Спосіб розробки рудних родовищ

1 Спосіб розробки рудних родовищ, що включає поділ рудного покладу на блоки і панелі, проведення і обладнання виробок випуску і доставки руди днища блока, проведення буропідривних робіт, утворення похилої підрізної компенсаційної камери, випуск обваленої руди із панелей лежачого боку через дучки виробки доставки, розташованої в зоні контакту горизонтального днища з лежачим боком рудного тіла, який відрізняється тим, що рудний масив лежачого боку ділять на декілька похилих зон, горизонтальна ширина яких навхрест простяганню рудного покладу обмежена відстанню між вертикальними осями суміжних фігур виробок випуску, що дотикаються між собою, здійснюють почерговостадійне обвалення і випуск рудних запасів окремих зон в напрямку від лежачого боку до середини рудного покладу, при цьому контури першої зони обмежують зі сторони середини рудного покладу - вертикальною площиною рудного масиву, знизу - похилою підрізною компенсаційною камерою, зі сторони лежачого боку - похилою площиною, з нахилом в сторону висячого боку під кутом 60-65°, яка проходить через точку перетину осі фігури виробки випуску другої зони з верхньою площиною похилої підрізної компенсаційної камери, зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами, контури другої і всіх наступних зон, крім останньої, обмежують зверху площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами, зі сторони лежачого боку - похилою площиною, з нахилом в сторону висячого боку під кутом 60-65°, яка проходить через точку перетину осі фігури виробки випуску даної зони з верхньою площиною похилої підрізної компенсаційної камери, знизу - похилою підрізною компенсаційною камерою, зі сторони середини рудного покладу похилою площиною, яка відокремлює и від попе редньої зони, контури останньої зони обмежують зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами, зі сторони лежачого боку площиною контакту рудного покладу з породами лежачого боку і, частково, з похилою підрізною компенсаційною камерою, зі сторони середини рудного покладу - похилою площиною, яка відокремлює її від попередньої зони 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що, горизонтальну ширину зон обвалення навхрест простяганню рудного покладу визначають за формулою ІІЗ =Ri + b 2 , де І|3 - ширина І-ОІ зони обвалення, м, Ri - радіус поперечного перерізу фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, на висоті дотику суміжних фігур випуску визначають за формулою Ri Ан Af-x ДОТ: де b r горизонтальна ПІВВІСЬ фігури виробки випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, яку визначають за формулою Ьі =r + m o ( k 3 a T i h 1 / h o ) n , г - радіус потоку руди в випускному отворі, м, Під - шаг приросту малої ПІВОСІ фігури випуску, м, кзат - коефіцієнт затухання прирощення малої ПІВОСІ фігури випуску, д од , h-i - висота фігури випуску розташованої зі сторони середини рудного покладу, м, h 0 - мінімальна висота фігури випуску, м, п - кутовий коефіцієнт логарифмічної залежності горизонтальної ПІВОСІ ВІД ВИСОТИ фігури випуску, Д од , А-| - вертикальна ПІВВІСЬ фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, визначають за формулою А 1 = 1 х д о т - висота точки дотику суміжних фігур випуску, і, яку визначають за формулою (О 62712 Хдот=А1-А2, А 2 - вертикальна ПІВВІСЬ фігури випуску, шованої зі сторони лежачого боку рудного ДУ, м, Ь2 - мала ПІВВІСЬ фігури виробки випуску, шованої зі сторони лежачого боку рудного ду, яку визначають за формулою розтапокларозтапокла b2 = r + m o ( k 3 a T 2 h 2 / h o ) n , де п 2 - висота фігури випуску розташованої зі сторони лежачого боку, яку