Спосіб вирощування березово-соснових культур

Спосіб вирощування березово-соснових деревостанів в боровому комплексі, переважно в свіжому суборі – В2, що включає обсаджування по периметру ділянки сосни березою, де посадка сосни виконана з 1,5 - метровими міжряддями, в кожному 1, 2, 4, 5, 7, 8, і т.д. рядах з кроком садіння 1,3...1,7м з чергуванням головної породи з чагарником або без нього, а кожного третього ряду берези з кроком садіння 0,60...0,80м і лінійну вирубку останніх, який відрізняється тим, що допоміжні треті ряди берези двічі "садять на пень" при освітленнях - прочистках кожного разу пошуковими рубками за 2-4 роки, а при першому прийомі у міру змикання у віці освітлення з кронами відносно рідких соснових рядів, не допускаючи охлистування сосни і її стагнації, та досягненням товарного стану вирощеної продукції березових рядів. Винахід відноситься до лісового господарства, може використовуватися в боровому комплексі (переважно в свіжому субор у - В 2) при організованих постійних постачаннях березових віників (тваринницькі комплекси, лазні), заготівлі березових бруньок (фармацевтична і лікеро-горілчана промисловість). Відомий спосіб смугового освітлення (до 10 років) 5-10 річних молодняків сосни і берези шириною смуг 3-4м [1]. Але такий спосіб в природних насадженнях тр удомісткий і не дає можливості механізувати лісогосподарські догляди. Культури необхідно готувати для майбутні х р убок догляду ще при створенні культур. Відомий спосіб створення березово-соснових культур ланками (15-20 сіянців сосни, 5-7 сіянців берези) [2]. Приведена схема посадки досить складна для виконавців при садінні культур (треба постійно рахува ти сіянці). Вже при освітленнях виникає необхідність вирубки берези і ефективність лісогосподарського догляду при цій схемі посадки не є оптимальною. Затримка з лісогосподарським доглядом приводить до випередження в рості берези і охлистування сосни. Відсутні умови для комплексної механізації технологічних процесів, немає оптимізованої мережі технологічних коридорів. Найбільш близький по технічній суті спосіб створення березово-соснових культур, в яких березу висаджують в кожному 6 ряді [2]. В перші два десятиліття береза перевершує в темпах росту сосну [3], пригнічуючи сусідні ряди сосни. Спосіб не дозволяє механізувати лісогосподарські заходи. Вирощува ти березу до віку рубки недоцільно: проявляються антагоністичні відносини між цими породами. Домішка берези знижує продуктивність сосняків у віці стиглості на 10% [4]. Березу слід вирубати при ранніх рубках догляду [6]. В боровому комплексі краще орієнтуватися на більш цінну породу сосну [1]. В основі винаходу поставлена задача вирішується шляхом певного раціонального розміщення садивних місць: посадка сосни з 1,5-метровими міжряддями і кроком посадки в кожному 1, 2, 4, 5, 7, 8 і т.д. рядах з чергуванням головної породи з чагарником або без нього, а в кожному 3-му ряду посадкою берези з кроком садіння 0,75м і лінійною вирубкою останніх не на протязі одного року, а 2-4 (19) UA (11) 78251 (13) C2 (21) 20040604428 (22) 08.06.2004 (24) 15.03.2007 (46) 15.03.2007, Бюл. №3, 2007р. (72) Рябоконь Олександр Петрович, Слюсарчук Валерій Євгенович, Ігнатенко Василь Андрійович, Романенко Леонід Олексійович (73) Рябоконь Олександр Петрович, Слюсарчук Валерій Євгенович, Ігнатенко Василь Андрійович, Романенко Леонід Олексійович (56) RU C1 2025945, 09.01.95. RU C1 2053645, 10.02.96. Тябера А.П. Роль березы в спелых сосняках // Лесное хозяйство, 1979. -№8. - С.25-27. Рябоконь О.П. Сучасні технології вирощування сосни в боровому комплексі // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України. Матеріали 8-х Погребняківських читань. Харків: ХН АУ. - 2002. - С.158-162. 3 78251 років з використанням пошукового принципу рубок даних рядів. Спосіб дозволяє отримати наступну сукупність лісівничих переваг: а) відкривається можливість в реалізації позитивних переваг в рості берези над сосною в перші 2 десятиріччя, яке супроводжується пригніченням розвитку трав'янистої рослинності, швидким відновленням на лісокультурній площі лісового середовища, збереження вологи, підвищенням стійкості до ентомошкідників і т.