5-галоген-6-феніл-7-фторалкіламінотриазолпіримідини, спосіб їх одержання, композиція та спосіб боротьби з фітопатогенними грибами

Винахід відноситься до 5-галоген-6-феніл-7-фторалкіламінотриазол-піримідинів формули І у якій R1 позначає водень, фтор, С1-С10-алкіл, С2-С10-алкеніл, С2-С10-алкініл, С2-С10-алкадієніл, причому вуглецеві ланцюги цих радикалів можуть бути ненасиченими або частково або цілком галогенованими чи можуть нести від однієї до трьох гр уп Ra, Ra позначає ціано, нітро, гідроксил, С1-С6-алкіл, С1-С6-галогеналкіл, С1-С6-алкілкарбоніл, С3-С6-циклоалкіл, С1-С6-алкокси, С1-С6-галогеналкокси, С-і-Сб-алкоксикарбоніл, С1-С6-алкілтіо, С1-С6-алкіламіно, ді-С1-С6алкіламіно, С2-С6-алкеніл, С2-С6-алкенілокси, С3-С6-алкінілокси та С 1-С4-алкілендіокси, яки можуть бути галогеновані; R2 позначає водень, С1-С10-алкіл, С2-С10-алкеніл, С2-С10-алкініл, С2-С10-алкадієніл, причому ці залишки можуть бути незаміщеними або частково або цілком галогенованими чи можуть мати від однієї до трьох гр уп Ra, R3 позначає С2-С8-фторалкіл або С2-С8-фторалкеніл; X позначає галоген; n дорівнює 0 або цілому числу від 1 до 4; L кожен незалежно один від одного позначає галоген, нітро, С1-С10-алкіл, С1-С6-галогеналкіл, C1-С10алкокси чи С 1-С6-галогеналкокси. Крім того, винахід відноситься до способів їхнього одержання, композицій, які містять їх, а також їхнього використання для боротьби з фітопатогенними грибами. В ЕР-А 071792 описані 6-феніл-7-амінотриазолопіримідини, у яких положення 5 заміщене воднем або алкілом, чи арильними групами. ЕР-А 550113 відноситься до 5-Н- і 5-галоген-6-феніл-7-аміно-триазолопіримідинів, у яких 7-аміногрупа додатково заміщена. WO-A 98/46607 описує фунгіцидні триазолопіримідини, яки заміщені у 6-положенні 2,4,6трифторфенільною групою. WO-A 98/46608 описує фунгіцидні триазолопіримідини, яки заміщені у 7-положенні фторалкіламіногрупою. Відомо, що сполуки, описані в публікаціях, розглянути х ви ще, є активними проти різних фітопатогенних грибів. Метою даного винаходу є розробка сполук, які мають поліпшену фунгіцидну активність. Дана мета досягається шляхом використання сполук, визначених на початку. Крім того, були розроблені способи їхнього одержання, композиції, які їх містять, і способи боротьби з фітопатогенними грибами з використанням сполук формули І. Сполуки формули І відрізняються від сполук, відомих з найближчого рівня техніки, яким є WO-A 98/46608, конкретним визначенням 7-фторалкіламіногрупи, у яких вуглецевий ланцюг у R 3 складається із, щонайменше, двох а томів вуглецю. 4-6-членною гетероциклічною групою може бути будь-яка гетероциклічна група з 4-6 атомами циклу, яка перервана одним або декількома гетероатомами, обраними з групи, яка включає сірку, азот та кисень, переважно киснем. Придатними атомами галогену є атом фтор у, хлор у або брому. Даний винахід далі передбачає спосіб одержання сполук формули І, визначених вище, який полягає у взаємодії 5,7-дигалосполук формули II, у якій X позначає галоген, з аміном формули III Реакція взаємодії між 5,7-дигалосполукою II і аміном формули III може бути проведена в умовах, відомих з WO-A 98/46608. Реакцію переважно проводять у присутності розчинника. Придатні розчинники включають прості ефіри, такі як, діоксан, діетиловий ефір і, особливо, тетрагідрофуран, галогеновані вуглеводні, такі як дихлорметан, і ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол. Реакцію відповідним чином проводять при температурі в інтервалі від 0°С до 70°С, переважно температурою реакції є інтервал від 10°Сдо 35°С. Також переважно реакцію проводять у присутності основи. Придатні основи включають третинні аміни, такі, як триетиламін, і неорганічні основи, такі, як карбонат калію або карбонат натрію. Альтернативно, надлишок сполуки формули III може служити як основа. Надалі при здійсненні винаходу амін III активують шля хом комплексоутворювання з вільним чи закомплексованим атомом металу, таким, як літій, натрій або мідь, і реакцію сполуки II проводять з комплексним аміном III¢. У формулі III¢ M позначає вільний або закомплексований атом металу. Умови реакції в загальному подібні тим, що згадувалися ви ще. Реакційну суміш піддають обробці звичайним чином, наприклад, шляхом змішування з водою, поділу фаз і, у разі потреби, хроматографічним очищенням сирих продуктів. Деякі з кінцевих продуктів існують у формі безбарвних чи злегка коричнюватих в'язких олій, які очищають або звільняють від летучих компонентів при зниженому тиску і помірно підвищених температурах. Якщо кінцеві продукти виходять у вигляді твердих