялась на різних ексширину коробочки, кількість насіння на коробочку. позиціях, на вершині і північній експозиції вона Мінливість вегетативних органів наводимо у дорівнювала відповідно 7,92±0,50 та 8,13±0,50 з таблиці 2. коефіцієнтами варіації 0,32 та 0,41, кількість генеративних пагонів - 5,20±0,32 та 5,31±0,83 відповідТаблиця 2 Показники Висота пагона М±m Cv Кількість мономерів на пагоні М±m Cv Довжина мономера М±m Cv Кількість листків на пагоні М±m Cv Довжина листків М±m Cv Ширина листків М±m Cv Довжина від основи листків до найширшої частини М±m Cv Вершина Північна експозиція Контроль 47,50±0,90 0,12 40,55±1,75 0,23 62,83±2,78 0,15 11,68±0,27 0,15 11,21±0,37 0,17 10,58±0,48 0,16 4,23±0,08 0,41 3,56±0,09 0,47 5,92±0,42 0,80 17,50±0,34 0,13 19,21±0,64 0,17 17,33±0,82 0,16 6,31±0,08 0,27 6,81±0,08 0,28 7,47±0,15 0,28 0,92±0,02 0,38 1,22±0,02 0,38 1,46±0,03 0,35 0,76±0,04 0,28 2,98±0,04 0,33 3,25±0,08 0,34 За показниками параметрів - кількість, ширина, довжина листків та довжина від основи до широкої частини листків контрольні рослини набли жаються до показників рослин Gypsophila scorzonerifolia Ser. нa північній експозиції. За кількістю мономерів значення практично однакові у 9 40471 10 трьох ценопопуляцій. Найбільш відрізнялися від них рослин). Але треба наголосити на тому, що як контрольних рослин значення висоти пагону (бливидно з представлених даних, мінливість ознак зько 8 см від ценопопуляції на вершині). Звісно, на порівняно з контролем не є суттєвою та не може відвалах вугільних шахт, як припіднятих елеменперешкоджати розвитку Gypsophila scorzonerifolia тах рельєфу, умови зволоження за рахунок опадів Ser. на відвалах вугільних шахт. не такі сприятливі для зростання рослин, як на Мінливість генеративних органів наводимо у прилеглих ділянках (у нашому випадку у контрольтаблиці 3. Таблиця 3 Показники Висота суцвіття, см М±m Cv Вага суцвіття, г M±m Cv Кількість квіток у суцвітті, шт. М±m Cv Кількість коробочок у суцвітті, шт. М±m Cv Висота коробочки, см М±m Cv Ширина коробочки, см М±m Cv Кількість насіння у коробочці, шт. М±m Cv Вершина Північна експозиція Контроль 54,07±1,93 0,23 46,62±2,86 0,32 64,4±3,28 0,17 6,61±0,80 0,47 6,67±1,72 0,37 7,08±0,48 0,26 485,20±21,82 0,17 382,33±12,71 0,13 511,82±43,47 0,28 475,80±41,54 0,28 379,40±11,22 0,11 491,93±22,41 0,17 0,25±0,02 0,36 0,28±0,003 0,31 0,28±0,007 0,32 0,21±0,02 0,38 0,28±0,003 0,14 0,26±0,008 0,38 6,70±0,55 0,49 5,99±0,15 0,31 7,95±0,27 0,42 Мінливість цих показників порівняно з контролем є більш суттєвою за ознаками кількості квіток в суцвітті (північна експозиція порівняно з контролем і вершиною), висотою суцвіття та кількістю насіння на коробочку та відповідно кількістю коробочок на суцвіття, але все одно та велика кількість квіток та насіння, що формується у рослини, є достатньою для відновлення Gypsophila scorzonerifolia Ser.3a допомогою насіння (масове утворення проростків ми спостерігали) на відвалі. Показники схожості та енергії проростання насіння (табл. 4) також є достатньо великими. Таблиця 4 Місце збору насіння Північна експозиція Вершина Контроль Енергія проростання, М±m Схожість, М±m Маса 1000 насіння, г 68,00±6,11 74,00±9,35 0,05 77,33±3,53 68,00±2,31 80,00±3,53 78,00±1,33 0,08 0,09 Енергія проростання складає 68-77% та схожість 74-80%. Довжина головного кореня Gypsophila scorzonerifolia Ser. (Фіг.5) в середньому складає 57см з діаметром 8см, вглибину він може проникати на 15-20см. Таким чином, Gypsophila scorzonerifolia Ser., маючи високу здатність до розмноження (велика насіннєва продуктивність) та адаптацію, що доводить в тому числі і наявність міцної кореневої системи, може займати домінуюче положення на відвалах вугільних шахт. Таким чином, в результаті всебічного і повного аналізу розповсюдження популяцій Gypsophila scorzonerifolia Ser. на відвалі вугільної шахти ми на конкретному прикладі довели ефективність та доцільність використання цього виду у якості фітомеліоранта на відвалах вугільних шахт. Впродовж 30 років з моменту закладання експерименту популяції Gypsophila scorzonerifolia Ser. стали масово зростати по поверхні відвалу, вони є процвітаючими та дають життєздатне потомство. Цей вид має значні ценотичні можливості, спроможний займати вільну від рослин територію й пристосовуватися до несприятливих екологічних факторів, він є галофітом і здатний зростати в умовах навіть підвищеної концентрації солей суб 11 40471 12 Тр. VI з’їзду Укр. ботан. т-ва. -К.: Наук, думка, страту, тому попереднього вимірювання значення 1977. - С. 263. рН водної витяжки субстрату, де буде здійснюва12. Хархота А.