Спосіб великоклаптевої краніотомії і відстроченої краніопластики дефектів склепіння черепа у експериментальних тварин (щурів) титановою сіткою

Реферат: Спосіб великоклаптевої краніотомії і відстроченої краніопластики дефектів склепіння черепа у експериментальних тварин (щурів) титановою сіткою є хірургічним методом лікування. У лабораторних щурів проводять великоклаптеву краніотомію у лобно-тім'яній ділянці склепіння черепа і розтин твердої мозкової оболонки для достатньо ефективної декомпресії інтракраніального простору (що може бути необхідним при тяжкій черепно-мозковій травмі, масивному ішемічному інсульті, пухлинах та інших патологічних станах, що призводять до вираженого набряку головного мозку). Через 1,5 місяця проводять операцію відстроченої краніопластики, а саме - після введення тварини у наркоз сумішшю розчину Ксилазину "Sedazin" (15 мг/кг маси тіла) і Кетаміну "Calypsol" (70 мг/кг маси тіла), проводять видалення шерстистого покрову голови. Проводять обробку операційної рани у проекції дефекту черепа розчинами антисептиків. У проекції кісткового дефекту склепіння черепа проводять розріз шкіри, підшкірної клітковини і апоневрозу. Далі дуже обережно відсепаровують шкірнопідшкірно-апоневротичний клапоть від твердої мозкової оболонки та країв кісткового дефекту. Вирізають фрагмент титанової сітки таким чином, щоб сітка була трохи більше закриваного дефекту кісток склепіння черепа і край сітки на 1,5 мм виступав за межі кісткового дефекту. Отриманий фрагмент плоскої сітки згинають під форму відновлюваного фрагмента черепа, формуючи відповідну його випуклість. Вже випуклий і підігнаний під первісну форму черепа титановий імплантат встановлюють поверх кісткового дефекту, і фіксують до країв дефекту склепіння черепа (або титановими мікрошурупами, або вузловими швами). Фіксований титановий імплантат накривають збереженими фрагментами окістя, котрі ушивають над ним. Проводять пошарове ушивання м'яких тканин операційної рани, проводять обробку післяопераційної рани розчинами йоду і спирту і накладають асептичну наліпку. Через 1,5-3 місяця після операції проводять спіральну комп′ютерну томографію голови для контролю стану імплантата. Виводять тварин із експерименту і проводять гістоморфологічні дослідження зразків кісток склепіння черепа і регенератів-імплантатів. UA 111090 U (54) СПОСІБ ВЕЛИКОКЛАПТЕВОЇ КРАНІОТОМІЇ І ВІДСТРОЧЕНОЇ КРАНІОПЛАСТИКИ ДЕФЕКТІВ СКЛЕПІННЯ ЧЕРЕПА У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН (ЩУРІВ) ТИТАНОВОЮ СІТКОЮ UA 111090 U UA 111090 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до експериментальної нейрохірургії і може бути використаний у наступних напрямах: 1) у нейротравматології можливість часткового вдосконалення декомпресивної трепанації черепа при нейротравмі, для забезпечення з одного боку достатньої за обсягом декомпресії інтракраніального простору, з іншого боку із можливістю проведення ефективної відстроченої краніопластики; 2) у нейроонкології можливість часткового вдосконалення декомпресивної трепанації черепа при неможливості адекватного відновлення внутрішньочерепного тиску після видалення пухлини головного мозку із подальшою ефективною відстроченою краніопластикою. 3) у судинній нейрохірургії можливість часткового вдосконалення декомпресивної трепанації черепу при неможливості адекватного відновлення внутрішньочерепного тиску при обширних ішемічних інсультах, що супроводжуються набряком головного мозку, із подальшою ефективною відстроченою краніопластикою. 4) у дитячій нейрохірургії - можливість часткового вдосконалення декомпресивної трепанації черепа при тяжкій нейротравмі та нейроонкології, коли значно підвищується внутрішньочерепний тиск і є необхідність у тривалій декомпресії інтракраніального простору із подальшою ефективною відстроченою краніопластикою. 