Індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу)

Реферат: Індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу) складається з тканинного носія й чутливого до діоксиду азоту індикатора. Складається з носія у вигляді вибіленої бавовняної 2 тканини типу бязь або батист, що має питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г, та індикатора - аква+ біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду, загальної формули [K(Db-18-c-6)(H2О)0,5] I , причому на один грам носія припадає від 0,031 до 0,163 грама індикатора. UA 87465 U (12) UA 87465 U UA 87465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до складу і структури хімічних індикаторних матеріалів - проявників витоків тетроксиду діазоту. Такі індикаторні матеріали можуть бути використані в ракетно-космічній техніці для виявлення місць витоків тетраоксиду діазоту (тривіальна назва - аміл) як висококиплячого компонента ракетного палива крізь наскрізні дефекти з'єднань (переважно рознімних) паливних систем ракет-носіїв або систем заправлення ракет-носіїв таким компонентом палива. Конструкціями різних рідинних ракет-носіїв, що призначені для оперативного високоточного виведення на кругові, геостаціонарні та сонячно-синхронні орбіти різних космічних апаратів, передбачена наявність великої кількості різноманітних герметичних з'єднань (див., наприклад, Технология сборки и испытаний космических аппаратов/ Под общ. ред. И.Т. Белякова, И.А. Зернова// - М.: Машиностроение. - 1990. - 352 с. або Ф.П. Санін, Є.О. Джур, Л.Д. Кучма, В.А. Найденов. Герметичність у ракетно-космічній техніці// Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. 168 с). Задля визначення відповідності степені герметичності (сумарні витрати робочої речовини крізь наскрізні дефекти) таких ракет-носіїв заданим у конструкторській документації для них нормам герметичності (найбільші сумарні витрати робочої речовини крізь наскрізні дефекти конструкції, при яких ще забезпечується її працездатний стан) усі їх з'єднання в умовах підприємств-виробників контролюють на герметичність із застосуванням різноманітних за принципом дії та за чутливістю засобів контролю (див. там же). Однак в процесі зберігання, транспортування та передстартової підготовки ракет-носіїв у заправленому стані існує ймовірність розгерметизації рознімних з'єднань їх трубопроводів через складно прогнозований у часі процес релаксації в них напружень, тобто зменшення початкових напружень за рахунок часткового зниження пружної деформації й, відповідно, зростання частки пластичної деформації (див. Ф.П. Санін, Є.О. Джур, Л.Д. Кучма, В.А. Найденов. Герметичність у ракетнокосмічній техніці// Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. - С. 50). Це може стати причиною виникнення аварійних ситуацій в процесі передстартової підготовки ракет-носіїв та забруднення довкілля екологічно небезпечними компонентами рідкого ракетного палива, зокрема тетраоксидом діазоту (амілом) та продуктами його хімічних перетворень. Тому своєчасне визначення місць витоків цього компонента ракетного палива крізь наскрізні дефекти рознімних з'єднань ракет-носіїв або систем заправлення ракет-носіїв таким компонентом палива в разі виникнення позаштатних ситуацій є досить актуальною задачею. Слід зазначити, що тетраоксид діазоту (N2O4) як хімічна речовина складається з молекул саме тетраоксиду діазоту лише при температурі, що дорівнює точці його замерзання (-11 °C) або при більш низьких температурах. В діапазоні ж температур від -11 до +140 °C тетраоксид діазоту як нестійка сполука (слабкий зв'язок N-N) дисоціює на прості молекули діоксиду азоту (див., наприклад, Другов Ю.С., Березкин В.