Спосіб визначення метану в крові

Винахід відноситься до медицини, зокрема до діагностики, І може бути використаний для визначення наявності метану в крові. Відомі способи визначення газів крові, які грунтуються на способі Аструпа [1]. Недоліком цього способу є неможливість визначення наявності метану в крові. Найбільш близьким за технічною суттю і прийнятим за основу являється спосіб визначення метану в крові, який включає дослідження проби крові на газовому хроматографі [2]. Основним недоліком прототипу являється необхідність використання великих об'ємів проб крові в межах від 10 до 100мл. Завданням винаходу є створення такого способу визначення метану в крові, який за рахунок вибору нових прийомів підготовки проби до дослідження забезпечував би можливість використання малих об'ємів проб крові. Вказане завдання вирішується тим, що в способі визначення метану в крові, який включає дослідження проби на газовому хроматографі, згідно винаходу, пробу крові попередньо насичували гелієм, перемішували не меньше 20 хвилин і забирали необхідний для аналізу об'єм газової суміші, виключаючи попадання в неї атмосферного повітря. Попереднє насичення проби крові галієм і перемішування суміші не менше як 20 хвилин забезпечує, і це підтверджено експериментально, використання для аналізу проб крові в об'ємі до 1мл. Вказаний у формулі винаходу час перемішування 20 хвилин вибрано експериментально. При цьому було встановлено, що при перемішуванні до 20 хвилин не досягається рівномірного розподілу газів в кров!, а перемішування більше 20 хвилин є нераціональним, тому як розподіл досягається при перемішуванні на протязі 20 хвилин. Спосіб виконують таким чином. Забирають кров у хворого з вени в кількості 1мл і переносять її в спеціально приготовлений шприц, який містить 3мл інертного газу - гелію. Канюля шприца закрита щільною гумовою трубкою довжиною 3 - 4см, запаяною на кінці. Пробу перемішують шля хом струшування при положенні шприца "конусом вверх" не менше як 20 хвилин. Потім додатковим шприцем на 1мл проколюють гумову тр убку шприца з пробою, після чого шприц з пробою переводять у горизонтальне положення. Натискують на поршень шприца з пробою і одночасно слідкують за самостійним рухом поршня додаткового шприца, припиняючи натискування, коли поршень його перейде за відмітку 1мл. Потім додатковий шприц переводять в положення "конусом вниз", виколюються з гумової трубки, надлишок газової суміші з шприца витискають. Одержаний об'єм газової суміші вводять в пробоввід газового хроматографа, де і визначають наявність метану. Приклад. У хворого М., № історії 4392, для визначення метану в крові використано газовий хроматограф ЛХМ-80, який оснащено іонізаційнополум'яним детектором на сорбенті газносій азот. При підготовці хроматографа проведено його калібровку по стандартній калібровочній суміші (ГОСТ 2378 - 87). Після аналізу калібровочної хроматограми розраховано калібровочний коефіцієнт для метану, який міститься в калібровочній суміші підготовлений таким чином для В роботи хроматограф введено досліджувану газову суміш об'ємом 1мл. Для забору крові у досліджуваного використано два шприци. Перший (№1) одноразовий, об'єм 1мл і другий (№2) скляний, об'ємом 5мл. На канюлю другого шприца одягнуто щільну гумову тр убку довжиною 4см з запаяним кінцем. Шприц №2 заповнено гелієм в об'ємі 3мл. З збереженням асептики і антисептики проведено забір крові з вени передпліччя об'ємом 1мл в шприц №1. Після проколу гумової тр убки кров перенесено в шприц №2, а поршень останнього зміщено до мітки "5мл". В положенні шприца №2 "конусом вверх" проведено перемішування його вмісту шля хом струшування не меньше 20 хвилин. Аналіз газової суміші проведено в проміжку часу, який не перевищував 4 - 6год., при зберіганні в темному місці і температурі 0 - + 4°C. В наступних діях використано скляний шприц об'ємом 1мл (шприц №3). Для стандартної "промивки" шприца №3 його вколото в гумову трубку шприца №2, заповнено весь об'єм шприца №3 газовою сумішшю і випущено її в атмосферу. Потім шприц №2 повернуто гумовою трубкою вверх, шприцом №3 проколото гумову тр убку, а шприц №2 одразу переведено в горизонтальне положення. При плавному натискуванні на поршень шприца №2 досягнуто стану, при якому поршень шприца №3 самостійно починав руха тися і переходив за поділку "1мл", потім натискування припиняли. Шприц №3 переведено в положення "конусом вниз", виколото з гумової трубки. Надлишок газової суміші видалено переміщенням поршня до поділки 1мл. Одержаний об'єм газової суміші об'ємом 1мл одразу введено в пробоввід хроматографа ЛХМ-80. Згідно інструкції пробу вводять 2 - 3 рази. Аналіз одержаної хроматограми проведено методом абсолютної калібровки. Вміст метану визначено по формулі де - вміст метану в досліджуваній газовій суміші; - калібровочний коефіцієнт для метану в калібровочній суміші (ГОСТ 2378 - 87); - висота піку метану в досліджуваній газовій суміші на хроматограмі; - масштаб запису метану в досліджуваній газовій суміші. Таким чином, в порівнянні з прототипом використання запропонованого способу дозволяє визначити наявність метану в крові в об'ємах проб крові до 1мл.