Контейнер для подачі проявника і система для подачі проявника
Номер патенту: 100632
Опубліковано: 10.01.2013
Автори: Муракамі Кацуя, Окіно Аятомо, Нагасіма Тосіакі, Тазава Фуміо, Ямада Юсуке
Формула / Реферат
1. Контейнер для подачі проявника, який знімно встановлюється на пристрій заправляння проявником, і що містить:
камеру для вміщення проявника для розташування проявника;
подавальну частину для подачі проявника в камеру для вміщення проявника при її обертанні;
камеру для випускання проявника, забезпечену випускним отвором для випускання проявника, що подається подавальною частиною;
частину для прийому привідного зусилля для прийому обертального зусилля для обертання подавальної частини від пристрою заправляння проявником;
насосну частину для дії щонайменше камери для випускання проявника, причому насосна частина має об'єм, який змінюється при зворотно-поступальному русі; і
частину для перетворення приводу для перетворення обертального зусилля, отриманого частиною для прийому привідного зусилля, в силу для роботи насосної частини.
2. Контейнер за п. 1, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля, отримане частиною для прийому привідного зусилля, в силу, що спричиняє зворотно-поступальний рух насосної частини.
3. Контейнер за п. 1 або 2, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля в зворотно-поступальний рух насосної частини, такимчином, що внутрішній тиск щонайменше камери для випускання проявника змінюється між тиском, нижчим, ніж навколишній тиск, і тиском, вищим, ніж навколишній тиск.
4. Контейнер за п. 3, в якому із збільшенням об'єму камери тиск щонайменше в камері для випускання проявника стає негативним, по суті закупорюючи випускний отвір проявником.
5. Контейнер для подачі проявника за п. 3 або 4, в якому проявник в контейнері для подачі проявника має енергію текучості, не меншу 4,3×10-4 кг·см2/с2 і не більшу 4,14×10-3 кг·см2/с2, і в якому випускний отвір має площу, не більшу 12,6 мм2.
6. Контейнер за будь-яким з пп. 1-5, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що всмоктування і випускання почергово виконуються через випускний отвір при зворотно-поступальному русі насосної частини.
7. Контейнер за будь-яким з пп. 1-6, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що насосна частина здійснює зворотно-поступальний рух множину разів за один повний оберт подавальної частини.
8. Контейнер за будь-яким з пп. 1-7, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що кількість проявника, що подається, за одиницю часу з камери для вміщення проявника в камеру для випускання проявника подавальною частиною більша, ніж кількість проявника, що випускається, за одиницю часу з камери для випускання проявника в пристрій заправляння проявником.
9. Контейнер за будь-яким з пп. 1-8, в якому частина для перетворення приводу знаходиться в положенні поза внутрішнім простором камери для випускання проявника і внутрішнім простором камери для вміщення проявника таким чином, що вона не входить в контакт з проявником в камері для вміщення проявника і в камері для випускання проявника.
10. Контейнер за будь-яким з пп. 1-9, що додатково містить утримувальну частину, яка утримується пристроєм заправляння проявником таким чином, що камера для випускання проявника по суті не може обертатися, і випускний отвір розташований в нижній частині камери для випускання проявника.
11. Контейнер за п. 10, в якому частина для перетворення приводу включає обертову частину, яка обертається як єдине ціле з подавальною частиною, слідкуючу частину, яка по суті не може обертатися з камерою для випускання проявника і яка може здійснювати зворотно-поступальний рух, будучи веденою обертовою частиною, і в якому слідкуюча частина рухома як єдине ціле з насосною частиною.
12. Контейнер за будь-яким з пп. 1-11, в якому насосна частина з'єднана з камерою для випускання проявника.
13. Контейнер за п. 12, що додатково містить перегородку, яка по суті розділяє камеру для вміщення проявника і камеру для випускання проявника, таким чином, що зміна тиску, яка виходить зі зміни об'єму насосної частини, відбувається вибірково в камері для випускання проявника.
14. Контейнер за п. 13, в якому перегородка рухома між закритим положенням для розділення камери для вміщення проявника і камери для випускання проявника і відкритим положенням для створення сполучення між камерою для вміщення проявника і камерою для випускання проявника, причому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться в закритому положенні, операція випускання через випускний отвір здійснюється за допомогою щонайменше насосної частини.
15. Контейнер за п. 14, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться в закритому положенні, операція випускання через випускний отвір здійснюється за допомогою насосної частини.
16. Контейнер за п. 14 або 15, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться у відкритому положенні, насосна частина не працює.
17. Контейнер за будь-яким з пп. 14-16, в якому перегородка може обертатися як єдине ціле з подавальною частиною.
18. Контейнер за будь-яким з пп. 14-16, в якому перегородка здійснює зворотно-поступальний рух під дією сили, що створюється перетворенням частиною для перетворення приводу.
19. Контейнер за будь-яким з пп. 1-18, що додатково містить розпилювальну частину, яка з'єднана з насосною частиною і має отвір на її вільному кінці, причому отвір розпилювальної частини розташований суміжно з випускним отвором.
20. Контейнер за п. 19, в якому розпилювальна частину забезпечена множиною таких отворів навколо сторони її вільного кінця.
21. Контейнер за будь-яким з пп. 1-20, в якому частина для перетворення приводу включає обертову частину, яка обертається як єдине ціле з подавальною частиною, слідкуючу частину, яка може здійснювати зворотно-поступальний рух, будучи веденою обертовою частиною, в якому насосна частина розташована поза лінією перетворення приводу, що проходить від частини для прийому привідного зусилля до слідкуючої частини.
22. Контейнер за будь-яким з пп. 1-21, в якому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля, отримане частиною для прийому привідного зусилля, таким чином, що камера для вміщення проявника здійснює зворотно-поступальний рух з насосною частиною.
23. Контейнер за будь-яким з пп. 1-22, в якому насосна частина здатна містити в собі проявник і може обертатися як єдине ціле з подавальною частиною.
24. Контейнер за п. 23, в якому насосна частина розташована між камерою для вміщення проявника і камерою для випускання проявника.
25. Контейнер за будь-яким з пп. 1-24, в якому частина для перетворення приводу забезпечена кулачковим механізмом для перетворення обертального зусилля, отриманого частиною для прийому привідного зусилля, в силу для дії насосної частини.
26. Контейнер за будь-яким з пп. 1-25, в якому подавальна частина може обертатися як єдине ціле з камерою для вміщення проявника обертальним зусиллям, отриманим частиною для прийому привідного зусилля.
27. Контейнер для подачі проявника за будь-яким з пп. 1-25, що додатково містить утримувальну частину для утримування камери для вміщення проявника таким чином, щоб вона по суті могла обертатися, при цьому подавальна частина включає вал, що обертається відносно камери для вміщення проявника обертальним зусиллям, отриманим частиною для прийому привідного зусилля, і подавальну лопать, встановлену на валу, для подачі проявника до випускного отвору.
28. Контейнер за будь-яким з пп. 1-27, в якому насосна частина включає гнучкий насос сильфонного типу.
29. Контейнер за будь-яким з пп. 1-28, в якому камера для вміщення проявника має об'єм, який більший, ніж об'єм камери для випускання проявника, і довжину в горизонтальному напрямку, яка більша, ніж довжина, виміряна у вертикальному напрямку, коли контейнер встановлений в пристрій заправляння проявником, при цьому камера для випускання проявника сполучається по текучому середовищу з одним кінцем, в горизонтальному напрямку, камери для вміщення проявника і з'єднана з насосною частиною, при цьому подавальна частина подає проявник в напрямку, по суті паралельному горизонтальному напрямку.
30. Система подачі проявника, що містить пристрій заправляння проявником, контейнер для подачі проявника, що знімно встановлюється в пристрій заправляння проявником, причому система подачі проявника містить:
пристрій заправляння проявником, що включає встановлювальну частину для установлення з можливістю витягання контейнера для подачі проявника, частину для прийому проявника для прийому проявника від контейнера для подачі проявника, привід для надавання рушійної сили контейнеру для подачі проявника; і
контейнер для подачі проявника, що включає камеру для вміщення проявника для розташування проявника, подавальну частину для подачі проявника в камері для вміщення проявника її обертанням, камеру для випускання проявника, забезпечену випускним отвором для випускання проявника, що подається подавальною частиною, частину для прийому привідного зусилля для прийому обертального зусилля для обертання подавальної частини від приводу, насосну частину для дії щонайменше камери для випускання проявника, причому насосна частина має об'єм, який змінюється при зворотно-поступальному русі, і частину для перетворення приводу для перетворення обертального зусилля, отриманого частиною для прийому привідного зусилля, в силу для роботи насосної частини.
31. Система за п. 30, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля, отримане частиною для прийому привідного зусилля, в силу, що спричиняє зворотно-поступальний рух насосної частини.
32. Система за п. 30 або 31, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля в зворотно-поступальний рух насосної частини таким чином, що внутрішній тиск щонайменше камери для випускання проявника змінюється між тиском, нижчим, ніж навколишній тиск, і тиском, вищим, ніж навколишній тиск.
33. Система за п. 32, в якій із збільшенням об'єму камери тиск щонайменше в камері для випускання проявника стає негативним, по суті закупорюючи випускний отвір проявником.
34. Система за п. 32 або 33, в якій проявник в контейнері для подачі проявника має енергію текучості, не меншу 4,3×10-4 кг·см2/с2 і не більшу 4,14×10-3 кг·см2/с2, і в якому випускний отвір має площу, не більшу 12,6 мм2.
35. Система за будь-яким з пп. 30-34, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що операції всмоктування і випускання здійснюються почергово через випускний отвір при зворотно-поступальному русі насосної частини.
36. Система за будь-яким з пп. 30-35, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що насосна частина здійснює зворотно-поступальний рух множину разів за один повний оберт подавальної частини.
37. Система за будь-яким з пп. 30-36, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що кількість проявника, що подається, за одиницю часу з камери для вміщення проявника в камеру для випускання проявника подавальною частиною більша, ніж кількість проявника, що випускається, за одиницю часу з камери для випускання проявника в пристрій заправляння проявником.
38. Система за будь-яким з пп. 30-37, в якій частина для перетворення приводу знаходиться в положенні поза внутрішнім простором камери для випускання проявника і внутрішнім простором камери для вміщення проявника таким чином, що вона не входить в контакт з проявником в камері для вміщення проявника і в камері для випускання проявника.
39. Система за будь-яким з пп. 30-38, в якій контейнер для подачі проявника забезпечений утримувальною частиною, яка утримується пристроєм заправляння проявником таким чином, що камера для випускання проявника по суті не може обертатися, і випускний отвір розташований в нижній частині камери для випускання проявника.
40. Система за п. 39, в якій частина для перетворення приводу включає обертову частину, що обертається як єдине ціле з подавальною частиною, слідкуючу частину, яка по суті не може обертатися з камерою для випускання проявника і яка може здійснювати зворотно-поступальний рух, будучи веденою обертовою частиною, і в якій слідкуюча частина може рухатися як єдине ціле з насосною частиною.
41. Система за будь-яким з пп. 30-40, в якій насосна частина з'єднана з камерою для випускання проявника.
42. Система за п. 41, в якій контейнер для подачі проявника включає перегородку, що по суті розділяє вказану камеру для вміщення проявника і камеру для випускання проявника, таким чином, що зміна тиску, яка виходить зі зміни об'єму насосної частини, відбувається вибірково в камері для випускання проявника.
43. Система за п. 42, в якій перегородка рухома між закритим положенням для розділення камери для вміщення проявника і камери для випускання проявника і відкритим положенням для створення сполучення між камерою для вміщення проявника і камерою для випускання проявника, причому частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться в закритому положенні, операція випускання через випускний отвір здійснюється за допомогою щонайменше насосної частини.
44. Система за п. 43, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться в закритому положенні, операція випускання через випускний отвір здійснюється за допомогою насосної частини.
45. Система за будь-яким з пп. 43-44, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що, коли перегородка знаходиться у відкритому положенні, насосна частина не працює.
46. Система за будь-яким з пп. 43-45, в якій перегородка може обертатися як єдине ціле з подавальною частиною.
47. Система за будь-яким з пп. 43-45, в якій перегородка здійснює зворотно-поступальний рух під дією сили, яка створюється перетворенням частиною перетворення приводу.
48. Система за будь-яким з пп. 30-47, в якій контейнер для подачі проявника також включає розпилювальну частину, яка з'єднана з насосною частиною і має отвір на її вільному кінці, причому отвір розпилювальної частини розташований суміжно з випускним отвором.
49. Система за п. 48, в якій розпилювальна частина забезпечена множиною таких отворів навколо сторони її вільного кінця.
50. Система за будь-яким з пп. 30-49, в якій частина для перетворення приводу включає обертову частину, що обертається як єдине ціле з подавальною частиною, слідкуючу частину, яка може здійснювати зворотно-поступальний pyx, будучи веденою обертовою частиною, в якій насосна частина розташована поза лінією перетворення приводу, що проходить від частини для прийому привідного зусилля до частини слідкуючого механізму.
51. Система за будь-яким з пп. 30-50, в якій частина для перетворення приводу перетворює обертальне зусилля таким чином, що камера для вміщення проявника здійснює зворотно-поступальний рух з насосною частиною.
52. Система за будь-яким з пп. 30-51, в якій насосна частина здатна містити в собі проявник і може обертатися як єдине ціле з подавальною частиною.
53. Система за п. 52, в якій насосна частина розташована між камерою для уміщення проявника і камерою для випускання проявника.
54. Система за будь-яким з пп. 30-53, в якій частина для перетворення приводу забезпечена кулачковим механізмом для перетворення обертального зусилля, отриманого частиною для прийому привідного зусилля, в силу для роботи насосної частини.
55. Система за будь-яким з пп. 30-54, в якій подавальна частина може обертатися як єдине ціле з камерою для вміщення проявника обертальним зусиллям, отриманим частиною для прийому привідного зусилля.
56. Система за будь-яким з пп. 30-54, в якій контейнер для подачі проявника також включає утримувальну частину для утримування камери для вміщення проявника так, щоб вона по суті могла обертатися, при цьому подавальна частина включає вал, що обертається відносно камери для вміщення проявника обертальним зусиллям, отриманим частиною для прийому привідного зусилля, і подавальну лопать, встановлену на валу, для подачі проявника до випускного отвору.
57. Система за будь-яким з пп. 30-56, в якій насосна частина включає гнучкий насос сильфонного типу.
58. Система за будь-яким з пп. 30-57, в якій камера для вміщення проявника має об'єм, який більший об'єму камери для випускання проявника, і довжину в горизонтальному напрямку, яка більша довжини, виміряної у вертикальному напрямку, коли контейнер встановлений в пристрій заправляння проявником, в якій камера для випускання проявника сполучається по текучому середовищу з одним кінцем, в горизонтальному напрямку, камери для вміщення проявника і з'єднана з насосною частиною, і в якій подавальна частина подає проявник в напрямку, по суті паралельному горизонтальному напрямку.