И. Опыт интродукции и перспектись сівба насіння, цей спосіб не потребує. тивы использования фитомелиорантов при рекуОтже, цей приклад та запропонування льтивации техногенных земель в Донбассе// VIII Gypsophila scorzonerifolia Ser. у якості перспективсъезд Укр. ботан. об-ва. - Киев: Наук, думка. ного фітомеліоранта є ефективним та простим у 1987. - С. 244. використанні, він не потребує дорогого устатку13. Хархота А.И. Особенности развития и первання, ми пропонуємо дуже легкий спосіб фітореспективы использования качимов Павла и скорзокультивації відвалів вугільних шахт з використаннеролистного в Донбассе// Онтогенез высших цвеням Gypsophila scorzonerifolia Ser. У подальшому тковых растений: Рекомендации. - Киев: Б. и., формування популяцій Gypsophila scorzonerifolia 1989. - С. 149-150. Ser. на відвалі після сівби насіння відбувається 14. Хархота А.И. Состояние и перспективы инспонтанно та виключає використання агрозаходів. тродукционного изучения фитомелиорантов в ДоЗапропонований спосіб не потребує суттєвих технецком ботаническом саду АН УССР// Ботаничеснічних та матеріальних витрат. Вивчені ознаки кие исследования на Украине (Докл. У БО). - Киев: можуть бути використані як діагностичні під час Наук, думка, 1990. - С. 106-107. вивчення популяцій Gypsophila scorzonerifolia Ser. 15. Хархота А.И. Перспективные фитомелиоу інших техногенних екотопах. ранты для рекультивации техногенних земель// Джерела інформації, які використані при склаИнформационный листок. - Донецкий ЦНТИ. данні заявки: 1992. - № 89 - 92. - 3 с. 1. Зражевский А.И., Попов М.А. Инструкция по 16. Хархота А. И. Об особенностях виталитета озеленению терриконов. -К.: Изд-во Мин-ва компопуляций растений в техногенных экотопах// Инмунального хозяйства УССР, 1953. - 21 с. тродукция и акклиматизация растений. - 1993. 2. Бакланов В.И. Терриконы как объект озелеВып. 20. - С. 47-51. нения// Растения и промышленная среда: Матер. 17. Бурда Р. I., Остапко В. М., Тохтар В. К. МіПервой Укр. конф. -К.: Наук, думка, 1968. - С. 157нливість популяцій галофільно-псамофільних ви161. дів роду Gypsophila L. в техногенних екотопах// 3. Промышленная ботаника// Е.Н. Кондратюк, Мінливість синантропних популяцій рослин. - ДоВ.П. Тарабрин, В.И. Бакланов и др.. - Киев: Наук, нецьк: Б. в., 1997. - С. 34-39. думка, 1980. - 257 с. 18. Мазур А.Е. Использование травянистых 4. Мазур А.Е. Создание травянистых фитоцерастений для закрепления склонов породных нозов на эдафотопах отвалов угольных шахт Донотвалов угольных шахт// Интродукция и акклимабасса: Автор. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.16// тизация растений на Украине и Молдавии. -К.: Днепропетровский гос. ун-т. - Днепропетровск, Наук, думка, 1974. - С. 24-25. 1981. - 26 с. 19. Пат. 11717 Україна, МПК (2006), А01В 5. Рекомендации по формированию мелиора79/00. Спосіб фітозакріплення поверхні хвостосхотивного растительного покрова на отвалах угольвищ// А.Ю. Мазур, В.В. Кучеревський, В.М. Савоных шахт Донбасса// В.Г. Башкатов, О.Н. Торохонько; заявник та патентовласник Криворізький бова, С.П. Жуков. - Донецк: Б.и., 2002. - 36 с. танічний сад Національної Академії Наук України. 6. Правила проведення біологічної рекульти№ U200504752; заявл. 20.05.2005; опубл. вації породних відвалів вугільних шахт України.// 16.01.2006, Бюл. № 1 (прототип). В.Г. Башкатов, В.Т. Вовк, О.З. Глухов, та ін. Київ: 20. Кондратюк Є.М., Хархота Г.І. СловникМінвуглепром України. - 2007. - 30 с довідник з екології. -К.: Урожай, 1987. - 160 с. 7. Котов M.I. Нова рослина флори УРСР - лі21. Хархота А.И. Флора техногенных экотощиця скорзонеролиста (Gypsophila scorzonerifolia пов// Проблемы изучения синантропной флоры Ser.)// Укр. ботан. журн. - 1960. - Т. 17, № 4. - С. 75СССР: Матер, совещания. (Москва, 1-3 февраля 78. 1989 г.). -М.: Наука, 1989. - С. 19 - 21. 8. Царенко О.М. Критико-систематичний огляд 22. Шмидт В.М. Математические методы в бовидів роду Gypsophila L. (Caryophyllaceae Juss.) танике. -Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984.-288 с. флори України// Укр. ботан. журн. - 1998. - Т. 55, 23. Ценопопуляции растений (основные поня№ 6. - С. 634-638. тия и структура)// Отв. ред. А.А. Уранов. -М.: Нау9. Екофлора України. Том 3// М.М. Федоронка, 1976. - 217 с. чук, Я.П. Дідух та ін. / Відповід. ред. Я.П. Дідух. -К.: 24. Ценопопуляции растений (Очерки популяФітосоціоцентр, 2002. - С. 364-365. ционной биологии). -М.: Наука, 1988. - 184 с. 10. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В.М. 25. Работнов Т.А. Структура и методика изуКонспект флоры юго-востока Украины. - Киев.: чения ценотических популяций многолетних траНаук, думка, 1985. - 272 с. вянистых растений// Экология. - 1978, № 2 - С. 5 11. Хархота Г.I., Дмитренко П.П. Види роду 14. Gypsophila L. в техногенних ландшафтах Донбасу// 13 40471 14 15 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 40471 Підписне 16 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601