5) у відновній нейрохірургії - можливість вдосконалення краніотомії при імплантації електродів для електростимуляції кори головного мозку, систем для регіонарного введення фармакологічних речовин, що дозволить просто та без зайвих економічних витрат забезпечити формування довготривалого трепанаційного вікна для встановлення електродів та подальшого проведення ефективної відстроченої краніопластики після видалення тимчасових імплантатів для електростимуляції; 6) у нейрохірургії епілепсії - забезпечення достатньо великих доступів для виконання лобектомії навіть у кілька етапів із подальшою ефективною відстроченою краніопластикою після завершення усіх етапів видалення епілептогенних ділянок кори головного мозку, що часто пов'язано із проведенням багатьох повторних операцій на великій площі гемісфер головного мозку. Найбільш близьким до запропонованого методу є спосіб кістково-пластичної трепанації черепа [1, 2, 3]. Цей метод дозволяє сформувати трепанаційний отвір до структур головного мозку, але він не забезпечує тривалу декомпресію інтракраніального простору, бо передбачає повернення кісткового клаптя на його місце одразу після завершення основного етапу операції, та має певні обмеження у розмірах випилюваного кісткового клаптя. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка способу великоклаптевої краніотомії із можливістю з одного боку забезпечити адекватну та тривалу декомпресію інтракраніального простору, з іншого боку забезпечити можливість ефективної відстроченої краніопластики створеного у ході попередньої операції краніотомії дефекту склепіння черепа після відновлення нормального інтракраніального тиску. Поставлена задача вирішується тим, що у лабораторних щурів проводять великоклаптеву краніотомію у лобно-тім'яній ділянці склепіння черепа і розтин твердої мозкової оболонки для достатньо ефективної декомпресії інтракраніального простору (що може бути необхідним при тяжкій черепно-мозковій травмі, масивному ішемічному інсульті, пухлинах та інших патологічних станах, що призводять до вираженого набряку головного мозку), далі через 1,5 місяця проводять операцію відстроченої краніопластики, а саме - після введення тварини у наркоз сумішшю розчину Ксилазину "Sedazin" (15 мг/кг маси тіла) і Кетаміну "Calypsol" (70 мг/кг маси тіла), проводять видалення шерстистого покрову голови, далі проводять обробку операційної рани у проекції дефекту черепа розчинами антисептиків, далі у проекції кісткового дефекту склепіння черепа проводять розріз шкіри, підшкірної клітковини і апоневрозу, далі дуже обережно відсепаровують шкірно-підшкірно-апоневротичний клапоть від твердої мозкової оболонки та країв кісткового дефекту, далі вирізають фрагмент титанової сітки таким чином, щоб сітка була трохи більше закриваного дефекту кісток склепіння черепа і край сітки на 1,5 мм виступав за межі кісткового дефекту, далі отриманий фрагмент плоскої сітки згинають під форму відновлюваного фрагмента черепа, формуючи відповідну його випуклість, далі вже випуклий і підігнаний під первісну форму черепа титановий імплантат встановлюють поверх кісткового дефекту, і фіксують до країв дефекту склепіння черепа (або титановими мікрошурупами, або вузловими швами), далі фіксований титановий імплантат накривають збереженими фрагментами окістя, котрі ушивають над ним, далі проводять пошарове ушивання м'яких тканин операційної рани, проводять обробку післяопераційної рани розчинами йоду і спирту і накладають асептичну наліпку, через 1,5-3 місяця після операції проводять спіральну комп’ютерну томографію голови для контролю стану імплантата, далі виводять тварин із 1 UA 111090 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 експерименту і проводять гістоморфологічні дослідження зразків кісток склепіння черепа і регенератів-імплантатів. Спосіб виконується наступним чином. Обробка операційної рани розчином антисептиків. Розтин м'яких тканин до кістки черепа у проекції передбачуваного місця проведення трепанації черепа таким чином, щоб відстань між краями сформованої м'якотканинної рани та краями передбачуваного кісткового дефекту була не менше ніж 10 % від діаметра передбачуваного кісткового дефекту. За допомогою пилки джиглі, або високооборотної фрези виконують декомпресивну краніотомію - випилюють кістковий клапоть (до 70 % склепіння черепа) та проводять розтин твердої мозкової оболонки у проекції кісткового дефекту максимально ефективний для декомпресії інтракраніального простору. Якщо після виконання основного етапу операції зберігається підвищення інтракраніального тиску та знижена пульсація речовини головного мозку - тверда мозкова оболонка не ушивається, та кістковий клапоть не повертається на місце. Пошарове ушивання м'яких тканин, та обробка операційної