Текст
Реферат: У випадку, коли контейнер для подачі проявника забезпечений подавальною частиною для подачі проявника за допомогою отримання обертального зусилля і насосною частиною для випускання проявника за допомогою зворотно-поступального руху, і обертальне зусилля і сила зворотно-поступального руху отримані від сторони основного вузла пристрою формування зображення, існує імовірність того, що привідне з'єднання не буде належним чином встановлене між частиною контейнера для подачі проявника для прийому зворотнопоступального зусилля і частиною сторони основного вузла для надання зворотнопоступального зусилля. Контейнер для подачі проявника забезпечений механізмом перетворення приводу для перетворення обертального зусилля, що приймається від сторони основного вузла, в силу для роботи насоса об'ємного типу. UA 100632 C2 (12) UA 100632 C2 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки, до якої належить винахід Даний винахід стосується контейнера для подачі проявника, що знімно встановлюється в пристрій заправляння проявником, і включаючої їх системи подачі проявника. Контейнер для подачі проявника і система подачі проявника використовуються з пристроєм формування зображення, таким як копіювальний пристрій, фототелеграфний апарат, принтер або комплексний пристрій, що має функції множини таких пристроїв. Рівень техніки Звичайно в пристрої формування зображення, такому як електрофотографічний копіювальний пристрій, використовується проявник з тонких частинок. У такому пристрої формування зображення проявник подається з контейнера для подачі проявника по мірі його витрачання в ході операції формування зображення. Що стосується звичайного контейнера для подачі проявника, приклад описаний в опублікованій японській патентній заявці на корисну модель Sho 63-6464. У пристрої, описаному в опублікованій японській патентній заявці на корисну модель Sho 636464, проявник падає в пристрій формування зображення з контейнера для подачі проявника. Крім того, в пристрої, описаному в опублікованій японській патентній заявці на корисну модель Sho 63-6464, частина контейнера для подачі проявника сформована як подібна до сильфону частина, що дозволяє подавати весь проявник в пристрій формування зображення з контейнера для подачі проявника, навіть коли проявник в контейнері для подачі проявника злежався. Більш конкретно, для випускання проявника, що злежався в контейнері для подачі проявника, до сторони пристрою формування зображення, користувач натискає на контейнер для подачі проявника декілька разів для розширення і стиснення (зворотно-поступальний рух) подібної до сильфону частини. Таким чином, з пристроєм, описаним в опублікованій японській заявці корисної моделі Sho 63-6464, користувач повинен вручну маніпулювати подібною до сильфону частиною контейнера для подачі проявника. У пристрої, описаному в опублікованій заявці на патент Японії № 2006-047811, контейнер для подачі проявника, забезпечений спіральним виступом, обертається обертальним зусиллям, що сполучається пристроєм формування зображення, за допомогою чого подається проявник, який міститься в контейнері для подачі проявника. Крім того, в пристрої, описаному в опублікованій заявці на патент Японії № 2006-047811, проявник, поданий спіральним виступом за допомогою обертання контейнера для подачі проявника, всмоктується до сторони пристрою формування зображення всмоктувальним насосом, розташованим в пристрої формування зображення, через сопло, вставлене в контейнер для подачі проявника. Таким чином, пристрій, описаний в опублікованій заявці на патент Японії № 2006-047811, вимагає приводу для обертання контейнера для подачі проявника і приводу для всмоктувального насоса. У зв'язку з цими обставинами, винахідники розглянули наступний контейнер для подачі проявника. Контейнер для подачі проявника забезпечений подавальною частиною, що приймає обертальне зусилля для подачі проявника, і забезпечений насосною частиною зворотнопоступального типу для випускання проявника, що подається подавальною частиною через випускний отвір. Однак коли використовується така конструкція, може виникати проблема. Тобто, проблема виникає у випадку, коли контейнер для подачі проявника забезпечений частиною для прийому привідного зусилля для обертання подавальної частини і також забезпечений частиною для прийому привідного зусилля для зворотно-поступального руху насосної частини. У такому випадку, потрібно, щоб дві привідні частини контейнера для подачі проявника належним чином вводилися в привідне з'єднання з двома вихідними привідними частинами сторони пристрою формування зображення, відповідно. Однак насосна частина не може належним чином здійснювати зворотно-поступальний рух у випадку, коли контейнер для подачі проявника витягнутий з пристрою формування зображення і потім повторно встановлений. Більш конкретно, залежно від стану розширення і стиснення насосної частини, тобто, положення зупинки частини для прийому привідного зусилля для насоса відносно напрямку зворотно-поступального руху, вхідна частина для прийому привідного зусилля для насоса не може взаємодіяти з вихідною частиною для прийому привідного зусилля для насоса. Наприклад, коли вхідний привід для насосної частини зупинений в стані, коли насосна частина стискається відносно нормальної довжини, насосна частина відновлюється мимовільно до нормальної довжини, коли контейнер для подачі проявника витягнутий. У цьому випадку, положення частини для прийому привідного зусилля для насосної частини змінюється, в той час 1 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 як контейнер для подачі проявника витягнутий, незважаючи на те, що положення зупинки вихідної привідні частини сторони пристрою формування зображення залишається незмінним. У результаті, привідне з'єднання не встановлюється належним чином між вихідною частиною для видачі привідного зусилля сторони пристрою формування зображення і вхідною частиною для прийому привідного зусилля сторони контейнера для подачі проявника, і, таким чином, зворотно-поступальний рух насосної частини буде заблокований. У такому випадку, подача проявника в пристрій формування зображення не здійснюється, і формування зображень рано або пізно стане неможливим. Така проблема може також виникати, коли стан розширення і стиснення насосної частини змінюється користувачем, в той час як контейнер для подачі проявника знаходиться поза пристроєм. Як буде зрозуміло з вказаного вище, необхідне удосконалення для виключення проблеми, коли контейнер для подачі проявника забезпечений частиною для прийому привідного зусилля для обертання подавальної частини і також частиною для прийому привідного зусилля для зворотно-поступального руху насосної частини. Суть винаходу Відповідно, основною метою даного винаходу є отримання контейнера для подачі проявника і системи подачі проявника, в якій подавальна частина і насосна частина контейнера для подачі проявника можуть діяти належним чином. Іншою метою даного винаходу є отримання контейнера для подачі проявника і системи подачі проявника, в якій проявник, який міститься в контейнері для подачі проявника, може подаватися належним чином, і проявник, який міститься в контейнері для подачі проявника, може випускатися належним чином. Ці і інші цілі даного винаходу стануть більш очевидними після розгляду наступного опису переважних варіантів здійснення даного винаходу в поєднанні з прикладеними кресленнями. Згідно з об'єктом даного винаходу, отриманий контейнер для подачі проявника, що знімно встановлюється в пристрій заправляння проявником, причому вказаний контейнер для подачі проявника містить камеру для вміщення проявника для розташування проявника; подавальну частину для подачі проявника у вказаній камері для вміщення проявника при її обертанні; камеру для випускання проявника, забезпечену випускним отвором для випускання проявника, що подається вказаною подавальною частиною; частину для прийому привідного зусилля для прийому обертального зусилля для обертання вказаної подавальної частини від вказаного пристрою заправляння проявником; насосну частину для впливу щонайменше на вказану камеру для випускання проявника, причому вказана насосна частина має об'єм, який змінюється при зворотно-поступальному русі; і частину для перетворення приводу для перетворення обертального зусилля, отриманого вказаною частиною для прийому привідного зусилля, в силу для роботи вказаної насосної частини. Згідно з іншим об'єктом даного винаходу, отримана система подачі проявника, що містить пристрій заправляння проявником, контейнер для подачі проявника, що знімно встановлюється у вказаний пристрій заправляння проявником, причому вказана система подачі проявника містить вказаний пристрій заправляння проявником, що включає встановлювальну частину для знімного установлення вказаного контейнера для подачі проявника, частину для прийому проявника для прийому проявника із вказаного контейнера для подачі проявника, привід для прикладання рушійної сили до вказаного контейнера для подачі проявника; і вказаний контейнер для подачі проявника включає камеру для вміщення проявника для розташування проявника, подавальну частину для подачі проявника, що знаходиться у вказаній камері для вміщення проявника, при її обертанні, камеру для випускання проявника, забезпечену випускним отвором для випускання проявника, що подається вказаною подавальною частиною, частину для прийому привідного зусилля для прийому обертального зусилля для обертання вказаної подавальної частини від вказаного приводу, насосну частину для впливу щонайменше на вказану камеру для випускання проявника, причому вказана насосна частина має об'єм, який змінюється при зворотно-поступальному русі, і частину перетворення приводу для перетворення обертального зусилля, отриманого вказаною частиною для прийому привідного зусилля, в силу для роботи вказаної насосної частини. Ці і інші цілі, ознаки і переваги даного винаходу стануть більш очевидними після розгляду наступного опису переважних варіантів здійснення даного винаходу в поєднанні з прикладеними кресленнями. Короткий опис креслень Фіг. 1 - вигляд в перерізі, що показує загальний вигляд пристрою формування зображення. 2 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Фіг. 2(a) - частковий вигляд в перерізі пристрою заправляння проявником, фіг. 2(b) - вигляд спереду встановлювальної частини і фіг. 2(с) - частковий збільшений вигляд в перспективі внутрішньої частини встановлювальної частини. Фіг. 3 - збільшений вигляд в перерізі, що показує контейнер для подачі проявника і пристрій заправляння проявником. Фіг. 4 - блок-схема, що показує послідовність операції подачі проявника. Фіг. 5 - збільшений вигляд в перерізі модифікованого прикладу пристрою заправляння проявником. Фіг. 6(a) - вигляд в перспективі, що показує контейнер для подачі проявника згідно з Варіантом 1 здійснення винаходу, фіг. 6(b) - вигляд в перспективі, що показує стан навколо випускного отвору, фіг. 6(с) і фіг. 6(d) - вигляд спереду і вигляд в перерізі, що показують стан, в якому контейнер для подачі проявника встановлений на встановлювальній частині пристрою заправляння проявником. Фіг. 7(a) - вигляд в перспективі частини для розміщення проявника, фіг. 7(b) - вигляд в перспективі в перерізі контейнера для подачі проявника, фіг. 7(с) - вигляд в перерізі внутрішньої поверхні фланцевої частини і фіг. 7(d) - вигляд в перерізі контейнера для подачі проявника. Фіг. 8(a) - вигляд в перспективі лопаті, що використовується з пристроєм, для вимірювання енергії текучості і фіг. 8(b) - схематичний вигляд пристрою. Фіг. 9 - діаграма, що показує співвідношення між діаметром випускного отвору і величиною випускання. Фіг. 10 - діаграма, що показує співвідношення між кількістю в контейнері і величиною випускання. Фіг. 11(a) і фіг. 11(b) - вигляди в перерізі, що показують операції всмоктування і випускання насосної частини контейнера для подачі проявника. Фіг. 12 - збільшений вертикальний вигляд, що показує конфігурацію кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 13 - ілюстрація зміни внутрішнього тиску контейнера для подачі проявника. Фіг. 14(a) - блок-схема, що показує систему подачі проявника (Варіант 1 здійснення винаходу), використану в контрольних експериментах, і фіг. 14(b) - схематичний вигляд, що показує явище, яке відбувається всередині контейнера для подачі проявника. Фіг. 15(a) - блок-схема, що показує систему подачі проявника (порівняльний приклад), використану в контрольних експериментах, і фіг. 15(b) показує явище, що відбувається всередині контейнера для подачі проявника. Фіг. 16 - збільшений вертикальний вигляд, що показує конфігурацію кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 17 - збільшений вертикальний вигляд прикладу конфігурації кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 18 - збільшений вертикальний вигляд прикладу конфігурації кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 19 - збільшений вертикальний вигляд прикладу конфігурації кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 20 - збільшений вертикальний вигляд прикладу конфігурації кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 21 - збільшений вертикальний вигляд прикладу конфігурації кулачкового паза контейнера для подачі проявника. Фіг. 22 - діаграма, що показує зміну внутрішнього тиску контейнера для подачі проявника. Фіг. 23(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 2 здійснення винаходу, і фіг. 23(b) - вигляд в перерізі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника. Фіг. 24 - вигляд в перерізі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 3 здійснення винаходу. Фіг. 25(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 4 здійснення винаходу, фіг. 25(b) - вигляд в перерізі контейнера для подачі проявника, фіг. 25(с) - вигляд в перспективі, що показує кулачковий механізм, і фіг. 25(d) збільшене зображення обертальної зачіплюваної частини для кулачкової і зубчатої передачі. Фіг. 26(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 5 здійснення винаходу, і фіг. 26(b) - вигляд в перерізі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника. 3 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 27(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 6 здійснення винаходу, і фіг. 27(b) - вигляд в перерізі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника. Фіг. 28(a)-(d) показують роботу механізму перетворення приводу. Фіг. 29(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію згідно з Варіантом 7 здійснення винаходу, і фіг. 29(b) і фіг. 29(с) показують роботу механізму перетворення приводу. Фіг. 30(a) - вигляд в перспективі з перерізом, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 8 здійснення винаходу, і фіг. 30(b) і фіг. 30(с) - вигляди в перерізі, що показують операції всмоктування і випускання насосної частини. Фіг. 31(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 8 здійснення винаходу, і фіг. 31(b) вигляд з'єднувальної частини контейнера для подачі проявника. Фіг. 32(a) - вигляд в перспективі, що показує контейнер для подачі проявника згідно з Варіантом 9 здійснення винаходу, і фіг. 32(b) і фіг. 32(с) - вигляди в перерізі, що показують операції всмоктування і випускання насосної частини. Фіг. 33(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 10 здійснення винаходу, фіг. 33(b) - вигляд в перспективі з перерізом, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника, фіг. 33(с) - вигляд конструкції кінця циліндричної частини, і фіг. 33(d) і фіг. 33(е) показують операції всмоктування і випускання насосної частини. Фіг. 34(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 11 здійснення винаходу, фіг. 34(b) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію фланцевої частини, і фіг. 34(с) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію циліндричної частини. Фіг. 35(a) і (b) - вигляди в перерізі, що показують операції всмоктування і випускання насосної частини. Фіг. 36 - вигляд конструкції насосної частини. фіг. 37(a) і (b) - вигляди в перерізі, що схематично показують конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 12 здійснення винаходу. Фіг. 38(a) і (b) - вигляди в перспективі, що показують циліндричну частину і фланцеву частину контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 13 здійснення винаходу. Фіг. 39(a) і (b) - вигляди в перспективі з частковим перерізом контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 13 здійснення винаходу. Фіг. 40 - часова діаграма, що показує співвідношення між робочим станом насоса згідно з Варіантом 13 здійснення винаходу і синхронізацією відкривання і закривання обертового затвора. Фіг. 41 - вигляд в перспективі з частковим перерізом, що показує контейнер для подачі проявника згідно з Варіантом 14 здійснення винаходу. Фіг. 42(a)-(с) - вигляди з частковим перерізом, що показують робочий стан насосної частини згідно з Варіантом 14 здійснення винаходу. Фіг. 43 - часова діаграма, що показує співвідношення між робочим станом насоса згідно з Варіантом 14 здійснення винаходу 14 і синхронізацією відкривання і закривання запірного клапана. Фіг. 44(a) - вигляд в перспективі з частковим перерізом контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 15 здійснення винаходу, фіг. 44(b) - вигляд в перспективі фланцевої частини, і фіг. 44(с) - вигляд в перерізі контейнера для подачі проявника. Фіг. 45(a) - вигляд в перспективі, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 16 здійснення винаходу, і фіг. 45(b) - вигляд в перспективі з перерізом контейнера для подачі проявника. Фіг. 46 - вигляд в перспективі з частковим перерізом, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 16 здійснення винаходу. Фіг. 47(a) - вигляд в перспективі з перерізом, що показує конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 17 здійснення винаходу, і фіг. 47(b) і фіг. 47(с) - вигляди з частковим перерізом, що показують контейнер для подачі проявника. Фіг. 48(a) і (b) - вигляди в перспективі з частковим перерізом, що показують конструкцію контейнера для подачі проявника згідно з Варіантом 18 здійснення винаходу. Переважні варіанти здійснення винаходу Далі приведений докладний опис контейнера для подачі проявника і системи подачі проявника згідно з даним винаходом. У нижченаведеному описі різні конструкції контейнера для подачі проявника можуть бути заміщені іншими відомими конструкціями, що мають подібні 4 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 функції в рамках задуму винаходу, якщо не указано інакше. Іншими словами, даний винахід не обмежений конкретними конструкціями варіантів його здійснення, які будуть описані далі, якщо не указано інакше. Варіант 1 здійснення винаходу Спочатку будуть описані базові структури пристрою формування зображення, і потім буде описана система подачі проявника, тобто, пристрій заправляння проявником і контейнер для вміщення проявника, використовувані формування зображення в пристрої. Пристрій формування зображення З посиланнями на фіг. 1 буде даний опис конструкцій копіювального пристрою (електрофотографічного пристрою формування зображення) з використанням процесу електрофотографічного типу, наприклад, з використанням пристрою формування зображення з пристроєм заправляння проявником, в якому знімно встановлюється контейнер для подачі проявника (так званий тонер-картридж). На фігурі посилальною