Спосіб одержання плазми крові як переносника кисню

Реферат: Спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) як переносника кисню включає оксигенацію і ультрафіолетову обробку плазми. Спосіб здійснюють при тиску 5-10 атм. протягом 5-15 хв. при витісненому повітрі, як з камери-оксигенатора, так і з ємності апарата. UA 90565 U (12) UA 90565 U UA 90565 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, соціальної економіки та стратегічної безпеки країни як науково-практичне досягнення щодо подальшого розвитку та покращення не тільки всіх напрямків охорони здоров'я України, але й реальним процесам із забезпечення стабільного економічного розвитку країни в стратегічному плані як на сучасному етапі, так і в майбутньому. Як відомо, діяльність охорони здоров'я будь-якої країни виходить за межі суто медичних питань, тому в основу винаходу поставлені структурні принципи обробки та отримання оксигенованих лікарських засобів для отримання фізіологічних препаратів - переносників кисню - як оксигенована плазма крові, яка і є переносником кисню (О 2) та вуглекислого газу (СО2) між зовнішнім оточенням (в капілярі легких) і тканинами організму (життєдіяльність клітини) за рахунок судинного русла і тим самим здійснює біосинтез в організмі. Оксигенована плазма крові, як переносник кисню (О2), є ефективним лікарським засобом проти раку, при лікуванні лейкозів і анемії, при профілактиці та лікуванні шокових станів, (пораненнях, крововтраті, опіках і т.п.), які виникають при травмах при проведенні ауто- і гомотрансплантації шкіри, роговиці та кісткових трансплантатів профільним хворим. На сьогодні відомий "Спосіб насичення крові киснем", викладений в А.С. СССР № 1426593, А61М, 1988 p., суть якого - насищення крові тонізуючим киснем. Існуючим недоліком цього способу є низький відсоток насищення крові і, відповідно, плазми крові киснем, низька стерильність лікарського засобу, вузька спеціалізація способу, що вкрай небажана. Найбільш близьким у досягненні результатів до даного способу оксигенації крові з ціллю отримання оксигенованої плазми крові як лікарського засобу з високою біологічною активністю до визначених нозологічним структурам захворювань є спосіб оксигенації крові, викладений в А.С. СССР № 1428385, А61M /36, 1988 р., в якому оксигенація проходить шляхом барботажу в барокамері, підтримуючи тиск суміші газів в межах 1,0-1,2 атм. Після зниження тиску кисню до нуля залишок суміші газів видаляють з барокамери, хоча не виключена повітряна емболія за рахунок газових пухирців кисню, які залишилися в оксигенованій крові або оксигенованих ліках. Недоліком цього способу є безпосереднє зіткнення крові з киснем, при якому проходить руйнування еритроцитів і лейкоцитів, а також низька стерильність способу, наявність повітряної "кисневої емболії" за рахунок кисневих пухирців, які залишилися та утворилися при пропусканні кисню через кров. Відмічається також низький відсоток насичення крові і плазми крові киснем і це не дає отримати оксигеновану плазму крові з високим вмістом кисню (О 2), а також вузька спеціалізація способу в медичній практиці. Також відомий пристрій оксигенації крові, викладений в А.С. СССР № 1423806, А61М 1/36, 1988 p. Пристрій містить масообмінну камеру для взаємодії венозної крові та оксигенованого перфторвуглеводу з штуцерами для введення та виведення крові і перфторвуглеводу, а також замкнену систему рециркуляції перфторвуглеводу, яка включає оксигенатор перфторвуглеводу, насос і масообмінну камеру. Існуючим недоліком цього пристрою є низька якість оксигенованої крові, вузька спеціалізація, низька якість оброблених лікарських засобів (крові), що сприяє поганому приживанню формених елементів крові в судинному руслі хворого, крім того простежується важкість проведення процесу оксигенації та дорожнеча процесу, що економічно не рентабельно і малоефективно в лікарському плані. Відомий "Спосіб оксигенації і ультрафіолетової обробки лікарських засобів і апарат його застосування", викладений в патенті України на винахід № 21713А, А61М 1/36, 1998 p створений авторами, за яким отримують високонасиченну оксигеновану плазму як переносник кисню і подальше її використання в медичній практиці профільним хворим як нового високоефективного лікарського засобу органів і тканин. