Спосіб виготовлення повного знімного зубного протеза

Реферат: UA 96096 U UA 96096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до ортопедичної стоматології, та може бути використана при виготовленні повного знімного протеза. Повні знімні зубні протези (ПЗЗП) на верхню або на нижню щелепу є досить поширеним видом ортопедичної допомоги пацієнтам з дефектами зубних рядів. При цьому однією з основних проблем залишається стабілізація ПЗЗП під час жування, його функціональна цінність, здатність пацієнта успішно адаптуватися до протеза та повноцінно ним користуватися. Особливо і це актуально у пацієнтів з несприятливими для протезування анатомотопографічними особливостями протезного ложа на нижній беззубій щелепі (2 та 4 типи щелеп за класифікацією Келлера) та при наявності на верхній щелепі власного зубного рядуантагоніста. Інтактний зубний ряд як антагоніст беззубій нижній щелепі зустрічається рідко, найчастіше він буває відновлений незнімними чи частковими знімними конструкціями зубних протезів. Однак морфологія зубного ряду - антагоніста суттєво впливає на стабілізацію нижньощелепного повного знімного протеза під час функції. Тому для якості майбутнього повного знімного протеза, що конструюється при несприятливих для протезування умовах з боку протезного ложа, важливим є не лише виготовити точний відбиток, застосувати об'ємне моделювання базису протеза, але й, в разі потреби, здійснити підготовку зубного ряду, що є антагоністом до повного знімного протеза з метою створення так званої двобічної збалансованої оклюзії зубних рядів, що сприятливо впливає на стабілізацію протеза під час жування. Підготовку зубного ряду антагоніста слід проводити шляхом усунення зубощелепної деформації зубного ряду ортопедичними методами, корекцію оклюзійної поверхні композитами, незнімним чи частковим знімним протезуванням. Для створення двобічної збалансованої оклюзії зубних рядів, а отже для виготовлення якісного нижньощелепного ПЗЗП, важливо обов'язково враховувати при постановці штучних зубів в протезі бічні та передні рухи нижньої щелепи. Це можна зробити лише у випадку, коли протез конструюється в артикуляторі пристрої, що відтворює рухи нижньої щелепи. Відомі способи виготовлення ПЗЗП не забезпечують в повній мірі вищезазначених умов для конструювання якісного нижньощелепного ПЗЗП при несприятливих для протезування умовах з боку протезного ложа, особливо у клінічних випадках, коли зуби повністю втрачені лише на нижній щелепі пацієнта, а на верхній щелепі наявний власний зубний ряд. Отже проблема удосконалення технології виготовлення ПЗЗП для підвищення ефективності ортопедичного лікування повної втрати зубів на нижній щелепі, при несприятливих для протезування умовах, є актуальною. Найбільш близький за технологічним рішенням є спосіб виготовлення ПЗЗП на нижню щелепу, вибраний нами як прототип, який включає одержання функціонального відбитка силіконовою масою низького ступеня в'язкості, яка наноситься на жорсткий пластмасовий шаблон для об'ємного моделювання базису протеза, постановку зубів протеза в класичній двобічній збалансованій оклюзії, використовуючи середньо анатомічний артикулятор [1]. Між тим, наведений спосіб виготовлення знімних зубних протезів має ряд недоліків, зокрема використовуючи для відбитку силіконову відбиткову масу низького ступеня в'язкості часто важко досягти необхідної об'ємності країв відбитку, що важливо для фіксації протеза, створення класичної збалансованої оклюзії, використання в протезі штучних зубів з високими горбками в класичній двобічній збалансованій оклюзії може негативно впливати на стабілізацію протеза під час жування при несприятливих для протезування умовах з боку протезного ложа, використання при конструюванні протеза лише середньоанатомічного артикулятора не дозволяє в повній мірі відтворити індивідуальні параметри рухів нижньої щелепи пацієнта, фіксація гіпсових моделей щелеп в артикулятор без використання лицьової дуги не дає змоги перенести в артикулятор індивідуальне положення верхньої щелепи відносно черепа, замість цього застосовується усереднене положення. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу виготовлення знімного зубного протеза шляхом використання таких технологічних етапів, які б сприяли покращенню фіксації та стабілізації майбутнього протеза під час жування, підвищували жувальну ефективність протеза у пацієнтів з несприятливими для протезування умовами, зокрема при наявності на верхній щелепі власного зубного ряду, що є антагоністом до повного знімного зубного протеза. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає одержання функціонального відбитку силіконовою масою, яка наноситься на твердий шаблон-базис для об'ємного моделювання базису протеза, постановку зубів протеза в класичній двобічній збалансованій оклюзії, використовуючи середньо анатомічний артикулятор, згідно з корисною моделлю, для функціонального відбитка застосовують матеріал середнього ступеня в'язкості, постановку зубів проводять у лінгвалізованій оклюзії в індивідуально налаштованому 1 UA 96096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 артикуляторі, перед виготовленням повного знімного протеза у пацієнтів з повною втратою зубів на нижній щелепі й наявністю зубного ряду на верхній щелепі обов'язково проводять підготовку зубного ряду антагоніста шляхом усунення зубощелепної деформації зубного ряду ортопедичними методами, корекцію оклюзійної поверхні композитами, незнімним чи частковим знімним протезуванням, використовуючи при цьому діагностичну постановку штучних пластмасових зубів на моделі беззубої щелепи в артикуляторі. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання для функціонального відбитку матеріалу середнього ступеня в'язкості, проведення постановки штучних зубів знімного протеза у лінгвалізованій оклюзії в індивідуально налаштованому артикуляторі, перед виготовленням повного знімного протеза у пацієнтів з повною втратою зубів на нижній щелепі й наявністю зубного ряду на верхньої щелепи обов'язкове проведення підготовки зубного ряду антагоніста шляхом усунення зубощелепної деформації зубного ряду ортопедичними методами, корекцію оклюзійної поверхні композитами, незнімним чи частковим знімним протезуванням, використовуючи при цьому діагностичну постановку штучних пластмасових зубів на моделі беззубої щелепи в артикуляторі. Спосіб здійснюється наступним чином. Перед виготовленням нижньощелепного повного знімного зубного протеза максимально нормалізують положення оклюзійної площини та оклюзійну морфологію зубного ряду верхньої щелепи шляхом вибіркового зашліфовування зубів, а також виготовленням нових незнімних чи часткових знімних зубних протезів з використанням діагностичної постановки штучних зубів на моделі беззубої щелепи в артикуляторі. Потім в лабораторії виготовляють жорстку індивідуальну відбиткову ложку на беззубу щелепу з восковим оклюзійним валиком. Далі отримують функціональний відбиток під тиском жувальних м'язів пацієнта і фіксують центральне співвідношення щелеп. Як відбитковий матеріал використовують силіконовий матеріал середньої в'язкості. Після цього виготовляють гіпсові моделі щелеп та фіксують їх у напіврегульований чи повністю регульований артикулятор. Індивідуальне для пацієнта положення верхньої щелепи відносно черепа переносять в артикулятор з використанням лицьової дуги. Налаштовують артикулятор на індивідуальне відтворення рухів нижньої щелепи пацієнта, використовуючи воскові шаблони з прикусними валиками, зафіксовані пацієнтом у передній, правій та лівій бічних оклюзіях. Для об'ємного моделювання базису повного знімного протеза спочатку проводять постановку штучних зубів в лінгвалізованій оклюзії в артикуляторі на жорсткому пластмасовому базисі. Потім в клініці на зовнішню і внутрішню поверхню пластмасового базису наносять силіконовий відбитковий матеріал середньої в'язкості, поміщають жорсткий базис в порожнину рота пацієнта та здійснюють об'ємне моделювання базису протеза, використовуючи рухи губ, щік та язика. Надалі у лабораторії здійснюють гіпсування протеза в кювету та заміну воску та силіконової маси на базисну пластмасу. Закінчують виготовлення протезу шліфуванням та поліруванням. Переваги способу, що заявляється, перед способом-прототипом полягають у тому, що він дозволяє лікареві одержати функціональний відбиток більш якісний з точки зору об'ємного моделювання, а використання лінгвалізованої оклюзії та індивідуально налаштованого артикулятора сприяє поліпшенню стабілізації протеза при жуванні за рахунок зменшення горизонтально спрямованих векторів сил, що діють на протез під час функції й створення двосторонньої збалансованої оклюзії. Це полегшує адаптацію пацієнта до протеза. Попередня підготовка зубного ряду - антагоніста перед виготовленням нижньощелепного повного знімного протеза дозволяє досягти двосторонньої збалансованої оклюзії, що сприятливо впливає на стабілізацію протеза при жуванні та жувальну ефективність. Було виготовлено 35 нижньощелепних ПЗЗП за