Спосіб формування медичної карти амбулаторного стоматологічного хворого

Реферат: Спосіб формування медичної карти амбулаторного стоматологічного хворого заснований на диференційованій ідентифікації її складових. Складову медичної карти формують шляхом вимірювання основних показників стану пацієнта, а саме показників результатів клініколабораторних та діагностичних обстежень; проведення іридобіомікроскопічного обстеження пацієнта, рентгенологічних досліджень; проведення опитування пацієнта згідно з анкетою про екологічні особливості місця проживання, характер харчування, наявність шкідливих звичок пацієнта; збору графічних зображень об'єктів ротової порожнини, прикусу, райдужної оболонки ока пацієнта; встановлення діагнозу; внесення отриманої інформації до структурованої бази даних; проведення аналізу внесених даних: статистична обробка медичних даних математичними програмами; планування лікувально-профілактичних заходів та прогнозування розвитку хвороб; перегляду динаміки процесу лікування при повторних оглядах пацієнта; формування звітів, структурованих за пацієнтом або досліджуваною групою, історій хвороб тощо. При цьому база даних електронної медичної карти стоматологічного хворого містить довідники та базу знань, необхідних для підтримки прийняття лікарських рішень. UA 85298 U (12) UA 85298 U UA 85298 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, медичної інформатики, телемедицини, стоматології, призначена для проведення оглядів пацієнтів, для збору та обробки зібраних даних з метою поліпшення надання медичних послуг. Окрім того, може бути використана для інформатизації медичних процесів в лікувальних закладах стоматологічного профілю, зокрема - для створення банку медичних даних та організації автоматизованих робочих місць в стоматологічних кабінетах, поліклініках. Головною метою реформування системи охорони здоров'я України є впровадження нових механізмів, спрямованих на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення. Першочерговою умовою досягнення зазначеної мети є інформатизація усієї сфери охорони здоров'я та стоматології зокрема [1]. Загальна ситуація щодо інформатизації на сьогодні не може бути визнана задовільною: відсутність повного обсягу технічної документації, необхідної для нормальної експлуатації існуючих засобів інформатизації; використання різних програмних платформ, що унеможливлює обмін інформацією між ними; відсутність кваліфікованого персоналу, необхідного для нормальної експлуатації програмно-апаратних засобів; моральна та фізична застарілість програмно-апаратних засобів; відсутність регламентів резервного копіювання інформації, що може спричинити її безповоротну втрату тощо. З огляду на вищезазначене, виникла необхідність розвитку співпраці закладів охорони здоров'я з науковими і навчальними структурними підрозділами вищих навчальних закладів IIIIV рівня акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів, що готують спеціалістів та проводять роботу із забезпечення інформатизації та технічної підтримки лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних працівників та наукових досліджень в медицині. Головними напрямками такої співпраці є: створення єдиного інформаційного простору для обліку стану здоров'я громадян України на основі автоматизованої реєстрації пацієнтів у лікувальних установах, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в статистичних, аналітичних та експертних системах; створення та оптимізація роботи інформаційних підсистем, структурованих щодо пацієнтів, спеціалізованих медичних ресурсів (довідкова, статистична інформація); створення системи дистанційного консультування та діагностики на основі комп'ютерних мереж, що об'єднують великі лікувальні та наукові заклади; упровадження та інтеграція прикладних інформаційних систем (систем електронного документообігу, телемедичних систем); сприяння розвитку програмно-апаратного забезпечення інформатизації (автоматизованих робочих місць, вузлів зберігання інформації). Забезпечення наступних основних функцій, що мають бути реалізовані засобами інформатизації у сфері охорони здоров'я України: прогнозування потреб у медичній допомозі; підтримка прийняття лікарських рішень; забезпечення взаємодії між закладами, установами та організаціями охорони здоров'я; інформаційна підтримка лікувально-профілактичної діяльності; підвищення ефективності діяльності медичних працівників за рахунок зниження рівня адміністративного навантаження та можливості оперативного доступу до ресурсів єдиного інформаційного простору [1]. Все це пояснює гостру увагу лікарів-стоматологів до інформатизації медичного процесу. Окрім того, використання нових методів діагностики та лікування потребує внесення певних додатків до стандартизованої медичної карти амбулаторного профілю. Останнім часом обґрунтовано застосування іридодіагностики в повсякденній практиці лікаря-стоматолога як простого, неінвазивного, інформативного та доступного методу експрес-діагностики стану сполучної тканини організму пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки [2]. Найближчим серед аналогів електронної медичної