визначають за формулою h 2 = h-i -l_iismai де l_ii - початкова орієнтовна відстань між вертикальними осями фігур випуску, м, a - кут падіння рудного покладу, град З Спосіб за п 2, який відрізняється тим, що ширину першої зони обвалення приймають рівною відстані від вертикальної стінки необваленої середньої частини рудного масиву до вертикальної осі фігури виробки випуску другої зони і визначають за формулою li3=L1_2 де І| - ширина першої зони випуску, м, -з Ц_ 2 - відстань між вертикальними осями фігур випуску першої і другої зон обвалення, м, 4 Спосіб за п 3, який відрізняється тим, що ширину останньої зони обвалення приймають рівною відстані від вертикальної осі фігури виробки випуску передостанньої зони обвалення до лежачого боку рудного покладу і визначають за формулою 'оз = L п-1 n - Z'(n-1)i. 1=1 де І о з - ширина останньої зони обвалення, м, І_п - ширина панелі лежачого боку, м, п-1 2'(п-і)і ' загальна ширина всіх попередніх зон і=і обвалення, м, п - загальна КІЛЬКІСТЬ ЗОН обвалення Винахід відноситься до гірничої промисловості і може бути використаний при вийманні руди із панелей лежачого боку потужних рудних покладів системами розробки з обваленням руди і випуском и під налягаючими породами Відомий спосіб виймання руди із панелей лежачого боку потужних рудних покладів шляхом випуску обваленої руди через додаткові виробки випуску і доставки, які проходяться на проміжних горизонтах у вміщуючих породах лежачого боку рудного покладу (Г М Малахов, В Р Безух, П Д Петренко "Теория и практика выпуска руды" М Недра 1968, стр 141-143) Указаний спосіб характеризується частковим зменшенням втрат руди на лежачому боці Основними недоліками вказаного способу є необхідність обладнання додаткових горизонтів випуску і доставки руди, а також значні експлуатаційні затрати на проведення і обладнання виробок додаткових горизонтів Ці затрати не завжди перекриваються прибутком за рахунок зменшення втрат руди на лежачому боці, покращення показників виймання і збільшення КІЛЬКОСТІ довипущеної руди Окрім того, визначення відстані між основним і додатковим горизонтами, не враховує того, що фігури випуску, які розташовані по схилу лежачого боку, дотикаються не по лінії малих півосей, тому що вони розташовані на різній висоті, а дещо вище самої широкої частини нижньої фігури випуску такту горизонтального днища з лежачим боком рудного тіла (Способ выпуска руды из обрушенных блоков А с №1390359А1 СССР МКИ Е21С41/06/ВА Щелканов, М С Кудрявцев, В А Корж, В А Чернокур Опубл Бюл №15 1988 4с ) Недоліком відомого способу зменшення втрат руди на лежачому боці є необхідність проведення виробок додаткових горизонтів випуску і доставки руди, а також значні експлуатаційні заграти на їх проведення і обладнання Задачею винаходу є вдосконалення способу розробки рудних родовищ за рахунок почергового обвалення окремих зон рудного масиву лежачого боку в напрямку від лежачого боку до середини рудного покладу і випуску обваленої руди через односторонні дучки виробки доставки, розташованої в породах лежачого боку в зоні перетину горизонтального днища блоку з лежачим боком рудного покладу Причому, випуск руди суміщається з її переміщенням під дією сил гравітації по лежачому бокові підрізної камери від місця обвалення до випускних дучок Внаслідок цього ліквідується мертва зона в лежачому боці, а втрати руди суттєво зменшуються Це дозволяє, на відміну від прототипу, відмовитись від проведення і обладнання додаткових горизонтів випуску і доставки руди в Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб відпрацювання рудних покладів, який включає поділ рудного покладу на блоки