Склад для приготування паливних брикетів

Корисна модель належить до складів для приготування паливних брикетів і може знайти застосування як побутове паливо, а також у сталеплавильному, доменному та інши х виробництвах. Відомо склад для приготування паливних брикетів, який містить гранульований лігнітовий кокс, антрацитовий дрібняк, крохмаль, вапно [див., наприклад, пат. РФ №2016048, МПК: C10L 5/12, 5/14]. Недоліком відомого паливного брикету є використання лігнітового коксу, який потребує високої температури при перемішуванні, і високий вміст дорогого крохмалю. Відомо склад для приготування паливних брикетів, який містить горючий вуглецевовмісний дрібняк, наприклад, антрацитовий, крохмальвмісне зв'язуюче, вапно [див., наприклад пат. UА №34692А, МПК: C10L 5/14; від 15.01.2001р., ПВ №2]. За технічною суттєвістю та ефектом, що досягається, відоме технічне рішення є найбільш близьким до того, що заявляється. Недоліком відомого технічного рішення є використання відносно дорогого крохмалю, що сприяє подорожчанню брикету. В основу корисної моделі покладено завдання створити склад для приготувавння паливних брикетів, які мають невисоку вартість при високих показниках міцності брикета, а також дозволять утилізувати відходи виробництва. Поставлене завдання вирішується в складі для приготування паливних брикетів, який містить антрацитовий дрібняк, зв'язуюче, вапно; при цьому, як зв'язуюче використовують мелясу при такому співвідношенні компонентів, мас.часток: Антрацитовий дрібняк 100; Меляса 3,5-18; Вапно 2-10. Відмінною ознакою складу, що заявляється, є використання, як зв'ячуючого, меляси при такому співвідношенні компонентів, мас. часток: Антрацитовий дрібняк 100; Меляса 3,5-18; Вапно 2-10. Виходячи з описаного рівня техніки випливає, що вказана відміна є новою. Меляса - є відходом цукрового виробництва. Авторами було встановлено, що при змішуванні антрацитового дрібняку, меляси та вапна, меляса добре змочує поверхню частинок антрациту, підвищує його адгезівні властивості; при цьому вапно активно поглинає воду з меляси та реагує з цукром, що знаходиться в ній, з утворенням розчинних та нерозчинних у воді цукратів кальцію, внаслідок чого значно зростає в'язкість зв'язуючого та його кліючі властивості. При цьому було також встановлено, якщо у співвідношенні компонентів в суміші на 100 часток антрацитового дрібняку взяти менш, ніж 3,5 частини меляси, то брикети будуть мати значно меншу механічну міцність. Якщо у співвідношенні компонентів в суміші на 100 часток антрацитового дрібняку взяти більш, ніж 18 частин меляси, то зростання міцності брикета не компенсує зростання його вартості. Паливний брикет готують шляхом перемішування компонентів при нагріванні протягом кількох хвилин з подальшим пресуванням. Далі наведені приклади, які пояснюють заявлене рішення. Приклад 1. До 100г антрацитового дрібняку (фракція 0-6мм, зольність 14,2%, вологість 5,7%) додають 12,0г меляси та 3,8г гашеного вапна і перемішують до утворення в'язкої маси, яку пресують під тиском 18МПа. Сирий брикет витримує без руйнування 60 падінь з висоти 1,5м на бетонну підлогу. Прогрітий до температури 220°С брикет після охолодження має міцність на стиск 16МПа. Данні по цьому та іншим прикладам наведені у таблиці 1. Таблиця 1 № п.п. 1 2 3 4 5 6 7 8 Антрацитовий штиб, м.ч. 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Меляса, м.ч. 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 3,4 18,0 2,0 Міцність сирих брикетів, число падінь 3,8 (гашене) 60 1,7 (негашене) 53 10,0 (гашене) 50 0,7 (негашене) 11 12,5 (гашене) 28 4,0 (гашене) 25 4,0 (негашене) 60 3,5 (гашене) 4 Вапно, м.ч. Міцність на стиск прогрітих брикетів, МПа 16 13 14 10 11 11 17 6 Техніко-економічні переваги складу, що заявляється, в порівнянні з прототипом полягають у зменшенні вартості брикета за рахунок використання відхода цукрового виробництва при високих показниках міцності брикета.