позицією 100 позначений основний вузол копіювального пристрою (основний вузол пристрою формування зображення або основний вузол пристрою). Посилальною позицією 101 позначений оригінал, який розміщений на оригіналотримачі 102, що втримує оригінал. Світлове зображення, яке відповідає графічній інформації оригіналу, відображається на електрофотографічному фоточутливому елементі 104 (фоточутливому елементі) за допомогою множини дзеркал М оптичної частини 103 і лінзи Ln, таким чином, щоб було сформоване електростатичне приховане зображення. Електростатичне приховане зображення візуалізується тонером (однокомпонентним магнітним тонером), як проявником (сухий порошок), за допомогою пристрою 201a сухого проявлення (однокомпонентним пристроєм проявлення). У цьому варіанті здійснення винаходу використовується однокомпонентний магнітний тонер, як проявник, який подається з контейнера 1 для подачі проявника, але даний винахід не обмежений цим прикладом і включає інші приклади, які будуть описані далі. Зокрема, у випадку, коли використовується однокомпонентний пристрій проявлення з використанням однокомпонентного немагнітного тонера, однокомпонентний немагнітний тонер подається як проявник. Крім того, у випадку, коли використовуються двокомпонентний пристрій проявлення з використанням двокомпонентного проявника, що містить змішані магнітний носій і немагнітний тонер, немагнітний тонер подається як проявник. У цьому випадку, немагнітний тонер і магнітний носій можуть спільно подаватися як проявник. Посилальними позиціями 105-108 позначені касети, що містять матеріал S для запису зображення (листи). Відносно листів S, складених стосом в касетах 105-108, вибирають оптимальну касету на основі розміру листа оригіналу 101 або інформації, введеної оператором (користувачем) за допомогою рідкокристалічної частини для керування копіювальним пристроєм. Матеріал для запису не обмежений аркушем паперу, але можуть використовуватися лист прозорої плівки для проектора або інший матеріал, як необхідно. Один лист S, що подається пристроєм 105A-108A відділення і подачі, подається до фіксуючих роликів 110 вздовж подавальної частини 109 і подається з синхронізацією при обертанні фоточутливого елемента 104 і зі скануванням оптичною частиною 103. Посилальними позиціями 111, 112 позначені електризатор для перенесення і електризатор для відділення. Зображення, сформоване проявником на фоточутливому елементі 104, переноситься на лист S електризатором 111 для перенесення. Потім лист S, що несе виявлене зображення (зображення тонером), перенесене на нього, відділяється від фоточутливого елемента 104 електризатором 112 для відділення. Після цього лист S, поданий подавальною частиною 113, піддається впливу тепла і тиску в фіксуючій частині 114 таким чином, що виявлене зображення на листі фіксується, і потім проходить через видавальну/реверсуючу частину 115 у випадку з одностороннім режимом копіювання, і згодом лист S видається у видавальний лоток 117 видавальними роликами 116. У випадку з режимом двостороннього копіювання лист S входить у видавальну/реверсуючу частину 115, і його частина видається з пристрою видавальним роликом 116. Задній його кінець проходить заслінку 118, і заслінкою 118 керують, коли він ще затиснутий видавальними роликами 116, і видавальні ролики 116 обертаються в зворотному напрямку, таким чином, що лист S повторно подається в пристрій. Потім лист S подається до фіксуючих роликів 110 за допомогою частин 119, 120 для повторної подачі і потім передається вздовж шляху аналогічно випадку з режимом одностороннього копіювання і видається у видавальний лоток 117. По суті біля пристрою 100 навколо фоточутливого елемента 104 розташовані засоби формування зображення, такі як пристрій 201a проявлення, як засіб проявлення, очищаюча частина 202, як очищаючий засіб, основний електризатор 203, як заряджаючий засіб. Пристрій 5 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 201a проявлення виявляє електростатичне приховане зображення, сформоване на фоточутливому елементі 104 оптичною частиною 103 відповідно до графічної інформації 101, осаджуючи проявник на приховане зображення. Основний електризатор 203 рівномірно заряджає поверхню фоточутливого елемента з метою формування бажаного електростатичного зображення на фоточутливому елементі 104. Очищаюча частина 202 видаляє проявник, що залишається на фоточутливому елементі 104. Пристрій заправляння проявником З посиланнями на фіг. 1-4 буде описаний пристрій 201 заправляння проявником, що є складовим елементом системи подачі проявника. Фіг. 2(а) є частковим виглядом в перерізі пристрою 201 заправляння проявником, фіг. 2(b) є виглядом спереду встановлювальної частини 10 у вигляді в напрямку установлення контейнера 1 для подачі проявника, і фіг. 2(с) є збільшеним виглядом в перспективі внутрішньої частини встановлювальної частини 10. Фіг. 3 являє собою часткові збільшені вигляди в перерізі системи керування контейнера 1 для подачі проявника і пристрою 201 заправляння проявником. Фіг. 4 являє собою блок-схему, що показує послідовність операцій подачі проявника системою керування. Як показано на фіг. 1, пристрій 201 заправляння проявником містить встановлювальну частину (встановлювальний простір) 10, в якій прикріплений контейнер 1 для подачі проявника з можливістю витягання, бункер 10a для тимчасового вміщення проявника, що випускається з контейнера 1 для подачі проявника, і пристрій 201a проявлення. Як показано на фіг. 2(с), контейнер 1 для подачі проявника може встановлюватися в напрямку, позначеному посилальною позицією М, у встановлювальній частині 10. Таким чином, подовжній напрямок (напрямок осі обертання) контейнера 1 для подачі проявника по суті аналогічний напрямку М. Напрямок М по суті паралельний напрямку, позначеному посилальною позицією X фіг. 7(b), яка буде описана далі. Крім того, напрямок видалення контейнера 1 для подачі проявника із встановлювальної частини 10 протилежний напрямку М. Як показано на фіг. 1(а) і 2(а), пристрій 201a проявлення містить проявний ролик 201f, перемішуючий елемент 201c і подавальні елементи 201d, 201e. Проявник, що подається з контейнера 1 для подачі проявника, перемішується перемішуючим елементом 201c, подається до проявного ролика 201f подавальними елементами 201d, 201e і подається до фоточутливого елемента 104 проявним роликом 201f. Проявна пластина 201g для регулювання кількості проявника, що покриває ролик, розташована відносно проявного ролика 201f, і пластина 201h для запобігання витіканню розташована в контакті з проявним роликом 201f для запобігання витіканню проявника між проявним пристроєм 201a і проявним роликом 201f. Як показано на фіг. 2(b), встановлювальна частина 10 забезпечена частиною 11 для регулювання обертання (утримувальним механізмом) для обмеження руху фланцевої частини 3 в напрямку обертального руху за допомогою упора у фланцеву частину 3 (фіг. 6) контейнера 1 для подачі проявника, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений. Крім того, як показано на фіг. 2(с), встановлювальна частина 10 забезпечена регулюючою частиною (утримувальним механізмом) 12 для обмеження руху фланцевої частини 3 в напрямку осі обертання за допомогою зачеплення з фланцевою частиною 3 контейнера 1 для подачі проявника, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений. Регулююча частина 12 є защіпним механізмом з полімерного матеріалу, який пружно деформується при взаємодії з фланцевою частиною 3 і після цього відновлюється після звільнення від фланцевої частини 3, замикаючи фланцеву частину 3. Крім того, встановлювальна частина 10 забезпечена отвором 13 для прийому проявника (отвором для прийому проявника) для прийому проявника, випущеного з контейнера 1 для подачі проявника, і отвір для прийому проявника сполучається по текучому середовищі з випускним отвором (випускним отвором) 3a (фіг. 6) контейнера 1 для подачі проявника, який буде описаний далі, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в ньому. Проявник подається з випускного отвору 3a контейнера 1 для подачі проявника до проявного пристрою 201a через отвір 13 для прийому проявника. У цьому варіанті здійснення винаходу діаметр φ отвору 13 для прийому проявника становить приблизно 2 мм (точковий отвір) аналогічний випускному отвору 3a з метою запобігання в максимально можливій мірі забрудненню проявником встановлювальної частини 10. Як показано на фіг. 3, бункер 10a містить подавальний гвинт 10b для подачі проявника до проявного пристрою 201a, отвір 10c, що сполучається по текучому середовищі з проявним пристроєм 201a, і датчик 10d проявника для визначення кількості проявника, що міститься в бункері 10a. 6 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Як на фіг. 2(b) і фіг. 3(b), встановлювальна частина 10 забезпечена ведучим зубчатим колесом 300, яке діє як привідний механізм (привід). Ведуче зубчате колесо 300 приймає обертальне зусилля від привідного електродвигуна 500 через привідну зубчату передачу і діє для прикладання обертального зусилля до контейнера 1 для подачі проявника, який встановлений у встановлювальній частині 10. Як показано на фіг. 3, привідним електродвигуном 500 керує керуючий пристрій (центральний процесор) 600. Як показано на фіг. 3, керуючий пристрій 600 керує роботою привідного електродвигуна 500 на основі інформації, що відображає кількість проявника, який залишився, що надходить від датчика 10d кількості, що залишається. У цьому прикладі ведуче зубчате колесо 300 обертається в одному напрямку для спрощення керування привідним електродвигуном 500. Керуючий пристрій 600 керує тільки ввімкненням (робота) і вимкненням (зупинка) привідного електродвигуна 500. Це спрощує привідний механізм для пристрою 201 заправляння проявником в порівнянні з конструкцією, в якій прикладаються рушійні сили уперед і назад за допомогою періодичного обертання привідного електродвигуна 500 (ведучого зубчатого колеса 300) в напрямку уперед і в зворотному напрямку. Спосіб установлення/витягання контейнера для подачі проявника Далі буде описаний спосіб установлення/витягання контейнера 1 для подачі проявника. Спочатку оператор відкриває кришку для заміни і вставляє і встановлює контейнер 1 для подачі проявника у встановлювальній частині 10 пристрою 201 заправляння проявником. В результаті операції установлення фланцева частина 3 контейнера 1 для подачі проявника утримується і фіксується в пристрої 201 заправляння проявником. Після цього оператор закриває кришку для заміни, завершуючи етап установлення. Після цього керуючий пристрій 600 керує привідним електродвигуном 500, який обертає ведуче зубчате колесо 300 з належною синхронізацією. З іншого боку, коли контейнер 1 для подачі проявника спустошується, оператор відкриває кришку для заміни і витягує контейнер 1 для подачі проявника із встановлювальної частини 10. Оператор вставляє і встановлює підготовлений заздалегідь новий контейнер 1 для подачі проявника і закриває кришку для заміни, чим операція від витягання до повторного установлення контейнера 1 для подачі проявника завершується. Керування подачею проявника пристроєм заправляння проявником З посиланнями на блок-схему на фіг. 4 буде описане керування подачею проявника пристроєм 201 заправляння проявником. Керування подачею проявника здійснюється за допомогою керування різними засобами керуючим пристроєм (центральним процесором) 600. У цьому прикладі керуючий пристрій 600 керує ввімкненням/вимкненням привідного електродвигуна 500 відповідно до вихідного сигналу датчика 10d проявника, згідно з яким проявник не міститься в бункері 10a у визначеній кількості. Більш конкретно, спочатку датчик 10d проявника визначає кількість проявника, що міститься в бункері 10a. Коли кількість проявника, що міститься, визначена датчиком 10d проявника, відрізняється від заданої кількості і менша неї, тобто, коли проявник не виявлений датчиком 10d проявника, привідний електродвигун 500 приводиться в дію (S101) для виконання операції подачі проявника протягом заданого періоду часу. Кількість проявника, що міститься, визначена датчиком 10d проявника, розпізнається як досягнення заданої кількості, тобто, коли проявник виявлений датчиком 10d проявника в результаті операції подачі проявника,привідний електродвигун 500 вимикається для припинення (S102) операції подачі проявника. При припиненні операції подачі серія етапів подачі проявника завершена. Такі етапи подачі проявника неодноразово виконуються всякий раз, коли кількість проявника, що міститься в бункері 10a, стає меншою заданої кількості в результаті витрати проявника при операціях формування зображення. У цьому прикладі проявник, що випускається з контейнера 1 для подачі проявника, тимчасово міститься в бункері 10a і потім подається в пристрій 201a проявлення, але може використовуватися наступна конструкція пристрою 201 заправляння проявником. Більш конкретно, як показано на фіг. 5, описаний вище бункер 10a виключений з конструкції, і проявник подається прямо в пристрій 201a проявлення з контейнера 1 для подачі проявника. На фіг. 5 показаний приклад використання двокомпонентного пристрою 800 проявлення, як пристрою 201 заправляння проявником. Пристрій 800 проявлення містить змішувальну камеру, в яку подається проявник, і камеру для проявника для подачі проявника до проявного барабана 800a, причому змішувальна камера і камера для проявника забезпечені змішувальними гвинтами 800b, що обертаються в таких напрямках, що проявник подається в протилежних 7 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 напрямках. Змішувальна камера і камера для проявника сполучаються одна з одною протилежними подовжніми кінцевими частинами, і двокомпонентний проявник циркулює в двох камерах. Змішувальна камера забезпечена магнітометричним датчиком 800c для визначення вмісту тонера проявника, і на основі результату визначення магнітометричним датчиком 800c керуючий пристрій 600 керує роботою привідного електродвигуна 500. У такому випадку проявник, що подається з контейнера для подачі проявника, є немагнітними тонером або немагнітним тонером з магнітним носієм. У цьому прикладі, як буде описано далі, проявник, який міститься в контейнері 1 для подачі проявника, не буде випускатися через випускний отвір 3a тільки під дією сили тяжіння, але проявник видається за допомогою операції випускання насосної частини 2b, і, таким чином, коливання величини випускання можуть стримуватися. Таким чином, контейнер 1 для подачі проявника, який буде описаний далі, може використовуватися в прикладі, показаному на фіг. 5, що не має бункера 10a. Контейнер для подачі проявника З посиланнями на фіг. 6 і 7 буде описана конструкція контейнера 1 для подачі проявника, який є складовим елементом системи подачі проявника. Фіг. 6(a) представляє вигляд в перспективі всього контейнера 1 для подачі проявника, фіг. 6(b) представляє частковий збільшений вигляд навколо випускного отвору 3a контейнера 1 для подачі проявника, і фіг. 6(с) і (d) представляють вигляд спереду і вигляд в перерізі контейнера 1 для подачі проявника, встановленого у встановлювальній частині 10. Фіг. 7(a) представляє вигляд в перспективі, що показує частину 2 для вміщення проявника, фіг. 7(b) представляє вигляд в перспективі з перерізом, що показує внутрішню частину контейнера 1 для подачі проявника, фіг. 7(с) представляє вигляд в перерізі фланцевої частини 3, і фіг. 7(d) представляє вигляд в перерізі контейнера 1 для подачі проявника. Як показано на фіг. 6(a), контейнер 1 для подачі проявника включає частину 2 для вміщення проявника (корпус контейнера), що має порожнистий циліндричний внутрішній простір для вміщення проявника. У цьому прикладі циліндрична частина 2k і насосна частина 2b виконують функцію частини 2 для вміщення проявника. Крім того, контейнер 1 для подачі проявника забезпечений фланцевою частиною 3 (необертова частина) на одному кінці частини 2 для вміщення проявника відносно подовжнього напрямку (напрямку подачі проявника). Частина 2 для вміщення проявника може обертатися відносно фланцевої частини 3. Конфігурація поперечного перерізу циліндричної частини 2k може не бути круглою, якщо некругла форма не впливає негативний чином на операцію обертання на етапі подачі проявника. Наприклад, це може бути овальна конфігурація, багатокутна конфігурація і т. п. У цьому прикладі, як показано фіг. 7(d), повна довжина L1 циліндричної частини 2k, що функціонує як камера для вміщення проявника, становить приблизно 300 мм, і зовнішній діаметр R1 становить приблизно 70 мм. Повна довжина L2 насосної частини 2b (в стані, коли вона максимально розширена в діапазоні розширення при використанні) становить приблизно 50 мм, і довжина L3 району, в якому розташована зубчата передача 2a фланцевої частини 3, становить приблизно 20 мм. Довжина L4 району випускної частини 3h, що функціонує як камера для випускання проявника, становить приблизно 25 мм. Максимальний зовнішній діаметр R2 (в стані максимального розширення в діапазоні розширення при використанні в діаметральному напрямку) становить приблизно 65 мм, і повна ємність для вміщення проявника контейнера 1 3 для подачі проявника становить 1250 см . У цьому прикладі проявник може бути розміщений в циліндричній частині 2k і насосній частині 2b і, крім того, у випускній частині 3h, тобто, вони функціонують як частина для вміщення проявника. Як показано на фіг. 6, 7, в цьому прикладі в стані, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в пристрій 201 заправляння проявником, циліндрична частина 2k і випускна частина 3h, по суті вирівняні вздовж горизонтального напрямку. Таким чином, циліндрична частина 2k має достатньо велику довжину в горизонтальному напрямку в порівнянні з довжиною у вертикальному напрямку, і одна кінцева частина відносно горизонтального напрямку з'єднана з випускною частиною 3h. Таким чином, кількість проявника, що існує над випускним отвором 3a, який буде описаний далі, може бути меншою в порівнянні з випадком, коли циліндрична частина 2k знаходиться над випускною частиною 3h в стані, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в пристрій 201 заправляння проявником. Таким чином, проявник поблизу випускного отвору 3a менш стиснений, таким чином, забезпечуючи рівне всмоктування і випускання. Матеріал контейнера для подачі проявника У цьому прикладі, як буде описано далі, проявник видається через випускний отвір 3a за допомогою зміни тиску (внутрішнього тиску) контейнера 1 для подачі проявника насосною 8 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 частиною 2b. Таким чином, матеріал контейнера 1 для подачі проявника, переважно, такий, що він забезпечує достатню жорсткість для виключення співударів або надмірного розширення. Крім того, в цьому прикладі контейнер 1 для подачі проявника сполучається по текучому середовищі із зовнішнім середовищем тільки через випускний отвір 3a і ущільнений за винятком випускного отвору 3a. Така властивість герметичності достатньо для підтримування стабілізованих характеристик випускання в ході операції випускання проявника через випускний отвір 3a, що забезпечується підвищенням і зниженням тиску контейнера 1 для подачі проявника насосною частиною 2b. При цих обставинах в цьому прикладі використовується полістирольна смола, як матеріал частини 2 для вміщення проявника і випускної частини 3h, і використовується поліпропіленова смола, як матеріал насосної частини 