Г. Газохроматографический анализ загрязненного воздуха// - М.: "Химия". - 1981. - С. 151): N2O 2NO2. При цьому кожній проміжній між -11 °C та +140 °C температурі відповідає певний стан рівноваги зворотної реакції й різний вміст тетраоксиду діазоту в реакційній зоні (див. там же). Саме це пояснює широке використання на сьогодні для контролю витоків тетраоксиду діазоту (амілу) крізь наскрізні дефекти промислових об'єктів різних за складом та за конструкцією індикаторних засобів, налаштованих на аналіз діоксиду азоту як продукту дисоціації амілу. Так, наприклад, відомі індикаторні трубки для контролю витоків крізь наскрізні дефекти промислових конструкцій в атмосферу діоксиду азоту як продукту дисоціації тетроксиду діазоту (див., наприклад, ГОСТ Р 52717-2007. Воздух рабочей зоны. Определение массовой концентрации диоксида азота. Метод с использованием индикаторных трубок с непосредственным отсчетом показаний и ускоренным отбором проб). Як індикатори в 1 порожнині таких трубок містяться N, N -дифенилбензидин або N-(1-нафтил)етилендіаміндигідрохлорид або о-толідин, що нанесені на твердий сорбент. В результаті реакції діоксиду азоту, що відбирають з атмосфери й пропускають певний час крізь індикаторну трубку, з одним із згаданих індикаторів утворюється забарвлений продукт реакції й з'являється в трубці забарвлений шар з границею, що чітко фіксується. Концентрацію діоксиду азоту визначають шляхом порівняння довжини шару, що змінив забарвлення, з довжинами шарів, що одержані з використанням перевірочних газових сумішей з відомим вмістом діоксиду азоту (див. там же). Такі індикаторні трубки дозволяють надійно визначати наявність діоксиду азоту в атмосфері робочої зони підприємств, виробничих приміщень, "сухих" відсіків ракет-носіїв тощо в діапазоні 3 концентрацій цього аналіту від 20 до 200 мг/м (див. там же), а отже й засвідчити факт розгерметизації порожнистих промислових об'єктів, що заповнені тетраоксидом діазоту. Однак за допомогою таких індикаторних засобів практично неможливо точно визначити місця 1 UA 87465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 розташування наскрізних дефектів промислових конструкцій, крізь які цей продукт дисоціації зазначеного компонента ракетного палива витікає назовні. Найближчим за технічною суттю до того, що пропонується, є індикаторний матеріал для визначення витоків діоксиду азоту як продукту дисоціації тетраоксиду діазоту крізь з'єднання промислових конструкцій, що відомий з опису до авторського свідоцтва СРСР № 197261. Цей матеріал складається з тканинного носія у вигляді стрічки й чутливого до діоксиду азоту індикатора - органічного реагенту октаметилтетраамінотетрафенілетилену. Наявність діоксиду азоту в атмосфері визначають за допомогою стрічкового автоматичного газоаналізатора за зміною кольору згаданого індикаторного матеріалу. Очевидно, що окремо взятий відомий індикаторний матеріал (без газоаналізатора) у разі приведення в контакт зі з'єднаннями промислових конструкцій може бути використаний як індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу) крізь наскрізні дефекти з'єднань порожнистих конструкцій, що заповнені цією речовиною, а отже й для точного визначення місць розташування наскрізних дефектів з'єднань конструкцій. Однак через те, що цей індикаторний матеріал реагує тільки на діоксид азоту, здійснити за його допомогою оперативну кількісну оцінку величин витоків тетраоксиду діазоту крізь наскрізні дефекти з'єднань конструкцій можна тільки шляхом порівняння величин індикаторних плям на матеріалі, що утворилися за певний проміжок часу й при певній температурі, з попередньо створеним з урахуванням ступеню дисоціації тетраоксиду діазоту при такій самій температурі банком даних "величина індикаторної плями на матеріалі, що утворилася за час контролю конструкції, - величина витоку тетраоксиду діазоту крізь наскрізний дефект з'єднання конструкції". Крім того, відомий індикаторний матеріал, налаштований на контроль витоків діоксиду азоту, практично непридатний для застосовування в умовах наявності в атмосфері вологи, оскільки, як відомо (див., наприклад, Ф.П. Санін, Є.О. Джур, Л.Д. Кучма, В.А. Найденов. Герметичність у ракетнокосмічній техніці// Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. - С. 4), пара тетраоксиду діазоту, проникаючи крізь дефекти конструкцій в атмосферу, миттєво реагує з вологою повітря з утворенням азотної й азотистої кислот за реакцією: N2O4+Н2О=HNO3+HNO2. В основу корисної моделі поставлено задачу шляхом цілеспрямованого підбору складу і структури компонентів індикаторного проявника витоків тетраоксиду діазоту (амілу) забезпечити швидку реакцію такого матеріалу як на тетраоксид діазоту, так і на продукт його дисоціації діоксид азоту, а також на продукти взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою) азотну