речовин, очищення можуть також проводити перекристалізацією або відстоюванням. Сполуки формули II відомі з літератури і можуть бути отримані шляхом синтезу, описаного у ЕР-А 550 113 і WO-A 98/46608. Якщо індивідуальні сполуки формули І не можна одержати способами, описаними вище, вони можуть бути отримані перетворенням інших сполук формули І. У визначеннях символів, приведених у формулі ви ще, використані загальні терміни, яки звичайно представляють наступні замісники: - галоген: фтор, хлор, бром і йод; - С1-С10-алкіл і алкільні залишки C1-C10-галогеналкілу: насичені вуглеводневі залишки з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, які мають від 1 до 10, переважно, від 1 до 6 атомів вуглецю, наприклад, С1-С4-алкіл, згаданий вище, або пентил, 1-метилбутил, 2-метилбутил, 3-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 1-етилпропіл, гексил, 1,1-диметилпропіл, 1,2-диметилпропіл, 1-метилпентил, 2-метилпентил, 3-метил пентил, 4метилпентил, 1,1-диметилбутил, 1,2-диметилбутил, 1,3-диметилбутил, 2,2-диметилбутил, 2,3-диметилбутил, 3,3-диметилбутил, 1-етилбутил, 2-етилбутил, 1,1,2-триметилпропіл, 1,2,2-триметилпропіл, 1-етил-1метилпропіл і 1-етил-2-метилпропіл; - С1-С6-галогеналкіл і галогеналкільні залишки С 1-С6-галогеналкоксигрупи: алкільні групи з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, які мають від 1 до 6, переважно від 1 до 4 атомів вуглецю (як згадувалося вище), причому атоми водню в цих групах можуть бути частково або цілком заміщені атомами галогену, як згадувалося вище, наприклад, С1-С2-галогеналкіл, такий як, хлорметил, бромметил, дихлорметил, трихлорметил, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорфторметил, дихлорфторметил, хлордифторметил, 1-хлоретил, 1-брометил, 1-фторетил, 2-фторетил, 2,2-дифторетил, 2,2,2-трифторетил, 2хлор-2-фторетил, 2-хлор-2,2-дифторетил, 2,2-дихлор-2-фторетил, 2,2,2-трихлоретил і пентафторетил; - С2-С6-фторалкіл та фторалкільні залишки С 1-С6-фторалкоксигрупи: алкільні групи з лінійним або розгалуженим ланцюгом, які мають від 1 до 6, переважно, від 1 до 4 атомів вуглецю (як згадувалися вище), де атоми водню в цих групах можуть бути частково або цілком заміщені атомами фтору, як згадувалося вище, наприклад С1-С2-фторалкіл, такий як, фторметил, дифторметил, трифторметил, 1-фторетил, 2-фторетил, 2,2дифторетил, 2,2,2-трифторетил і пентафторетил; - С2-С10-алкеніл: ненасичені вуглеводневі залишки з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, яки мають від 2 до 10, переважно, від 3 до 6 атомів вуглецю і подвійний зв'язок у будь-якому положенні, наприклад, 1пропеніл, 2-пропеніл, 1-метилетеніл, 1-бутеніл, 2-бутеніл, 3-бутеніл, 1-метил-1-пропеніл, 2-метил-1-пропеніл, 1-метил-2-пропеніл і 2-метил-2-пропеніл; С2-С10-алкініл: вуглеводневі радикали з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, яки мають від 2 до 10, переважно, від 2 до 4 атомів вуглецю і потрійний зв'язок у будь-якому положенні, наприклад, етиніл, 1пропиніл, 2-пропиніл, 1-бутиніл, 2-бутиніл, 3-бутиніл і 1-метил-2-пропиніл. При урахуванні їхнього наміченого використання перевага віддається триазолпіримідинам формули І, які мають нижчезгадані замісники, де перевага в кожному випадку застосовується для їхніх власних замісників або для їх комбінації. Особливо кращі форми сполук у відношенні замісників відповідають сполукам із замісниками X, R1 і R2 формули І. Кращим алкільним залишком є етильна чи, зокрема, метильна група. Кращим галогеналкільним залишком є 2,2,2-трифторетильна чи 1,1,1-трифторпроп-2-ільна група; Кращим алкенільним залишком є алільна чи, зокрема, 2-метилалільна група. Перевага віддається сполукам формули І, у якій R1 не є воднем. Кращими є сполуки формули І, у якій R1 являє собою фтор або С1-С10-алкіл з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, зокрема, розгалужений С3-С10-алкіл. Більш того, особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій R1 являє собою фтор. Особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій R2 являє собою атом водню, С1-С10-алкільну чи С1-С10-галогеналкільну груп у, зокрема, атом водню. Крім того, особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій R2 являє собою водень. Більш того, особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій R2 являє собою метил. Особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій R3 позначає групу А: у якій Y1 позначає водень, фтор чи С1-С6-фторалкіл, Y2 позначає водень або фтор, чи Y1 і Y2 , взяті разом, утворюють подвійний зв'язок; і m дорівнює 0 або 1. Якщо R3 позначає С1-С10-галогеналкільну