2b. Що стосується матеріалу для частини 2 для вміщення проявника і випускної частини 3h, можуть використовуватися інші смоли, наприклад, такі як АБС (співполімер акрилонітрилбутадієн-стиролу), поліефір, поліетилен, поліпропілен, якщо вони мають достатню стійкість до тиску. У альтернативному варіанті вони можуть бути металевими. Що стосується матеріалу насосної частини 2b, може використовуватися будь-який матеріал, якщо він є достатньо розширюваним і стискуваним для зміни внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі проявника за допомогою зміни об'єму. Приклади включають тонкий формований АБС (співполімер акрилонітрил-бутадієн-стиролу), полістирол, поліефір, поліетилен. У альтернативному варіанті можуть використовуватися інші розширювані і стискувані матеріали, такі як гума. Вони можуть формуватися як єдине ціле з одного матеріалу способом лиття під тиском, способом видувного формування і т. п., якщо товщина належним чином пристосована для насосної частини 2b, частини 2 для вміщення проявника і випускної частини 3h, відповідно. Існує можливість того, що під час транспортування (повітряного перевезення) контейнера 1 для подачі проявника і/або за тривалий термін без використання внутрішній тиск контейнера може різко змінюватися внаслідок різких змін умов навколишнього середовища. Наприклад, коли пристрій використовується в районі на великій висоті, або коли контейнер 1 для подачі проявника, що зберігався при низькій температурі навколишнього середовища, переносять приміщення з високою температурою навколишнього середовища, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника може підвищуватися в порівнянні з тиском навколишнього повітря. У такому випадку, контейнер може деформуватися, і/або проявник може вибризкуватися, коли контейнер розпечатують. У зв'язку з цим, контейнер 1 для подачі проявника забезпечений отвором діаметром 3 мм, і отвір забезпечений фільтром. Фільтром є TEMISH (зареєстрована торгова марка), доступний в Японії від Nitto Denko Kabushiki Kaisha, який має властивість запобігання витіканню проявника назовні, але пропускає повітря між внутрішнім простором контейнера і зовнішнім середовищем. Тут в цьому прикладі, незважаючи на те, що зроблена така міра, її вплив на операцію всмоктування і операцію випускання через випускний отвір 3a насосною частиною 2b можна ігнорувати, і, таким чином, герметична властивість контейнера 1 для подачі проявника залишається в дії. Далі буде даний опис фланцевої частини 3, циліндричної частини 2k і насосної частини 2b. Фланцева частина Як показано на фіг. 6(b), фланцева частина 3 забезпечена порожнистою випускною частиною (камерою для випускання проявника) 3h для тимчасового вміщення проявника, поданого з частини 2 для вміщення проявника (з камери для вміщення проявника) (див. фіг. 7(b) і (с)). Нижня частина випускної частини 3h забезпечена малим випускним отвором 3a для випускання проявника назовні з контейнера 1 для подачі проявника, тобто, для подачі проявника в пристрій 201 заправляння проявником. Розмір випускного отвору 3a буде описаний далі. Внутрішня форма нижньої частини внутрішньої частини випускної частини 3h (всередині камери для випускання проявника) подібна до лійки, що сходиться до випускного отвору 3a для зменшення в максимально можливій мірі кількості проявника, що залишається там (див. фіг. 7(b) і (с)). Фланцева частина 3 забезпечена затвором 4 для відкривання і закривання випускного отвору 3a. Затвор 4 розташований таким чином, що коли контейнер 1 для подачі проявника встановлюють у встановлювальній частині 10, він впирається в упорну частину 21 (див. фіг. 2(с)), розташовану у встановлювальній частині 10. Таким чином, затвор 4 ковзає відносно контейнера 1 для подачі проявника в напрямку осі обертання (протилежному напрямку М) частини 2 для вміщення проявника при операції установлення контейнера 1 для подачі 9 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 проявника у встановлювальну частину 10. У результаті, випускний отвір 3a відкривається затвором 4, таким чином, закінчуючи операцію розгерметизації. У цей момент випускний отвір 3a позиційно суміщається з отвором 13 для прийому проявника встановлювальної частини 10, і, таким чином, вони сполучаються по текучому середовищі один з одним, таким чином, забезпечуючи подачу проявника з контейнера 1 для подачі проявника. Фланцева частина 3 сконструйована таким чином, що коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений у встановлювальній частині 10 пристрої 201 заправляння проявником, він по суті нерухомий. Більш конкретно, як показано на фіг. 6(с), фланцева частина 3 фіксується (із запобіганням обертанню) від обертання у обертальному напрямку навколо осі обертання частини 2 для вміщення проявника частиною 11 для запобігання руху у обертальному напрямку, розташованою у встановлювальній частині 10. Іншими словами, фланцева частина 3 утримується таким чином, що вона по суті не обертається пристроєм 201 заправляння проявником (хоча обертання в межах люфту можливе). Крім того, фланцева частина 3 блокована частиною 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання, розташованою у встановлювальній частині 10 при операції установлення контейнера 1 для подачі проявника. Більш конкретно, фланцева частина 3 впирається в частину 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання в ході операції установлення контейнера 1 для подачі проявника для пружної деформації частини 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання. Після цього фланцева частина 3 впирається у внутрішню стінову частину 10f (фіг. 6(d)), яка є стопором, розташованим у встановлювальній частині 10, таким чином, закінчуючи етап установлення контейнера 1 для подачі проявника. По суті одночасно із завершенням установлення взаємодія з фланцевою частиною 3 звільняється таким чином, що пружна деформація частини 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання відновлюється. У результаті, як показано на фіг. 6(d), частина 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання блокується кромковою частиною фланцевої частини 3 (що функціонує як захоплювальна частина) таким чином, що по суті встановлюється стан, в якому рух в напрямку осі обертання частини 2 для вміщення проявника запобігається (регулюється). У цей момент допускається невеликий незначний рух через допуск. Коли оператор демонтує контейнер 1 для подачі проявника із встановлювальної частини 10, частина 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання пружно деформується фланцевою частиною 3, звільняючись від фланцевої частини 3. Напрямок осі обертання частини 2 для вміщення проявника по суті відповідає напрямку осі обертання зубчатої передачі 2a (фіг. 7). Як описано вище, в цьому прикладі фланцева частина 3 забезпечена утримувальною частиною, що втримується утримувальним механізмом 12 фіг. 2(с) пристрою 201 заправляння проявником, для запобігання переміщенню в напрямку осі обертання частини 2 для вміщення проявника. Крім того, фланцева частина 3 забезпечена утримувальною частиною, що втримується утримувальним механізмом 11 фіг. 2(с) пристрою 201 заправляння проявником, для запобігання обертанню в напрямку обертального руху частини 2 для вміщення проявника. Таким чином, в стані, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в пристрій 201 заправляння проявником, випускна частина 3h, розташована у фланцевій частині 3, по суті не може переміщуватися в частині 2 для вміщення проявника і в напрямку осі обертання, і в напрямку обертального руху (рух в межах люфту допускається). З іншого боку, частина 2 для вміщення проявника не обмежена в напрямку обертального руху пристроєм 201 заправляння проявником і, таким чином, може обертатися на етапі подачі проявника. Однак рух частини 2 для вміщення проявника в напрямку осі обертання по суті запобігається фланцевою частиною 3 (хоча рух в межах люфту допускається). Випускний отвір фланцевої частини У цьому прикладі розмір випускного отвору 3a контейнера 1 для подачі проявника підібраний таким чином, що в орієнтації контейнера 1 для подачі проявника для подачі проявника в пристрій 201 заправляння проявником, проявник не видається в достатній мірі тільки під дією сили тяжіння. Розмір просвіту випускного отвору 3a настільки малий, що випускання проявника з контейнера для подачі проявника недостатнє тільки під дією сили тяжіння, і, таким чином, отвір далі називається точковим отвором. Іншими словами, розмір отвору заданий таким чином, що випускний отвір 3a по суті забивається. Це, як очікується, дає перевагу в наступному. (1) проявник легко не просочується через випускний отвір 3a. (2) надлишкове випускання проявника під час відкривання випускного отвору 3a може стримуватися. 10 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 (3) випускання проявника може по суті основуватися на операції випускання насосною частиною. Винахідники досліджували питання про те, що розмір випускного отвору 3a недостатній для випускання тонера в достатній мірі тільки під дією сили тяжіння. Будуть описані контрольний експеримент (спосіб вимірювання) і критерії. Був підготовлений прямокутний паралелепіпедальний контейнер заданого об'єму, в якому випускний отвір (круглий) сформований в центральній частині нижньої частини, і заправлений 200 г проявника; потім заправний отвір був закупорений, і випускний отвір заткнутий; в цьому стані контейнер струшували достатньо для розпушування проявника. Прямокутний 3 паралелепіпедальний контейнер має об'єм 1000 см , довжину 90 мм, ширину 92 мм і висоту 120 мм. Після цього випускний отвір як можна швидше розпечатали в стані, коли випускний отвір спрямований вниз, і кількість проявника, випущеного через випускний отвір, виміряли. У цей момент прямокутний паралелепіпедальний контейнер ущільнений повністю за винятком випускного отвору. Крім того, були виконані контрольні експерименти в умовах температури 24 °C і відносній вологості 55 %. При використанні цих процесів вимірювалися кількості, що випускаються при зміні вигляду проявника і розміру випускного отвору. У цьому прикладі, коли кількість випущеного проявника не більша 2 г, кількість незначна, і, таким чином, розмір випускного отвору вважається недостатнім для випускання проявника в достатній кількості тільки під дією сили тяжіння. Проявники, використовувані в контрольному експерименті, показані в Таблиці 1. Видами проявника є однокомпонентний магнітний тонер, немагнітний тонер для двокомпонентного проявного пристрою і суміш немагнітного тонера і магнітний носій. Що стосується значень характеристик, показових для властивостей проявника, були зроблені вимірювання відносно кутів природного укосу, які вказують текучості, і енергії текучості, що вказує легкість розпушування шару проявника, яку вимірювали за допомогою пристрою аналізу текучості порошку (порошковий реометр FT4, доступний від Freeman Technology). Таблиця 1 Проявники Середній розмір частинок тонера (мкм) А В 7 D 5,5 Е 35 6,5 С 30 7 5 Компонент проявника Двокомпонентний немагнітний Двокомпонентний немагнітний тонер + носій Однокомпон. магнітний тонер Двокомпон. немагнітний тонер + носій Двокомпон. немагнітний тонер + носій Кут Енергія текучості природного (об'ємна густина 0,5 3 укосу (°) г/см -3 18 2,0910 Дж 22 6,8010 Дж 35 4,3010 Дж 40 3,5110 Дж 27 4,1410 Дж -4 -4 -3 -3 З посиланнями не фіг. 8 буде описаний спосіб вимірювання відносно енергії текучості. Тут на фіг. 8 показаний схематичний вигляд пристрою для вимірювання енергії текучості. Принцип дії порошкового пристрою аналізу текучості полягає в тому, що в зразку порошку рухається лопать, і вимірюється енергія, необхідна для руху лопаті в порошку, тобто, енергія текучості. Лопать являє собою лопать пропелерного типу, і коли вона обертається, вона одночасно рухається в напрямку осі обертання і, таким чином, вільний кінець лопаті рухається спірально. Лопать 54 пропелерного типу виконана з неіржавіючої сталі (типу C210) і має діаметр 48 мм і рівномірно обертається в напрямку проти годинникової стрілка. Більш конкретно, від центра 11 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лопаті розміром 48 мм × 10 мм проходить вал, що обертається в напрямку, перпендикулярному площині обертання лопаті, кут закручування лопаті в протилежних крайніх кромкових частинах (на віддаленні 24 мм від обертового вала) становить 70°, і кут закручування в 12 мм від обертового вала становить 35°. Енергія текучості являє собою повну енергію, отриману інтегруванням згодом повної суми крутного моменту і вертикального навантаження, коли лопать 54, що спірально обертається, входить в шар порошку і просувається в шарі порошку. Отримана таким чином величина показує легкість розпушування шару порошку проявника, і більша енергії текучості означає меншу легкість, і мала енергії текучості означає велику легкість. При цьому вимірюванні, як показано на фіг. 8, проявник Т заправлений до рівня поверхні порошку, що становить 70 мм (L2 на фіг. 8), в циліндричний контейнер 53, що має діаметр 3 50 мм (об'єм=200 см , L1 (фіг. 8)=50 мм), який є стандартною частиною пристрою. Величину заправляння регулюють відповідно до об'ємної густини вимірюваного проявника. Лопать 54 діаметром 48 мм, яка є стандартною частиною, просувається в шар порошку, і енергія, необхідна для просування від глибини 10 мм до глибини 30 мм, відображається. Задані умови під час вимірювання складають наступні. Кутова швидкість лопаті 54 (окружна швидкість лопаті = окружній швидкості крайньої кромкової частини лопаті) становить 60 мм/с. Швидкість просування лопаті у вертикальному напрямку в шар порошку є такою швидкістю, що кут (кут нахилу гвинтової лінії), сформований між траєкторією крайньої кромкової частини лопаті 54 під час просування і поверхнею порошкового шару, становить 10°. Швидкість просування в шар порошку в перпендикулярному напрямку становить 11 мм/с (швидкість просування лопаті в шарі порошку у вертикальному напрямку = (кутової швидкості лопаті) тангенс (кут нахилу гвинтової лінії × п/180)). Вимірювання здійснюється в умовах температури 24 °C і відносній вологості 55 %. Об'ємна густина проявника, коли вимірюють енергію текучості проявника, близька до густини при експериментах для перевірки співвідношення між величиною випускання проявника і розміром випускного отвору, менше змінюється і стійка і, більш конкретно, задана на рівні 3 0,5 г/см . Контрольні експерименти були виконані для проявника (Таблиця 1) з вимірюваннями енергії текучості таким чином. На фіг. 9 зображена діаграма, що показує співвідношення між діаметрами випускних отворів і кількостями, що випускаються відносно відповідних проявників. Результатами перевірки, показаними на фіг. 9, було підтверджено, що кількості, що випускаються, через випускний отвір складають не більше 2 г для кожного з проявників Е, якщо 2 діаметр випускного отвору складає не більше 4 мм (площа отвору 12,6 мм (відношення кола=3,14)). Коли діаметр випускного отвору перевищує 4 мм, кількість, що випускається, різко збільшується. 2 Діаметр випускного отвору, переважно, не більший 4 мм (площа отвору 12,6 мм ), коли 3 -4 2 2 енергія текучості проявника (об'ємна густина 0,5 г/см ) не менша 4,310 кг∙м /с (Дж) і не 2 2 більша 4,14(10-3 кг∙м /с (Дж). Що стосується об'ємної густини проявника, проявник був достатньо розпушений і псевдозріджений в ході контрольних експериментів і, таким чином, його об'ємна густина нижча, ніж очікувана в умовах нормальної експлуатації (стан зліва), тобто, вимірювання виконувалися в умовах, коли проявник легше випускається, ніж в умовах нормальної експлуатації. Контрольні експерименти виконувалися відносно проявника А, з яким кількість, що випускається, є найбільшою в результатах, показаних на фіг. 9, причому величина заправляння в контейнері змінювалося в діапазоні 30-300 г, в той час як діаметр φ випускного отвору залишався постійним 4 мм. Контрольні результати показані на фіг. 10. Результати на фіг. 10 підтверджують, що кількість, яка випускається, через випускний отвір ледве змінюється, навіть якщо величина заправляння проявником змінюється. На основі вказаного вище було підтверджено, що при використанні діаметра випускного 2 отвору не більше 4 мм (площею 12,6 мм ) проявник не видається достатньо тільки під дією сили тяжіння через випускний отвір в стані, коли випускний отвір спрямований вниз (передбачуване положення подачі в пристрій 201 заправляння проявником), незалежно від вигляду проявника або стану об'ємної густини. З іншого боку, величина нижньої межі розміру випускного отвору 3a, переважно, така, що проявник, який подається, з контейнера 1 для подачі проявника (однокомпонентний магнітний тонер, однокомпонентний немагнітний тонер, двокомпонентний немагнітний тонер або двокомпонентний магнітний носій), може щонайменше пройти через нього. Більш конкретно, випускний отвір, переважно, більший розміру частинок проявника (об'ємно-усереднений розмір 12 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 частинок у випадку з тонером, середньочисельний розмір частинок у випадку з носієм), що міститься в контейнері 1 для подачі проявника. Наприклад, у випадку, коли проявник, що подається, містить двокомпонентний немагнітний тонер і двокомпонентний магнітного носія, переважно, щоб випускний отвір був більшим, ніж більший розмір частинок, тобто, середньочисельний розмір частинок двокомпонентного магнітного носія. Зокрема, у випадку, коли проявник, що подається, містить двокомпонентний немагнітний тонер, який має об'ємно-усереднений розмір частинок 5,5 мкм, і двокомпонентний магнітний носій, що має середньочисельний розмір частинок 40 мкм, діаметр випускного отвору 3a, переважно, складає не менше 0,05 мм (площа отвору 0,002 мм). Однак якщо розмір випускного отвору 3a дуже близький до розміру частинок проявника, енергія, необхідна для випускання бажаної кількості з контейнера 1 для подачі проявника, тобто, енергія, необхідна для роботи насосної частини 2b, буде великою. Це може бути причиною внесення обмежень при виробництві контейнера 1 для подачі проявника. Для формування випускного отвору 3a в частині з полімерного матеріалу з використанням способу лиття під тиском використовується металева частина форми для формування випускного отвору 3a, і довговічність металевої частини форми буде проблемою. Виходячи із вказаного вище, діаметр випускного отвору 3a, переважно, складає не менше 0,5 мм. У цьому прикладі конфігурація випускного отвору 3a є круглою, але це не є обов'язковим. Можуть використовуватися квадратна, прямокутна, еліптична форми або комбінація ліній і 2 кривих і т. п., якщо площа отвору складає не більше 12,6 мм , що є площею отвору, яка відповідає діаметру 4 мм. Однак круглий випускний отвір має мінімальну колову довжину кромки серед конфігурацій, що мають таку ж площу отвору, при тому, що кромка забруднюється осадженням проявника. Таким чином, кількість проявника, що розсіюється в ході операцій відкривання і закривання затвора 4, невелика, і, таким чином, забруднення зменшується. Крім того, з круглим випускним отвором опір при випускання також невеликий, і характеристики випускання високі. Таким чином, конфігурація випускного отвору 3a, переважно, є круглою, що дає відмінний баланс між величиною випускання і запобіганням забрудненню. Виходячи із вказаного вище, розмір випускного отвору 3a, переважно, такий, що проявник не видається достатньо тільки під дією сили