документації є спосіб формування медичної карти амбулаторного хворого (3), згідно з яким складову медичної карти - текстовий запис лікарського огляду хворого на амбулаторному прийомі поліклінічних закладів - формують шляхом вимірювання основних показників стану хворого, а саме: вимірювання антропологічних, спірографічних, електрокардіографічних, сфігмоманометричних даних, даних аналізів ультразвукових досліджень, які вводять в банк медичних даних комп'ютера сервера, присвоюють їй код і при черговому огляді хворого виводять на екран дисплея термінального комп'ютера робочого місця лікаря єдиним структурно-інформаційним елементом, використовуючи присвоєний код. Однак, даний спосіб має певні недоліки: медична карта розроблена для закладів лікувального профілю на підставі форми амбулаторної карти хворого (ф. № 025/0) та не враховує всіх особливостей огляду стоматологічного пацієнта; медична карта вноситься до банку даних комп'ютера-сервера єдиним структурноінформаційним елементом, що унеможливлює подальше використання медичних даних в статистичних, аналітичних та експертних системах; 1 UA 85298 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 у банку даних зберігається лише текстова інформація (занотовані висновки попереднього спеціаліста щодо діагнозу захворювання, призначення лікувальних процедур та необхідних обстежень), таким чином, зображення, знімки, рентгенограми не можуть бути використані для розгляду розвитку захворювання пацієнта в динаміці; вказаний спосіб не підтримує використання міжнародних класифікацій хвороб; відсутні можливості подальшого автоматизованого аналізу введених, даних: формування стандартизованих звітів, рекомендацій; планування та прогнозування розвитку захворювання; запропонований спосіб не має можливості внесення до реєстру даних іридологічного дослідження; відсутня можливість проведення статистичного аналізу внесених даних математичними програмами; вказаний спосіб не містить довідника із допоміжною інформацією для лікаря-стоматолога. Спосіб, що заявляється, дозволяє додатково врахувати можливість створення електронної карти хворого стоматологічного профілю, використати дані іридодіагностики для отримання цілісної характеристики про стан пацієнта, його генетично обумовлену схильність до тих чи інших захворювань, стан сполучної тканини організму в цілому, його регенераторний потенціал; окрім того спосіб дозволяє створювати статистичні звіти за різними критеріями, необхідними в повсякденній практиці та при проведенні наукових досліджень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що заснований на диференційованій ідентифікації її складових, згідно з корисною моделлю, складову медичної карти формують шляхом вимірювання основних показників стану пацієнта, а саме фізіологічних показників, результатів клініко-лабораторних та діагностичних обстежень; проведення іридобіомікроскопічного обстеження пацієнта, рентгенологічних досліджень; проведення опитування пацієнта згідно з анкетами про екологічні особливості місця проживання, характер харчування, наявність шкідливих звичок пацієнта; збору графічних зображень об'єктів ротової порожнини, прикусу, райдужної оболонки (РО) ока пацієнта; встановлення діагнозу, що відповідає сучасним класифікаціям хвороб; внесення отриманої інформації до структурованої бази даних; проведення аналізу внесених даних: статистична обробка медичних даних математичними програмами; планування лікувально-профілактичних заходів та прогнозування розвитку хвороб; перегляд динаміки процесу лікування при повторних оглядах пацієнта; формування звітів, структурованих за пацієнтом або досліджуваною групою, історій хвороб тощо; при цьому база даних електронної медичної карти стоматологічного хворого містить довідники та базу знань, необхідних для підтримки прийняття лікарських рішень. У електронній медичній карті стоматологічного хворого з модулями "Іридодіагностика" та "Статистика" реалізовано спосіб формування медичної карти стоматологічного хворого, заснований на вимірюванні основних показників стану пацієнта, а саме фізіологічних показників, результатів клініко-лабораторних та діагностичних обстежень; проведенні іридобіомікроскопічного обстеження пацієнта, рентгенологічних досліджень; проведенні опитування пацієнта згідно з анкетою про екологічні особливості місця проживання, характер харчування, наявність шкідливих звичок пацієнта; зборі графічних зображень об'єктів ротової порожнини, прикусу, райдужної оболонки (РО) ока пацієнта; встановленні діагнозу, що відповідає сучасним класифікаціям хвороб; внесенні отриманої інформації до структурованої бази даних; проведенні аналізу внесених даних: статистична обробка медичних даних математичними програмами; плануванні лікувально-профілактичних заходів та прогнозуванні розвитку хвороб; перегляді динаміки процесу лікування при повторних оглядах пацієнта; формування звітів, структурованих за пацієнтом або досліджуваною групою, історій хвороб тощо; при цьому база даних електронної медичної карти стоматологічного хворого містить довідники та базу знань, необхідних для підтримки прийняття лікарських рішень. Так, дана