гр упу, переважно поліфторировану алкільну груп у, зокрема, 2,2,2-трифторетильну, 2-(1,1,1-трифторпропіл)ьну чи 2-(1,1,1-трифторбутил)ьну груп у, тоді R2 переважно являє собою атом водню. Ln переважно позначає галоген або С 1-С6-алкокси. Кращим втіленням винаходу є сполуки формули І, у якій де # позначає зв'язок із триазолопіримідиновим залишком, від L1 до L4, кожен незалежно один від одного представляє водень, головним чином, фтор, хлор, метил або метокси, зокрема, коли L1 позначає фтор, L2 позначає водень або фтор, L3 позначає водень чи фтор або метокси і L4 позначає водень, фтор, хлор або метил. Крім того, особлива перевага віддається сполукам формули І, у якій n позначає 2 чи 3. Найбільш переважно L4 не є воднем. Крім того, особлива перевага віддається сполукам формули 1А, у якій від R1 до R3 мають значення, приведені у формулі І, і від L 1 до L4 мають значення, зазначені вище. Особлива перевага віддається сполукам формули ІА, у якій L1 позначає галоген, а L3 і L4, кожен незалежно один від одного позначає водень, галоген або С1-С4-алкокси. Найбільш кращими є сполуки формули ІА, у якій L1 являє собою фтор, L3 позначає водень і L4 позначає хлор. Особлива перевага віддається сполукам формули ІА, у якій R2 позначає водень, L1 і L4, незалежно являють собою атоми фтору або хлору і L3 позначає водень, фтор, хлор або метокси. В обсяг даного винаходу включені (R) і (S) ізомери сполук загальної формули І, яки мають хіральний центр, їх рацемічні суміші, солі, N-оксиди і кислотно-адитивні сполуки. Що стосується використання, то особлива перевага віддається сполукам формули І, представленим у нижченаведених таблицях. Групи, згадані в таблиці для замісника і, крім того, їхня частина, незалежно від комбінації, у якій вони згадуються, є особливо кращим втіленням відповідних замісників. Таблиця 1 Сполуки формули ΙΑ, у якій L1 позначає фтор, L3 позначає водень, L4 позначає хлор, і R1, R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 2 Сполуки формули ІА, у якій L1 і L4 кожний позначають фтор, L3 позначає водень, і R1, R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 3 Сполуки формули ІА, у якій L1 і L4 кожний позначають хлор, L3 позначає водень, і R1, R2 та R3 відповідають одному рядку в Таблиці А. Таблиця 4 Сполуки формули lА, у якій L1 позначає метил, L3 позначає водень, L4 позначає фтор, і R1, R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 5 Сполуки формули ІА, у якій L1, L3 і L4 кожний позначають фтор, і R1, R2 та R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 6 Сполуки формули ІА, у якій L1 і L4 кожний позначають фтор, L3 позначає метокси, і R1, R2 та R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 7 Сполуки формули ІА, у якій L1 і L3 кожний позначають водень, L4 позначає фтор, і R1, R2 та R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 8 Сполуки формули ІА, у якій L1 і L3 кожний позначають водень, L4 позначає хлор, і R1, R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 9 Сполуки формули І, у якій Іn позначає 2-F-5-NO2, X позначає хлор, і R1, R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця 10 Сполуки формули І, у якій Ln позначає пентафтор, X позначає хлор, і R1 , R2 і R3 відповідають одному рядку в Таблиці А Таблиця А Сполуки формули І придатні як фунгіциди. Вони відрізняються прекрасною активністю проти широкого спектра фітопатогенних грибів, зокрема, із класу Ascomycetes, Deuteromycetes, Phycomycetes і Basidiomycetes. Деякі з них діють системно і можуть застосовуватися при захисті рослин у якості листяних і ґрунтових фунгіцидів. Вони мають особливе значення при боротьбі з безліччю фітопатогенних грибів на різних культурних рослинах, таких, як пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукур удза, злаки, банани, бавовник, соєві, кава, цукровий очерет, виноград, плодові і декоративні рослини, і на овочевих культура х, таких, як огірки, бобові, томати, картопля і гарбузові, а також на насінні цих рослин. Особливо вони придатні для боротьби проти наступних хвороб рослин: - види Alternaria на овочевих і плодових рослинах, - Botrytis cinerea (сіра гнилизна) на полуничних, овочеви х, декоративних культура х і на виноградній лозі - Cercospora arachidicola на земляних горіхах, - Erysiphe cichoracearum і Sphaerotheca fuliginea на гарбузових, - Erysiphe Blumeria graminis (борошниста роса) на зернових культурах, - види Fusarium- і Verticillium на різних рослинах, - види Helminthosporium на зернових культурах, - види Mycosphaerella на бананах і земляних горіха х, - Phytophthora infestans на