тяжіння в стані, коли випускний отвір 3a спрямований вниз (передбачуване положення подачі в пристрій 201 заправляння проявником). Більш 2 конкретно, діаметр φ випускного отвору 3a складає не менше 0,05 мм (площа отвору 0,002 мм ) 2 і не більше 4 мм (площа отвору 12,6 мм ). Крім того, діаметр φ випускного отвору 3a, 2 переважно, складає не менше 0,5 мм (площа отвору 0,2 мм ) і не більше 4 мм (площа отвору 2 12,6 мм ). У цьому прикладі на основі попереднього дослідження випускний отвір 3a є круглим, і діаметр φ отвору становить 2 мм. У цьому прикладі застосований один випускний отвір 3a, але це не є обов'язковим, і придатна множина випускних отворів 3a з сумарною площею отворів, відповідною вказаному вище діапазону. Наприклад, замість одного отвору 13 для прийому проявника, що має діаметр φ 2 мм, можна використати два випускні отвори 3a, кожен з яких має діаметр φ 0,7 мм. Однак в цьому випадку кількість проявника, що випускається, за одиницю часу має тенденцію зменшуватися, і, таким чином, один випускний отвір 3a, що має діаметр φ 2 мм, переважний. Циліндрична частина З посиланнями на фіг. 6, 7 буде описана циліндрична частина 2k, що функціонує як камера для вміщення проявника. Як показано на фіг. 6, 7, частина 2 для вміщення проявника включає порожнисту циліндричну частину 2k, що проходить в напрямку осі обертання частини 2 для вміщення проявника. Внутрішня поверхня циліндричної частини 2k забезпечена подавальною частиною 2c, яка виступає і проходить по спіралі, причому подавальна частина 2c функціонує як засіб подачі проявника, що міститься в частині 2 для вміщення проявника, до випускної частини 3h (випускного отвору 3a), що функціонує як камера для випускання проявника при обертанні циліндричної частини 2k. Циліндрична частина 2k прикріплена до насосної частини 2b одним її подовжнім кінцем клейовим матеріалом таким чином, що вони обертаються спільно одна з одною. Циліндрична частина 2k сформована способом видувного формування із вказаного вище полімерного матеріалу. Для збільшення заправної ємності за допомогою збільшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника можна передбачати збільшення висоти фланцевої частини 3, як частини для вміщення проявника, щоб збільшити її об'єм. Однак з такою конструкцією сила тяжіння проявника поблизу випускного отвору 3a збільшується внаслідок збільшення ваги проявника. У 13 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 результаті, проявник поблизу випускного отвору 3a має тенденцію ущільнюватися, в результаті чого блокується всмоктування/випускання через випускний отвір 3a. У цьому випадку, для розпушування ущільненого проявника всмоктуванням через випускний отвір 3a або для випускання проявника за допомогою операції випускання внутрішній тиск (пікові значення тиску нижчі атмосферного, тиск вищий атмосферного) частини для вміщення проявника повинен бути збільшений за допомогою збільшення величини зміни об'єму насосної частини 2b. У результаті рушійна сила для приводу насосної частини 2b повинна бути збільшена, і навантаження на основний вузол пристрою 100 формування зображення може бути збільшене до крайньої міри. У цьому прикладі циліндрична частина 2k проходить в горизонтальному напрямку від фланцевої частини 3, і, таким чином, товщина шару проявника на випускному отворі 3a в контейнері 1 для подачі проявника може бути невеликою в порівнянні з описаною вище високою конструкцією. Завдяки цьому, проявник не має тенденції ущільнення силою тяжіння і, таким чином, проявник може видаватися стійко без великого навантаження на основний вузол пристрою 100 формування зображення. Насосна частина З посиланнями на фіг. 7, 11 буде описана насосна частина (зворотно-поступальний насос) 2b, в якій об'єм змінюється зі зворотно-поступальним рухом. Фіг. 11(a) представляє вигляд в перерізі контейнера 1 для подачі проявника, в якому насосна частина 2b розширена до максимальної міри в ході операції подачі проявника, і фіг. 11(b) представляє вигляд в перерізі контейнера 1 для подачі проявника, в якому насосна частина 2b стискається до максимальної міри в ході операції подачі проявника. Насосна частина 2b в цьому прикладі працює як всмоктувальний і випускаючий механізм для почергового повторення операції всмоктування і операції випускання через випускний отвір 3a. Іншими словами, насосна частина 2b працює як механізм генерування повітряного потоку для багаторазового і почергового генерування повітряного потоку в контейнер для подачі проявника і повітряного потоку з контейнера для подачі проявника через випускний отвір 3a. Як показано на фіг. 7(b), насосна частина 2b розташована між випускною частиною 3h і циліндричною частиною 2k і нерухомо з'єднана з циліндричною частиною 2k. Таким чином, насосна частина 2b може обертатися як єдине ціле з циліндричною частиною 2k. У насосній частині 2b цього прикладу може бути розміщений проявник. Простір для вміщення проявника в насосній частині 2b має значну функцію псевдозрідження проявника при операції всмоктування, як буде описано далі. У цьому прикладі насосна частина 2b є насосом об'ємного типу (насосом сильфонного типу) з полімерного матеріалу, в якому об'єм змінюється зі зворотно-поступальним рухом. Більш конкретно, як показано на фіг. 7(a)-(b), насос сильфонного типу включає гребені і основи періодично і почергово. Насосна частина 2b почергово повторює стиснення і розширення рушійною силою, отриманою від пристрою 201 заправляння проявником. У цьому прикладі 3 зміна об'єму розширенням і стисненням становить 15 см . Як показано на фіг. 7(d), повна довжина L2 (найбільш розширений стан в межах діапазону розширення і стиснення при роботі) насосної частини 2b становить приблизно 50 мм, і максимальний зовнішній діаметр (найбільший стан в межах діапазону розширення і стиснення при роботі) R2 насосної частини 2b становить приблизно 65 мм. З використанням такої насосної частини 2b внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника (частини 2 для вміщення проявника і випускної частини 3h) вищий, ніж навколишній тиск, і внутрішній тиск нижчий, ніж навколишній тиск, проводиться почергово і неодноразово з визначеним циклічним періодом (приблизно 0,9 сек. в цьому прикладі). Навколишній тиск являє собою тиск навколишнього середовища, в якому розміщений контейнер 1 для подачі проявника. У результаті, проявник у випускній частині 3h може ефективно видаватися через випускний отвір 3a малого діаметра (діаметра приблизно 2 мм). Як показано на фіг. 7(b), насосна частина 2b з'єднана з випускною частиною 3h з можливістю обертання відносно неї в стані, коли кінець сторони випускної частини 3h притиснутий до кільцевого ущільнювального елемента 5, розташованого на внутрішній поверхні фланцевої частини 3. При цьому насосна частина 2b обертається з ковзанням на ущільнювальному елементі 5, і, таким чином, проявник не просочується з насосної частини 2b, і герметична властивість зберігається під час обертання. Таким чином, впускання і випускання повітря через випускний отвір 3a виконується належним чином, і внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника (насосної частини 2b, частини 2 для вміщення проявника і випускної частини 3h) змінюються належним чином під час операції подачі. 14 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Механізм прийому привідного зусилля Далі буде описаний механізм прийому привідного зусилля (частина для прийому привідного зусилля, частина для отримання рушійної сили) контейнера 1 для подачі проявника для прийому обертального зусилля для обертання подавальної частини 2c від пристрою 201 заправляння проявником. Як показано на фіг. 7(a), контейнер 1 для подачі проявника забезпечений зубчатою передачею 2a, яка працює як механізм прийому привідного зусилля (частина для прийому привідного зусилля, частина отримання рушійної сили), що входить в зачеплення (привідне з'єднання) з ведучим зубчатим колесом 300 (що функціонує як привідний механізм) пристрою 201 заправляння проявником. Зубчата передача 2a прикріплена до однієї подовжньої кінцевої частини насосної частини 2b. Таким чином, зубчата передача 2a, насосна частина 2b і циліндрична частина 2k обертаються як єдине ціле. Таким чином, обертальне зусилля, що надається зубчатій передачі 2a від ведучого зубчатого колеса 300, передається циліндричній частині 2k (подавальної частини 2c) від насосної частини 2b. Іншими словами, в цьому прикладі насосна частина 2b працює як передавальний механізм приводу для передачі обертального зусилля, що надається зубчатій передачі 2a, до подавальної частини 2c частини 2 для вміщення проявника. З цією метою подібна сильфону насосна частина 2b цього прикладу виконана з полімерного матеріалу, що має високу стійкість до скручування або допускає крутіння навколо осі в межах, що не чинять негативного впливу на операцію розширення і стиснення. У цьому прикладі зубчата передача 2a розташована на одному подовжньому кінці (в напрямку подачі проявника) частини 2 для вміщення проявника, тобто, на стороні випускної частини 3h, але це не є обов'язковим, і зубчата передача 2a може бути розташована на іншій подовжній стороні частини 2 для вміщення проявника, тобто, в задній кінцевій частині. У такому випадку, ведуче зубчате колесо 300 також розташоване у відповідному положенні. У цьому прикладі зубчата передача використовується як механізм привідного з'єднання між частиною для прийому привідного зусилля контейнера 1 для подачі проявника і приводом пристрою 201 заправляння проявником, але це не є обов'язковим, і може використовуватися, наприклад, відомий з'єднувальний механізм. Більш конкретно, в такому випадку конструкція може бути така, що некруглий паз розташований в нижній поверхні однієї подовжньої кінцевої частини (правій кінцевій поверхні на фіг. 7(d)), як частина для прийому привідного зусилля, і, відповідно, застосований виступ, що має конфігурацію, яка відповідає пазу, як привід для пристрою 201 заправляння проявником, таким чином, що вони знаходяться в привідному з'єднанні один з одним. Механізм перетворення приводу Далі буде описаний механізм перетворення приводу (частина для перетворення приводу) для контейнера 1 для подачі проявника. У цьому прикладі прийнятий кулачковий механізм, як приклад механізму перетворення приводу, але це необов'язково, і можуть використовуватися інші механізми, які будуть описані далі, і інші відомі механізми. Контейнер 1 для подачі проявника забезпечений кулачковим механізмом, який діє як механізм перетворення приводу (частина для перетворення приводу) для перетворення обертального зусилля для обертання подавальної частини 2c, що приймається зубчатою передачею 2a, в силу в напрямках зворотно-поступального руху насосної частини 2b. У цьому прикладі одна частина для прийому привідного зусилля (зубчата передача 2a) приймає рушійну силу для приводу подавальної частини 2c і насосної частини 2b, і обертальне зусилля, отримане зубчатою передачею 2a, перетворюється в силу зворотно-поступального руху на стороні контейнера 1 для подачі проявника. Завдяки цій конструкції, конструкція механізму прийому привідного зусилля для контейнера 1 для подачі проявника спрощена в порівнянні з випадком постачання контейнера 1 для подачі проявника двома окремими частинами для прийому привідного зусилля. Крім того, привідне зусилля приймається єдиним ведучим зубчатим колесом пристрою 201 заправляння проявником, і, таким чином, привідний механізм пристрою 201 заправляння проявником також спрощується. У випадку, коли сила зворотно-поступального руху приймається від пристрою 201 заправляння проявником, існує імовірність того, що привідне з'єднання між пристроєм 201 заправляння проявником і контейнером 1 для подачі проявника не є належним, і, таким чином, насосна частина 2b не приводиться. Більш конкретно, коли контейнер 1 для подачі проявника витягнутий з пристрою 100 формування зображення і потім встановлений знову, насосна частина 2b може не здійснювати належним чином зворотно-поступальний рух. 15 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наприклад, коли вхідний привід для насосної частини 2b зупинений в стані, коли насосна частина 2b стискається відносно нормальної довжини, насосна частина 2b відновлюється мимовільно до нормальної довжини, коли контейнер для подачі проявника витягнутий. У цьому випадку, положення частини для прийому привідного зусилля для насосної частини змінюється, коли контейнер 1 для подачі проявника витягнутий, незважаючи на те, що положення зупинки вихідної привідної частини сторони пристрою 100 формування зображення залишається незмінним. У результаті, привідне з'єднання належним чином не встановлюється між частиною для видачі привідного зусилля сторони пристрою 100 формування зображення і частиною для прийому привідного зусилля сторони насосної частини 2b контейнери 1 для подачі проявника, і, таким чином, насосна частина 2b не може здійснювати зворотно-поступального руху. У такому випадку, подача проявника не виконується, і, рано або пізно, формування зображень стає неможливим. Така проблема може аналогічно виникати, коли стан розширення і стиснення насосної частини 2b змінюється користувачем, в той час як контейнер 1 для подачі проявника знаходиться поза пристроєм. Така проблема аналогічно виникає, коли контейнер 1 для подачі проявника замінюють новим. Конструкція цього прикладу по суті не викликає такої проблеми. Це буде описано детально. Як показано на фіг. 7, 11, зовнішня поверхня циліндричної частини 2k частини 2 для вміщення проявника забезпечена множиною кулачкових виступів 2d, що функціонують як обертові частини, розташовані по суті рівномірно в круговому напрямку. Більш конкретно, два кулачкові виступи 2d розташовані на зовнішній поверхні циліндричної частини 2k в діаметрально протилежних положеннях, тобто, протилежних положеннях, віднесених один від одного приблизно на 180°. Може застосовуватися щонайменше один кулачковий виступ 2d. Однак існує імовірність, що буде зроблений момент в механізмі перетворення приводу і так далі через опір під час розширення або стиснення насосної частини 2b і, таким чином, плавний зворотно-поступальний рух порушується, в результаті чого переважно застосовувати множину виступів таким чином, щоб підтримувати співвідношення з конфігурацією кулачкового паза 3b, який буде описаний далі. З іншого боку, у внутрішній поверхні фланцевої частини 3 по всій окружності сформований кулачковий паз 3b, що зачіпається з кулачковими виступами 2d і працює як слідкуюча частина. З посиланнями на фіг. 12 буде описаний кулачковий паз 3b. На фіг. 12 стрілка А вказує напрямок обертального руху циліндричної частини 2k (напрямок руху кулачкового виступу 2d), стрілка В вказує напрямок розширення насосної частини 2b, і стрілка С вказує напрямок стиснення насосної частини 2b. Тут кут сформований між кулачковим пазом 3c і напрямком А обертального руху циліндричної частини 2k, і кут β сформований між кулачковим пазом 3d і напрямком А обертального руху. Крім того, амплітуда (що дорівнює довжині розширення і стиснення насосної частини 2b) в напрямках розширення і стиснення В, С насосної частини 2b кулачкового паза складає L. Як показано на фіг. 12, що ілюструє кулачковий паз 3b в розгорненому вигляді, частина 3c паза, нахилена від сторони циліндричної частини 2k до сторони випускної частини 3h, і частина 3d паза, нахилена від сторони випускної частини 3h до сторони циліндричної частини 2k, почергово сполучаються. У цьому прикладі =β. Таким чином, в цьому прикладі кулачковий виступ 2d і кулачковий паз 3b функціонують як передавальний механізм приводу до насосної частини 2b. Більш конкретно, кулачковий виступ 2d і кулачковий паз 3b функціонують як механізм для перетворення обертального зусилля, отриманого зубчатою передачею 2a від ведучого зубчатого колеса 300, в силу (силу в напрямку осі обертання циліндричної частини 2k) в напрямках зворотно-поступального руху насосної частини 2b і для передачі сили до насосної частини 2b. Більш конкретно, циліндрична частина 2k обертається з насосною частиною 2b обертальним зусиллям, що надається зубчатій передачі 2a ведучим зубчатим колесом 300, і кулачкові виступи 2d обертаються обертанням циліндричної частини 2k. Таким чином, завдяки кулачковому пазу 3b, зчепленому з кулачковим виступом 2d, насосна частина 2b здійснює зворотно-поступальний рух в напрямку осі обертання (напрямку X на фіг. 7) разом з циліндричною частиною 2k. Напрямок X по суті паралельний напрямку М на фіг. 2, 6. Іншими словами, кулачковий виступ 2d і кулачковий паз 3b перетворюють обертальне зусилля, що надається ведучим зубчатим колесом 300, таким чином, що стан, в якому насосна частина 2b розширена (фіг. 11(а)), і стан, в якому насосна частина 2b стискається (фіг. 11(b)), почергово повторюються. 