й азотисту кислоти - з утворенням в індикаторному проявнику при взаємодії з кожною з цих речовин або з сумішшю цих речовин (тетраоксиду діазоту з діоксидом азоту, чи азотної й азотистої кислот) стехіометричних кількостей забарвленого продукту реакції, що надійно реєструється візуально. Мета корисної моделі також полягає в забезпеченні можливості ефективного застосування індикаторного проявника витоків тетраоксиду діазоту в умовах високої вологості. Поставлена задача вирішена тим, що індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу), що складається з тканинного носія й чутливого до діоксиду азоту індикатора, згідно корисної моделі, складається з носія у вигляді вибіленої бавовняної тканини типу бязь або 2 батист, що має питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г, та індикатора - аква-біс-(дибензо-18-краун+ 6-калію)дийодиду, загальної формули [K(Db-18-с-6)(Н2О)0.5] І , причому на один грам носія припадає від 0,031 до 0,163 грама індикатора. При контакті індикаторного проявника, що пропонується, як з тетраоксидом діазоту, так і з продуктом його дисоціації - діоксидом азоту, а також з продуктами реакції тетраоксиду діазоту з вологою повітря - азотною й азотистою кислотами - або з сумішшю тетраоксиду діазоту з діоксидом азоту чи з сумішшю азотної й азотистої кислот утворюється забарвлений продукт реакції - молекулярний йод. Синтез аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду здійснювали за відомою методикою (див. C.J. Pedersen. Crystalline Salt Complexes of Macrocyclic Polyethers. - Journal of the American Chemical Society.-1970. - Vol. 92, No 2. - P. 386-391). Для підтвердження можливості ефективного застосування індикаторного проявника, що пропонується, для визначення місць витоків крізь наскрізні дефекти з'єднань конструкцій як тетраоксиду діазоту (амілу), так продукту його дисоціації - діоксиду азоту, а також для визначення місць витоків тетраоксиду діазоту за реакцією матеріалу з продуктами взаємодії цього компонента ракетного палива з вологою повітря (водою) - азотною й азотистою кислотами - були записані відповідні спектри дифузійного відбиття. Для цього було використано спектрофотометр типу "Spekord 210" зі спеціальною приставкою до нього, яка забезпечувала 2 UA 87465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можливість досліджень поверхні індикаторного матеріалу, що пропонується, в режимі відбиття монохроматичного світла. На Фіг. 1-4 зображені спектри дифузійного відбиття від поверхні індикаторного проявника до його контакту й після його контакту з тетраоксидом діазоту (Фіг. 1), діоксидом азоту як продуктом дисоціації тетраоксиду діазоту (Фіг. 2), азотною та азотистою кислотами як продуктами взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (Фіг. 3 і 4 відповідно). Як свідчать результати якісного аналізу індикаторного проявника витоків, що пропонується, спектрофотометричним методом в режимі відбиття монохроматичного світла, його можна ефективно застосовувати для визначення місць витоків крізь наскрізні дефекти з'єднань конструкцій як тетраоксиду діазоту (Фіг. 1), так продукту його дисоціації - діоксиду азоту (Фіг. 2), а також для визначення місць витоків тетраоксиду діазоту за реакцією матеріалу з продуктами взаємодії цього компонента ракетного палива з вологою повітря (водою) - азотною (Фіг. 3) й азотистою (Фіг. 4) кислотами - з утворенням в індикаторному матеріалі стехіометричних кількостей забарвленого продукту реакції (молекулярного йоду), що у видимій області спектру надійно реєструється візуально. Далі сутність корисної моделі пояснюється результатами атестації індикаторного проявника витоків тетраоксиду діазоту за допомогою каліброваних за пропускною здатністю імітаторів наскрізних дефектів з використанням тетраоксиду діазоту як пробної речовини. Найкращі варіанти утілення корисної моделі. Узагальнені методика одержання індикаторного проявника витоків тетроксиду та приклад його застосування. Загальна методика одержання індикаторного проявника витоків, що пропонується, була такою. Як носій для виготовлення індикаторного проявника використовували вибілену бавовняну 2 тканину типу бязь або батист, що мала питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г. Тканину