Спосіб вирощування стиглих соснових лісостанів на високосортні сортименти, пиловник, будівельні колоди, шпальник, рудняковий стояк

Спосіб вирощування соснових деревостанів на високосортні сортименти, пиловник, будівельні колоди, шпальник, рудняковий стояк, переважно в умовах місцезростання: В2-3, С2-3, що включає садіння культур за схемою 1,5x0,66 0,75 м і управління ростом насадження системою рубок догляду за допомогою 4-х прийомів розріджень: 7-20 років до густоти 2000 шт./га; 20-30 років - до густоти 1040-1080 шт./га; 30-40 років - до густоти 760-830 шт./га; 40-50 років - до густоти 650-700 шт./га, який відрізняється тим, що у віці 50-80 років проводять санітарні рубки, стовбури очищуються від сучків природним шляхом, формують асиміляційний апарат із середньою площею проекції 12 м2 та площею поверхні крон 76 м2 при густоті лісостану від 654 до 642 шт./га із середнім періодичним при3 ростом - 12,8 м /га, головну рубку проводять у віці 80 років із запасом 709 м3/га. UA (21) a200809203 (22) 14.07.2008 (24) 10.08.2010 (46) 10.08.2010, Бюл.№ 15, 2010 р. (72) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (73) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (56) Гаврилов Б.И. Лесные плантации быстрого прироста (Машинопись). -Харьков: УкрНИИЛХА, 1968. - 200 с. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 512 с. Дворецкий М.Л., Рябоконь А.П. Динамика изменчивости и взаимосвязи таксационных показателей и строения 60-летнего соснового древостоя // Учет лесного фонда и организация лесного хозяйства: Межвуз. сб. науч. тр. Вып. 5- Красноярск: СибТИ, 1976. - С. 3-8. Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР / Коллектив авторов. - К.: УСХА, 1986. - 75 с. Судачков Е.Я. Спелость леса. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1957. - 52 с. Лесостепи УССР / Коллектив авторов. - К.: УСХА, 1986. - 75 с. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии /Под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К.: Урожай, 1987. - 560 с. Рябоконь А.П. Влияние густоты древостоев на морфометрические показатели качества стволов сосны // Лесоводство и агролесомелироация. Вып. 51.-Киев, 1978.-С. 10-14. C2 2 (19) 1 3 Відомий спосіб лісовирощування «плантаційними культурами», в яких закладені взаємовиключаючі рекомендації: створення культур з 3-4метровими міжряддями і кроком садіння 0,6-1,5 м і з досягненням при цьому високої вихідної густоти [5]. При наведеній схемі лісівник-практик не може створювати рідкі і густі культури одночасно (одне виключає інше). При широких (3-метрових і більше міжряддях) необхідна їх культивація до 10-12 річного віку. Через порушення принципу рівномірності розташування деревних рослин протягом 12річного періоду ними неефективно використовується сонячна енергія [8]. При механізованих роботах погіршується екологічний стан лісів, на 1 га викидається [6]: оксидів азоту -19,2, оксидів вуглецю - 14,9, вуглеводню - 4,8 твердих частинок - 1,1, оксиду сірки - 3,4 г. У плантаційних культурах рекомендується створювати насадження сосни крупномірним садивним матеріалом, але сосна витримує пересадку лише 1-2-х річними саджанцями, а 3-х річні і старше саджанці сосни при пересадці - гинуть. Сосна росте на пісках і пересадка її з комом землі не вдається. В рамках плантаційного вирощування так і не вдалося знайти технічного рішення прискореного відтворення стиглої соснової деревини із заданими її властивостями. Плантаційні культури це індустріальна, екологічно небезпечна система ведення господарства, розроблена для тайгових лісів з проблемними лісорослинними умовами на перезволожених важких та оторфованих грунтах лісової зони для екстенсивного лісового господарства із загостреними протиріччями між технологією та екосистемою (хімізація), знищенням біорізноманіття в останній. Рекомендувати «плантаційні культури» для України з високою щільністю населення та інтенсивним лісовим господарством некоректно. Тут потрібні технології більш високого рівня: природо- та енергозберігаючі з максимальним використанням деревними породами природних закономірностей росту і розвитку рослин та розкриттям їх біологічного потенціалу і збереженням біорізноманіття в екосистемах. Найбільш близький за технічною суттю спосіб з використанням перших цільових програм рубок догляду в Україні [11]. Але при даному способі встановлена лише нижня межа технічно стиглого деревостану при вирощування балансів - 50 років, яка може використовуватися як регламентуючий параметр збирання врожаю при вирощуванні балансів (сортимент 6-24 см) або копального стояка (7-24 см). Даний показник рубок головного користування не може використовуватися при багатоцільовому вирощуванні деревостанів сосни. Залишається невідомим, як покаже себе господарство прискореного приросту при подальшому рості - з 50 до 80 років. Дане господарство прискореного приросту у 50 років мало великий