16 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Таким чином, в цьому прикладі насосна частина 2b обертається з циліндричною частиною 2k, і, таким чином, коли проявник в циліндричній частині 2k рухається в насосній частині 2b, проявник може перемішуватися (розпушуватися) обертанням насосної частини 2b. У цьому прикладі насосна частина 2b розташована між циліндричною частиною 2k і випускною частиною 3h, і, таким чином, перемішуюча дія може надаватися проявнику, який подається до випускної частини 3h, що дає додаткову перевагу. Крім того, як описано вище, в цьому прикладі циліндрична частина 2k здійснює зворотнопоступальний рух разом з насосною частиною 2b і, таким чином, зворотно-поступальний рух циліндричної частини 2k може перемішувати (розпушувати) проявник в циліндричній частині 2k. Задані стани механізму перетворення приводу У цьому прикладі механізм перетворення приводу проводить перетворення приводу таким чином, що кількість (за одиницю часу) проявника, що подається до випускної частини 3h обертанням циліндричної частини 2k, більша кількості, що випускається (за одиницю часу), до пристрою 201 заправляння проявником від випускної частини 3h дією насоса. Це пов'язано з тим, що якщо потужність при випусканні проявника насосною частиною 2b вища, ніж потужність при подачі проявника подавальною частиною 2c до випускної частини 3h, кількість проявника, існуючого у випускній частині 3h, поступово зменшується. Іншими словами, можна виключати те, що інтервал часу, заданий для подачі проявника з контейнера 1 для подачі проявника в пристрій 201 заправляння проявником, збільшується. У механізмі перетворення приводу цього прикладу кількість проявника, що подається подавальною частиною 2c до випускної частини 3h становить 2,0 г/с, і кількість проявника, що випускається насосною частиною 2b, становить 1,2 г/с. Крім того, в механізмі перетворення приводу цього прикладу перетворення приводу таке, що насосна частина 2b здійснює зворотно-поступальний рух множину разів за один повний оберт циліндричної частини 2k. Це здійснюється з наступними цілями. У випадку з конструкцією, в якій циліндрична частина 2k обертається всередині пристрою 201 заправляння проявником, переважно, щоб привідний електродвигун 500 працював в режимі, необхідному для обертання циліндричної частини 2k завжди стабільно. Однак з точки зору скорочення споживання енергії пристроєм 100 формування зображення в максимально можливій мірі, переважно мінімізувати вихідну потужність привідного електродвигуна 500. Вихід, необхідний для привідного електродвигуна 500, обчислюють на основі крутного моменту і частоти обертання циліндричної частини 2k, і, таким чином, для зменшення вихідної потужності привідного електродвигуна 500 частота обертання циліндричної частини 2k повинна бути мінімізована. Однак у випадку з цим прикладом, якщо частота обертання циліндричної частини 2k знижується, кількість операцій насосної частини 2b за одиницю часу зменшується, і, таким чином, кількість проявника (за одиницю часу), випущеного з контейнера 1 для подачі проявника, зменшується. Іншими словами, існує можливість того, що кількість проявника, випущеного з контейнера 1 для подачі проявника, буде недостатньою для швидкого пристосування до кількості проявника, що подається, необхідного основному вузлу пристрою 100 формування зображення. Якщо величина зміни об'єму насосної частини 2b збільшується, кількість проявника, що випускається за циклічний період насосної частини 2b, може збільшуватися, і, таким чином, вимога для основного вузла пристрою 100 формування зображення може бути задоволена, але це створює наступну проблему. Якщо величина зміни об'єму насосної частини 2b збільшується, пікове значення внутрішнього тиску (тиск вищий атмосферного) контейнера 1 для подачі проявника на етапі випускання збільшується, і, таким чином, навантаження, необхідне для зворотно-поступального руху насосної частини 2b збільшується. Таким чином, в цьому прикладі насосна частина 2b здійснює множину циклічних періодів за один повний оберт циліндричної частини 2k. Завдяки цьому кількість проявника, що випускається за одиницю часу, може бути збільшена в порівнянні з випадком, коли насосна частина 2b здійснює один циклічний період за один повний оберт циліндричної частини 2k, не збільшуючи величини зміни об'єму насосної частини 2b. Відповідно до збільшення кількості проявника, що випускається, частота обертання циліндричної частини 2k може бути зменшена. Були виконані контрольні експерименти відносно результатів множини циклічних операцій за один повний оберт циліндричної частини 2k. У експериментах проявник заправили в контейнер 1 для подачі проявника, і були виміряні кількість проявника, що випускається, і крутний момент циліндричної частини 2k. Потім вихід (що дорівнює крутному моменту помноженому на частоту обертання) привідного електродвигуна 500, необхідний для обертання циліндричної частини 2k, 17 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 був обчислений на основі крутного моменту циліндричної частини 2k і заданої частоти обертання циліндричної частини 2k. Експериментальні умови полягають в тому, що кількість операцій насосної частини 2b за один повний оберт циліндричної частини 2k дорівнює двом, частота обертання циліндричної частини 2k становить 30 об./хв., і зміна об'єму насосної 3 частини 2b становить 15 см . В результаті контрольного експерименту кількість проявника, що випускається, з контейнера 1 для подачі проявника становила приблизно 1,2 г/с. Крутний момент циліндричної частини 2k (середній обертаючий момент в нормальному стані) становив 0,64 Нм, і вихід привідного електродвигуна 500 становив приблизно 2 Вт (навантаження електродвигуна (Вт)=0,1047 × крутний момент (Нм) × частота обертання (об./хв.), де 0,1047 - це коефіцієнт перетворення) в результаті обчислення. Були виконані порівняльні експерименти, в яких кількість операцій насосної частини 2b за один повний оберт циліндричної частини 2k дорівнює одному, частота обертання циліндричної частини 2k становила 60 об./хв., і інші умови були такими ж, як в описаних вище експериментах. Іншими словами, кількість проявника, що випускається, була такою ж, як в описаних вище експериментах, тобто, приблизно 1,2 г/с. В результаті порівняльних експериментів крутний момент циліндричної частини 2k (середній обертаючий момент в нормальному стані) становив 0,66 Нм, і вихід привідного електродвигуна 500 становив приблизно 4 Вт згідно з обчисленням. Цими експериментами було підтверджено, що насосна частина 2b, переважно, виконує циклічну операцію множину разів за один повний оберт циліндричної частини 2k. Іншими словами, було підтверджено, що в результаті цього випускні характеристики контейнера 1 для подачі проявника можуть підтримуватися при низькій частоті обертання циліндричної частини 2k. З конструкцією цього прикладу заданий вихід привідного електродвигуна 500 може бути низьким, і, таким чином, споживання енергії основного вузла пристрою 100 формування зображення можна знизити. Положення механізму перетворення приводу Як показано на фіг. 7, 11, в цьому прикладі механізм перетворення приводу (кулачковий механізм, складений кулачковим виступом 2d і кулачковим пазом 3b) розташований зовні частині 2 для вміщення проявника. Більш конкретно, механізм перетворення приводу знаходиться в положенні, відділеному від внутрішніх просторів циліндричної частини 2k, насосної частини 2b і фланцевої частини 3, таким чином, що механізм перетворення приводу не входить в контакт з проявником, розміщеним в циліндричній частині 2k, насосній частині 2b і фланцевій частині 3. Таким чином, проблема, яка може виникати, коли механізм перетворення приводу розташований у внутрішньому просторі частини 2 для вміщення проявника, може бути виключена. Більш конкретно, проблема полягає в тому, що через потрапляння проявника в частини механізму перетворення приводу, де відбуваються ковзні рухи, частинки проявника піддаються впливу тепла і тиску, розм'якшуючись і, таким чином, збираючись в масу (крупні частинки), або вони потрапляють в механізм перетворення, збільшуючи обертаючий момент. Проблему можна усунути. Етап подачі проявника З посиланнями на фіг. 11 буде описаний етап подачі проявника насосною частиною. У цьому прикладі, як буде описано далі, перетворення привідного обертального зусилля виконується механізмом перетворення приводу таким чином, що етап всмоктування (операція всмоктування через випускний отвір 3a) і етап випускання (операція випускання через випускний отвір 3a) почергово повторюються. Далі будуть описані етап всмоктування і етап випускання. Етап всмоктування Спочатку буде описаний етап всмоктування (операція всмоктування через випускний отвір 3a). Як показано на фіг. 11(a), операція всмоктування здійснюється насосною частиною 2b, що розширюється в напрямку описаним вище механізмом перетворення приводу (кулачковим механізмом). Більш конкретно, при операції всмоктування об'єм частини контейнера 1 для подачі проявника (насосної частини 2b, циліндричної частини 2k і фланцевої частини 3), яка може містити проявник, збільшується. У цей момент контейнер 1 для подачі проявника по суті герметично ущільнений за винятком випускного отвору 3a, і випускний отвір 3a по суті забитий проявником Т. Таким чином, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника зменшується із збільшенням об'єму частини контейнера 1 для подачі проявника, здатної містити проявник Т. 18 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У цей момент внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника нижчий навколишнього тиску (тиску зовнішнього повітря). Таким чином, повітря поза контейнером 1 для подачі проявника входить в контейнер 1 для подачі проявника через випускний отвір 3a завдяки перепаду тиску між просторами всередині і за межами контейнера 1 для подачі проявника. У цей момент повітря всмоктується з простору за межами контейнера 1 для подачі проявника, і, таким чином, проявник Т поблизу випускного отвору 3a може бути розпушений (псевдозріджений). Більш конкретно, повітря, впроваджене в порошок проявника, що існує поблизу випускного отвору 3a, таким чином, знижує об'ємну густину порошку Т проявника і псевдозріджує його. Оскільки повітря всмоктується в контейнер 1 для подачі проявника через випускний отвір 3a, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника змінюється поблизу навколишнього тиску (тиску зовнішнього повітря), незважаючи на збільшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника. Таким чином, за допомогою псевдозрідження проявника Т, проявник Т не злежується і не забиває випускний отвір 3a, в результаті чого проявник може рівномірно видаватися через випускний отвір 3a при операції випускання, яка буде описана далі. Таким чином, кількість проявника Т (за одиницю часу), що випускається через випускний отвір 3a, може підтримуватися по суті на постійному рівні протягом тривалого терміну. Етап випускання Далі буде описаний етап випускання (операція випускання через випускний отвір 3a). Як показано на фіг. 11(b), операція випускання здійснюється насосною частиною 2b, що стискається в напрямку γ описаним вище механізмом перетворення приводу (кулачковим механізмом). Більш конкретно, за допомогою операції випускання об'єм частини контейнера 1 для подачі проявника (насосної частини 2b, циліндричної частини 2k і фланцевої частини 3), який може містити проявник, зменшується. У цей момент контейнер 1 для подачі проявника по суті герметично ущільнений за винятком випускного отвору 3a, і випускний отвір 3a по суті забитий проявником Т, доки проявник не видається. Таким чином, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника підвищується із зменшенням об'єму частини контейнера 1 для подачі проявника, здатної містити проявник Т. Оскільки внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника вищий навколишнього тиску (тиску зовнішнього повітря), проявник Т виштовхується перепадом тиску між тиском всередині і зовні від контейнера 1 для подачі проявника, як показано на фіг. 11(b). Таким чином, проявник Т видається з контейнера 1 для подачі проявника в пристрій 201 заправляння проявником. Крім того, повітря в контейнері 1 для подачі проявника також випускається з проявником Т, і, таким чином, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника зменшується. Як описано вище, згідно з цим прикладом, випускання проявника може здійснюватися ефективно з використанням одного насоса зворотно-поступального типу, і, таким чином, механізм для випускання проявника може бути спрощений. Зміна внутрішнього тиску контейнера для подачі проявника Були виконані контрольні експерименти відносно зміни внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі проявника. Далі будуть описані контрольні експерименти. Проявник заправили таким чином, що простір для вміщення проявника в контейнері 1 для подачі проявника заправлений проявником; і зміну внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі 3 проявника вимірювали, коли насосна частина 2b розширювалася і стискалася в діапазоні 15 см зміни об'єму. Внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника вимірювали з використанням манометра (AP-C40, доступного від Kabushiki Kaisha KEYENCE), з'єднаного з контейнером 1 для подачі проявника. На фіг. 13 показана зміна тиску, коли насосна частина 2b розширювалася і стискалася в стані, коли затвор 4 контейнера 1 для подачі проявника, заправлений проявником, відкритий, і, таким чином, в стані сполучення із зовнішнім повітрям. На фіг. 13 абсциса представляє час, і ордината представляє відносний тиск в контейнері 1 для подачі проявника відносно навколишнього тиску (вихідна точка (0)) (+ це сторона тиску вище атмосферного, і - це сторона тиску нижче атмосферного). Коли внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника стає негативним відносно зовнішнього тиску за допомогою збільшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника, повітря всмоктується через випускний отвір 3a перепадом тиску. Коли внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника стає позитивним відносно зовнішнього тиску за допомогою зменшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника, тиск передається внутрішньому проявнику. У цей момент внутрішній тиск знижується відповідно до випускання проявника і повітря. 19 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Контрольними експериментами було підтверджено, що за допомогою збільшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника стає негативним відносно зовнішнього тиску, і повітря всмоктується перепадом тиску. Крім того, було підтверджено, що за допомогою зменшення об'єму контейнера 1 для подачі проявника, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника стає позитивним відносно зовнішнього тиску, і тиск передається внутрішньому проявнику, в результаті чого проявник випускається. У контрольних експериментах абсолютна величина тиску нижча атмосферного становила 0,5 кПа, і абсолютна величина тиску вища атмосферного становило 1,3 кПа. Як описано вище, з конструкцією контейнера 1 для подачі проявника згідно з цим прикладом, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника коливається між тиском нижчим атмосферного і тиском вищим атмосферного почергово за допомогою операції всмоктування і за допомогою операції випускання насосної частини 2b, і випускання проявника здійснюється належним чином. Як описано вище, може застосовуватися простій і легкий насос, здатний здійснювати операцію всмоктування і операцію випускання з контейнера 1 для подачі проявника, за допомогою чого випускання проявника повітрям може здійснюватися стійко завдяки ефекту розпушування проявника повітрям. Іншими словами, з конструкцією прикладу, навіть коли розмір випускного отвору 3a надто малий, можуть забезпечуватися високі характеристики випускання без надання великого напруження проявнику, оскільки проявник може пройти через випускний отвір 3a в стані, коли об'ємна густина невелика завдяки псевдозрідженню. Крім того, в цьому прикладі внутрішній простір насосної частини 2b об'ємних типи використовується як простір для вміщення проявника, і, таким чином, коли внутрішній тиск зменшується за допомогою збільшення об'єму насосної частини 2b, може бути сформований додатковий простір для вміщення проявника. Таким чином, навіть коли внутрішній простір насосної частини 2b заправлений проявником, об'ємна густина може бути зменшена (проявник може бути псевдозріджений) за допомогою впровадження повітря в порошок проявника. Таким чином, проявник може бути заправлений в контейнер 1 для подачі проявника з вищою густиною, ніж згідно із звичайним рівнем техніки. Ефект розпушування проявника на етапі всмоктування Була виконана перевірка відносно ефекту розпушування проявника за допомогою операції всмоктування через випускний отвір 3a на етапі всмоктування. Коли ефект розпушування проявника за допомогою операції всмоктування через випускний отвір 3a значний, низький тиск на виході (невелика зміна об'єму насоса) достатньо на подальшому етапі випускання, щоб негайно почати випускання проявника з контейнера 1 для подачі проявника. Ця перевірка мала на меті продемонструвати значне підвищення ефекту розпушування проявника в конструкції цього прикладу. Це буде описано детально. Фіг. 14(a) і фіг. 15(a) представляють блок-схеми, що схематично показують конструкцію системи подачі проявника, що використовується в контрольному експерименті. Фіг. 14(b) і фіг. 15(b) представляють схематичні вигляди, які показують явище, що відбувається в контейнері для подачі проявника. Система, показана на фіг. 14, аналогічна цьому прикладу, і контейнер С для подачі проявника забезпечений частиною С1 для вміщення проявника і насосною частиною P. За допомогою операції розширення і стиснення насосної частини Р операція всмоктування і операція випускання через випускний отвір (діаметр φ становить 2 мм (не показано)) контейнера С для подачі проявника виконуються почергово для випускання проявника в бункер H. С іншої сторони, система, показана на фіг. 15, являє собою порівняльний приклад, в якому насосна частина Р розташована на стороні пристрою заправляння проявником, і за допомогою операції розширення і стиснення насосної частини Р, операція подачі повітря в частину С1 для вміщення проявника і операція всмоктування з частини С1 для вміщення проявника виконуються почергово для випускання проявника в бункер H. На фіг. 14, 15 частини С1 для вміщення проявника мають однакові внутрішні об'єми, бункери Н мають однакові внутрішні об'єми, і насосні частини Р мають однакові внутрішні об'єми (величини зміни об'єму). Спочатку 200 г проявника заправили в контейнер С для подачі проявника. Потім контейнер С для подачі проявника струшували протягом 15 хвилин, враховуючи стан подальшого транспортування, і після цього його з'єднали з бункером Н. Насосна частина Р була приведена в дію, і пікове значення внутрішнього тиску при операції всмоктування вимірювали як стан етапу всмоктування, необхідний для негайного випускання проявника на етапі випускання. У випадку, показаному на фіг. 14, вихідне положення для 3 роботи насосної частини Р відповідає 480 см об'єму частини С1 для вміщення проявника, і у 20 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 випадку, показаному на фіг. 15, вихідне положення для роботи насосної частини Р відповідає 3 480 см об'єму бункера Н. У експериментах з конструкцією, показаною на фіг. 15, бункер Н заправлений 200 г проявника заздалегідь для отримання умов відносно об'єму повітря, аналогічних конструкції, показаній на фіг. 14. Внутрішній тиск частини С1 для вміщення проявника і бункера Н вимірював манометром (AP-C40, доступним від Kabushiki Kaisha KEYENCE), з'єднаним з частиною С1 для вміщення проявника. В результаті перевірки згідно з системою, аналогічною цьому прикладу, показаному на фіг. 14, якщо абсолютна величина пікового значення (тиску нижче атмосферного) внутрішнього тиску під час операції всмоктування становить щонайменше 1,0 кПа, випускання проявника може негайно починатися на подальшому етапі випускання. З іншого боку, в системі порівняльного прикладу, показаній на фіг. 15, якщо абсолютна величина пікового значення (тиску вище атмосферного) внутрішнього тиску під час операції всмоктування не становить щонайменше 1,7 кПа, випускання проявника не може негайно починатися на подальшому етапі випускання. Було підтверджено, що з використанням системи, показаної на фіг. 14, подібній прикладу, всмоктування виконується із збільшенням об'єму насосної частини Р, і, таким чином, внутрішній тиск частини С1 для вміщення проявника може бути нижчим (сторона тиску нижче атмосферного), ніж навколишній тиск (тиск зовні від контейнера), таким чином, що ефект розпушування проявника був помітно високим. Це пов'язано з тим, що, як показано на фіг. 14(b), збільшення об'єму частини С1 для вміщення проявника з розширенням насосної частини Р забезпечує стан зниження тиску (відносно навколишнього тиску) насиченою повітрям верхньої частини шару проявника T. Таким чином, сили прикладаються в напрямках для збільшення об'єму шару проявника Т внаслідок декомпресії (хвилясті стрілки), і, таким чином, шар проявника може бути ефективно розпушений. Крім того, в системі, показаній на фіг. 14, повітря всмоктується зовні в частину С1 для вміщення проявника декомпресія (біла стрілка), і шар проявника Т розріджується також коли повітря досягає повітряного шару R, і, таким чином, це дуже хороша система. У випадку з системою в порівняльному прикладі, показаною на фіг. 15, внутрішній тиск частини С1 для вміщення проявника підвищується операцією подачі повітря в частину С1 для вміщення проявника до тиску вище атмосферного (вище навколишнього тиску), і, таким чином, проявник ущільнюється, і ефект розпушування проявника не досягається. Це пов'язано з тим, що, як показано на фіг. 15(b), повітря подається примусово зовні від частини С1 для вміщення проявника, і, таким чином, тиск повітряного шару R над шаром