і панелі, проведення і обладнання виробок випуску і доставки руди горизонтального днища блоку, проведення буропідривних робіт, створення похилої підрізної компенсаційної камери, випуск обваленої руди із панелей лежачого боку через дучки виробки доставки, розташованої в зоні кон Поставлена задача вирішується за рахунок того, що запропонований спосіб розробки рудних покладів включає поділ рудного покладу на блоки і панелі, проведення і обладнання виробок випуску і доставки руди днища блоку, проведення буропідривних робіт, створення похилої підрізної компенсаційної камери, випуск і доставку обваленої руди із панелей лежачого боку через дучки виробки доставки, розташованої в зоні контакту днища з лежачому боці, поліпшити ЯКІСНІ І КІЛЬКІСНІ показни ки видобутку руди, підвищити ефективність підземної розробки 62712 лежачим боком рудного тіла ташованої зі сторони середини рудного покладу, Згідно З винаходом рудний масив лежачого визначають за формулою боку ділять на декілька похилих зон, горизонтальна ширина яких навхрест простяганню обмежена відстанню між вертикальними осями суміжних фі1+Л - г гур випуску, що дотикаються між собою, здійснюють почергово стадійне обвалення і випуск рудних Хдот - висоту точки дотику суміжних фігур випузапасів окремих зон в напрямку від лежачого боку ску, м до середини рудного покладу Контури першої Хдот- А1-А2 зони обмежують зі сторони середини рудного поАг - вертикальна ПІВВІСЬ фігури випуску, розкладу - вертикальною площиною рудного масиву, ташованої зі сторони лежачого боку рудного познизу - похилою підрізною компенсаційною камекладу, м, рою, зі сторони лежачого боку - похилою площиВ>2 - мала ПІВВІСЬ фігури випуску, розташованої ною, з нахилом в сторону висячого боку під кутом зі сторони лежачого боку рудного покладу, яку 60-65°, яка проходить через точкуперетину осі визначають за формулою фігури випуску другої зони з верхньою площиною похилої підрізної компенсаційної камери, зверху де гі2 - висота другої фігури випуску, розташоплощиною контакту рудного масиву з налягаючиваної зі сторони лежачого боку, визначається за ми породами Контури другої і всіх наступних зон, формулою крім останньої, обмежують зверху - площиною hi2= h-i-Lsina, контакту рудного масиву з налягаючими породами, L - початкова орієнтовна відстань між вертизі сторони лежачого боку - похилою площиною, з кальними осями фігур випуску, м, нахилом в сторону висячого боку під кутом 60-65°, a - кут падіння рудного покладу, град яка проходить через точку перетину осі фігури Ширину першої зони приймають рівною відвипуску даної зони з верхньою площиною підрізної компенсаційної камери, знизу - похилою підрізною стані від вертикальної стінки необваленої середкомпенсаційною камерою, зі сторони середини ньої частини 15 рудного масиву до вертикальної рудного покладу - похилою площиною, яка відоосі фігури випуску 7 другої зони 2 і визначають по кремлює її від попередньої зони Запаси останньої формулі зони обмежують зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами, зі сторони де І-із - ширина першої зони випуску, м, лежачого боку - площиною контакту рудного поШирину останньої зони обвалення приймають кладу з породами лежачого боку і, частково, з порівною відстані від вертикальної осі фігури випуску хилою підрізною компенсаційною камерою, зі сто9 передостанньої четвертої зони 4 до лежачого рони середини рудного покладу - похилою боку рудного покладу і визначають по формулі площиною, яка відокремлює її від попередньої п-1 зони І оз = L n - Z l ( n - i ) Для підвищення точності поділу рудного масиву на зони обвалення горизонтальну ширину зон обвалення