д. Після виконання цієї задачі береза вирубується на початку негативного впливу берези на сосну. Відновлення парості берези вже не загрожує сосні, яка захопивши домінуюче становище в насадженні здатна самостійно сформувати цінне соснове насадження; б) застосувати при вирубці 3-х густих рядів берези не шаблонний підхід до видалення рядів, а творчий, назначаючи рубку в момент зімкнення дерев цього ряду з деревами сусідніх більш рідких рядів сосни, не допускаючи стагнації останньої; в) поступова вирубка третіх рядів берези пом'якшує лісогосподарську дію на насадження, відпадає необхідність проведення агротехнічного догляду в утвореної оптимізованої мережі технологічних коридорів з метою запобігання задерніння, зберігає лісове середовище, формує повноцінний асиміляційний апарат і поступове освоєння деревами головної рубки площі живлення на лісорослинній ділянці; г) пошуковий принцип рубок догляду третіх рядів берези дозволяє максимізувати прибуток за рахунок досягнення її товарного стану на протязі 2-4-х років; д) підвищити стійкість проти ураження кореневої губки, підкорового клопа, сніголому, сніговалу, знижуючи захаращуваність лісів і пожежну небезпеку. Приклади конкретного виконання Приклад №1. Гніздові культури сосни створені в 1950 році в Литовському лісництві Тростянецького ДЛГ (ВЛГО "Сумиліс"). Спостереження за ростом цих культур на протязі 26 років (з 24 до 50 років) показали наступне [5]. При створенні культур в широкі 4-х метрові технологічні коридори висаджувалися ряди берези повислої. Окремі екземпляри її збереглися в 24-31-річному віці, які за своїми таксаційними показниками перевершували сосну. Залишки рядів берези в 31-річному віці досягли наступних показників. Дерева берези характеризувалися: І клас росту - 26см, II клас росту 13см, III клас росту - 9см, V клас - 4см при середньому діаметрі сосни 11-13см і висоті 13м [5]. В даних культурах береза вводилася з метою запобігання розростання трав'яної рослинності в 4-х метрових міжряддях. По мірі виконання березою ролі допоміжних буферних рядів, які забезпечили утворення стійкого насадження сосни, березові ряди були поступово вирубані. Приклад свідчить про можливість успішного спільного росту порід піонерів: берези і сосни у віці освітлень - прочисток і в кінцевому підсумку віддачі переваги сосні. Пеньки берези під наметом сосни парості не дають. 4 Приклад №2. Результати обстеження виробничих березово-соснових культур в Сумській області наведено в таблиці 1. Пробна площа №1. Охтирський ДЛГ, Охтирське лісництво, свіжий субір - B2, вік - 50 років В насадженні 10 рядів сосни чергуються з рядом айви японської +1 ряд берези повислої +1 ряд айви японської. Береза і сосна ростуть практично однаково, з деякою перевагою сосни в умовах свіжого субору - В 2 (бідний підтип) - сосна (Н=12,8м), береза - (Н=12,0м). Айва японська досить добре переносить затінення сосни з березою, більшість посаджених кущів збереглася, окремі плодоносять. Введення айви японської в соснові насадження рядами недоцільне і її краще, як і дуб червоний, вводити в ряди сосни. Пробна площа свідчить про те, що залишення берези повислої в насадженнях до 50-річного віку позитивних переваг в цьому віці над більш цінною сосною звичайною не дає. Пробна площа №2. Охтирський ДЛГ, Охтирське лісництво, свіжий субір - В2, вік - 50 років. В насадженні 2 ряди сосни звичайної чергуються з 3ма рядами берези повислої. Підлісок складається з бруслини європейської, карагани дерев'янистої, горобини звичайної, рокитника російського, малини, дуба червоного. Живий надґрунтовий покрив: чистотіл великий, кропива двудомна, щитник чоловічий. В цих умовах береза (Н=17,2м) помітно відстала від сосни (Н=23,0м) і тут доцільно віддавати перевагу більш цінній породі - сосні і вирощувати її на цьому віковому етапі вже без участі берези, вирубуючи останню під час проведення лісогосподарських заходів в більш молодому віці. Акація жовта, як відомо, гарний азотонакопичувач, але лісівниким - практики досить негативно відносяться до введення її в культури через розростання і захаращення насадження, створення нею дискомфортних умов для працюючих при проведенні лісогосподарських робіт. Пробна площа №3. Тростянецький ДЛГ, Тростянецьке лісництво, свіжа судіброва - C2, вік - 31 рік. По периметру лісорослинної ділянки сосна обсаджена березою. Підлісок: липа дрібнолиста, чорноклен, ліщина звичайна. Живий надґрунтовий покрив: фіалка трьохкольорова, суниця лісова, грушанка. Введений рядами чорноклен має поганий товарний вигляд, після рубок догляду досить добре поновлюється паростю (під наметом сосни). Чорноклен вводити в культури рядами небажано. В розпорядженні лісівників є більш цінні породи (наприклад, фундук). Пробна площа вказує на доцільність обсаджування культур сосни березою по периметру