способом-прототипом та 35 нижньощелепних ПЗЗП за способом, що заявляється. Під час дослідження пацієнти були розділені на дві групи. Першу групу, склали пацієнти, що мали інтактний або відновлений незнімними протезами зубний ряд на верхній щелепі. Другу групу склали особи, що мали зубний ряд на верхній щелепі відновлений частковими знімними зубними протезами (дефект зубного ряду належав до 1 класу Кенеді). Перед виготовленням повних знімних зубних протезів на нижню щелепу досліджували зубний ряд верхньої щелепи та положення оклюзійної площини в артикуляторі, використовуючи лицьову дугу та діагностичну постановку штучних зубів на моделі нижньої беззубої щелепи. Перед виготовленням нижньощелепного ПЗЗП ми старалися максимально нормалізувати положення оклюзійної площини та оклюзійну морфологію зубного ряду верхньої щелепи шляхом вибіркового зашліфовування зубів, а також виготовленням нових незнімних чи часткових знімних зубних протезів. 2 UA 96096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Виготовляли повні знімні протези на беззубу щелепу використовуючи як спосіб-прототип, так і спосіб, що заявляється у пацієнтів з 1, 2, 3 та 4 типами атрофії нижньої щелепи за Келером. Дослідження жувальної ефективності (за методикою Manley) проводили через 1, 6 та 12 місяців після встановлення повного знімного зубного протеза в порожнину рота. Перелік фігур креслення. Фіг. 1 Жувальна ефективність у пацієнтів з інтактним або відновленим незнімними протезами зубним рядом на верхній щелепі та ПЗЗП на нижній щелепі. Фіг. 2 Жувальна ефективність у пацієнтів з зубним рядом на верхній щелепі відновленим частковими знімними протезами та ПЗЗП на нижній щелепі. Фіг. 3 Пацієнт Н. Повна втрата зубів на нижній щелепі. Фіг. 4 Гіпсування моделей щелеп в артикулятор. Фіг. 5 Аналіз моделей в артикуляторі та діагностична постановка штучних зубів на нижній щелепі. Через 12 місяців різниця в жувальній ефективності протезів виготовлених за 2-ма методиками досягала свого максимуму як у пацієнтів з інтактним або відновленим незнімними протезами зубним рядом на верхній щелепі (Фіг. 1), так і у пацієнтів з зубним рядом на верхній щелепі відновленим частковими знімними протезами (2). При визначенні, жувальної ефективності у пацієнтів з 1 та 3 типами нижньої щелепи за Келером не виявлено статистично значимих переваг запропонованого способу над способомпрототипом. Різниця в жувальній ефективності при використанні цих способів виготовлення ПЗЗП склала 4 % (1 тип за Келером) та 6 % (3 тип за Келером) у пацієнтів з інтактним або відновленим незнімними протезами зубним рядом на верхній щелепі (Фіг. 1). У пацієнтів з зубним рядом на верхній щелепі відновленим частковими знімними протезами різниця в жувальній ефективності склала 2 % (1 тип за Келером) та 5 % (3 тип за Келером) (Фіг. 2). На наш погляд це пов'язано сприятливими анатомо-топографічними умовами для стабілізації ПЗЗП на нижній щелепі при першому та третьому типах нижньої щелепи за Келером. При лікуванні пацієнтів з несприятливими для протезування типами беззубої нижньої щелепи (2 та 4 за Келером) більш високі показники жувальної ефективності демонстрували зубні протези, виготовлені за запропонованим нами способом. У пацієнтів з інтактним або відновленим незнімними конструкціями зубним рядом верхньої щелепи (Фіг. 1) при 2 та 4 типах нижньої беззубої щелепи за Келером запропонований нами спосіб виготовлення ПЗЗП забезпечив збільшення жувальної ефективності на 17 % і 13 % відповідно (у порівнянні з способом-прототипом). У пацієнтів з відновленим частковими знімними конструкціями зубним рядом верхньої щелепи (Фіг. 2) при 2 та 4 типах нижньої беззубої щелепи за Келером запропонований нами спосіб виготовлення ПЗЗП забезпечив збільшення жувальної ефективності на 19 % і 15 % відповідно (у порівнянні з способом-прототипом). Відмічалися також зменшення кількості корекцій базису повного знімного протеза та позитивна оцінка більшістю пацієнтів зручності користування протезом. Конкретний приклад втілення. Пацієнт Н., 67 років (Фіг. 3), звернувся зі скаргами на погане утримання нижньощелепного повного знімного протеза. Під час вживання їжі протезом користується не постійно. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, наявний зубний ряд на верхній щелепі, 1121,22,12 зуби покриті штучними металокерамічними коронками. В ділянці 17 - наявна зубощелепна деформація (вертикальне переміщення коронкової частини - інфраоклюзія та вестибулярний нахил коронкової частини). Діагноз: Повна втрата зубів на нижній щелепі внаслідок карієсу та його ускладнень, 2 тип беззубої нижньої щелепи Келером, 1 клас слизової оболонки порожнини рота за Супплє, зубощелепна деформація в ділянці 17 зуба (вертикальне переміщення коронкової частини інфраоклюзія та вестибулярний нахил коронкової частини). План підготовки оклюзійної поверхні зубного ряду до забезпечення двобічної збалансованої оклюзії: 1) Покриття 17 зуба штучною суцільнолитою коронкою. Дослідження діагностичних моделей в артикуляторі проводили після фіксації положення верхньої щелепи відносно черепа з використанням лицьової дуги та гіпсування моделей щелеп в напіврегульваний артикулятор Artex (ф.Аmman-Girrbach, Німеччина) (Фіг. 4). При дослідженні діагностичних моделей в артикуляторі та при діагностичній постановці штучних зубів на нижній щелепі виявлена вертикальна форма деформації оклюзійної площини, супраконтакт в бічній оклюзії в ділянці 17 зуба, відсутність двобічної збалансованої оклюзії (Фіг. 5). 3 UA 96096 U 5 10 15 20 25 30 Перед виготовленням нового верхньощелепного протеза пацієнту показана ортопедична підготовка зубного ряду шляхом препарування 17 зуба та покриття його штучною коронкою. Виготовлення штучної коронки на 17 зуб проводили в артикуляторі, моделюючи її згідно з діагностичною постановкою зубів на нижній щелепі. Потім в лабораторії виготовили жорстку індивідуальну відбиткову ложку на беззубу щелепу з восковим оклюзійним валиком. Далі отримали функціональний відбиток під тиском жувальних м'язів пацієнта і фіксували центральне співвідношення щелеп. Як відбитковий матеріал використовували силіконовий матеріал середньої в'язкості Spiedex Medium (ф. Coltein, Швейцарія). Після цього виготовили гіпсові моделі щелеп та фіксували їх у повністю регульований артикулятор Artex (ф. Аmman-Girrbach, Німеччина). Індивідуальне для пацієнта положення верхньої щелепи відносно черепа перенесли в артикулятор з використанням лицьової дуги. Налаштували артикулятор на індивідуальне відтворення рухів нижньої щелепи пацієнта, використовуючи воскові шаблони з прикусними валиками, зафіксовані пацієнтом у передній, правій та лівій бічних оклюзіях. Для об'ємного моделювання базису повного знімного протеза спочатку проводили постановку штучних зубів в лінгвалізованій оклюзії в артикуляторі на жорсткому пластмасовому базисі. Потім в клініці на зовнішню і внутрішню поверхню пластмасового базису наносили силіконовий відбитковий матеріал середньої в'язкості Spiedex Medium (ф. Coltein, Швейцарія), поміщали жорсткий базис в порожнину рота пацієнта та здійснювали об'ємне моделювання базису протеза, використовуючи рухи губ, щік та язика. Надалі у лабораторії здійснювали гіпсування протеза в кювету та заміну воску та силіконової маси на базисну пластмасу. Закінчували виготовлення протезу шліфуванням та поліруванням. Після виготовлення повного знімного зубного протеза на нижню щелепу адаптація пацієнта до нього пройшла успішно. Відновлена жувальна ефективність на 63 %. Спосіб був апробований в стоматологічній клініці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати дозволили рекомендувати його для практичного використання. Джерела інформації: 1. Саввиди К. Г. Некоторые клинико-анатомические особенности протезного ложа беззубой нижней челюсти и тактика ортопедического лечения // Стоматология. - 2004. - № 2. - С. 41-43. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 Спосіб виготовлення повного знімного протеза, що полягає в одержанні функціонального відбитка силіконовою масою, яка наноситься на жорсткий пластмасовий шаблон для об’ємного моделювання базису протеза, постановці зубів протеза в класичній двобічній збалансованій оклюзії, використовуючи середньоанатомічний артикулятор, який відрізняється тим, що для функціонального відбитка застосовують матеріал середнього ступеня в'язкості, постановку зубів проводять у лінгвалізованій оклюзії в індивідуально налаштованому артикуляторі, перед виготовленням повного знімного протеза у пацієнтів з повною втратою зубів на нижній щелепі й наявністю зубного ряду на верхній щелепі обов'язково проводять підготовку зубного ряду антагоніста шляхом усунення зубощелепної деформації зубного ряду ортопедичними методами, корекцію оклюзійної поверхні композитами, незнімним чи частковим знімним протезуванням, використовуючи при цьому діагностичну постановку штучних пластмасових зубів на моделі беззубої щелепи в артикуляторі. 4 UA 96096 U 5 UA 96096 U Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6