проявника Т стає позитивним відносно навколишнього тиску. Таким чином, сили прикладаються в напрямках зменшення об'єму шару проявника Т внаслідок тиску (хвилясті стрілки), і, таким чином, шар проявника Т ущільнюється. Відповідно, з системою, показаною на фіг. 15, існує імовірність того, що ущільнення шару проявника Т блокує належне виконання подальшого етапу випускання проявника. Для запобігання ущільненню шару проявника Т тиском повітряного шару R передбачається, що повітряний канал з фільтром і т. п. розташований в положенні проти повітряного шару R, таким чином, що знижує підвищення тиску. Однак в такому випадку опір потоку фільтром і т. п. приводить до підвищення тиск повітряного шару R. Навіть якщо підвищення тиску виключається, ефект розпушування станом зниження тиску повітряного шару R, вказаний вище, не може забезпечуватися. Згідно з вказаним вище, підтверджена важливість функції операції всмоктування через випускний отвір із збільшенням об'єму насосної частини з використанням системи цього прикладу. Модифікований приклад заданого стану кулачкового паза З посиланнями на фіг. 16-21 будуть описані модифіковані приклади заданого стану кулачкового паза 3b. На фіг. 16-21 показані розгорнуті вигляди кулачкових пазів 3b. З посиланнями на розгорнуті вигляди на фіг. 16-21 буде описаний вплив на робочий стан насосної частини 2b, коли конфігурація кулачкового паза 3b змінена. Тут на кожній з фіг. 16-21 стрілка А вказує напрямок обертального руху частини 2 для вміщення проявника (напрямок руху кулачкового виступу 2d); стрілка В вказує напрямок розширення насосної частини 2b; і стрілка С вказує напрямок стиснення насосної частини 2b. Крім того, частина кулачкового паза 3b для стиснення насосної частини 2b позначена як кулачковий паз 3c, і частина паза для розширення насосної частини 2b визначена як кулачковий паз 3d. Крім того, кут, сформований між кулачковим пазом 3c і напрямком обертального руху частини 2 для вміщення проявника, позначений позицією ; кут, сформований між кулачковим 21 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 пазом 3d і напрямком А обертального руху, позначений позицією β; і амплітуда (довжина розширення і стиснення насосної частини 2b) в напрямках розширення і стиснення В, С насосної частини 2b кулачкового паза позначена позицією L. Спочатку буде описана довжина L розширення і стиснення насосної частини 2b. Коли довжина L розширення і стиснення скорочується, величина зміни об'єму насосної частини 2b зменшується, і, таким чином, перепад тиску відносно зовнішнього тиску повітря зменшується. У цьому випадку, тиск, переданий проявнику в контейнері 1 для подачі проявника, зменшується, в результаті чого кількість проявника, що випускається з контейнера 1 для подачі проявника за один циклічний період (один зворотно-поступальний рух, тобто, одна операція розширення і стиснення насосної частини 2b), зменшується. У результаті, як показано на фіг. 16, кількість проявника, що випускається, коли насосна частина 2b здійснює зворотно-поступальний рух один раз, може бути зменшена в порівнянні з конструкцією на фіг. 12, якщо амплітуда L' вибрана так, щоб задовольняти умову L'β без зміни довжини L розширення і стиснення, швидкість розширення і стиснення насосної частини 2b може бути збільшена в порівнянні з конструкцією на фіг. 12. У результаті число операцій розширення і стиснення насосної частини 2b за один оберт частини 2 для вміщення проявника може бути збільшене. Крім того, оскільки швидкість потоку повітря, що входить в контейнер 1 для вміщення проявника через випускний отвір 3a, збільшується, ефект розпушування проявника поблизу випускного отвору 3a збільшується. Навпаки, якщо вибір задовольняє '> і β'>β, крутний момент частини 2, для вміщення проявника може бути зменшений. Коли, наприклад, використовується проявник, що має високу текучість, розширення насосної частини 2b має тенденцію продувати проявник, що існує поблизу випускного отвору 3a, повітрям, що надійшло через випускний отвір 3a. У результаті, існує можливість того, що проявник не може бути накопичений достатньо у випускній частині 3h, і, таким чином, кількість проявника, що випускається, зменшується. У цьому випадку, за допомогою зменшення швидкості розширення насосної частини 2b відповідно до цього вибору, продування проявника може стримуватися, і, таким чином, випускна продуктивність може бути поліпшена. Якщо, як показано на фіг. 18, кут кулачкового паза 3b вибраний так, щоб задовольнити кута β, швидкість розширення насосної частини 2b можна зменшити в порівнянні зі швидкістю стиснення. Завдяки цьому, наприклад, коли проявник знаходиться в сильно ущільненому стані, робоче зусилля насосної частини 2b більше в такті стиснення насосної частини 2b, чому в такті її розширення, в результаті чого крутний момент для частини 2 для вміщення проявника має тенденцію бути вищим в такті стиснення насосної частини 2b. Однак в цьому випадку, якщо кулачковий паз 3b виконаний як показано на фіг. 18, ефект розпушування проявника в ході розширення насосної частини 2b може бути збільшений в порівнянні з конструкцією на фіг. 12. Крім того, опір, що випробовується кулачковим виступом 2d від кулачкового паза 3b в такті стиснення насосної частини 2b, невеликий, і, таким чином, збільшення крутного моменту при стисненні насосної частини 2b може стримуватися. Як показано на фіг. 19, між кулачковими пазами 3c, 3d може бути розташований кулачковий паз 3e, по суті паралельний напрямку обертального руху (стрілка А на фігурі) частини 2 для вміщення проявника. У цьому випадку, кулачок не діє, коли кулачковий виступ 2d рухається в кулачковому пазу 3e, і, таким чином, може бути отриманий етап, на якому насосна частина 2b не виконує операцію розширення і стиснення. Завдяки цьому, якщо отриманий процес, в ході якого насосна частина 2b нерухома в розширеному стані, ефект розпушування проявника поліпшується, оскільки в початковій стадії 22 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 випускання, в якій проявник завжди присутній поблизу випускного отвору 3a, стан зниження тиску в контейнері 1 для подачі проявника зберігається під час періоду нерухомості. З іншого боку, в останній частині випускання проявник не міститься в достатній кількості у випускній частині 3h, оскільки кількість проявника в контейнері 1 для подачі проявника невелика і оскільки проявник, що існує поблизу випускного отвору 3a, продувається повітрям, яке надходить через випускний отвір 3a. Іншими словами, кількість проявника, що випускається, має тенденцію поступово зменшуватися, але навіть в такому випадку, завдяки продовженню подачі проявника обертанням частини 2 для вміщення проявника під час періоду зупинки в розширеному стані, випускна частина 3h може бути достатньо заправлена проявником. Таким чином, стабілізаційна кількість проявника, що випускається, може підтримуватися, доки контейнер 1 для подачі проявника не спустошується. Крім того, в конструкції на фіг. 12 за допомогою збільшення довжини L розширення і стиснення кулачкового паза кількість проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, може бути збільшена. Однак в цьому випадку, величина зміни об'єму насосної частини 2b збільшується, і, таким чином, перепад тиску відносно зовнішнього тиску повітря також збільшується. Таким чином, рушійна сила, необхідна для приводу насосної частини 2b, також збільшується, і, таким чином, існує імовірність того, що навантаження приводу, необхідне пристрою 201 заправляння проявником, є надмірно великим. При цих обставинах для збільшення кількості проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, без виникнення такої проблеми кут кулачкового паза 3b вибирають так, щоб задовольняти умову >β, за допомогою чого швидкість стиснення насосної частини 2b може бути збільшена в порівнянні зі швидкістю розширення. Були виконані контрольні експерименти відносно конструкції, показаної на фіг. 20. У експериментах проявник заправили в контейнер 1 для подачі проявника, що має кулачковий паз 3b, показаний на фіг. 20; зміна об'єму насосної частини 2b здійснювалася в послідовності операції стиснення і потім операції розширення для випускання проявника; і кількості, що випускаються, були виміряні. Експериментальні умови полягають в тому, що 3 величина зміни об'єму насосної частини 2b становить 50 см , швидкість стиснення насосної 3 3 частини 2b становить 180 см /с, і швидкість розширення насосної частини 2b становить 60 см /с. Циклічний період операції насосної частини 2b складає приблизно 1,1 секунди. Кількості проявника, що випускаються, вимірювали у випадку з конструкцією, показаною на фіг. 12. Однак швидкість стиснення і швидкість розширення насосної частини 2b становили 3 90 см /с, і величина зміни об'єму насосної частини 2b і один циклічний період насосної частини 2b були такими ж, як в прикладі, показаному на фіг. 20. Далі будуть описані результати контрольних експериментів. Фіг. 22(a) показує зміну внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі проявника при зміні об'єму насоса 2b. На фіг. 22(a) абсциса представляє час, і ордината представляє відносний тиск в контейнері 1 для подачі проявника (+ представляє сторону тиску вище атмосферного, - представляє сторону тиску нижче атмосферного) відносно навколишнього тиску (вихідна точка (0)). Суцільні лінії і пунктирні лінії стосуються контейнера 1 для подачі проявника, що має кулачковий паз 3b, показаний на фіг. 20, і кулачковий паз, показаний на фіг. 12, відповідно. При операції стиснення насосної частини 2b внутрішній тиск підвищується згодом і досягає піків після завершення операції стиснення в обох прикладах. У цей момент тиск в контейнері 1 для подачі проявника змінюється в межах позитивного діапазону відносно навколишнього тиску (тиску зовнішнього повітря), і, таким чином, внутрішній проявник стискається, і проявник видається через випускний отвір 3a. Згодом в ході операції розширення насосної частини 2b об'єм насосної частини 2b збільшується для зниження внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі проявника в обох прикладах. У цей момент тиск в контейнері 1 для подачі проявника змінюється від тиску вищого атмосферного до тиску нижчого атмосферного відносно навколишнього тиску (тиску зовнішнього повітря), і тиск продовжує прикладатися до внутрішнього проявника, доки повітря не буде надходити через випускний отвір 3a, і, таким чином, проявник видається через випускний отвір 3a. Тобто, при зміні об'єму насосної частини 2b, коли контейнер 1 для подачі проявника знаходиться під тиском вищим атмосферного, тобто, коли внутрішній проявник стискається, проявник видається, і, таким чином, кількість проявника, що випускається, при зміні об'єму насосної частини 2b збільшується із збільшенням згодом величини тиску. Як показано на фіг. 22(a), піковий тиск під час завершення операції стиснення насоса 2b становить 5,7 кПа з конструкцією, показаною на фіг. 20, і становить 5,4 кПа з конструкцією, 23 UA 100632 C2 5 10 показаною на фіг. 12, і він вищий в конструкції, показаній на фіг. 20, незважаючи на той факт, що величина зміни об'єму насосної частини 2b така ж. Це пов'язано з тим, що за допомогою збільшення швидкості стиснення насосної частини 2b внутрішній простір контейнера 1 для подачі проявника різко стискається, і проявник відразу концентрується біля випускного отвору 3a, в результаті чого опір випускання при випусканні проявника через випускний отвір 3a стає більшим. Оскільки випускні отвори 3a мають малі діаметри в обох прикладах, тенденція значна. Оскільки час, необхідний для того, щоб один циклічний період насосної частини був однаковим в обох прикладах, як показано на фіг. 22(a), величина інтегрованого за часом тиску більша в прикладі, показаному на фіг. 20. Наступна Таблиця 2 показує дані вимірювань кількості проявника, що випускається, за один циклічний період роботи насосної частини 2b. Таблиця 2 Фіг. 12 Фіг. 20 Фіг. 21 15 20 25 30 35 40 45 50 Кількість проявника, що випускається (г) 3,4 3,7 4,5 Як показано в Таблиці 2, кількість проявника, що випускається, становить 3,7 г в конструкції, показаній на фіг. 20, і становить 3,4 г в конструкції, показаній на фіг. 12, тобто, вона більша у випадку з конструкцією, показаною на фіг. 20. На основі цих результатів і результатів на фіг. 22(a) було підтверджено, що кількість проявника, яка випускається за один циклічний період насосної частини 2b, збільшується з величиною інтегрованого за часом тиску. Зі вказаного вище слідує, що збільшення кількості проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, може бути досягнуте за допомогою збільшення швидкості стиснення насосної частини 2b в порівнянні зі швидкістю розширення і підвищення пікового тиску в ході операції стиснення насосної частини 2b. Буде описаний інший спосіб збільшення кількості проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b. З кулачковим пазом 3b, показаним на фіг. 21, подібно випадку, показаному на фіг. 19, між кулачковим пазом 3c і кулачковим пазом 3d розташований кулачковий паз 3e, по суті паралельний напрямку обертального руху частини 2 для вміщення проявника. Однак у випадку з кулачковим пазом 3b, показаним на фіг. 21, кулачковий паз 3e знаходиться в такому положенні, що в циклічний період насосної частини 2b робота насосної частини 2b зупиняється в стані, коли насосна частина 2b стискається, після операції стиснення насосної частини 2b. З конструкцією, показаною на фіг. 21, кількість проявника, що випускається, була виміряна подібним чином. У контрольних експериментах для цього швидкість стиснення і швидкість 3 розширення насосної частини 2b становили 180 см /с, і інші умови були аналогічні прикладу, показаному на фіг. 20. Далі будуть описані результати контрольних експериментів. Фіг. 22(b) показує зміни внутрішнього тиску контейнера 1 для подачі проявника в ході операції розширення і стиснення насоса 2b. Суцільні лінії і пунктирні лінії стосуються контейнера 1 для подачі проявника, що має кулачковий паз 3b, показаний на фіг. 21, і на фіг. 20 відповідно. Також у випадку, показаному на фіг. 21, внутрішній тиск підвищується із закінченням часу при операції стиснення насосної частини 2b і досягає піка після завершення операції стиснення. У цей момент, подібно показаному на фіг. 20, тиск в контейнері 1 для подачі проявника змінюється в межах позитивного діапазону, і, таким чином, внутрішній проявник видається. Швидкість стиснення насосної частини 2b в прикладі, показаному на фіг. 21, аналогічна швидкості, показаній в прикладі на фіг. 20, і, таким чином, піковий тиск при завершенні операції стиснення насоса 2b становила 5,7 кПа, що еквівалентно прикладу, показаному на фіг. 20. Згодом, коли насосна частина 2b зупинена в стані стиснення, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника поступово зменшується. Це пов'язано з тим, що тиск, зроблений операцією стиснення насоса 2b, залишається після зупинки роботи насоса 2b, і внутрішній проявник і повітря випускаються тиском. Однак внутрішній тиск може бути збережений на рівні, який вищий, ніж у випадку, коли операція розширення починається негайно після завершення операції стиснення, і, таким чином, в ході неї випускається більша кількість проявника. Коли операція розширення починається після цього аналогічно прикладу, показаному на фіг. 20, внутрішній тиск контейнера 1 для подачі проявника зменшується, і проявник видається 24 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 доти, доки тиск в контейнері 1 для подачі проявника не стає негативним, оскільки на внутрішній проявник стискається безперервно. При порівнянні інтегрованих за часом величин тиску, показаному на фіг. 22(b), тиск більший у випадку, показаному на фіг. 21, оскільки високий внутрішній тиск підтримується протягом періоду зупинки насосної частини 2b за умови, що тривалість часу в циклічні періоди насосної частини 2b в цих прикладах однакова. Як показано в Таблиці 2, виміряна кількість проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, становить 4,5 г у випадку, показаному на фіг. 21, і більша, ніж у випадку, показаному на фіг. 20 (3,7 г). На основі результатів, показаних в Таблиці 2, і результатів, показаних на фіг. 22(b), було підтверджено, що кількість проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, збільшується з величиною інтегрованого за часом тиску. Таким чином, в прикладі, показаному на фіг. 21, робота насосної частини 2b зупиняється в стані стиснення після операції стиснення. Таким чином, піковий тиск в контейнері 1 для подачі проявника в ході операції стиснення насоса 2b високий, і тиск підтримується на можливо високому рівні, завдяки чому кількість проявника, що випускається за один циклічний період насосної частини 2b, може бути додатково збільшена. Як описано вище, завдяки зміні конфігурації кулачкового паза 3b, випускна продуктивність контейнера 1 для подачі проявника може регулюватися, і, таким чином, пристрій згідно з цим варіантом здійснення винаходу може реагувати на кількість проявника, необхідну для пристрою 201 заправляння проявником і на властивості і т. п. використовуваного проявника. На фіг. 12, 16-21 операція випускання і операція всмоктування насосної частини 2b виконуються почергово, але операція випускання і/або операція всмоктування можуть бути тимчасово перервані, і через визначений час операція випускання і/або операція всмоктування може бути відновлена. Наприклад, в можливому альтернативному варіанті операція випускання насосної частини 2b не виконується монотонно, але операція стиснення насосної частини тимчасово переривається, і потім операція стиснення відновлюється для здійснення випускання. Це стосується і операції всмоктування. Крім того, операція випускання і/або операція всмоктування можуть бути операціями багатоступінчастого типу за умови, що кількість проявника, яка випускається, і швидкість випускання задовільні. Таким чином, навіть коли операція випускання і/або операція всмоктування розділені на множину етапів, ситуація все ще така, що операція випускання і операція всмоктування почергово повторюються. Як описано вище, в цьому прикладі рушійна сила для обертання подавальної частини (спіральний виступ 2c) і рушійна сила для зворотно-поступального руху насосної частини (насоса 2b сильфонного типу) приймається частиною для прийому привідного зусилля (зубчатою передачею 2a). Таким чином, конструкція механізму прийому привідного зусилля контейнера для подачі проявника може бути спрощена. Крім того, завдяки єдиному привідному механізму (ведучому зубчатому колесу 300), розташованому в пристрої заправляння проявником, рушійна сила прикладається до контейнера для подачі проявника, і, таким чином, привідний механізм для пристрою заправляння проявником може бути спрощений. Крім того, може використовуватися простий і легкий механізм, що позиціонує контейнер для подачі проявника відносно пристрою заправляння проявником. З конструкцією в даному прикладі обертальне зусилля для обертання подавальної частини, що приймається від пристрою заправляння проявником, перетворюється механізмом перетворення приводу контейнера для подачі проявника, за допомогою чого насосна частина може здійснювати зворотно-поступальний рух належним чином. Іншими словами, в системі, в якій контейнер для подачі проявника приймає зворотно-поступальне зусилля від пристрою заправляння проявником, забезпечується відповідний привід насосної