навхрест простяганню визначають за формулою l,3=Ri+b2, де Ііз - ширина І-ОІ зони обвалення, м, Ri - радіус поперечного перерізу фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, на висоті дотику суміжних фігур випуску визначають за формулою 1=1 де І о з - ширина останньої зони обвалення, м, І_п - ширина панелі лежачого боку, м, п-1 21(п-і)і ' загальна ширина всіх попередніх зон 11 = обвалення, м, п - загальна КІЛЬКІСТЬ ЗОН обвалення сті горизонтальної ПІВОСІ ВІД ВИСОТИ фігури випуску, Винахід, що заявляється, ілюструється схемами в яких на фіг 1 - показана загальна схема поділу рудного масиву лежачого боку на окремі зони обвалення першу - 1, другу - 2, третю - 3, четверту - 4, п'яту - 5, на фіг 2 - показано положення після обвалення рудного масиву п'ятої 5 і четвертої 4 зон, на фіг 3 - положення після часткового випуску обваленої руди 4 і 5 зон, на фіг 4 - показано положення після обвалення рудного масиву третьої зони 3, на фіг 5 - положення після випуску обваленої руди п'ятої 5, четвертої 4 і третьої 3 зон, на фіг 6 - положення після обвалення рудного масиву другої зони 2, на фіг 7 - положення після випуску обваленої руди другої зони 2, на фіг 8 - положення після обвалення рудного масиву першої зони 1, на фіг 9 - положення після випуску обваленої руди першої зони 1, на фіг 10 - показана схема визначення горизонтальних відстаней між вертикальними осями фігур випуску суміжних зон рудного масиву лежачого боку Д од , Аі - вертикальна ПІВВІСЬ фігури випуску, роз Заявлений спосіб відпрацювання панелей лежачого боку реалізується наступним чином А2-х2 "1 Л Д0Ш: Ьі - горизонтальна ПІВВІСЬ фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, визначають за формулою Ьі=г+то(кзатігіі/гіо)п, г - радіус потоку руди в випускному отворі, м, то - шаг приросту малої ПІВОСІ фігури випуску, м, кзат - коефіцієнт затухання прирощення малої ПІВОСІ фігури випуску, д од , hi - висота фігури випуску розташованої зі сторони середини рудного покладу, м, ho - мінімальна висота фігури випуску, м, п - кутовий коефіцієнт логарифмічної залежно Панель лежачого боку висотою Нп і шириною навхрест простяганню І_п відпрацьовується підповерховою системою розробки з обваленням руди і вміщуючих порід Рудний масив лежачого боку ділять на декілька похилих зон обвалення першу 1, другу - 2, третю - 3, четверту - 4, п'яту - 5 і так далі Взагалі КІЛЬКІСТЬ ЗОН обвалення залежить від кута падіння рудного покладу і поперечних розмірів фігур випуску обваленої руди Практично максимальна КІЛЬКІСТЬ зон обвалення досягає шести В заявленому способі розглядається, як частковий випадок, ПОСЛІДОВНІСТЬ очисних робіт при п'яти зонах обвалення Кут нахилу 60-65° зон обвалення в сторону висячого боку приймають із умови забезпечення повного вписування фігур випуску 6 - першої зони обвалення 1,7- другої зони обвалення 2, 8 - третьої зони обвалення 3, 9 - четвертої зони обвалення 4, 10 - п'ятої зони обвалення 5 в контури обваленої руди відповідної зони з врахуванням розташування залишків недовипущеної руди попередньої зони Після поділу рудного масиву лежачого боку на зони обвалення 1, 2, 3, 4, 5 і визначення розташування фігур випуску 6, 7, 8, 9, 10 проходять в необхідній КІЛЬКОСТІ гірничопідготовчі виробки по обладнанню горизонтального днища блоку, в якому крайню виробки доставки 11 і виробки випуску обваленої руди 12 розташовують в породах лежачого боку Після ЧОГО утворюють в рудному масиві загально прийнятими методами похилу підрізну компенсаційну камеру 13 висотою 3-3 5 м над площиною контакту рудного покладу з породами лежачого боку В процесі утворення підрізної компенсаційної камери 13 