середній приріст (6,3 м3та"1) і рубати насадження в цьому віці не рентабельно: недовикористовуються біологічні можливості сосни і екологічний потенціал лісорослинної ділянки. Невідомо, як розкриється господарство прискореного приросту за іншої лісівничої мети: вирощування цілої групи сортиментів, а не 91580 4 одного (балансів або копального стояка). Вирощування деревостанів з метою отримання декількох сортиментів не середніх, а з участю крупної деревини більш ефективне не тільки при заготівлі лісової продукції та підвищенні продуктивності праці, а і при розпиловці на пиломатеріали і задоволенні потреб споживачів деревини. В основі винаходу поставлена задача вирощування культур сосни на високосортні сортименти, пиловник, будівельні колоди, шпальник, рудняковий стояк вирішуються шляхом садіння культур в умовах місцезростання: В2-3, С2-3, зі схемою посадки 1,5x0,66 0,75 м і управлінням ростом насадження системою рубок догляду за допомогою 4-х прийомів розріджень: 7-20 років до густоти 2000 шт га-1; 20-30 = 1040-1080; 30-40 = 760- 830 ; 40-50 років - 650-700 шт га-1, з очищенням стовбурів природним шляхом, а ефективну продуктивність, якість сортиментів і сортиментну структуру формують асиміляційним апаратом із середньою площею проекції - 12 м2 та площею поверхні крон - 76 м2 за рахунок інтенсивної консервації сонячної енергії в деревині протягом наступних 3-х десятиліть від 50 до 80 років при густоті лісостану від 654 до 642 шт га-1 із середнім періодичним приростом 12,8м3/га та подвоєнням запасу головної рубки від 326 у 50 років до 709 м3 та-1 у 80 років. Вирощування насаджень за цим способом дозволяє отримувати наступну сукупність лісівничих, господарських та екологічних переваг: 1. Звести до мінімуму антропогенне втручання у вирощування лісу з максимальним використанням його природних закономірностей росту (мінімальна інтенсивність рубок догляду і з 50 річного віку до 80 років використовуються лише санітарні рубки догляду з вибіркою лише сухостійних дерев). 2. Отримувати у 80 років дійсно стиглий деревостан при вирощуванні крупної та середньої деревини. 3. Перевершити таксову вартість деревини в господарстві прискореного приросту на 119% у 80 років в порівнянні зі звичайними культурами, але у 82-річному віці. 4. Отримати 231 м3 га-1 крупної та 330 м3 га-1 середньої деревини або заготовляти 21 м3 га-1 високосортних сортиментів: 304-м пиловника, 98 будівельних колод, 97 - шпальника, 55 м3 га-1 - руд стойки при високій стійкості проти фіто- та ентомошкідників, якості та продуктивності насаджень. 5. Досягти депонування вуглецю за оберт рубки – 354т га-1. 6. Отримати не один, а п'ять високоякісних сортиментів: високосортних - 3%, пиловника - 43%, будівельних колод - 14%, шпальника - 14%, руднякового стояку - 5 % від загального запасу деревини, що повніше відповідає принципам сталого розвитку лісового господарства в Україні і сприяє задоволенню споживачів в дефіцитній сировині. 7. Досягти поліфункціональну мету вирощування максимально продуктивних насаджень із реалізацією екологічно безпечного прийому -рубок догляду та санітарними рубками без хімізації із максимальним використанням природних законо 5 мірностей росту деревостанів у оптимальних умовах місцезростання сосни. 8. Гарантувати високі середовище-стабілізуючі функції насадження шляхом дотримання оптимального режиму лісовирощування протягом оберту рубки, повніше використовувати екологічний потенціал лісорослинної ділянки з максимальним розкриттям біологічних властивостей сосни звичайної і формуванням належного біорізноманіття в насадженні і якості навколишнього середовища. 9. Використовувати оптимізацію структури деревостанів, яка більше відповідає біології соснових насаджень, формування повноцінного асиміляційного апарату, встановлення оптимальних екологічних взаємин між рослинами, ефективно використовувати сонячну енергію і площу живлення, забезпечувати формування заданої якості сортиментів за рахунок рівномірного розташування рослин на лісорослинній ділянці і накопичення максимальних запасів деревини до головної рубки у віці 80 років: для Степу - 700 м3/га, Лісостепу - 820 м3/га 10. Вирощувати цільові насадження (їх синоніми - оптимальні або еталонні), в яких формуються в процесі росту якісні і кількісні властивості деревостанів (середній приріст - 8,8 м3/га при світовому показнику - 1-2 м3/га [13]), котрі ефективно задовольнятимуть потреби в деревині майбутніх споживачів. 11. Вигідніше вирощувати культури за даним способом з обертом рубки у 80 років, ніж відтворювати деревину за найближчим аналогом за 2 оберти рубки, досягнувши економії при цьому за рахунок зменшення витрат на створення культур і догляд за ними, зекономити 20-річний період, в лісовирощуванні, відтворювати крупну і середню деревину. Зв'язок між середнім діаметром та об'ємом стовбурів характеризується коефіцієнтом кореляції 0,94 [4], що буде сприяти підвищенню продуктивності праці при лісозаготівлі і переробці деревини. Приклад конкретного виконання Соснові культури створені в 1925 р. в свіжому субору - В2 в ДП «Балакліївське ЛГ» Харківського ОУЛГ проф. Б.