Спосіб прижиттєвого визначення забезпеченості поросят натрієм та хлором по шкірі хвоста

Запропонована корисна модель відноситься до галузі фізіології обміну речовин тварин. Дослідження забезпеченості поросят натрієм та хлором обумовлено необхідністю проведення аналізу ефективності використання макроелементів натрію та хлору для забезпечення високої продуктивності тварин і збереження її життєздатності. Відомий спосіб визначення забезпеченості поросят натрієм та хлором, що включає проведення комплексу досліджень направлених на визначення балансу натрію та хлору в організмі тварин, забір досліджуваного матеріалу та його обробку і по різниці надходження натрію та хлору їх з кормом та їх виділення з організму із сечею та калом, визначають баланс натрію та хлору в організмі поросят [Кокорєв В.А. Биологические обоснования потребности супоросных свиноматок в макроэлементах /Под ред.С.А.Лапшина. - Саранск, 1990. 172С.]. Однак, відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності за рахунок його інформативної обмеженості, недостатньої точності та достовірності. В основу корисної моделі поставлено завдання розробити спосіб прижиттєвого визначення забезпеченості поросят натрієм та хлором, шля хом удосконалення відомого, досягти збільшення точності та інформативності визначення і забезпечити підвищення ступеню ефективності. Поставлене завдання вирішують створенням способу прижиттєвого визначення забезпеченості поросят натрієм та хлором, що включає забір досліджуваного матеріалу та його дослідження, який, згідно корисної моделі, відрізняється тим, що в якості досліджуваного матеріалу використовують шкіру хвоста тварини на рівні 23 останніх хвостови х хребців, її обробку та фіксацію, виготовлення гістологічних препаратів, її візуалізацію та морфологічну оцінку за співвідношенням виявлених елементів гістологічної будови шкіри хвоста, то вщиною рогового шару, росткового шару епідермісу, величини сосочків росткового шару епідермісу, проводять визначення ступеню забезпеченості поросят натрієм та хлором. Спосіб оцінки здійснюють наступним чином: Тварину, що підлягає дослідженню, фіксують, підготовляють для забору біопсійного матеріалу, її хвіст промивають водою з милом, витирають насухо і обробляють спиртом. Потім виконують забір біопсійного матеріалу шляхом відсічення хвоста на рівні 2-3 останніх хвостових хребців, 5см від його кінчика. Місце відсіку обробляють 3% розчином йоду і накладають лігатуру на хвіст, на 1,5-2,0 см вище місця відсіку. Біопсійний матеріал спочатку розміщують у холодну камеру потім фіксують і виготовляють гістологічні препарати та забарвлюють їх, і виконують оцінку співвідношення виявлених елементів гістологічної будови шкіри хвоста. Приклад 1. Досліджувані поросята були поділені на три групи в залежності від забезпеченості натрієм та хлором. В першій групі тварини одержували одну денну норму NaCl; в другій групі - 2 денних норми; в третій групі поросятам зовсім не добавляли в денний раціон NaCl. Через 60 діб поросят усі х трьох груп було обстежено запропонованим способом прижиттєвого визначення забезпеченості поросят натрієм та хлором. В якості досліджуваного матеріалу використали шкіру на рівні 2-3 останніх хвостови х хребців. Хвіст тварини промили водою з милом, витерли насухо і обробили спиртом. Потім виконали забір біопсійного матеріалу шляхом відсічення хвоста на рівні 5см від його кінчика, 2-3 останніх хвостових хребців. Місце відсіку обробили 3% розчином йоду і наклали лігатуру на хвіст, на 1,5-2,0см вище місця відсіку. Одержаний матеріал спочатку розмістили у холодну камеру потім зафіксували і виготовили гістологічні препарати, пофарбували і за співвідношенням виявлених елементів гістологічної будови шкіри провели морфологічну оцінку: за товщиною рогового шару, росткового шару епідермісу, величини сосочків росткового шару епідермісу, визначили ступінь забезпеченості поросят натрієм та хлором. Пояснення змісту гістологічних препаратів: У першій дослідній групі: на поверхні епідермісу виявили помірне зроговіння, невеликі ділянки акантову з добре вираженим шиловидним шаром, власне дерма без особливостей, шари клітин чіткі. У другій дослідній групі: виявили тонку рогову пластинку, місцями злущену; в ростковому шарі епідермісу в 2-4 ряда клітин; епідерміс ніжно складчастий, сосочки росткового шару до 6-7 в полі зору; еластика достатньо компактна тангенціальна; пучки багатовекторної орієнтації. У третій контрольній групі: спостерігали роговий шар тонкий, місцями злущений, епідерміс спрямлений; в ростковому шарі епідермісу в 2-3 ряда клітин; акантовочні виростки; тобто сосочки росткового шару до 5-8 в полі зору; між виростками виявили розрихлені ячеєчні структури; дерма компактна, в основному тангенціальна з радіальним і полівекторним розташуванням шарів. Представлені результати досліджень гістологічної структури шкіри хвоста поросят проведених запропонованим способом, дозволяють зробити висновок, що він забезпечує високу ін формативність дослідження на глибокому структурному рівні. Подвійна норма чи виключення з раціону мінеральної добавки - хлориду натрію призводить до часткових патологічних змін гістологічної структури шкіри хвоста поросят. Таким чином, результати досліджень забезпеченості поросят натрієм та хлором запропонованим способом, свідчать що співвідношення виявлених елементів гістологічної будови шкіри хвоста, товщиною її складових частин, товщиною рогового шару, росткового шару епідермісу, величини сосочків росткового шару епідермісу, залежать від ступеню забезпеченості поросят натрієм та хлором. Використання запропонованого способу дозволить своєчасно розпізнавати забезпеченість поросят натрієм та хлором і підвищити ступінь його ефективності. За допомогою запропонованого способу було обстежено 12 поросят.