рани розчинами антисептиків. Через 1,5 місяця проводять операцію відстроченої краніопластики. А саме - введення тварини у наркоз сумішшю розчину Ксилазину "Sedazin" (15 мг/кг маси тіла) і Кетаміну "Calypsol" (70 мг/кг маси тіла). Видалення шерстистого покрову голови. Обробка операційної рани у проекції дефекту черепа розчинами антисептиків. У проекції кісткового дефекту склепіння черепа проводять розріз шкіри, підшкірної клітковини і апоневрозу. Дуже обережно відсепаровують шкірно-підшкірно-апоневротичний клапоть від твердої мозкової оболонки та країв кісткового дефекту. Випилювання фрагмента титанової сітки таким чином, щоб сітка була трохи більше закриваного дефекту кісток склепіння черепа і край сітки на 1,5 мм виступав за межі кісткового дефекту. Отриманий фрагмент плоскої сітки згинають під форму відновлюваного фрагмента черепа, формуючи відповідну його випуклість. Випуклий і підігнаний під первісну форму черепа титановий імплантат встановлюють поверх кісткового дефекту, і фіксують до країв дефекту склепіння черепа (або титановими мікрошурупами, або вузловими швами). Фіксований титановий імплантат накривають збереженими фрагментами окістя, котрі ушивають над ним. Пошарове ушивання м'яких тканин операційної рани. Обробка післяопераційної рани розчинами йоду і спирту. Накладання асептичної наліпки. Через 1,5-3 місяця після операції проводять спіральну комп′ютерну томографію голови для контролю стану імплантата. Виведення тварин із експерименту і проведення гістоморфологічних досліджень зразків кісток склепіння черепа і регенератів-імплантатів. На Фіг. 1 показано основний етап операції відстроченої краніопластики, а саме встановлення випуклого і підігнаного під первісну форму черепа титанового імплантата поверх кісткового дефекту. На Фіг. 2 показана спіральна комп′ютерна томограма черепа (3D - реконструкція) прооперованого щура через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. У ділянці післяопераційного дефекту (розміром 7×10 мм) виявляється дирчастий імплантат металевої щільності (розміром 10×15 мм). Границя між трансплантатом і кістками склепіння черепа - чітка. На Фіг. 3 показана спіральна комп′ютерна томограма черепа (сагітальна проекція) прооперованого щура через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. На Фіг. 4 показана спіральна комп′ютерна томограма черепа (горизонтальна проекція) прооперованого щура через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. На Фіг. 5 показаний макропрепарат голови щура через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. Ділянка дефекту склепіння черепа виповнена перфорованою титановою платівкою товщиною 1 мм, частина котрої не має чіткої границі із-за розростання з'єднувальної тканини. На деяких ділянках виявляється щільна тканина, схожа на рубцеву тканину. Края дефекту округло-овальної форми. На Фіг. 6 показаний мікропрепарат ділянки регенерату біля титанового трансплантата через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. А саме - ділянка розростання щільної з'єднувальної тканини. Забарвлення Гематоксилін-еозин. Збільшення  200. Регенерат навкруги титанових зразків сформований грануляційною, фіброретикулярною, кістковою тканиною і щільною з'єднувальною тканиною. Ділянка регенерату містить масивні язикоподібні розростання колагено-волокнистої тканини на границі із імплантатом. 2 UA 111090 U 5 10 15 20 25 30 35 На Фіг. 7 показаний мікропрепарат ділянки регенерату біля титанового трансплантата через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. А саме ділянка регенерата із формуванням фіброретикулярної тканини по периметру імплантаційної порожнини. Забарвлення - Гематоксилін-еозин. Збільшення  200. Після зняття титанового імплантата визначаються ділянки із добре сформованої безклітинної кісткової тканини, котра розділена ділянками фіброзної тканини. На Фіг. 8 показаний мікропрепарат ділянки регенерату біля титанового трансплантата через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепу титановим імплантатом. А саме ділянка регенерату. У міжтрабекулярних просторах - ділянки червоного кісткового мозку. Забарвлення - Гематоксилін-еозин. Збільшення  200. У всіх тварин на значній частині периметра імплантаційної порожнини спостерігається формування кісткової тканини із сформованими