розрізали на стрічки потрібної ширини й довжини з урахуванням габаритів рознімних з'єднань промислової конструкції, її зварних швів тощо як об'єктів контролю на герметичність. Краї стрічок оверлочували з метою запобігання їх розплетення. Для просочування стрічок тканини готували розчин аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду в метиловому спирті. Кількість розчину, що готували, залежала від кількості стрічкового тканинного носія, що підлягав обробці. Відповідний розчин заливали в посудину з хімічно стійкого по відношенню до нього матеріалу. В розчин занурювали стрічку тканини й певний час просочували її розчином при кімнатній температурі. Потім просочену стрічку тканини вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. Найбільш рівномірного розподілу аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду по об'єму згаданого тканинного носія, й відповідно, однакову реакцію кожної ділянки індикаторного проявника витоків на тетраоксид діазоту, діоксид азоту, азотну й азотисту кислоти можна досягти у разі застосування подвійного просочення носія (стрічки вибіленої бавовняної тканини типу бязь або 2 батист що має питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г) розчином індикатора певної концентрації й обов'язкового його сушіння після кожного просочення. Таким чином одержували надійний індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту крізь з'єднання промислових порожнистих конструкцій, що заповнені цією речовиною. До використанням індикаторний проявник матеріал зберігали в герметичному пакеті. Індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту застосовували за призначенням таким чином. Спочатку індикаторний проявник атестували за допомогою каліброваних контрольних теч (імітаторів наскрізних дефектів конструкцій, що відтворювали відомі за величиною потоки тетраоксиду діазоту) задля одержання банку даних "діаметр індикаторної плями на проявнику, що утворилася за певний проміжок часу від початку контролю герметичності, при певній температурі й вологості повітря - величина потоку тетраоксиду діазоту крізь контрольну течу (імітатор наскрізного дефекту). Потім індикаторний проявник приводили в щільний контакт зі з'єднанням промислової порожнистої конструкції, що заповнена тетраоксидом діазоту, й закріплювали на цьому з'єднанні, наприклад за допомогою прозорої клейкої стрічки типу "скотч". У момент забезпечення контакту індикаторного проявника зі з'єднанням конструкції включали секундомір. У місцях наскрізних дефектів з'єднання конструкції, крізь які тетраоксид діазоту просочувався назовні, на проявнику спочатку утворювались плями коричневого кольору, діаметр яких з часом збільшувався. Через деякий час плями набували жовтуватого або фіолетового відтінку. Контроль герметичності з'єднання конструкції індикаторним проявником здійснювали протягом часу, що необхідний для утворення індикаторним плям на проявнику такого діаметру, який легко фіксується візуально й піддається вимірюванню з невеликою 3 UA 87465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 похибкою. Після закінчення контролю герметичності з'єднання конструкції індикаторним проявником останній знімали зі з'єднання. Одночасно зупиняли секундомір. Вимірювали діаметри індикаторних плям на проявнику, що утворилися за час контролю. Шляхом порівняння визначених при певних умовах діаметрів індикаторних плям на проявнику з попередньо створеним за допомогою контрольних теч банком даних визначали величини потоків тетраоксиду діазоту крізь наскрізні дефекти з'єднання промислової конструкції. Як вдалось з'ясувати, вибір як носія бавовняної тканини типу бязь або батист з питомою 2 поверхнею від 0,5 до 1,7 м /г дозволяє, по-перше, швидко адсорбувати з розчину й, по-друге, надійно закріпити сушінням просоченої розчином тканини до повного видалення з неї розчинника таку кількість аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду, яка необхідна для утворення на індикаторному проявнику добре помітних неозброєним оком плям в місцях контакту такого засобу контролю з тетраоксидом діазоту (амілом) або з продуктами хімічних перетворень цієї речовини. У разі, коли як носій застосовували бавовняну тканину типу бязь або 2 батист з питомою поверхнею