Фотополімеризаційноздатний лак

Винахід відноситься до області фотополімеризаційноздатних композицій, призначених, наприклад, для отримання прозорого оздоблювального покриття на металевій поверхні. Відома фотополімеризаційноздатна композиція (ФПК), що вміщає акриловий сополімер, наприклад сополімер метилметакрилата та метакрилової кислоти, олігоефіракрилат ТГМ-3, метиловий ефір бензоїну, дибутилфталат і розчинник спирт-ацетон [1]. Недоліками ФПК є невисока її прозорість, світлочутливість і фізико-механічні характеристики фотополімерного шару (ФПШ). Найближчою до заявленого винаходу є ФПК, яка містить лугорозчинний акриловий сополімер, наприклад, сополімер метакрилата та метакрилової кислоти, олігоефіракрилат - диметакрилат-біс-триетиленглікольфталат (МГФ-9) або диметакрилаттриетиленгліколь (ТГМ-3), метиловий ефір бензоїну і моноалілуретан та розчинник - етиловий спирт-ацетон (1:1) [2]. Основним недоліком відомої ФПК є недостатня прозорість та адгезія отриманого на її основі ФПШ, що є неприйнятним для отримання оздоблювального захисного покриття на нагородних значках з тривалим строком експлуатації (споживання). В основу винаходу поставлена задача вдосконалення складу фотополімеризаційноздатного лаку, який відноситься до класу ФПК, для отримання прозорого оздоблювального покриття шляхом введення суміші розчинників - ацетону, циклогексанону та етилцелозольву, що призводить до підвищення прозорості ФПЛ та адгезії ФПШ. Поставлена задача вирішується тим, що в фотополімеризаційноздатний лак, який містить у своєму складі лугорозчинний акриловий сополімер, олігоефіракрилат, метиловий ефір бензоїну, моноалілуретан і розчинник - ацетон, додатково вводять циклогексаном і етилацетат при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: Лугорозчинний акриловий сополімер 7,50-8,54 Олігоефіракрилат 2,44-2,50 Метиловий ефір бензоїну 1,25-2,44 Моноалілуретан 1,22-1,25 Ацетон 59,75-61,25 Циклогексанон 17,07-17,50 Етилацетат 8,54-8,75 Застосування запропонованого складу підвищує прозорість ФПЛ та адгезію ФПШ. Це пояснюється тим, що органічні розчинники, які використовуються для плівкоутворення ФПШ, мають значний вплив на структур у та властивості останнього [3]. Відомий розрахунок критичних параметрів змішування різних полімерів та олігомерів, у даному випадку компонентів ФПЛ, за теорією Флорі-Хаггінса-Скотта, може давати однакові значення у різних розчинниках, тоді як у дійсності сумісність полімерів, прозорість та стабільність їх розчинів суттєво залежить від природи розчинника. Чим вище термодинамічна спорідненість розчинника до полімерних компонентів суміші, тим більш сольватованими є їх макромолекули і тим менша ступінь їх асоціації. Проведені пошукові дослідження серед широкого класу розчинників (кетонів, спиртів, простих та складних ефірів, вуглеводнів) показали, що поставлене завдання досягається при певному співвідношенні компонентів суміші розчинників. Крім того очевидно, що природа сольватуючого полімер розчинника та природа контактуючої поверхні також в значній мірі впливають на адгезійні властивості ФПШ. Приклад 1. 7.50 мас.% сополімера метилметакрилата та метакрилової кислоти у 61,5 мас.% ацетону змішують з 1,25 мас.% моноалілуретану, перемішують протягом 4 год. при 50°С. Суміш охолоджують, додають 2,50 мас.% олігоефіракрилату ТГ М-3, 1,25 мас.% метилового ефіра бензоїну, 17,50 мас.% циклогексанону та 8,75 мас.% етилацетату. Компоненти ретельно перемішують та наносять тонким шаром за допомогою пензля чи губки на латунну поверхню значка. Після нанесення шар сушать у термошафі протягом 10 хвилин при 60±5°С або у природних умовах протягом 4 годин, Зформований фотополімеризаційноздатний шар експонують УФ-випромінюванням під лампами ЛУФ-80 протягом 3 хвилин. Приклади 2-3. Склад композицій за прикладами 2-3 наведені в таблиці.