розбурюють одним із відомих методів рудний масив лежачого боку віялами глибоких свердловин Після утворення похилої підрізної компенсаційної камери 13 і випуску руди із неї обвалюють на утворений компенсаційний простір рудний масив двох крайніх зон, п'ятої 5 і четвертої 4, шляхом їх одночасного підривання - 1-а стадія обвалення СПІЛЬНІ контури четвертої 4 і п'ятої 5 зон обмежують зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами 14, зі сторони лежачого боку - площиною контакту рудного масиву з вміщуючими породами і підрізною компенсаційною камерою 13, зі сторони середини 15 рудного покладу - похилою площиною з кутом нахилу 60-65° в сторону висячого боку, яка проходить через точку перетину вертикальної осі фігури випуску 9 четвертої зони обвалення 4 з верхньою площиною похилої підрізної компенсаційної камери 13 Одночасне руйнування рудного масиву двох крайніх зон п'ятої 5 і четвертої 4 необхідне для того, щоб обвалена руда із них 16 повністю заповнила похилу підрізну компенсаційну камеру 13 в лежачому боці Після обвалення частину руди четвертої 4 і п'ятої 5 зон в об'ємі 25-30% випускають через дучки 12 виробки доставки 11 з метою створення прихованого компенсаційного простору, необхідного для обвалення руди наступної третьої зони 3, яка розташована нижче по схилу лежачого боку Слід мати на увазі, що одночасно із випуском руди із дучок 12, спостерігається переміщення обваленої руди по лежачому боці в межах підрізної компен 62712 8 саційної камери 13 під дією сил тяжіння Тобто, відбувається суміщення процесів випуску і доставки обваленої руди за рахунок и переміщення по лежачому боці до виробок випуску 12 і доставки 11 Залишки обваленої руди 17 четвертої зони 4 розміщуються на рудному масиві третьої зони обвалення З На розрихлені таким чином обвалену руду і вміщуючи породи обвалюють рудний масив третьої зони 3 Причому контури третьої зони 3 обмежують зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами 14, зі сторони лежачого боку - обваленими запасами четвертої зони 4, знизу - похилою підрізною компенсаційною камерою 13, заповненою обваленою рудою 16, зі сторони середини 15 рудного покладу - похилою площиною з кутом нахилу 60-65° в сторону висячого боку, яка проходить через точку перетину вертикальної осі фігури випуску 8 третьої зони 3 з верхньою площиною підрізної компенсаційної камери 13 Після обвалення приступають до повного випуску обваленої руди 18 третьої зони 3 Слід мати на увазі, що і в даному випадку процеси випуску руди із дучок 12 і її переміщення по лежачому боці під дією сил тяжіння відбуваються одночасно Залишки 19 обваленої руди 18 третьої зони 3 розташовуються на рудному масивові другої зони обвалення 2 Із фіг 5 видно, що над тонким шаром порід 14, розташованих в лежачому боці компенсаційного простору, залишається невеликий гребінь 20 втраченої руди Слід відзначити, що об'єм втраченої руди при запропонованому способу розробки являється набагато меншим, ніж був би в випадку випуску з проведенням і обладнанням додаткового горизонту в основі третьої зони 3 Контур втраченої руди в випадку и випуску із дучок додаткового горизонту розташовується значно вище і обмежує набагато більшу КІЛЬКІСТЬ втраченої руди На прихований компенсаційний простір, який утворився в процесі випуску руди третьої зони З, обвалюють рудний масив другої зони 2 Причому контури другої зони 2 обмежують зверху - площиною контакту рудного масиву з налягаючими породами 14, зі сторони лежачого боку - обваленими запасами попередніх зон, знизу - похилою підрізною компенсаційною камерою 13, заповненою обваленою рудою 16, зі сторони середини 15 рудного покладу - похилою площиною з кутом нахилу 60-65° в сторону висячого боку рудного покладу, яка проходить через точку перетину вертикальної осі фігури випуску 7 другої зони 2 з верхньою площиною похилої підрізної компенсаційної камери 13 Після обвалення приступають до повного випуску обваленої руди 21 другої зони 2 її випуск дозволяє створити прихований компенсаційний простір, необхідний для нормального обвалення рудного масиву першої зони 1 Слід мати на увазі, що і в даному випадку процеси випуску руди із дучок 12 і переміщення обваленої руди другої зони 2 по лежачому боці до дучок 12 під дією сил тяжіння відбуваються одночасно Таким чином, запропонований спосіб відпрацювання рудного покладу лежачого боку характеризується суміщенням про 62712 цесів випуску руди із дучок 12 і її переміщення під дією сил тяжіння по очисному простору в межах похилої підрізної компенсаційної камери 13 до випускних виробок 12 Після випуску обваленої руди 21 другої зони 2 залишки 22 невипущеної руди розташовуються на рудному масиву першої зони обвалення 1, а на лежачому боці утворюється новий гребінь втраченої руди 23 Розміри попереднього гребеня втраченої руди 21 при цьому суттєво зменшилися Зменшення об'єму гребеня 21 раніше втраченої руди відбувається внаслідок її часткового переміщення по лежачому боці до випускних дучок 12 Після ПОВНОГО випуску руди із другої зони 2 обвалюють на прихований компенсаційний простір, що утворився внаслідок попереднього випуску, рудний масив першої зони 1 Контури першої зони 1 обмежують зі сторони середини рудного покладу - вертикальною площиною рудного масиву 15, знизу - підрізною компенсаційною камерою 13, заповненою обваленою рудою 16, зі сторони лежачого боку - похилою площиною, яка з нахилом 60-65 °в сторону висячого боку проходить через точку перетину осі фігури випуску другої зони обвалення 2 з верхньою площиною підрізної компенсаційної камери 13 Після обвалення приступають до повного випуску обваленої руди 24 із першої зони 1 Слід відзначити, що при випуску руди із зони 1, спостерігається лише процес випуску руди без її доставки по лежачому боці Залишки 25 обваленої руди першої зони 1 розташовуються зі сторони середньої частини 15 рудного масиву Після закінчення випуску обваленої руди першої зони 1 на лежачому боці залишаються три невеликі гребені втраченої руди 20, 23, 26 Причому розмір гребеня 23, який залишилися після випуску руди із другої зони 2, дещо зменшився за рахунок переміщення частини втраченої раніше руди до випускних дучок 12 Горизонтальну відстань по простяганню між випускними отворами, розташованими в зоні контакту горизонтального днища з лежачим боком рудного покладу, приймають рівною малій осі фігур випуску, критична висота яких значно менша висоти шару руди над ними Горизонтальну ширину всіх зон обвалення, крім першої 1 та останньої 5 приймають рівною відстані між вертикальними осями фігур випуску суміжних зон обвалення і визначають ітераційним методом наступним чином На розрізі навхрест простяганню рудного покладу вибирають такі дві суміжні фігури випуску, висота і місце розташування однієї із яких є чітко визначеним Такою звичайно є вища із двох вибраних фігур випуску При виконанні розрахунків цю фігуру випуску приймають за першу і позначають її висоту hi На фігурах 1 і 10 вона позначена цифрою 6 За другу приймають суміжну з нею фігуру випуску 7, яка розташована вище по схилу лежачого боку Точне розташування и вертикальної осі визначають методом ітерацій Тобто спочатку визначають її положення 27 в першому, найменш точному, наближенні, потім положення 28 - в другому, більш точному, наближенні Після чого