медична карта являє собою спеціалізовану базу даних, що містить інформацію про пацієнта і повний набір даних, які сприяють якісному ходу лікування, та програму управління базою даних, що має модульну структуру. В модулі "Медична карта стоматологічного хворого", окрім стандартних даних про пацієнта, згідно з медичною картою стоматологічного хворого форми первинної облікової документації № 043/о, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року № 110 (Фіг. 1-6) (ПІБ, стать, дата народження, місце проживання хворого, телефон, діагноз, скарги, перенесені та супутні захворювання, розвиток теперішнього захворювання, дані об'єктивного дослідження, зовнішній огляд, стан зубів, прикус, стан гігієни порожнини рота, стан слизової оболонки порожнини рота, ясен, альвеолярних відростків та піднебіння, індекси П та РМА, дані рентгенівських обстежень, лабораторних досліджень, колір за шкалою "Віта", дата навчання навичок гігієни порожнини рота, дата контролю гігієни порожнини рота, план обстеження, план 2 UA 85298 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лікування, щоденник лікар - анамнез, статус, діагноз, лікування, рекомендації, епікриз), містяться також іридологічний діагноз (щільність РО за Jensen, іридологічний тип за Вельховером та іридологічний конституційний тип за Deck). У даному програмному модулі реалізовано можливість збереження персонального знімка пацієнта, знімків прикусу, зіниці ока. Модуль "Медична карта стоматологічного хворого" включає клініко-статистичну класифікацію хвороб, розроблену на базі МКХ-10, що дозволяє стандартизувати дані і порівнювати їх із результатами міжнародних досліджень. Модуль "Іридодіагностика" містить в собі інформацію, зняту з райдужної оболонки ока хворого, що допомагає лікарю отримати цілісну характеристику про пацієнта, оцінити його генетично обумовлену схильність до тих, чи інших захворювань, стан сполучної тканини організму в цілому, його регенераторний потенціал. Модуль "Аналізи та лабораторні дослідження" включає в себе інформацію про проведені обстеження пацієнта, результати аналізів. В даному модулі зберігається повна інформація про проведені та заплановані обстеження, для спрощення динамічного спостереження за результатами лікування хворого. Модуль "Статистика" дозволяє створювати статистичні звіти за різними критеріями, необхідними в повсякденній практиці та при проведенні наукових досліджень. У модулі реалізовані найбільш часто використовувані статистичні методи класифікації, перевірки статистичних гіпотез, перевірки наявності зв'язку між властивостями об'єктів. Передбачений пошук, відбір та фільтрація за властивостями об'єктів. Даний модуль дозволяє проводити статистичний аналіз - розрахунок середніх величин, середньоквадратичних відхилень, помилок 2 середніх, max і min величин, t-критерій (Стьюдента), критерій X (Пірсона), коефіцієнтів кореляції, регресії, дисперсійний та кластерний аналіз. Для програмної реалізації статистичних методів обробки результатів обстеження використовуються алгоритми та бібліотеки "довгої" арифметики. Модуль "Анкетування пацієнта" містить в собі дані про екологічні особливості місця проживання хворого, характер його харчування, водоспоживання, наявність шкідливих звичок. Введення даного модуля дозволяє виявити додаткові чинники, що сприяли прогресуванню хвороби чи, навпаки допомогли в її лікуванні. Програмний модуль "Знімки" містить в собі знімки райдужки пацієнта, рентгенівські знімки. Також у даному модулі містяться дані про ці знімки. Даний модуль підтримує міжнародний формат DICOM. Модуль "Звіти" дозволяє вибирати з загальної бази даних інформацію по окремому хворому чи групі пацієнтів та формувати звіти з можливістю представлення логічно обробленої структурованої інформації в графічній або цифровій формах. Модуль "Довідник" містить в собі допоміжну інформацію про сектори РО для зручності проведення обстеження, іридологічний атлас, клініко-статистичну класифікацію хвороб МКХ-10 та деякі основні симптоми захворювань. Даний модуль розроблено для швидкого доступу до потрібної інформації при проведені обстеження та полегшення роботи лікаря. Кожен із розроблених програмних модулів електронної карти стоматологічного хворого в цілому представлені у вигляді, зручному для перегляду та користування лікарем. Дану медичну карту можливо адаптувати для використання не тільки в стоматології, а й у інших відділеннях будь-якого медичного закладу. Також дану карту можна застосовувати всьому лікувальному закладу для використання однієї бази даних, що значно пришвидшить роботу закладу та допоможе в лікуванні хворих, оскільки всі дані про пацієнта одразу після внесення стануть доступні іншим лікарям, що прискорить надання лікарської допомоги хворому та вбереже від втрати медичних записів. Із вищезазначених характеристик даної програми видно, що йдеться про використання певного порядку - єдиного стандарту медичних записів даних про пацієнта та занесення їх в базу даного лікувального закладу стоматологічного профілю. Програма використовується наступним чином. Лікар після огляду пацієнта заносить в базу паспортні дані пацієнта, номер