картоплі і томатах, - Plasmopara viticola на виноградній лозі, - Podosphaera leucotricha на яблуневих, - Pseudocercosporella herpotrichoides на пшениці і ячмені, - види Pseudoperonospora на хмелі й огірках, - види Puccinia на зернових, - Pyricularia oryzae на рисі. - види Rhizoctonia на бавовнику, рисі і дернині, - види Septoria на зернових, - Uncinula necator на виноградній лозі, - види Ustilago на зернових і цукровому очереті, а також - види Venturia (парша) на яблуневих і гр уше вих. Крім того, сполуки І придатні для боротьби зі шкідливими грибами, такими, як Paecilomyces variotii при захисті матеріалів (наприклад, деревини, папера, дисперсій для покриття, волокон, відповідно, тканин) і при захисті продуктів, яки знаходяться на збереженні. Сполуки І застосовують шля хом обробки грибів або рослин, насінь, матеріалів або ґрунту, що підлягають захисту від грибкової інфекції,фунгіцидно активною кількістю діючих речовин. Застосування може здійснюватися як перед, так і після ураження грибами матеріалів, рослин або насінь. У загальному фунгіцидні композиції містять від 0,1 до 95, переважно, від 0,5 до 90мас. % діючої речовини. При застосуванні для захисту культурних рослин норми витрати, у залежності від бажаного ефекту, становлять між 0,01 і 2,0кг діючої речовини на гектар. При обробці посівного зерна, загалом, потрібно від 0,001 до 0,1г, переважно від 0,01 до 0,05г діючої речовини на кг посівного матеріалу. При використанні для захисту матеріалів або продуктів, яки знаходяться на збереженні, норма витрати діючої речовини залежить від області застосування і бажаного результату. Звичайні норми витрати при захисті матеріалів складають, наприклад, від 0,001г до 2кг, переважно, від 0,005г до 1кг діючої речовини на кубометр матеріалу, який обробляють. Сполуки І можуть бути переведені в звичайні препаративні форми, наприклад, розчини, емульсії, суспензії, дуети, порошки, пасти і гранули. Форма, яку використовують, залежить від конкретної мети; у будь-якому випадку вона повинна забезпечувати тонкий і рівномірний розподіл сполуки відповідно до винаходу. Препаративні форми одержують відомим чином, наприклад, розведенням діючої речовини розчинниками та/або носіями, за бажанням із застосуванням емульгаторів чи диспергаторів, причому при застосуванні як розріджувач води можливо також використання й інших органічних розчинників як допоміжних розчинників. Як допоміжні розчинники придатні в основному: розчинники, такі, як ароматичні сполуки (наприклад, ксилол), хлоровані ароматичні сполуки (наприклад, хлорбензоли), парафіні (наприклад, фракції нафти), спирти (наприклад, метанол, бутанол), кетони (наприклад, циклогексанон), аміни (наприклад, етаноламін, диметилформамід) і вода; носії, такі, як природні подрібнені породи (наприклад, каолін, глинозем, тальк, крейда) і штучні подрібнені породи (наприклад, високодисперсний кремнезем, силікати); емульгатори, такі, як неіоногенні й аніонні емульгатори (наприклад, ефіри поліоксіетилену і жирних спиртів, алкілсульфонати й арилсульфонати) і диспергатори, такі, як відпрацьований лігнінсульфітний щолок і метилцелюлоза. Як поверхнево-активні речовини застосовуються солі лужних, лужноземельних металів і амонієві солі лігносульфонової кислоти, нафталінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, дибутилнафталінсульфо-кислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфати, алкілсульфонати, сульфати жирних спиртів, жирні кислоти, а також їхні солі лужних і лужноземельних металів, солі сульфатованого ефіру жирного спирту і гліколю, продукти конденсації сульфонованого нафталіну і похідних нафталіну з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну чи на фталінсульфокислоти з фенолом або формальдегідом, поліоксіетилен-октилфеніловий ефір, етоксильований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенолполігліколеві ефіри, трибутилфенілполігліколеві ефіри, алкіларилполіефірні спирти, ізотридециловий спирт, продукти конденсації етиленоксиду і жирного спирту, етоксильована касторова олія, поліоксіетиленалкілові ефіри, етоксильований поліоксипропілен, ацеталь полігліколевого ефіру лаурилового спирту, складні ефіри сорбіту, відпрацьований лігнінсульфітний щолок і метилцелюлоза. Речовинами, придатними для одержання розчинів, які безпосередньо розприскуються, емульсій, паст або масляних дисперсій є фракції перегонки нафти із середньою і високою точками кипіння, такі, як гас або дизельне масло, дьогтьові масла чи олії рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні й ароматичні