кістковими трабекулами і масивними лакунами, що містять червоний кістковий мозок. На Фіг. 9 показаний мікропрепарат ділянки регенерату біля титанового трансплантата через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. А саме ділянка регенерату із репаративними проявами у вигляді напластування знов сформованої кісткової тканини на материнські трабекули. Забарвлення - Гематоксилінеозин. Збільшення  200. На Фіг. 10 показаний мікропрепарат ділянки регенерату біля титанового трансплантата через 3 місяці після відстроченої краніопластики дефекту кісток склепіння черепа титановим імплантатом. А саме - знов сформовані кісткові трабекули. Забарвлення - Гематоксилін-еозин. Збільшення  200. Навкруги титанових зразків відмічали знов сформовану кісткову тканину, на відстані від імплантата кісткова тканина материнської кістки зберігала характерну для норми структурну організацію. В порівнянні із прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - можливість забезпечення адекватної і тривалої хірургічної декомпресії інтракраніального простору при багатьох видах нейрохірургічної патології; - можливість забезпечення тривалих отворів у черепі для встановлення імплантатів для електростимуляції кори головного мозку, систем для регіонарного введення фармакологічних речовин; - можливість проведення відносно простої для хірурга, небагатовартісної та ефективної відстроченої краніопластики практично будь-якого дефекту кісток склепіння черепа; - можливість формування вираженої реакції остеогенезу із формуванням кісткової тканини поряд із ділянками рубцово-спайкової тканини. Джерела інформації: 1. А.П. Ромоданов, Н.М. Мосийчук. Нейрохирургия. Київ, "Вища школа", 1990; 2. В.В. Лебедев, В.В. Крылов. Неотложная нейрохирургия. Москва, "Медицина", 2000; 3. Е.Н. Кондаков, В.В. Кривецкий. Черепно-мозговая травма. Санкт-Петербург "СпецЛит", 2002. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 60 Спосіб великоклаптевої краніотомії і відстроченої краніопластики дефектів склепіння черепа у експериментальних тварин (щурів) титановою сіткою, що є хірургічним методом лікування, який відрізняється тим, що у лабораторних щурів проводять великоклаптеву краніотомію у лобнотім'яній ділянці склепіння черепа і розтин твердої мозкової оболонки для достатньо ефективної декомпресії інтракраніального простору (що може бути необхідним при тяжкій черепно-мозковій травмі, масивному ішемічному інсульті, пухлинах та інших патологічних станах, що призводять до вираженого набряку головного мозку), далі через 1,5 місяця проводять операцію відстроченої краніопластики, а саме - після введення тварини у наркоз сумішшю розчину Ксилазину "Sedazin" (15 мг/кг маси тіла) і Кетаміну "Calypsol" (70 мг/кг маси тіла), проводять видалення шерстистого покрову голови, далі проводять обробку операційної рани у проекції дефекту черепа розчинами антисептиків, далі у проекції кісткового дефекту склепіння черепа проводять розріз шкіри, підшкірної клітковини і апоневрозу, далі дуже обережно відсепаровують шкірно-підшкірно-апоневротичний клапоть від твердої мозкової оболонки та країв кісткового дефекту, далі вирізають фрагмент титанової сітки таким чином, щоб сітка була трохи більше закриваного дефекту кісток склепіння черепа і край сітки на 1,5 мм виступав за межі кісткового дефекту, далі отриманий фрагмент плоскої сітки згинають під форму відновлюваного фрагмента черепа, формуючи відповідну його випуклість, далі вже випуклий і підігнаний під первісну форму черепа титановий імплантат встановлюють поверх кісткового дефекту, і 3 UA 111090 U 5 фіксують до країв дефекту склепіння черепа (або титановими мікрошурупами, або вузловими швами), далі фіксований титановий імплантат накривають збереженими фрагментами окістя, котрі ушивають над ним, далі проводять пошарове ушивання м'яких тканин операційної рани, проводять обробку післяопераційної рани розчинами йоду і спирту і накладають асептичну наліпку, через 1,5-3 місяці після операції проводять спіральну комп′ютерну томографію голови для контролю стану імплантата, далі виводять тварин із експерименту і проводять гістоморфологічні дослідження зразків кісток склепіння черепа і регенератів-імплантатів. 4 UA 111090 U 5 UA 111090 U 6 UA 111090 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7