медичної карти, дату звернення. Після чого додаються всі необхідні результати клінічного обстеження, результати проведених аналізів, які порівнюються з аналізами попередніми, якщо даний пацієнт проходить тривалий курс лікування та повторно звертається до лікаря. Після чого проводиться іридологічний аналіз РО ока пацієнта, в програмі відмічаються всі ознаки, що лікар діагностує у хворого. Існує можливість завантажити до бази даних велику кількість знімків потрібних для лікаря (фото самого пацієнта, РО, прикусу, ортопантомограма, рентгенівські знімки). Після внесення всієї потрібної інформації генерується звіт лікаря, що записується в історію хвороби пацієнта, його можна переглянути чи роздрукувати в будь-який час. 3 UA 85298 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 За всіма цими даними можна зробити статистичний аналіз для перегляду повної інформації про пацієнтів, виявити певні закономірності для більш ефективного лікування хворих з тим чи іншим захворюванням. Розроблена карта, таким чином, відповідає всім вимогам МОЗ України, оскільки медична карта форми 043/о в точності відображена в програмі, а іридологічне обстеження відповідає всім зразкам даної діагностики хворих. Персональні дані пацієнта, занесені до бази даних, збирають у лікувально-профілактичних установах, вони уніфіковані, стандартизовані та регламентовані державою. Таким чином, накопичені впродовж терміну лікування/спостереження персональні дані об'єктивно підтверджують фактичний стан здоров'я громадянина. Конфіденційна інформація у базі даних зберігається у зашифрованому вигляді, що забезпечує належний рівень її захисту без застосування спеціальних програмних чи апаратних засобів захисту інформації під час зберігання та незалежність від використовуваних програмних засобів. Резервне копіювання внесених даних дозволяє запобігти випадковому чи навмисному знищенню, повній втраті інформації у базі даних. Завдяки тому, що обстеження пацієнта проводиться паралельно з іридологічним обстеженням, це дає можливість більш ефективно, надійно та швидко встановити пацієнту правильний діагноз, спрогнозувати можливий перебіг захворювання, визначити генетично обумовлену схильність хворого до тих чи інших хвороб, регенераторний потенціал його організму, що сприятиме вирішенню комплексного підходу до діагностики та лікування хвороб. Таким чином у порівнянні з найближчим аналогом, запропонована програма дозволить більш повно оглянути пацієнта та провести його лікування. Також за допомогою даної програми можливо переглянути загальну картину по пацієнтам для визначення закономірностей перебігу хвороб, що дозволить в подальшому запобігти розвитку даного захворювання в інших пацієнтів. Крім того, здійснення процесу формування бази даних (електронної карти) забезпечує створення медичного документа нового типу - електронного, введення якого дозволить усунути застосування великої кількості існуючих паперових медичних документів (історія хвороби, амбулаторна карта тощо). Джерела інформації: 1. Проект наказу МОЗ України "Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров'я України" [http://www.moz.gov.ua/ua/print/dn_20121226_pp.html] 2. Воловар О.С., Ціленко О.Л., Маланчук В.О., Крижанівська О.О. Спосіб діагностики структурно-функціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепнолицевої ділянки. - Патент України № 46677 по класу А61ВЗ/00, А61В5/00 на корисну модель. Бюлетень "Промислова власність".-2009. - №24. 3. Прощенко М.Р., Прощенко A.M. Спосіб формування медичної карти амбулаторного хворого. - Патент України № 8377 по класах G06K1/12, G06K9/00 на корисну модель. Бюлетень "Промислова власність".-2005. - № 8. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб формування медичної карти амбулаторного стоматологічного хворого, що заснований на диференційованій ідентифікації її складових, який відрізняється тим, що складову медичної карти формують шляхом вимірювання основних показників стану пацієнта, а саме фізіологічних показників, результатів клініко-лабораторних та діагностичних обстежень; проведення іридобіомікроскопічного обстеження пацієнта, рентгенологічних досліджень; проведення опитування пацієнта згідно з анкетою про екологічні особливості місця проживання, характер харчування, наявність шкідливих звичок пацієнта; збору графічних зображень об'єктів ротової порожнини, прикусу, райдужної оболонки ока пацієнта; встановлення діагнозу, що відповідає сучасним класифікаціям хвороб; внесення отриманої інформації до структурованої бази даних; проведення аналізу внесених даних: статистична обробка медичних даних математичними програмами; планування лікувально-профілактичних заходів та прогнозування розвитку хвороб; перегляду динаміки процесу лікування при повторних оглядах пацієнта; формування звітів, структурованих за пацієнтом або досліджуваною групою, історій хвороб тощо; при цьому база даних електронної медичної карти стоматологічного хворого містить довідники та базу знань, необхідних для підтримки прийняття лікарських рішень. 4 UA 85298 U 5 UA 85298 U 6 UA 85298 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7