Спосіб дослідження стану природного середовища

Корисна модель відноситься до екології, до способів дослідження стану природного середовища і може бути застосована, зокрема, при експрес-оцінці стану води і повітря . Відомі способи дослідження стану природного середовища, які ґрунтуються на колориметрії досліджуваного об'єкту, що розміщується у прозорій кюветі [1]. Недоліком цих способів є те, що вони або взагалі не дозволяють проводити експрес-діагностику токсичності, або не дозволяють проводити таку діагностику у випадках, коли хімічна природа токсиканта заздалегідь невідома. Найбільш близьким і обраним як прототип є спосіб визначення вмісту у воді летючи х фенолів, що включає реагентну обробку зразка, екстракцію отриманого кольорового продукту і колориметрію екстракту [2]. Недоліком даного способу є те, що він дозволяє діагностува ти лише токсичність, пов'язану з наявністю летючих фенолів, і не дозволяє діагностувати токсичність, хімічна природа якої заздалегідь не відома. До того ж цей спосіб не досить швидкий, тому мало придатний для експрес-діагностики. В корисній моделі, що пропонується, вирішується задача експрес-діагностики наявності в навколишньому середовищі токсичних речовин, хімічна природа яких апріорі невизначена, шляхом вимірювання змін інтенсивності виходячего з кювети світлового потоку, викликаних зміною реакції живих тест-об'єктів на акустичну дію. Поставлена задача вирішується шляхом порівняння між собою інтенсивностей світлових потоків, які виходять з кювети, до якої вміщують тестову водну екологічну систему, до складу якої входять черви родини Tubificidae, при тому періодично діють на кювету акустичними хвилями і, якщо інтенсивність світлового потоку після акустичної дії не стає більшою, ніж до акустичної дії, визначають, що природне середовище, що досліджується» містить якісь токсичні речовини. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Прозора кювета заповнюється частково природним або штучним ґрунтом, в якому розміщують червів і інші живі організми, що необхідні для забезпечення кругообігу речовин у створеній таким чином мікроекологічній системі, і заливають все це чистою водою. Коли мікроекологічна система досягає сталого стану, стає можливим діагностика токсичності навколишнього середовища. Для цього, будь-яким відомим способом, забезпечують контакт навколишнього середовища із водою в кюветі. Через кювету пропускають світловий потік від джерела світла, розташованого з одного торца кювети, і вимірюють світловий потік, який пройшов через кювету, за допомогою фотоприймача, розташованого за протилежним торцем кювети, при цьому періодично на короткий термін вмикають джерело акустичних хвиль. За звичайних умов черви передньою частиною тіла занурюються у ґрунт, а задньою, хвостовою, здійснюють дихальні рухи у воді, Наявність у прозорій, заповненій водою частині кювети менш прозорих ніж вода хвостових частин тіла червів, які частково екранують світловий потік, зменшує інтенсивність світлового потоку, що проходить через кювету. За відсутності токсичної дії на організм червів вони реагують на акустичні хвилі і на декілька секунд ховають свої хвостики у ґрунт, екрануюча дія цих хвостиків суттєво зменшується, за рахунок чого інтенсивність світлового потоку, який виходить з кювети, збільшується. Цей ефект, відсутній за наявності у досліджуваному середовищі гостро токсичних агентів, здатних порушити звичайну життєдіяльність червів і вбити їх. По відсутності згаданого ефекту діагностують гостру токсичність середовища, що досліджується. Таким чином, підтверджується можливість інструментально, з порівняно невеликими витратами, оперативно контролювати наявність або відсутність гострого токсичного ефекту на великих акваторіях і теренах, що за нинішньої екологічної ситуації має великий соціальний ефект і дає можливість своєчасно попередити про небезпечне забруднення середовища, що досліджується. Джерела інформації: 1. Сиренко Л.А. Методы физиолого-биохимического исследования водорослей в гидробиологической практике. / Киев: Наукова думка, 1975г. С.81-83, 103-105, 154-155. 2. Савченко П.С., Дятловицкая Ф.Г., Ярошенко В.А., Альбова Е.А. Методи химического и микробиологического анализа води. К., Госметеоиздат, 1961. С.96-97.