визначають ще точніше положення 29 - в третьому наближенні і т д до визначення кінцевого положення 7 з зарані заданою точністю 10 Розпочинають розрахунки із визначення відстані І_і 2 між вертикальними осями фігури випуску 6 першої зони 1 та фігури випуску 7 другої зони обвалення 2 Відомим тут являється точне розташування та висота фігури випуску 6 першої зони обвалення 1, яку і приймають у вказаних розрахунках за першу фігуру випуску Параметри і розташування другої фігури випуску 7 необхідно визначити На основі параметрів буропідривних робіт визначають середній діаметр [3] кусків обваленої руди і діаметр еквівалентний по прохідності [2] З достатньою для практичних розрахунків точністю він становить 1 25-1 35 від середнього діаметра кусків рудної суміші d e H P (1 25-1 35)d c p де deHP - діаметр кусків руди, еквівалентний по прохідності [1], м, d c p - середній діаметр кусків обваленої руди [3], м Горизонтальну відстань І_і 2 між вертикальними осями фігур випуску першої 1 та другої 2 зон обвалення навхрест простяганню за формулою Li 2=Ri+b 2 , де І_і 2 - відстань між вертикальними осями фігур випуску першої 1 та другої 2 зон обвалення, м, Ri - радіус поперечного перерізу першої фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, на висоті м дотику з суміжною фігурою випуску визначають за формулою А2-х2 "1 Л Д0Ш: де Ьі - горизонтальна ПІВВІСЬ вищої фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, визначають за формулою [1] bi=r+mo(k3aTihi/ho)n, г - радіус потоку руди в випускному отворі, м, т о - шаг приросту малої ПІВОСІ фігури випуску, визначають за формулою [1] m 0 =0i7i(2-e e d 3 n p ), м, 7і=3 14158, е=2 718 - математичні константи, кзат - коефіцієнт затухання прирощення малої ПІВОСІ фігури випуску [1], д од k3aT = 1/ivi-hi/h r p + exp[v^-h 1 ln(i-10/h r p )/(i0K p m i n )| hi - висота фігури випуску розташованої зі сторони середини рудного покладу, м, hrp - гранична висота фігур випуску [1], м, ho - мінімальна висота фігури випуску [1], м, h o =r(2 413-0 0565f), де f - коефіцієнт МІЦНОСТІ обваленої руди в масиві по шкалі проф М М Протод'яконова, п - кутовий коефіцієнт логарифмічної залежності малої ПІВОСІ від висоти фігури випуску [1] п=е+7[[Кртах/Кр-0 4(К р +1 5)]/20-7iexp[-f 10 ^(50f)2]/Kp[1-Kp2(1+Kp2) 1 02/100] де Кртах-2 10 - максимальне значення коефіцієнта розрихлення руди під час її випуску на виході із випускного отвору, д од , Kpmin - мінімальне значення коефіцієнта розрихлення обваленої руди, здатної до витікання, д од Залежить від властивостей руди і знаходиться в межах 1 05-1 20, Аі - вертикальна ПІВВІСЬ вищої фігури випуску, розташованої зі сторони середини рудного покладу, визначають за формулою 11 62712 12 дацій Ан = В подальшому, для визначення горизонтальної ширини Ізз, третьої зони 3 за першу фігуру випуску приймають фігуру випуску 8 третьої зони 3, а за другу фігуру випуску приймають суміжну з нею - висоту точки дотику суміжних фігур випуфігуру випуску 9 четвертої зони обвалення 4 і виску, м конують розрахунки згідно приведеної вище ПОСЛІДОВНОСТІ Аналогічно визначають ширину Ц3 четвеАг - вертикальна ПІВВІСЬ фігури випуску, розртої зони обвалення 4, прийнявши за першу ташованої зі сторони лежачого боку рудного пофігуру випуску 9 четвертої зони 4, а за другу кладу, м фігуру випуску 10 п'ятої зони обвалення 5 h Розрахунки призупиняють у тому випадку, якА2= що відстань між вертикальними осями суміжних 1+ Лфігур випуску виявиться меншою 4м Вказана відстань прийнята із умови забезпечення технологічЬг - мала ПІВВІСЬ фігури випуску, розташованої ності операції обвалення руди зі сторони лежачого боку рудного покладу, яку