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) - переносника кисню, при якому буде забезпечується суттєве підвищення їх якостей. Поставлена задача вирішується тим, спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) як переносника кисню включає оксигенацію і ультрафіолетову обробку плазми, згідно з корисною моделлю, спосіб здійснюють при тиску 5-10 атм. протягом 5-15 хв. при витісненому повітрі, як з камери-оксигенатора, так і з ємності апарата. Суть способу одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) - переносника кисню, за допомогою оксигенації і ультрафіолетової обробку плазми крові пояснюється на прикладі сконструйованого авторами апарату для здійснення оксигенації (див. фіг. 2) вищевказаних лікарських засобів. Оксигенація крові та плазми відбувається на зразок оксигенації в легенях людини за принципом капіляра Крога (див. фіг. 1). Кисень, розчинюючись у плазмі крові, не викликає 1 UA 90565 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 спінення та утворення пухирців повітря, а головне не руйнує формених елементів крові, тобто плазма крові захищає формені елементи від механічної і прямої дії повітря та забезпечує еритроцитами і лейкоцитами фізіологічні можливості генетичного коду у відношенні до повітря, а також перелита оксигенована кров або оксигенована плазма крові в судинному руслі за запропонованим способом не викликає повітряної емболії органів і тканин. Суть пояснюється кресленнями та таблицями, де на фіг. 1 наведено зразок оксигенації в легенях людини за принципом капіляра Крога; фіг. 2 - наведено спосіб оксигенації та ультрафіолетової обробки лікарських засобів і апарат для його застосування; фіг. 3 - показники тиску газів крові і еритромаси до і після оксигенації; фіг. 4 - показники тиску газів у плазмі крові (нативної, замороженої і сухої) до і після оксигенації; фіг. 5 - показники представленої діаграми змін рН, рСО2 і рО2 плазми крові (нативної, замороженої і сухої) після фізичної дії на неї та після оксигенації. Апарат (фіг. 2), який містить ємність з кров'ю або плазмою крові, складається з: 1 - корпус циліндра; 2 - герметична кришка; 3 - трубопровід; 4 - редуктор; 5 - кисневий балон; 6 - голка; 7 флакон з гемотерапевтичним середовищем; 8 - пробка з ковпачком; 9 - кров, еритромаса, плазма крові; 10 - штатив під флакон; 11 - ручка-утримувач; 12 - контрольний манометр; 13 спусковий кран; 14 - болт М-8 (6 шт); 15 - гайка-баранчик М-8 (6 шт); 16 - кран регулювальний; 17 - кран балона; 18 - прокладка; 19 - шайба М-8 (12 шт); 20 - ультрафіолетова лампа; 21 електропровід; 22 - вимикач; 23 - електровилка; 24 - опорна плита; 25 - ніжки опорної плити; 26 заземлення; 27 - таймер; 28 - редуктор-регулятор кисню; 29 - шлях надходження кисню. При цьому: а) корпус-циліндр 1 з герметичною кришкою 2 та опорною плитою 24 утворюють камеруоксигенатор, герметичність якої забезпечується конструктивними елементами 14, 15, 18, 19, а ручка-утримувач 11 використовується не тільки для утримання штативу в неробочому стані, але й для кріплення гемакону з лікарським засобом в камері-оксигенаторі 1, 24, 2; б) апарат встановлюється на підлогу ніжками опорної плити 25 з обов'язковим заземленням 26 перед вмиканням електровилки 23 в електричну мережу. Спосіб оксигенації та ультрафіолетової обробки лікарських засобів полягає в подачі кисню в ємність камери оксигенатора під тиском 5-10 атм. протягом 5-15 хв. з одночасним ультрафіолетовим опроміненням з чотирьох боків при циркулярному обхваті лікарських засобів (наприклад, консервованої крові або плазми крові), що достатньо для насичення шару плазми крові над еритроцитами і в міжклітинному просторі, тобто між еритроцитами, які мають негативний електричний заряд, зберігається броунівський рух. Відштовхуючись один від одного, вони сприяють проникненню оксигенованої плазми між клітинами, підвищуючи їхню життєдіяльність і насичення еритроцитів киснем до їх оптимальної потреби (див. фіг. 3). В таблиці надані показники тиску газів еритромаси до і після оксигенації. Спосіб оксигенації та ультрафіолетової обробки крові і плазми крові здійснюють таким чином. Після відкриття крана балона 17 кисень 29 з балона 5 надходить в трубопровід 3. Проходячи редуктор (з манометром 12) 4, кран регулювальний 16, редуктор-регулятор 28, кисень 29 через нижню основу корпуса-циліндра 1 надходить в камеру-оксигенатор до штатива 10, в якому знаходиться флакон 7 з лікарським засобом 9. При цьому: а) флакон містить пробку з ковпачком 8 і спеціальну медичну голку 6 з осьовими та боковими отворами; б) перед надходженням кисню в камеру оксигенатора пробка з ковпачком 8 проколюється спеціальною медичною голкою 6. Кисень, поступаючи знизу в камеру-оксигенатор під заданим тиском, витісняє з камериоксигенатора і ємності лікувального засобу (крові або плазми крові) вільне повітря через