меншою за 0,5 м /г, носій просочувався розчином згаданого індикатора недостатньо й, як наслідок, одержували після сушіння індикаторний проявник, на якому при контакті з тетраоксидом діазоту або з продуктами хімічних перетворень тетраоксиду діазоту утворювались мало контрастні плями, що візуально фіксувались не надійно. Цим обумовлена недоречність застосування як носія бавовняної тканини типу бязь або батист з 2 меншою за 0,5 м /г питомою поверхнею. Використання ж як носія бавовняної тканини типу бязь 2 або батист з питомою поверхнею більшою за 1,7 м /г є також недоречним з точки зору економії речовини-індикатора, оскільки у цьому випадку носій швидко сорбує надлишкову кількість аквабіс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду, яка практично не впливає на об'єктивність оцінки величин витоків тетраоксиду діазоту за допомогою індикаторного проявника, що пропонується. З'ясувалось також, що оптимальний вміст аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду в індикаторному проявнику витоків тетраоксиду діазоту має бути від від 0,031 до 0,163 грама на один грам носія (бавовняної тканини типу бязь або батист з питомою поверхнею від 0,5 до 1,7 2 м /г). У випадку, коли кількість аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду в індикаторному проявнику менша за 0,031 грама на один грам згаданого носія, індикаторні плями на проявнику в місцях його контакту з тетраоксидом діазоту або з продуктами хімічних перетворень тетраоксиду діазоту утворюються мало контрастні й тому візуально фіксуються не надійно. Коли ж кількість біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинк(ІІ)дийодиду в індикаторному проявнику перевищує 0,163 грама на один грам згаданого носія, лише частка індикатора як основного компонента 6 3 проявника реагує на витоки величиною порядка 110- м Па/с тетраоксиду діазоту або продуктів хімічних перетворень тетраоксиду діазоту й тому збільшення вмісту індикатора в проявнику є економічно необґрунтованим. Приклад 1 Для просочування стрічок бавовняної тканини типу бязь або батист з питомою поверхнею 2 від 0,5 до 1,7 м /г готували 0,4 %-ний за масою розчин аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду в метанолі. В розчин занурювали стрічку тканини й біля 21 секунди просочували її розчином при кімнатній температурі. Потім просочену стрічку тканини вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі в витяжній шафі до повного видалення розчинника. Суху стрічку тканини знову занурювали у той же розчин на 15-16 секунд, вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. В результаті одержували індикаторний проявник, вміст аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду, в якому був від 0,031 до 0,045 грама на один грам носія. Одержаний індикаторний проявник атестували за допомогою каліброваних контрольних теч (імітаторів наскрізних дефектів конструкцій, що відтворювали відомі за величиною потоки тетраоксиду діазоту) при певній температурі й вологості повітря. Контроль герметичності індикаторним проявником промислової порожнистої конструкції, що була заповнена тетраоксидом діазоту, здійснювали при температурі -15 °C й відносній вологості повітря 27 %. У місцях контакту проявника з наскрізними дефектами, крізь які проникав тетраоксид діазоту під надлишковим тиском, на проявнику, практично одразу утворювалися індикаторні плями коричневого кольору з жовтуватим або фіолетовим відтінком. Приблизно через 13 хвилин діаметр індикаторних плям на проявнику у місцях контакту останнього з -6 3 наскрізними дефектами порядку 110 м Па/с становив не менше 3 мм. Індикаторні плями такого розміру надійно фіксувалися візуально на відстані 1 метр. Приклад 2 Для просочування стрічок бавовняної тканини типу бязь або батист з питомою поверхнею 2 від 0,5 до 1,7 м /г готували 1,0 %-ний за масою розчин аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду в метанолі. В розчин занурювали стрічку тканини й біля 18 секунд просочували 4 UA 87465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 її розчином при кімнатній температурі. Потім просочену стрічку тканини вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. Суху стрічку тканини знову занурювали у той же розчин на 12-13 