частини. Варіант 2 здійснення винаходу З посиланнями на фіг. 23(a) і (b) будуть описані конструкції Варіанту 2 здійснення винаходу. Фіг. 23(a) є схематичним виглядом в перспективі контейнера 1 для подачі проявника, і фіг. 23(b) є схематичним виглядом в перерізі, що показує стан, в якому насосна частина 2b розширена. У цьому прикладі такі ж посилальні позиції, як в Варіанті 1 здійснення винаходу, присвоєні елементам, що мають відповідні функції в цьому варіанті здійснення винаходу, і їх докладний опис опущений. У цьому прикладі механізм перетворення приводу (кулачковий механізм) розташований разом з насосною частиною 2b в положенні, що розділяє циліндричну частину 2k відносно напрямку осі обертання контейнера 1 для подачі проявника, що істотно відрізняється від 25 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Варіанту 1 здійснення винаходу. Інші конструкції по суті подібні конструкціям Варіанту 1 здійснення винаходу. Як показано на фіг. 23(a), в цьому прикладі циліндрична частина 2k, яка подає проявник до випускної частини 3h при обертанні, містить циліндричну частину 2k1 і циліндричну частину 2k2. Насосна частина 2b розташована між циліндричною частиною 2k1 і циліндричною частиною 2k2. Кулачкова фланцева частина 15, що діє як механізм перетворення приводу, знаходиться в положенні, що відповідає насосній частині 2b. Внутрішня поверхня кулачкової фланцевої частини 15 забезпечена кулачковим пазом 15a, що проходить по всій окружності. З іншого боку, зовнішня поверхня циліндричної частини 2k2 забезпечена кулачковим виступом 2d, що функціонує як механізм перетворення приводу, і блокованим кулачковим пазом 15a. Пристрій 201 заправляння проявником забезпечений частиною, подібною частині 11 для регулювання напрямку обертального руху (фіг. 2), і нижня її поверхня, яка функціонує як утримувальна частина для кулачкової фланцевої частини 15, утримується по суті без можливості обертання частиною пристрою 201 заправляння проявником. Крім того, пристрій 201 заправляння проявником забезпечений частиною, подібною частині 12 для запобігання руху в напрямку осі обертання (фіг. 2), і один кінець відносно напрямку осі обертання, тобто, нижня поверхня, що функціонує як утримувальна частина для кулачкової фланцевої частини 15, утримується по суті без можливості обертання цією частиною. Таким чином, коли зубчатій передачі 2a надається обертальне зусилля, насосна частина 2b здійснює зворотно-поступальний рух разом з циліндричною частиною 2k2 в напрямках і γ. Як описано вище, також в цьому прикладі, в якому насосна частина знаходиться в положенні, що розділяє циліндричну частину, насосна частина 2b може здійснювати зворотнопоступальний рух завдяки обертальному зусиллю, що приймається від пристрою 201 заправляння проявником. Також в цьому прикладі операція всмоктування і операція випускання можуть здійснюватися єдиним насосом, і, таким чином, конструкція механізму випускання проявника може бути спрощена. Операція всмоктування може здійснюватися, коли внутрішній тиск частини для розміщення проявника зменшується, і, таким чином, може забезпечуватися сильний ефект розпушування. Тут конструкція Варіанту 1 здійснення винаходу, в якому насосна частина 2b прямо з'єднана з випускною частиною 3h, переважна з тієї точки зору, що насосна дія насосної частини 2b може ефективно прикладатися до проявника, що міститься у випускній частині 3h. Крім того, конструкція Варіанту 1 здійснення винаходу переважна, оскільки Варіант 2 здійснення винаходу вимагає додаткової кулачкової фланцевої частини (механізму перетворення приводу), який повинен утримуватися по суті нерухомо пристроєм 201 заправляння проявником. Крім того, конструкція Варіанту 1 здійснення винаходу переважна, оскільки Варіант 2 здійснення винаходу вимагає додаткового механізму в пристрої 201 заправляння проявником для обмеження переміщення кулачкової фланцевої частини 15 в напрямку осі обертання циліндричної частини 2k. Це пов'язано з тим, що в Варіанті 1 здійснення винаходу фланцева частина 3 утримується пристроєм 201 заправляння проявником, щоб зробити положення випускного отвору 3a по суті нерухомим, і один з кулачкових механізмів, що складають механізм перетворення приводу, розташований у фланцевій частині 3. Тобто, механізм перетворення приводу спрощений таким чином. Варіант 3 здійснення винаходу З посиланнями на фіг. 24 будуть описані конструкції Варіанту 3 здійснення винаходу. У цьому прикладі такі ж посилальні позиції, як в попередніх варіантах здійснення винаходу, присвоєні елементам, що мають відповідні функції в цьому варіанті здійснення винаходу, і їх докладний опис опущений. Цей приклад істотно відрізняється від Варіанту 1 здійснення винаходу тим, що механізм перетворення приводу (кулачковий механізм) розташований на вхідному кінці контейнера 1 для подачі проявника відносно напрямку подачі проявника, і тим, що проявник в циліндричній частині 2k подається з використанням перемішуючого елемента 2m. Інші конструкції по суті подібні конструкціям Варіанту 1 здійснення винаходу. Як показано на фіг. 24, в цьому прикладі перемішуючий елемент 2m розташований в циліндричній частині 2k, як подавальна частина і обертається відносно циліндричної частини 2k. Перемішуючий елемент 2m обертається обертальним зусиллям, що приймається зубчатою передачею 2a, відносно циліндричної частини 2k, зафіксованої відносно пристрою 201 заправляння проявником без можливості обертання, за допомогою чого проявник подається в 26 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 напрямку осі обертання до випускної частини 3h, перемішуючись. Більш конкретно, перемішуючий елемент 2m забезпечений валом і подавальною лопаттю, прикріпленою до вала. У цьому прикладі зубчата передача 2a, як частина для прийому привідного зусилля, розташована на одній подовжній кінцевій частині контейнера 1 для подачі проявника (права сторона на фіг. 24), і зубчата передача 2a з'єднана співвісно з перемішуючим елементом 2m. Крім того, порожниста кулачкова фланцева частина 3i, яка становить одне ціле із зубчатою передачею 2a, розташована на одній подовжній кінцевій частині контейнера для подачі проявника (права сторона на фіг. 24) для обертання співвісно із зубчатою передачею 2a. Кулачкова фланцева частина 3i забезпечена кулачковим пазом 3b, який проходить у внутрішній поверхні по всій внутрішній окружності, і кулачковий паз 3b зачеплений з двома кулачковими виступами 2d, розташованими на зовнішній поверхні циліндричної частини 2k в по суті діаметрально протилежних положеннях, відповідно. Одна кінцева частина (сторона випускаючої частини 3h) циліндричної частини 2k прикріплена до насосної частини 2b, і насосна частина 2b прикріплена до фланцевої частини 3 однією кінцевій частиною (стороною випускаючої частини 3h). Вони прикріплені зварюванням. Таким чином, в стані, коли вона встановлена на пристрій 201 заправляння проявником, насосна частина 2b і циліндрична частина 2k по суті не можуть обертатися відносно фланцевої частини 3. Також в цьому прикладі, аналогічно Варіанту 1 здійснення винаходу, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в пристрій 201 заправляння проявником, фланцева частина 3 (випускаюча частина 3h) не може переміщуватися в напрямку обертального руху і напрямку осі обертання пристроєм 201 заправляння проявником. Таким чином, коли обертальне зусилля приймається від пристрою 201 заправляння проявником зубчатою передачею 2a, кулачкова фланцева частина 3i обертається разом з перемішуючим елементом 2m. У результаті, кулачковий виступ 2d приводиться кулачковим пазом 3b кулачкової фланцевої частини 3i таким чином, що циліндрична частина 2k здійснює зворотно-поступальний рух в напрямку осі обертання для розширення і стиснення насосної частини 2b. Таким чином, за допомогою обертання перемішуючого елемента 2m, проявник подається до випускної частини 3h, і проявник у випускній частині 3h в результаті видається через випускний отвір 3a операцією всмоктування і випускання насосної частини 2b. Як описано вище, також в конструкції цього прикладу, подібно до Варіантів 1-2 здійснення винаходу, як операція обертання перемішуючого елемента 2m, розташованого в циліндричній частині 2k, так і зворотно-поступальний рух насосної частини 2b, можуть бути виконані обертальним зусиллям, прийнятим зубчатою передачею 2a від пристрою 201 заправляння проявником. Також в цьому прикладі операція всмоктування і операція випускання можуть бути виконані єдиним насосом, і, таким чином, конструкція механізму випускання проявника може бути спрощена. Крім того, за допомогою операції всмоктування через тонкий випускний отвір, внутрішній простір контейнера для подачі проявника піддається стисненню і декомпресії (тиску нижчому атмосферного) і, таким чином, проявник може бути належним чином розпушений. У випадку з цим прикладом напруження, прикладене до проявника на етапі подачі проявника в циліндричній частині 2k, має тенденцію бути відносно великим, і обертаючий момент є відносно великим, і з цієї точки зору, конструкції Варіантів 1 і 2 здійснення винаходу переважні. Варіант 4 здійснення винаходу З посиланнями на фіг. 25 (фіг. 25(a)-(d)) будуть описані конструкції Варіанту 4 здійснення винаходу. Фіг. 25(a) є схематичним виглядом в перспективі контейнера 1 для подачі проявника, фіг. 25(b) - збільшений вигляд в перерізі контейнера 1 для подачі проявника, і фіг. 25(с)-(d) збільшені вигляди в перспективі кулачкових частин. У цьому прикладі однакові посилальні позиції, як і в попередніх Варіантах здійснення винаходу, присвоєні елементам, що мають відповідні функції в цьому варіанті здійснення винаходу, і їх докладний опис опущений. Цей приклад по суті аналогічний Варіанту 1 здійснення винаходу за винятком того, що насосна частина 2b не обертається пристроєм 201 заправляння проявником. У цьому прикладі, як показано на фіг. 25(a) і (b), між насосною частиною 2b і циліндричною частиною 2k частини 2 для вміщення проявника розташована передавальна частина 2f. Передавальна частина 2f забезпечена двома кулачковими виступами 2d на її зовнішній поверхні по суті в діаметрально протилежних положеннях, і один її кінець (сторона випускної частини 3h) з'єднаний і прикріплений до насосної частини 2b (способом зварювання). 27 UA 100632 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Інший кінець (сторона випускної частини 3h) насосної частини 2b прикріплений до фланцевої частини 3 (способом зварювання), і в стані, коли він встановлений в пристрій 201 заправляння проявником, він по суті не може обертатися. Ущільнювальний елемент 5 стиснений між кінцем циліндричної частини 2k на стороні випускної частини 3h і передавальною частиною 2f, і циліндрична частина 2k з'єднана так, що вона може обертатися відносно передавальної частини 2f. Зовнішня периферійна частина циліндричної частини 2k забезпечена частиною 2g для прийому обертального зусилля (виступом) для прийому обертального зусилля від частини 7 для кулачкової і зубчатої передачі, як буде описано далі. З іншого боку, частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі, яка має циліндричну форму, розташована так, що вона покриває зовнішню поверхню передавальної частини 2f. Частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі входить в зачеплення з фланцевою частиною 3 таким чином, що вона по суті нерухома (рух в межах люфту допускається) і може обертатися відносно фланцевої частини 3. Як показано на фіг. 25(с), частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі забезпечена зубчатою передачею 7a, як частиною для прийому привідного зусилля, для прийому обертального зусилля від пристрою 201 заправляння проявником і кулачковим пазом 7b, що входить в зачеплення з кулачковим виступом 2d. Крім того, як показано на фіг. 25(d), частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі забезпечена обертальною зачіплювальною частиною (пазом) 7c, що входить в зачеплення з частиною 2g для прийому обертального зусилля для обертання разом з циліндричною частиною 2k. Таким чином, завдяки описаній вище зачіплювальній взаємодії обертальна частина (паз) 7c може рухатися відносно частини 2g для прийому обертального зусилля в напрямку осі обертання, але вона може обертатися спільно в напрямку обертального руху. Далі буде описаний етап подачі проявника контейнером 1 для подачі проявника в цьому прикладі. Коли зубчата передача 7a приймає обертальне зусилля від ведучого зубчатого колеса 300 пристрою 201 заправляння проявником, і частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі обертається, частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі обертається разом з циліндричною частиною 2k завдяки взаємодії, що зачіпається з частиною 2g для прийому обертального зусилля обертальною зачіплювальною частиною 7с. Таким чином, обертальна зачіплювальна частина 7c і частина 2g для прийому обертального зусилля функціонують для передачі обертального зусилля, яке приймається зубчатою передачею 7a від пристрою 201 заправляння проявником, циліндричної частини 2k (подавальної частини 2c). З іншого боку, подібно до Варіантів 1-3 здійснення винаходу, коли контейнер 1 для подачі проявника встановлений в пристрій 201 заправляння проявником, фланцева частина 3 без можливості обертання утримується пристроєм 201 заправляння проявником, і, таким чином, насосна частина 2b і передавальна частина 2f, прикріплена до фланцевої частини 3, також не обертаються. Крім того, рух фланцевої частини 3 в напрямку осі обертання запобігається пристроєм 201 заправляння проявником. Таким чином, коли частина 7 для кулачкової і зубчатої передачі обертається, відбувається кулачкова дія між кулачковим пазом 7b частини 7 для кулачкової і зубчатої передачі і кулачковим виступом 2d передавальної частини 2f. Таким чином, обертальне зусилля, що надається зубчатій передачі 7a від пристрою 201 заправляння проявником, перетворюється в силу, що спричиняє зворотно-поступальний рух передавальної частини 2f і циліндричної частини 2k в напрямку осі обертання частини 2 для вміщення проявника. У результаті, насосна частина 2b, яка прикріплена до фланцевої частини 3 в одному кінцевому положенні (ліва сторона фіг. 25(b)) відносно напрямку зворотно-поступального руху, розширюється і стискається у взаємозв'язку зі зворотно-поступальним рухом передавальної частини 2f і циліндричної частини 2k, таким чином, виконуючи насосну дію. Таким чином, при обертанні циліндричної частини 2k проявник подається до випускної частини 3h подавальною частиною 2c, і проявник у випускній частині 3h в кінцевому результаті видається через випускний отвір 3a операцією всмоктування і випускання насосної частини 2b. Як описано вище, в цьому прикладі обертальне зусилля, що приймається від пристрою 201 заправляння проявником, передається і перетворюється одночасно в силу, що обертає циліндричну частину 2k, і в силу, що спричиняє зворотно-поступальний рух (операцію розширення і стиснення) насосної частини 2b в напрямку осі обертання. Таким чином, також в цьому прикладі, подібно до Варіантів 1-3 здійснення винаходу, завдяки обертальному зусиллю, що приймається від пристрою 201 заправляння проявником, 28
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюDeveloper replenishing container and developer replenishing system
Автори англійськоюMurakami Katsuya, Nagashima Toshiaki, Tazawa Fumio, Okino Ayatomo, Yamada Yusuke
Назва патенту російськоюКонтейнер для подачи проявителя и система для подачи проявителя
Автори російськоюМураками Кацуя, Нагасима Тосиаки, Тазава Фумио, Окино Аятомо, Ямада Юсуке
МПК / Мітки
МПК: G03G 15/00
Мітки: проявника, контейнер, система, подачі
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/91-100632-kontejjner-dlya-podachi-proyavnika-i-sistema-dlya-podachi-proyavnika.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Контейнер для подачі проявника і система для подачі проявника</a>
Контейнер для легуючих матеріалів
Номер патенту: 51601
Опубліковано: 26.07.2010
Автори: Глинський Віталій Миколайович, Зьома Володимир Іллич, Бугайов Олександр Миколайович, Шумаков Віктор Федорович
МПК: B65D 88/54
Мітки: контейнер, матеріалів, легуючих
Формула / Реферат:
Контейнер для легуючих матеріалів, що містить ємність, утворену бічними стінками і днищем, що складається зі стулок, а також запірний механізм зазначених стулок, який відрізняється тим, що він оснащений терморуйнованим елементом, що з'єднує частини запірного механізму, установлені на стулці днища і стінці контейнера.
Контейнер
Номер патенту: 20704
Опубліковано: 15.02.2007
Автор: Сень Вадим Вікторович
МПК: B42F 7/00
Мітки: контейнер
Формула / Реферат:
1. Контейнер, що містить дно та стінки, виконаний з можливістю нарощування контейнерів один поверх іншого і вкладання одного контейнера в інший, який відрізняється тим, що можливість нарощування контейнерів один поверх іншого і вкладання одного контейнера в інший забезпечується тим, що принаймні дві стінки контейнера обладнано порожнистими похилими виступами.2. Контейнер за п. 1, який відрізняється тим, що стінки контейнера виконано...
Двокомпонентний розчин проявника, що містить 3,3′,5,5′-тетраметилбензидин (тмб), для використання в тест-системах для імуноферментного аналізу
Номер патенту: 68844
Опубліковано: 16.08.2004
Автори: Шимко Наталія Миколаївна, Шевчук Олександр Анатольович, Гончаренко Василь Сергійович
МПК: G01N 33/535
Мітки: 3,3',5,5'-тетраметилбензидин, розчин, використання, аналізу, містить, тест-системах, імуноферментного, двокомпонентний, тмб, проявника
Формула / Реферат:
Двокомпонентний розчин проявника, що містить хромоген 3,3',5,5'-тетраметилбензидин (ТМБ), для використання в тест-системах для імуноферментного аналізу, складається з розчину ТМБ та розчину перекису водню, який відрізняється тим, що додатково до складу проявника (рН 1,4-4) входять гідразин-гідрат (0-0,5 г/л), бензойна кислота (0,1-1 г/л) та тритон Х-100 (0-0,1 г/л).
Контейнер для косметичних виробів
Номер патенту: 18177
Опубліковано: 16.10.2006
Автор: ТИМОФЄЄВ Олексій Олегович
МПК: A45D 33/00
Мітки: контейнер, косметичних, виробів
Формула / Реферат:
1. Контейнер для косметичних виробів, який містить дві прямокутні частини, що з'єднані рухомо для відкриття та закриття контейнера, який відрізняється тим, що на передній частині зсередини виконано щонайменше одну комірку, форма якої відповідає формі пляшечки для косметичних виробів, комірка має поясок для утримання в ній горловини пляшечки та зовні - два пази по боках для зручності тримання контейнера при його відкриванні, з двох боків...
Контейнер для збору відпрацьованих масляних фільтрів
Номер патенту: 88783
Опубліковано: 25.11.2009
Автор: Колтунов Георгій Анатолійович
МПК: G21F 5/008
Мітки: масляних, фільтрів, контейнер, відпрацьованих, збору
Формула / Реферат:
1. Контейнер для збору відпрацьованих масляних фільтрів, що містить корпус контейнера і замок для відмикання контейнера, який відрізняється тим, що замок для відмикання контейнера і безпосереднього проходження через нього відпрацьованих масляних фільтрів виконаний у вигляді отвору з опуклими та увігнутими краями, відповідними опуклим та увігнутим поверхням відпрацьованого масляного фільтра, що виконує функцію ключа до замка для відмикання...
Попередній патент: Вітровий рушій
Наступний патент: Спосіб улаштування полегшеного збірно-монолітного перекриття
Випадковий патент: Спосіб прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії у молодих жінок