І. Гавриловим [3]. Динаміка густоти деревостанів представлена в таблиці 1. При наведеному в таблиці 2 в еталонному господарстві прискореного приросту формується ефективний асиміляційний апарат у 50 річному віці: площа проекцій крон -11,7 м2, середня поверхня крони 76 м2, загальна площа поверхні крон на 1 га - до 50 тис м2 (таблиця 3). При такому розвитку асиміляційного апарату і густоті деревостанів (654-642 шт/га) в наступному від 50 до 80 років досягаються високі темпи консервації сонячної енергії в деревостані (таблиця 4), поточний приріст (Ζνп=8,6—11,0 м3 га-1) та серед 91580 6 ній (Ζν=6,5-8,0 м3 га-1). За 30 років (від 50 до 80 років) запаси деревини у господарстві прискореного приросту подвоїлися і досягли 650-700 м3 га-1 (таблиця 5) і за цим показником дане господарство перевершило всі складові варіанти досліду, в тому числі майже вдвічі 82-річні виробничі культури (384 м3 га-1). Господарство прискореного приросту за кількісним показником виявилося у 80 річному віці навіть кращим за інше оптимальне (за Б.І. Гавриловим) господарство швидкого приросту, де запас склав у 80 років - 568-609 м3 га-1. В господарстві прискореного приросту у 80 років домінує (таблиця 6) крупна (223-231 м3 га-1) та середня деревина (297-330 м3 га-1), а серед сортиментів превалюють високосортні сортименти - 21 м3 га-1 пиловник 281-304?, будівельні колоди 89-98, шпальник 90-97, рудняковий стояк - 53-55 м3 га-1. В таблиці 7 виконані розрахунки складних відсотків Пресслера за формулою [2]: Ma Ma P= Ma Ma n n 200 , n де Ρ - відсоток поточного приросту; Ма - запас деревостану у віці а; Ма-n-запас деревостану у віці а-n. Вік стиглості за Є.Я. Судачковим [12] настає при тотожності частки приросту головного сортименту і загального запасу деревини. Із таблиці 7 видно, що у 80 річному віці при вирощуванні крупної і середньої деревини вік стиглості наступив лише в секції прискореного приросту з природним очищенням стовбурів від сучків (РК+С=1,7Ро). Завдяки оптимальному співвідношенню крупної і середньої деревини в цьому господарстві виявилася найвища таксова вартість деревини - 22897 грн га-1, найвища вартість середнього приросту - 286 грн га-1 (таблиця 8). Хід формування таксової вартості деревини від 50 до 80 років представлено в таблиці 9. В 50 років за економічним результатом: таксовою вартістю господарство прискореного приросту поступалося господарству швидкого приросту, але в 62 роки перше господарство захопило лідерство у вартості деревини і утримує його у 80 річному віці завдяки високому періодичному приросту від 50 до 80 років - 12,8 м3 га-1. Таким чином, тиражування даного способу на практиці буде сприяти відтворенню в лісових господарствах не тільки в Україні стиглих високопродуктивних цінних лісостанів сосни. 7 91580 8 9 91580 10 11 91580 12 13 91580 14 15 91580 Література 1. Анучин Н.П Новий метод установления возрастов рубок в лесах СССР // Лесное хозяйство, 1955. - № 7. - С. 10-15. 2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 512 с. 3. Гаврилов Б.И. Лесные плантации быстрого прироста (Машинопись). -Харьков: УкрНИИЛХА, 1968. - 200 с. 4. Дворецкий М.Л., Рябоконь А.П. Динамика изменчивости и взаимосвязи таксационных показателей и строения 60-летнего соснового древостоя // Учет лесного фонда и организация лесного хозяйства: Межвуз. сб. науч. тр. Вып. 5Красноярск: СибТИ, 1976. - С. 3-8. 5. Закладка и выращивание лесосырьевых плантаций ели и сосны. Метод, рекомендации / (Под. ред. И.В. Шутова). - Л.: ЛенНИИЛХ, 1986. 106 с. 6. Климов О.Г. Влияние выбросов лесохозяйственных тракторов на состояние экологии // Лесное хозяйство. - 2003. - № 1. - С. 46-47. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 16 7. Куракін Н.В. Ліси Харківщини. - Харків: Журналіст, фонд Слобожанщини, 2006. - 324 с 8. Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР / Коллектив авторов. - К.: УСХА, 1986. - 75 с. 9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии /Под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К.: Урожай, 1987. - 560 с. 10. Рябоконь А.П. Влияние густоты древостоев на морфометрические показатели качества стволов сосны // Лесоводство и агролесомелироация. Вып. 51. - Киев, 1978. - С. 10-14. 11.Рябоконь А.П. Режимы густоты сосновых древостоев при ускоренном выращивании пиловочной и балансовой древесины // Новое в науке и технике лесн. хоз-ва. - 1980. - №14. - С. 7-8. 12.Судачков Е.Я. Спелость леса. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1957. - 52 с. 13.Фенгел Д., Вегенер Г. Древесина: Пер. с англ. - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 512с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601