лісорослинної ділянки. На узліссі береза має переваги над сосною по діаметру на 32%, по висоті - на 15% і виконує певну протипожежну роль. Приклад №3. В культурах сосни (таблиця №2), створених після пожежі в Тростянецькому ДЛГ протипожежні розриви обсаджені рядами берези. В 9-річному віці береза перевершує висоту сосни на 30%, по діаметру на 31%, що говорить про більшу конкурентноздатність берези ніж сосни в молодому віці. Приклад свідчить - якщо ряди берези ввести третіми рядами в універсальну схему 5 78251 посадки сосни, то слід чекати її позитивного впливу на недопущення розростання трав'янистої рослинності у фазі індивідуального росту рослин сосни до змикання намету крон і утворення лісового середовища. В 9-річному віці береза придатна для виготовлення віників, які тут вже заготовляють мешканці сусіднього села Кам'янка. Після зрубу окремих берез під прямими променями сонячного освітлення вона добре поновлюється паростю, яка вже не може складати конкуренцію сусіднім рядам сосни. Парость берези попадає в підлісок, продовжуючи виконувати позитивну середовищноперетворюючу функцію в насадженні. З кожної берези можна заготовляти по одному - два віники вартістю по 1 гривні. Згідно заявленого способу висаджується 2,9тис./га берези. Від реалізації заготовлених віників для тваринницьких комплексів можна отримати не менше 2,9тис.грн. з одного гектара березово-соснових культур. Вартість березового віника в лазні м.Харкова - 5грн. Березові бруньки використовуються в фармацевтичному і 6 лікеро-горілчаному виробництві. Вартість одного кілограма березових бруньок - 66грн. Література 1. Лавриненко Д.Д.Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесная промышленность, 1965. - 248с. 2. Вакулюк П.Г., Самоплавський B.I. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. - Фастів: Поліфаст, 1998. - 508с. 3. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. -Львов: Выща школа, 1977. - 164с. 4. Тябера А.П. Роль березы в спелых сосняках// Лесное хозяйство, 1979. -№8. - С.25-27. 5. Рябоконь О.П. С учасні те хнології вирощування сосни в боровому комплексі // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України. Матеріали 8-х Погребняківських читань. -Харків: ХН АУ. - 2002. - С.158-162. 6. Буш К.К., Залитис П.П., Бисениекс Я.П., Крастиньш М.А., Буш Х.К. Береза в сосняках.- Рига: Зинатне, 1989. - 57с. Таблиця 1 Таксаційна характеристика березово-соснових культур в С умській області Порода* С Б Ай.яп С Б Ак.ж С Б Чк Лп Гр Лщ Густота, Середні Повнота Клас бонітету шт./га D, см Н, м абсолютна, м 2/га відносна 1. Охтирський ДЛГ, Охтирське лісництво; свіжий субір - В2; вік 50 років; 1486 12,9 12,8 19,6 0,5 III 520 10,9 12,0 4,9 1024 0,2-0,6 2. Охтирський ДЛГ, Охтирське лісництво; свіжий субір - В2; вік 50 років; 526 26,5 23,0 28,1 0,7 Іа 78 17,4 17,2 1,8 159 1-2,5 3. Тростянецький ДЛГ, Тростянецьке лісництво; свіжа судіброва - C2; вік 31 рік; 1013 19,0 14,5 28,9 0,8 III 28 25,2 16,7 1,4 222 6,3 8,0 6,2 35 22,0 14,3 1.3 7 21,5 0,3 80 Запас, м 3/га 127,2 42,5 307,3 15,8 177,1 10,0 2,8 7,7 1,5 * Умовні позначення: С - сосна; Б - береза повисла; Ай. яп. - айва японська; Ак ж - акація жовта; Чк - чорноклен; Лп - липа дрібнолиста; Гр - груша звичайна; Лщ. - лі щина звичайна. Таблиця 2 Порівняльна оцінка різних схем посадки в 9-річних культурах сосни в свіжому субору - B2 в Тростянецькому ДЛГ (ВЛГО "Сумиліс") Порода* С Дч Ос. Б Густота, Середні Повнота Запас, Клас бонітету шт/га D, см Н, м абсолютна, м 2/га відносна м 2/га Виробничі культури 3´0,75м з чергуванням в ряду з дубом червоним; 2079 3,7 3,5 2,2 0,2 II 7,5 706 2,0 2,3 0,2 0,4 200 2,0 3,3 0,06 0,2 27 3,0 3,2 0,02 0,04 7 78251 8 Продовження таблиці 2 Універсальна технологія: міжряддя 1,9м, кожен 1, 2, 4, 5 і т.д. ряди з кроком садіння 1,5м з чергуванням в ряду з акацією жовтою; кожен 3, 6 і т.д. ряди - з кроком посадки - 0,75м і вирубкою їх при освітленнях; С 3651 3,8 3,6 4,1 0,4 II 13,1 Б 33 5,0 4,7 0,07 0,2 Ос. 33 2,0 3,5 0,01 Ак.ж 50 Універсальна технологія без чагарнику: міжряддя 1,5м, кожен 1, 2, 4, 5 і т.д. ряди з кроком садіння 1,5м, а кожен 3, 6 і т.д. ряди - з кроком посадки - 0,75м і вирубкою їх при освітленнях; С 4417 3,6 3,5 4,4 0,4 II 15,9 Ос 33 2,0 3,5 0,01 0,02 Виробничі культури: 2,8´0,75м; С 3000 4,1 3,4 4,0 0,4 II 9,1 * Умовні позначення: С - сосна; Ос - осика; Б - береза повисла; Дч - дуб червоний; Ак ж - акація жовта. Комп’ютерна в ерстка Т. Чепелев а Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601