спусковий кран 13. Таким чином забезпечується 100 % стерильність отриманого лікувального засобу (оксигенованої крові або оксигенованої плазми крові). Після видалення повітря спусковий кран 13 повністю перекривається, а обробка лікарського засобу продовжується. При цьому значення тиску кисню контролюється контрольним манометром 12. Одночасно з оксигенацією препарату (крові або плазми крові) відбувається чотиристороннє опромінення його ємності ультрафіолетовими лампами 20. Ступінь насиченості крові і плазми крові киснем та дія ультрафіолетовими променями контролюється за допомогою таймера 27. Запропонований спосіб оксигенації та ультрафіолетової обробки лікарських засобів і апарат для його здійснення суттєво продовжують термін зберігання крові та інших лікарських засобів (наприклад, плазми крові), а також суттєво збільшують терміни життєдіяльності еритроцитів, лейкоцитів і лімфоцитів в консерванті за рахунок стабілізації електричного заряду на поверхні формених елементів крові та ідеальної стерильності цих засобів всередині ємності. 2 UA 90565 U 5 10 15 20 25 30 Завдяки використанню корисної моделі були виявлені нові незвичайні фізіологічні особливості плазми крові після її оксигенації (див. фіг. 4). В таблиці представлені показники тиску газів в плазмі крові (нативної, замороженої, сухої) до і після оксигенації. Ці показники підтверджують науково-обґрунтовану гіпотезу, що переносником кисню в судинному руслі і міжклітинних просторах є плазма крові, а не еритроцити, які є "універсальними багатоцільовими і біохімічно активними" клітинами крові з негативним електричним зарядом на власній внутрішній оболонці і забезпечують постійність концентрації всіх хімічних елементів, які знаходяться в підвішеному стані в рідкій частині крові. Створено такий спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої), який є переносником кисню і містить його в своїх структурах навіть після заморожування і ліофільного сушіння. При проведенні комбінованої інтенсивної терапії і детоксикації у 5797 випадках профільних хворих (рак, лейкемія і анемія, шокові стани, післяопераційні хворі і т.д.) з використанням оксигенованих трансфузійних середовищ (оксигенована кров; оксигенована нативна, заморожена і суха плазма крові) достовірно проявляється коригуючий вплив екстрагованого О 2 з плазми крові на метаболічні процеси в організмі профільних хворих, де незначний зсув рН сприяє окисленню недоокислених продуктів і підвищенню інтенсивності обміну речовин в ослабленому та виснаженому організмі. Клінічні спостереження підтвердили, що оксигеновані трансфузійні середовища (нативна, заморожена і суха плазма крові), використані при проведенні інтенсивної післяопераційної терапії і детоксикації, сприяли стабілізації киснево-транспортної функції крові. До переливання показники газів крові і рН складали: рО 2=3,4 кПа; рСО2=5,3 кПа і рН=7,450, а через 10 хвилин з моменту введення оксигенованого гемотерапевтичного середовища (плазми крові) в підключичну вену відмічалось фізіологічне вирівнювання газів крові і рН до величин: рО2=4,6 кПа; рСО2=5,0 кПа і рН=7,490 (кров з вен ліктьової ямки), які протягом 6-8 годин залишались стабільними у профільних хворих. В основі викладеного матеріалу і вищевказаних висновків, обґрунтованих отриманим науковим матеріалом, можна стверджувати, що плазма крові є переносником кисню, забезпечує необхідні умови для життєдіяльності організму між зовнішній середовищем (в легеневому капілярі) і тканинами організму (життєдіяльність клітини). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 1. Спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) як переносника кисню, що включає оксигенацію і ультрафіолетову обробку плазми, який відрізняється тим, що спосіб здійснюють при тиску 5-10 атм. протягом 5-15 хв. при витісненому повітрі, як з камериоксигенатора, так і з ємності апарата. 2. Спосіб одержання плазми крові за п. 1, який відрізняється тим, що плазму крові (нативної, замороженої, сухої) в апараті оксигенують за принципом легеневого капіляра Крога, де кисень, розчиняючись в плазмі крові та сироватці (звільненої від гепарину), не викликає вспінення, утворення пухирців повітря і не руйнує формених елементів крові при високій концентрації в оксигенованих еритроцитах крові. 3. Спосіб одержання плазми крові (нативної, замороженої, сухої) за п. 2, який відрізняється тим, що оксигенована плазма крові (нативна, заморожена і суха) наділена зв'язуючим О2 компонентом. 3 UA 90565 U 4 UA 90565 U 5 UA 90565 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6