Спосіб оцінки ефективності небівілолу при лікуванні міокарда лівого шлуночка серця щурів з артеріальною гіпертензією

Реферат: UA 95997 U UA 95997 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель що заявляється, належить до медицини, а саме до фармакотерапії серцево-судинних захворювань, і може використовуватись для покращення результатів лікування артеріальної гіпертензії. У лікуванні артеріальної гіпертензії широко застосовуються блокатори бетаадренорецепторів, стимуляція яких викликає підвищення частоти та сили серцевих скорочень, споживання міокардом кисню, артеріального тиску. У розкриття складних механізмів дії бетаадреноблокаторів, які досі до кінця не з'ясовані, вагомий внесок може надати вивчення впливу препаратів цієї групи на структуру серця - основного органа-мішені артеріальної гіпертензії. Роботи останніх років показали, що такі бета-адреноблокатори як карведілол та бісопролол, понижуючи артеріальний тиск, зменшують негативні морфологічні зміни в міокарді у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ). Це проявляється зменшенням контрактильності міофібрил та покращенням енергетики у кардіоміоцитах. При цьому карведілол більшою мірою сприяє відновленню мітохондрій, ніж бісопролол [1, 2, 4]. Відмінності у дії різних бетаадреноблокаторів, які відмічаються при клінічних дослідженнях, пов'язують з їх неоднаковою селективністю, симпатомімічною активністю, розчинністю у жирах, здатністю метаболізуватися у печінці, тривалості дії. У зв'язку з цим, метою дослідження було вивчення ультраструктури міокарда лівого шлуночка серця щурів зі САГ при застосуванні небівілолу - кардіоселективного бетаадреноблокатора III покоління. Для оцінки спрямованості та ефективності дії лікарських засобів був застосований кількісний гістохімічний аналіз кардіоміоцитів, що дозволило визначити деякі аспекти впливу вивчених препаратів на процеси, які розвиваються у гіпертензивних щурів до та після лікування. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки впливу тіотриазоліну в комплексній терапії хворих ішемічною хворобою серця (9), який виступає як прототип. Цим способом досліджують мембраностабілізуючі, антиоксидантні, репаративні властивості тіотриазоліну за допомогою біохімічних показників. Однак цей спосіб має недоліки: низька інформативність і мала чутливість, потребує тривалого виконання та незручний у використанні. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в розробці способу, який передбачає комплексне застосування небівілолу, що дозволить проконтролювати якість лікування артеріальної гіпертензії і покращити ефективність фармакотерапії даного захворювання. Технічний результат, який досягається, полягає у підвищенні ефективності лікування. Поставлена задача виріщується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення морфометричних досліджень, згідно з корисною моделлю, визначають об'ємну щільність міофібрил та мітохондрій, їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину саркомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки до та після лікування небівілолом, одержані результати порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність лікування артеріальної гіпертензії. Матеріалом для дослідження були нормотензивні щури лінії WKY та щури лінії НІСАГ (ISIAH) зі спонтанною генетично зумовленою артеріальною гіпертензією (САГ). Тварини утримувалися в умовах віварію Національного медичного університету імені О.О. Богомольця при постійній температурі, достатньому природному освітленні, вільному доступу до стандартного харчування та води. В експеримент брали щурів вагою 190-210 г. Артеріальний тиск вимірювали на хвостовій артерії за допомогою гумової манжети та плетизмографа без наркотизації перед початком та напередодні виведення тварин з експерименту. Утримання тварин та експерименти проводилися відповідно до положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001). Досліджено 3 групи тварин (по 7 у кожній групі): 1 група - контрольна (нормотензивні щури); 2 група - щури зі САГ; 3 група - щури зі САГ, які отримували розчинений на воді небівілол у дозі 1 мг/кг через орогастральний зонд один раз на добу. Електронно-мікроскопічно досліджувався міокард лівого шлуночка. Матеріал фіксували у 2,5 % розчині глютарового альдегіду з подальшою до фіксацією в розчині OsO4 за Мілонінгом, обробляли згідно з загально прийнятою для електронно мікроскопічних досліджень методикою та заключали у суміш епону та аралдиту. Ультратонкі зрізи, отримані на ультратомі LKB, контрастували ураніл ацетатом та цитратом свинцю і фотографували на електронному мікроскопі ПЕМ-125 К. Стереологічні показники отримували за допомогою програми КАРРА. Морфометрично оцінювалися наступні показники: об'ємна щільність міофібрил та мітохондрій 1 UA 95997 U 5 10 15 та їх співвідношення в кардіоміоцитах; кількість мітохондрій в одиниці площі кардіоміоциту та площу їх зрізу; довжину саркомерів; діаметр канальців саркоплазматичної сітки. Статистична обробка матеріалу здійснювалася методом варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юдента. Результат дослідження та їх обговорення Небівілол статистично ймовірно знижував артеріальний тиск у щурів зі САГ до 137±5,0 мм. рт. ст., у порівнянні з нелікованими тваринами, середній показник у яких дорівнював157,5±5,0 мм.рт.ст., але не досягав контрольних величин - 104,2±1,8 мм. рт. ст. Зниження тиску корелювало з покращенням ультраструктури міокарда лівого шлуночка серця щурів зі САГ після 60-ти добового застосування небівілолу. На поздовжніх зрізах кардіоміоцитів чітко розрізнялися саркомери (фіг. 1 А, Б), середня довжина яких дорівнювала 1,06±0,01 мкм, що значно більше, ніж у нелікованих тварин зі САГ (таб. 1.).1 хоча цей показник менше, у порівнянні з контролем, якісний аналіз та аналіз розподілу саркомерів за довжиною (фіг. 2) свідчив про відсутність різко перескорочених міофібрил. Таблиця 1 Стереологічні показники кардіоміоцитів у міокарді лівого шлуночка щурів контрольної групи (К), щурів зі САГ та щурів зі САГ після застосування небівілолу (САГ+Н) Об'ємна Довжина щільність МФ, сакромера, % мкм К САГ САГ+Н 51,59±1,55 38,03±2,73* 45,08±0,81* Об'ємна щільність % 1,23±0,01 28,18±1,18 0,87±0,01* 31,45±1,66 1,06±0,01*,** 28,47±0,57** Мітохондрії Кількісна щільність, 10 2 2 /мкм 99,5±2,8 68,3±2,3* 104,9±1,5** Площа 10 2 мкм -2 МТ/МФ 28,73±0,69 0,55±0Д0 54,98±4,61* 0,93±0,02* 27,42±2,05 ** 0,63±0,04** Примітка: * статистично достовірна різниця порівняно з контролем (Р