вуглеводні, наприклад, бензол, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкільовані нафталіни чи їхні похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, хлороформ, тетрахлорвуглець, циклогексанол, циклогексанон, хлорбензол, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилформамід, диметилсульфоксид, N-метилпіролідон і вода. Порошкові препарати, препарати для обпилювання й обпудрювання можуть бути виготовлені шля хом змішування або спільного розмелювання діючих речовин із твердим носієм. Гранули, наприклад, покриті оболонкою гранули, імпрегновані гранули або гомогенні гранули можуть бути отримані шляхом зв'язування діючих речовин із твердими носіями. Прикладами твердих наповнювачів служать мінеральні землі, такі, як кремнезем, силікагелі, силікати, тальк, каолін, аттаклау, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, окис магнію, подрібнені синтетичні матеріали, добрива, наприклад, сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, сечовини і продукти рослинного походження, такі, як зернове борошно, борошно з деревної кори, деревне борошно і борошно з горіхової шкарлупи, порошки целюлози й інші тверді носії. Загалом, композиції містять від 0,01 до 95мас. %, переважно від 0,1 до 90мас. % діючої речовини. Застосовують діючі речовини з чистотою від 90% до 100%, переважно, від 95% до 100% (за спектром ЯМР). Приклади композицій: I. 5ваг. часток сполуки відповідно до винаходу ретельно перемішують з 95ваг. частками тонкоподрібненого каоліну. У такий спосіб одержують засіб для обпилювання, який містить 5мас. % діючої речовини. II. 30ваг. часток сполуки відповідно до винаходу ретельно перемішують із сумішшю, яка складається з 92ваг. часток порошкоподібного силікагелю і 8ваг. часток парафінової олії, яку напиляють на поверхню цього силікагелю. У такий спосіб одержують композицію діючої речовини з гарними адгезивними властивостями (вміст діючої речовини 23мас. %). III. 10ваг. часток сполуки відповідно до винаходу розчиняють у суміші, яка складається з 90ваг. часток ксилолу, 6ваг. часток аддукта 8-10 молей етиленоксиду і 1 моля N-моноетаноламіду олеїнової кислоти, 2ваг. часток додецилбензолсульфонату кальцію і 2ваг. часток аддукта 40 молей етиленоксиду і 1 моля касторової олії (вміст діючої речовини 9мас. %). IV. 20ваг. часток сполуки відповідно до винаходу розчиняють у суміші, яка складається з 60ваг. часток циклогексанону, 30ваг. часток ізобутанолу, 5ваг. часток аддукта 7 молей етиленоксиду і 1 моля ізооктилфенолу і 5ваг. часток аддукта 40 молей етиленоксиду і 1 моля кастрової олії (вміст діючої речовини 16мас. %). V. 80ваг. часток сполуки відповідно до винаходу ретельно перемішують з 3ваг. частками діізобутилнафталін-альфасульфонату натрію, 10ваг. частками натрієвої солі лігносульфонової кислоти з відпрацьованого сульфітного щолока і 7 ваг. частками порошкоподібного силікагелю, і суміш перемелюють у молотковому млині (вміст діючої речовини 80мас. %). VI. 90ваг. часток сполуки відповідно до винаходу змішують з 10ваг. частками N-метил-a-піролідону й одержують розчин, який придатний для застосування у формі дрібних крапель (вміст діючої речовини 90мас. %). VII. 20ваг. часток сполуки відповідно до винаходу розчиняють у суміші, яка складається з 40ваг. часток циклогексанону, 30ваг. часток ізобутанолу, 20ваг. часток аддукта 7 молей етиленоксиду і 1 моля ізооктилфенолу та 10ваг. часток аддукта 40 молей етиленоксиду і 1 моля касторової олії. Шляхом виливання розчину у 100000ваг. часток води і тонкого розподілу в ній одержують водну дисперсію, яка містить 0,02ваг. % діючої речовини. VIII. 20ваг. часток сполуки відповідно до винаходу ретельно перемішують з 3ваг. частками діізобутилнафталін-альфасульфонату натрію, 17ваг. частками натрієвої солі лігносульфонової кислоти з відпрацьованого сульфітного щолока і 60ваг. частками порошкоподібного силікагелю і суміш перемелюють у молотковому млині. Шляхом тонкого розподілу суміші у 20000ваг. частках води одержують розчин для обприскування, який містить 0,1мас. % діючої речовини. Діючі речовини можуть застосовуватися як такі у формі їхні х композицій або ж у приготовленій з них формі застосування, наприклад, у формі розчинів, які підлягають безпосередньому розпиленню, порошків, суспензій або дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, дуетів, препаратів для обпудрювання чи гранул, шляхом обприскування, дрібного-краплинного обприскування, обпилювання, обпудрювання чи поливу. Використовувані форми залежать від мети застосування, але у всі х випадках повинний бути забезпечений максимально тонкий розподіл діючих