Спосіб лікування хронічних обструктивних захворювань легень у робітників машинобудівної промисловості

Запропонована корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб. Відомі способи лікування хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень в період загострення включають бронхолітичні препарати, антибактеріальну терапію, відхаркуючи засоби, біостимулятори (сік алоє, прополіс, корінь солодки та ін.) [Александрова Н.И. Лечение больных хронической обструктивной болезнью легких/ Под ред. А.Н. Кокосова. - СПб.: Изд. Лань, - 2002. - С.193-210]. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень [Колпакова А.Ф. Коррекция некоторых метаболических нарушений у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких при лечении тровентолом// Пульмонология. - 2005.- №3. – С.74-76), який включає антихолінергічний препарат (інгаліції тровентолом 80мкг 4 рази на добу протягом 28 днів) та лікування препаратом рибомунилом по схемі: 3 таблетки вранці нащесерце 4 дні на тиждень протягом 3 тижнів (Литовская А.В., Пенктович А.А., Лавренюк Н.А. и др. Опыт применения рибомунила при хроническом бронхите// Клиническая медицина. - 2005. - №12. - С.53-57]. Недоліком відомого способу лікування є недостатній ступень його ефективності, зумовлений відсутністю корекції антихолінергічними засобами стану перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту та стану імунної системи, що призводить до частих рецидивів хвороби, подовження строків лікування. Поставлену задачу вирішують створенням способу лікування хронічних обструктивних за хворювань легень робітників машинобудівної промисловості, що включає використання антихолінергічних та імунорегулюючи х препаратів на фоні традиційної терапії, який згідно винаходу відрізняється тим, що в якості антихолінергічного препарату призначають спіриву одну інгаляцію з однієї капсули в день на протязі 7 днів, а в якості імунорегулюючого препарату призначають розчин імунофана 0,005% 1,0мл внутрішньом’язово 1 раз на добу протягом 5 днів. Спірива, в склад якої входить тіотропіум 18мкг , що відповідає 22,5мкг тіотропіуму броміду моногідрату, який має специфічну анти холінергічну тривалу дію, в дихальних шляха х інгібіція М3 - рецепторів приводить до розслаблення гладкої мускулатури, та імунофан, який має імунорегулюючу, де токсікаційну та гепатопротекторну дію, викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполучень. Спірива та імунофан дозволені фармкомітетом для використання в клінічній практиці в Україні. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Хворим хронічними обструктивними захворюваннями легень призначають співиру одну інгаляцію з однієї капсули в день на протязі 7 днів, та розчин імунофана 0,005% 1,0мл внутрішньом’язово 1 раз на добу протягом 5 днів. Клінічний приклад. Хворий Б., 49 років, історія хвороби №85, перебував в денному стаціонарі поліклініки №2 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Після комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження сформульовано діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень. Хронічний обструктивний бронхіт 11ст. стадія загострення , дихальна недостатність 11 ступеню. Нами призначена стандартна терапія: еритроміцин 1 табл. 3 рази на добу 7 днів, АЦЦ 1табл. 2 рази на добу 7 днів. Додатково призначалися протягом 7 днів співиру одну інгаляцію з однієї капсули в день, та розчин імунофана 0,005% 1,0мл внутрішньом’язово 1 раз на добу протягом 5 днів. Запропонованим способом було проліковано 15 хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень робітників машинобудівної промисловості. Діагнози були підтверджені клініко - лабораторними та інструментальними методами дослідження. Всі хворі проліковані запропонованим способом, використання якого дозволило скоротити час перебування хворих у стаціонарі на 2 ліжкодні порівняно з групою хворих, які не отримували запропонованого нами способу лікування. Негативних наслідків від використання запронованого способу не спостерігалось. Позитивний ефект запронованого способу лікування досягається за рахунок оптимізації корекції порушень показників бронхіальної обструкції (об’єм форсованого видоху, форсована життєва ємкість легень, максимальну швидкість видоху), підвищенням імунологічної реактивності організму та покращенням якості життя.