Ширину першої зони приймають рівною відвизначають за формулою стані від вертикальної стінки необваленої середньої частини ] 5 рудного масиву до вертикальної де гі2 - висота фігури випуску, розташованої зі осі фігури випуску другої зони і визначають по фосторони лежачого боку, яку визначають за формурмулі лою І13=І_1 2+(2+Ьі) h2=hi-l_ii sma, де І-із - ширина першої зони випуску, м, де l_ii=2bi - початкова, орієнтовна, відстань І_і 2 - відстань між вертикальними осями фігур між осями двох суміжних фігур випуску, м, а - кут випуску першої 1 та другої 2 зон обвалення, м падіння рудного покладу, град Ширину останньої зони обвалення, наприклад В наступних ітераційних циклах висоту гі2 вип'ятої 5, приймають рівною відстані від вертикальзначають в другому, більш точному, наближенні ної осі фігури випуску 9 передостанньої четвертої ГІ22, ПОТІМ В ТреТЬОМу- ГІ23, ЯКЩО ЦЄ НЄОбХІДНО зони 4 до лежачого боку рудного покладу і визнаПаралельно визначають в другому наближенні чають по формулі нові, більш точні, значення відстані І_12 між осями п-1 першої 6 та другої 7 суміжних фігур випуску, висоІ оз = L n - Z l ( n - i ) ти другої фігури випуску гі22, а також різницю Ah 11 = між попередньою І_іі і уточненою І_12 відстанями де Іоз - ширина останньої зони обвалення, м, Li2=Rn+b2i, h22=hi-Li2tga, ДІі=І_ц-І_і2і І_п - ширина панелі лежачого боку, м, Якщо різниця відстаней ДН (в загальному вип-1 падку ЛІ, де г=1, 2, 3, - ступінь наближення) пе21(п-і)і - загальна ширина всіх попередніх зон ревищує заданий ступінь точності, то ітераційні 11 = цикли розрахунків продовжують Тобто послідовно обвалення, м, розраховують ПІВОСІ ЬП І Агі, уточнені значення п - загальна КІЛЬКІСТЬ ЗОН обвалення висоти дотику Хдоті, радіус першої фігури випуску В цілому об'єм втраченої руди суттєво зменшується порівняно із способом и випуску по метона лінії дотику R|,, відстань Ці+і) між вертикальниду аналога Другою суттєвою перевагою запропоми осями першої фігури випуску і наступної, паранованого винаходу являється те, що вказане метри якої визначаються, та різницю відстаней поліпшення показників виймання досягається без АІі+, проведення і обладнання додаткових горизонтів Розрахунки продовжують до того часу поки випуску і доставки чергова різниця відстаней ДІ,, не стане рівною або Використана література меншою заданої точності В такому випадку отри1 Корж В А Функціональні параметри фігур випусмані останні значення параметрів меншої фігури ку та розрихлення //ВІДОМОСТІ академії гірничих випуску - висоти гі2і, малої Ьгі і великої Аг, - півосей наук України Кривий Ріг Мінерал 1997 - №2, с 59приймаються за їх кінцеві, точні значення гі2, Ьг, 60 А2 2 Корж В А Эквивалентные параметры кусков обГоризонтальна ширина Ь3 другої зони обварушенной рулы в олокх //Разработка рудных меслення 2 дорівнює відстані між вертикальними осяторождений - К Техника -1997 вып 59 - с 52-59 ми фігури випуску 7 другої зони обвалення 2 і фі3 Щелканов В А Сторчак С А Оценка трещиновагури випуску 8 третьої зони обвалення 3 Для тости массива и гранулі метрического состава оброзрахунку цієї ширини приймають за першу фігурушенной руды // Разработка рудных месторожру випуску 7 другої зони обвалення 2, а за другу дений К Техника -1989 Вып 48 с 34-39 фігуру випуску 8 третьої зони обвалення 3 Розрахунки ведуться згідно вище приведених рекомен 62712 'ir 1 Фи 2 14 15 ФІГ 6 62712 16 18 62712 1 4 и С г 10 ч Фіг 9 Комп ютерна верстка О Воробей Підписне Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності Львівська площа 8 м Київ МСП 04655 Україна ДП Український інститут промислової власності вул Сім і Хохлових 15 м Київ 04119