речовин згідно із винаходом. Водні форми, які використовують, можуть бути приготовлені з концентратів емульсій, паст або порошків, яки змочуються, (порошки для розбризкування, масляні дисперсії) шляхом додавання води. Для виготовлення емульсій, паст або масляних дисперсій речовини як такі, чи ж розчинені в олії або розчиннику, можуть бути гомогенізовані у воді за допомогою змочувальних агентів, активаторів адгезії, диспергаторів чи емульгаторів. Альтернативно, можливе приготування концентратів, яки складаються з діючої речовини, змочувального агента, активатора адгезії, диспергатора або емульгатора і, при необхідності, розчинника або олії, яки придатні для розведення водою. Концентрація діючої речовини у готових до застосування препаратах може варіюватися в широких межах. Загалом, вона становить від 0,0001 до 10%, переважно, від 0,01 до 1%. Діючі речовини можуть також з успіхом застосовуватися при особливо низьких нормах витрати, причому існує можливість використовувати сполуки з більш ніж 95мас. % діючої речовини або навіть застосовувати діючу речовину без добавок. До діючих речовин можуть додаватися різного типу олії, гербіциди, фунгіциди, інші пестициди чи бактерициди, у разі потреби, також і безпосередньо перед застосуванням (суміші в баці). Ці засоби можуть домішуватися до сполук згідно із винаходом у ваговому співвідношенні від 1:10 до 10:1. При використанні у формі фунгіцидів сполуки відповідно до винаходу можуть міститися разом з іншими діючими речовинами, наприклад, гербіцидами, інсектицидами, регуляторами росту, фун гіцидами або ж добривами. При змішуванні сполук І або композицій, які містять їх у формі фунгіцидних засобів, з іншими фунгіцидами в багатьох випадках досягається розширення спектра фунгіцидної дії. Нижченаведений перелік фунгіцидів, які можна застосовувати разом із сполуками згідно до винаходу, призначений для ілюстрації можливості їхнього комбінування, однак не накладає ніяких обмежень: - сірка, дитіокарбонати і їхні похідні, такі, як диметилдитіокарбамат заліза(ІІІ), диметилдитіокарбамат цинку, етиленбісдитіокабамат цинку, етиленбісдитіокабамат марганцю, етилендіамінбісдитіокарбамат марганцю-цинку, дисульфід тетраметилтіураму, аміачний комплекс цинк(N,N¢-етиленбісдитіокарбамату), аміачний комплекс цинк-(N,N'-пропіленбісдитіокарбамату), (Ν,Ν'-пропіленбісдитіокарбамат) цинку, N,N'пропіленбіс(тіокарбамоїл)дисульфід; - нітропохідні, такі, як динітро(1-метилгептил)фенілкротонат, 2-втор-бутил-4,6-динітрофеніл-3,3диметилакрилат, 2-втор-бутил-4,6-динітрофеніл-ізопропілкарбонат, діізопропіловий ефір 5-нітроізофталевої кислоти; - гетероциклічні сполуки, такі, як 2-гептадецил-2-імідазолінацетат, 2,4-дихлор-6-(о-хлораніліно)-s-триазин, О,О-діетилфталімід-фосфонотіоат, 5-аміно-1-[біс-(диметиламіно)фосфініл]-3-феніл-1,2,4-триазол, 2,3-диціано1,4-дитіоантрахінон, 2-тіо-1,3-дитіоло[4,5-b]хіноксалін, метиловий ефір 1-(бутилкарбамоїл)-2бензімідазолкарбамінової кислоти, 2-метоксикарбоніламінобензімідазол, 2-(2-фурил)бензімідазол, 2-(4тиазоліл)бензімідазол, N-(1,1,2,2-тетрахлоретилтіо)тетра-гідрофталімід, Nтрихлорметилтіотетрагідрофталімід, N-трихлорметилтіофталімід, - діамід N-дихлорфторметилтіо-N,N¢-диметил-N-фенілсірчаної кислоти, 5-етокси-3-трихлорметил-1,2,3тіадіазол, 2-тіоціанатметилтіобензотіазол, 1,4-дихлор-2,5-диметоксибензол, 4-(2-хлорфенілгідразоно)-3метил-5-ізоксазолон, піридин-2-тіо-1-оксид, 8-гідроксихінолін чи його мідна сіль, 2,3-дигідро-5-карбоксанілідо6-метил-1,4-оксатіїн, 2,3-дигідро-5-карбоксанілідо-6-метил-1,4-оксатіїн-4,4-діоксид, 2-метил-5,6-дигідро-4Нпіран-3-карбоксанілід, 2-метилфуран-3-карбоксанілід, 2,5-диметилфуран-3-карбоксанілід, 2,4,5триметилфуран-3-карбоксанілід, N-циклoгeкcил-2,5-димeтилфypaн-3-кapбoкcaмiд, N-циклогексил-N-метокси2,5-диметилфуран-3-карбоксамід, 2-метилбензанілід, 2-йодбензанілід, N-фopмiл-N-мopфoлiн-2,2,2тpиxлopeтилaцeтaль, піперазин-1,4-діїлбіс-1-(2,2,2-трихлоретил)формамід, 1-(3,4-дихлор-аніліно)-1форміламіно-2,2,2-трихлоретан, 2,6-димeтил-N-тридецилморфолін чи його солі, 2,6-диметил-Nциклододецилморфолін чи його солі, N-[3-(п-трет-бутилфеніл)-2-метилпропіл]-цис-2,6-диметилморфолін, N-[3(п-тpeт-бyтилфeнiл)-2-мeтилпpoпiл]пiпepидин, 1-[2-(2,4-дихлорфеніл)-4-етил-1,3-діоксолан-2-ілетил]-1Н-1,2,4триазол, 1-[2-(2,4-дихлорфеніл)-4-н-пропіл-1,3-діоксолан-2-ілетил]-1Н-1,2,4-триазол, N-(н-пропіл)-N-(2,4,6трихлорфеноксіетил)-N¢-імідазоліл-сечовина, 1-(4-хлорфенокси)-3,3-диметил-1-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-2бутанон, 