секунд, вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. В результаті одержували індикаторний, проявник, вміст аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду, в якому був від 0,105 до 0,130 грама на один грам носія. Одержаний індикаторний проявник атестували за допомогою каліброваних контрольних теч (імітаторів наскрізних дефектів конструкцій, що відтворювали відомі за величиною потоки тетраоксиду діазоту) при певній температурі й вологості повітря. Контроль герметичності індикаторним проявником промислової порожнистої конструкції, що була заповнена тетраоксидом діазоту, здійснювали при температурі +24 °C й відносній вологості повітря 33 %. У місцях контакту проявника з наскрізними дефектами, крізь які під надлишковим тиском проникали тетраоксид діазоту й продукт його дисоціації - діоксид азоту, на матеріалі практично одразу утворювалися індикаторні плями коричневого кольору з жовтуватим або фіолетовим відтінком. Приблизно через 10 хвилин діаметр індикаторних плям на проявнику -6 3 у місцях контакту останнього з наскрізними дефектами порядку 110 м Па/с становив не менше 3 мм. Індикаторні плями такого розміру надійно фіксувалися візуально на відстані 2 метри. Приклад 3 Для просочування стрічок бавовняної тканини типу бязь або батист з питомою поверхнею 2 від 0,5 до 1,7 м /г готували 1,5 %-ний за масою розчин аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду в метанолі. В розчин занурювали стрічку тканини й біля 16 секунд просочували її розчином при кімнатній температурі. Потім просочену стрічку-тканини вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. Суху стрічку тканини знову занурювали у той же розчин на 11-12 секунд, вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі у витяжній шафі до повного видалення розчинника. В результаті одержували індикаторний матеріал, вміст аква-біс-(дибензо-18-краун-6калію)дийодиду, в якому був від 0,152 до 0,163 грама на один грам носія. Одержаний індикаторний матеріал атестували за допомогою каліброваних контрольних теч (імітаторів наскрізних дефектів конструкцій, що відтворювали відомі за величиною потоки тетраоксиду діазоту) при певній температурі й вологості повітря. Контроль герметичності індикаторним проявником промислової порожнистої конструкції, що була заповнена тетраоксидом діазоту, здійснювали при температурі +38 °C й відносній вологості повітря 87 %. У місцях контакту проявника з наскрізними дефектами, крізь які під надлишковим тиском проникали тетраоксид діазоту й продукт його дисоціації - діоксид азоту, на проявнику практично одразу утворювалися індикаторні плями коричневого кольору з жовтуватим або фіолетовим відтінком. Приблизно через 8 хвилин діаметр індикаторних плям на -6 3 проявнику в місцях контакту останнього з наскрізними дефектами порядку 110 м Па/с становив не менше 3 мм. Індикаторні плями такого розміру надійно фіксувалися візуально на відстані 2 метри. Таким чином, індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу), дозволяє швидко й надійно виявити витоки згаданої речовини крізь наскрізні дефекти з'єднань порожнистих -6 3 промислових конструкцій не менше порядку 110 м Па/с, а також витоки продуктів хімічних -6 3 перетворень тетраоксиду діазоту величиною порядку 110 м Па/с при роботі в різних температурних умовах і при різній вологості повітря. Індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу), що заявляється, може бути легко відтворений промисловим шляхом і забезпечує оперативний високочутливий контроль витоків тетраоксиду діазоту й продуктів його хімічних перетворень крізь наскрізні дефекти з'єднань, заповнених цією речовиною промислових конструкцій. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Індикаторний проявник витоків тетраоксиду діазоту (амілу), що складається з тканинного носія й чутливого до діоксиду азоту індикатора, який відрізняється тим, що складається з носія у вигляді вибіленої бавовняної тканини типу бязь або батист, що має питому поверхню від 0,5 до 2 1,7 м /г, та індикатора - аква-біс-(дибензо-18-краун-6-калію)дийодиду, загальної формули [K(Db+ 18-c-6)(H2О)0,5] I , причому на один грам носія припадає від 0,031 до 0,163 грама індикатора. 5 UA 87465 U 6 UA 87465 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7