1-(4-хлорфенокси)-3,3-диметил-1-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-2-бутанол, (2RS,3RS)-1-[3-(2-хлорфеніл)-2(4-фторфеніл)оксиран-2-ілметил]-1Н-1,2,4-триазол, a-(2-хлорфеніл)-a-(4-хлорфеніл)-5-піримідинметанол, 5бутил-2-диметиламіно-4-гідрокси-6-метилпіримідин, біс-(п-хлорфеніл)-3-піридинметанол, 1,2-біс-(3етоксикарбоніл-2-тіоуреїдо)бензол, 1,2-біс-(3-метоксикарбоніл-2-тіоуреїдо)бензол, стробілсечовини, такі, як азоксистробін, метилкрезоксим, метил-Е-метоксііміно-[a-(2феноксифеніл)]ацетамід, метил-Е-метоксііміно-[a-(2,5-диметилфенокси)-о-толіл]ацетамід, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін, - анілінопіримідини, такі, як N-(4,6-диметилпіримідин-2-іл)анілін, N-[4-метил-6-(1-пропініл)піримідин-2іл]анілін, N-[4-метил-6-циклопропіл-піримідин-2-іл]анілін, - фенілпіроли, такі, як 4-(2,2-дифтор-1,3-бензодіоксол-4-іл)пірол-3-карбонітрил, - аміди коричної кислоти, такі, як морфолід 3-(4-хлорфеніл)-3-(3,4-диметоксифеніл)акрилової кислоти, - а також різні фунгіциди, такі, як додецилгуанідинацетат, 3-[3-(3,5-диметил-2-оксициклогексил)-2гідроксіетил]глютарімід, гексахлорбензол, DL-метил-N-(2,6-диметилфеніл)-N-фуроїл(2)аланінат, метиловий ефір DL-(2,6-диметилфеніл)-N-(2'-метоксіацетил)аланіну, N-(2,6-диметилфеніл)-N-хлорацетил-D,L-2амінобутиролактон, метиловий ефір DL-N-(2,6-диметилфеніл)-N-(фенілацетил)аланіну, 5-метил-5-вініл-3-(3,5дихлорфеніл)-2,4-діоксо-1,3-оксазолідин, 3-[3,5-дихлорфеніл-(5-метил-5-метоксиметил]-1,3-оксазолідин-2,4діон, 3-(3,5-дихлорфеніл)-1-ізопропілкарбамоїлгідантоїн, N-(3,5-дихлорфеніл)-1,2-диметилцикло-пропан-1,2дикарбоксімід, 2-ціано-[N-(етил аміно-карбоніл)-2-метоксііміно]ацетамід, 1-[2-(2,4-дихлорфеніл)пентил]-1Н1,2,4-триазол, 2,4-дифтор-a-(1Н-1,2,4-триазоліл-1-метил)бензгідриловий спирт, N-(3-хлор-2,6-динітро-4трифторметилфеніл)-5-трифторметил-3-хлор-2-аміно-піридин, 1-((біс-(4-фторфеніл)-метил-силіл)метил)-1Н1,2,4-триазол. Приклади синтезу При належній модифікації вихідних сполук протоколи, приведені в прикладах синтезу нижче, були використані для одержання сполук І. Отримані сполуки разом з їхніми фізичними характеристиками приведені в нижченаведеній таблиці. Приклад 1: Одержання 5-хлор-6-(2-хлор-6-фторфеніл)-7-(1,1,1-трифторбут-4-іл)аміно-[1,2,4]-триазол[1,5а]піримідину [І-9] Розчин 1.5ммоль 1,1,1-трифторбутан-4-аміну, 1.5ммоль триетиламіну у 10мл дихлорметану додають до розчину 1.5ммоль 5,7-дихлор-6-(2-хлор-6-фторфеніл)-[1,2,4]-триазол[1,5-a]піримідину [див. ЕР-А 550113] у 20мл дихлорметану. Отриманий розчин перемішують протягом приблизно 16 годин при температурі від 20 до 25°С, після чого промивають розведеною (5%) соляною кислотою. Органічну фазу відокремлюють, висушують і фільтрують. Після видалення з фільтрату розчинника шляхом відгону і наступного хроматографічного очищення на силікагелі одержують 0.45г зазначеної в заголовку сполуки з т.пл. 115°С. Приклади дії проти шкідливих грибів Фунгіцидна дія сполук формули І показується наступними тестами: З активних сполук, або по окремості або разом, були створені композиції у ви гляді 10% емульсії в суміші 70мас. % циклогексанону, 20мас. % Nekanil® LN (Lutensol® AP6, змочувальний агент на основі етоксильованих алкілфенолів, який має властивості емульгатора і диспергатора) і 10мас. % Wettol® EM (неіоногенний емульгатор на основі етоксильованої касторової олії) і розведені водою до необхідної концентрації. Приклад застосування 1: Фунгіцидна дія на яблуневу паршу (Venturia inequalis) Молоді саджанці яблунь сорту "Common" вирощують у горщиках до стадії 4-5 листків. Ці рослини обприскують надлишковою кількістю водної суспензії, яка містить діючу речовину в концентрації, згаданій нижче, при цьому суспензію готують зі стандартного розчину, який містить 5% діючої речовини, 94% циклогексанону і 1% емульгатора (Tween 20). Після висихання (3-5 годин) рослини інокулюють водною суспензією спор Venturia inequalis. Потім досліджувані рослини негайно переносять у зволожувальну камеру з температурою від 22 до 24°С та відносною вологістю, близькою до 100%, і вирощують там протягом 2 днів. Протягом наступних 2 тижнів вирощування проводять у теплиці при температурі від 21 до 23°С та відносній вологості близько 95%. Потім візуально оцінюють ступінь ураження грибами листів як % ураженої ділянки листів. У цьому експерименті рослини, що були оброблені 200ч/млн. сполук від l-1 до І-6 і від І-8 до l-19, виявили інфікованість до 15%, у той же час як необроблені рослини були інфіковані до 80%. Приклад застосування 2: Фунгіцидна дія на ранніх стадіях захворювання томатів (Alternaria solani) Молоду розсаду томатів сорту "Ріхіе II" вирощують у горщиках до стадії 4-5 листків. Ці рослини обприскують надлишковою кількістю водної суспензії, яка містить діючу речовину в концентрації, згаданій нижче, при цьому суспензію готують зі стандартного розчину, який містить 5% діючої речовини, 94% циклогексанону і 1% емульгатора (Tween 20). Після висихання (3-5 годин) рослини інокулюють водною суспензією спор Alternaria solani, яка містить 15´103 спор на мл. Потім досліджувані рослини негайно переносять на 36 годин у зволожувальну камеру з температурою від 22 до 24°С та з відносною вологістю, близькою до 100%. Протягом часу від 2 до 3 днів вирощування проводять у теплиці при температурі від 21 до 23°С та відносній вологості близько 95%. Потім візуально оцінюють ступінь ураження грибами листів як % ураженої ділянки листів. У цьому тесті рослини, що були оброблені 200ч/млн, сполук від l-1 до І-7, від І-9 до l-13, l-15, l-17 та l-18 показали інфікованість до 15%, у той час як необроблені рослини були інфіковані до 90%. Приклад застосування 3: Фунгіцидна дія на ураження листів цукрового буряка (Cercospora beticola) Молоду розсаду цукрового буряка сорту "АСН-31" вирощують до стадії 2-4 листків. Ці рослини обприскують надлишковою кількістю водної суспензії, яка містить діючу речовину в концентрації, згаданій нижче, при цьому суспензію готують зі стандартного розчину, якиймістить 5% діючої речовини, 94% циклогексанону і 1% емульгатора (Tween 20). Після того, як рослини висихали (3-5 годин), їх інокулюють суспензією спор Cercospora beticola у водному розчині 0.5% желатину. Потім досліджувані рослини негайно переносять у зволожувальну камеру з температурою від 18 до 23°С та відносною вологістю, близькою до 100%, і залишають там на 5 днів. Протягом подальших 10-14 днів культивування в теплиці проводять при температурі від 21 до 23°С та відносній вологості близько 95%. Потім візуально оцінюють ступінь ураження грибами листів як % ураженої ділянки листів. У цьому тесті рослини, які були оброблені 200ч/млн, сполук від l-1 до l-4, І-6, І-8 та від l-11 до l-19 виявили інфікованість до 15%, у той час як необроблені рослини були інфіковані до 85%. Порівняльні дослідження Діючі речовини від А до Е, відомі з WO-A 98/46607, WO-A 98/46608 і WO-A 99/48893 відповідно, були використані як порівняльні сполуки в наступних дослідах: Порівняльний дослід 1: Фунгіцидна дія на захворювання рису, викликані Ругісиїагіа oryzae (протективна) Листи вирощеної в горщиках розсади рису виду "Tai-Nong 67" обприскують надлишковою кількістю водної суспензії, яка містить діючу речовину в концентрації, згаданій нижче, при цьому суспензію готують зі стандартного розчину, який містить 10% діючої речовини, 85% циклогексанону і 5% емульгатора. Ці рослини залишають на повітрі для висихання. Наступного дня рослини інокулюють водною суспензією спор Pyricularia oryzae, яка містить 1.0´106 спор/мл. Потім досліджувані рослини негайно переносять у зволожувальну камеру. Через 6 днів при температурі 22-24°С та відносній вологості, близької до 100% візуально визначають ступінь фунгіцидної дії на листи як % ураженої поверхні листів. У цьому досліді рослини, оброблені 200ч/млн, сполук l-1, І-2 та І-3, відповідно, виявили інфікованість у 3%, у той час як рослини, оброблені 200ч/млн, у порівнянні зі сполуками А, В та С, відповідно, були інфіковані на 60, 10 та 20%, відповідно, а необроблені рослини були інфіковані на 90%. Порівняльний дослід 2: Контроль для борошнистої роси, яка викликана Blumeria graminis f. sp. tritici Перші цілком розвинуті листи вирощених в горщиках рослин пшениці сорту "Kanzler" обприскують надлишковою кількістю водної суспензії, яка містить діючу речовину або її суміш у концентрації, згаданій нижче, при цьому суспензію готують зі стандартного розчину, який містить 10% діючої речовини, 85% циклогексанону і 5% емульгатора. Наступного дня оброблені рослини інокулюють спорами Blumeha graminis f. sp. tritici (= син. Erysiphe garminis f. sp. Tritici) шля хом струшування сильно заражених рослин над обробленими горщиками. Після культивування в умовах теплиці протягом 7 днів при 22-26°С та відносній вологості між 60 і 90% візуально визначають ступінь фунгіцидної дії на листах як % ураженої поверхні листів. У цьому досліді рослини обробляли 200 і 50ч/млн., відповідно, сполуки l-7, виявили інфікованість у 3 і 7%, у той час як рослини, оброблені для порівняння 200 і 50ч/млн., відповідно, сполук D і Е, відповідно, були інфіковані (при 200ч/млн.) на 60 і 80%, відповідно, і (при 50ч/млн.) на 80%, а необроблені рослини були інфіковані на 100%.