Спосіб обробки кукси шлунку при його резекціі по більрот-іі на “виключення”

Винахід відноситься до медицини, а безпосередньо до хірургії і може бути використаним при лікуванні хворих з важкими, низькими, ускладненими виразками 12-палої кишки. Відомий спосіб обробки кукси шлунку при його резекції, що включає відсепаровування слизової оболонки, перев'язки її лігатурою та ушивання серозно-м'язевих оболонок [1]. Недоліком цього способу є значне число післяопераційних ускладнень із-за накопичення раньового ексудату між перев'язаною слизовою та прошитою серозно-м'язевою оболонкою кукси шлунку. Найбільш близьким по технічній суті та прийнятим за прототип є спосіб обробки кукси шлунку при його резекції по Більрот-II на "виключення", що включає циркулярне відсепаровування слизової оболонки шлунку до воротаря, перев'язку її лігатурою та ушивання серозно-м'язевого лоскута [1]. Недоліком прототипу є значне число післяопераційних ускладнень у вигляді неспроможності швів із-за загноєння ексудату. Метою винаходу є створення такого способу обробки кукси шлунку по Більрот-II на "виключення", що включає циркулярне відсепаровування слизової оболонки шлунку до воротаря, перев'язку його лігатурою та ушивання серозно-м'язевої оболонки, відповідно до винаходу, після циркулярного відсепаровування слизової оболонки, розділення на два напівциліндричних лоскута, та роздільна їх перев'язка забезпечує адекватний гемостаз та вільну евакуацію раньового ексудату в просвіт тонкої кишки, що сприяє зниженню числа післяопераційних ускладнень у вигляді неспроможності швів. Спосіб виконується таким чином. На 5 - 6см вище воротаря поперечно перетискають антральний відділ шлунку м'яким затискачем, циркулярне нижче затискача розсікають серозно-м'язевий шар. Гострим та тупим шляхом виділяють слизову оболонку по передній поверхні антрального відділу шлунку. Потім затискач розвертають по годинниковій стрілці на 180 градусів. Аналогічно виділяють слизову оболонку по задній стінці шлунку. При зміщенні затискача декілька разів у вихідне положення та його ротації на 90 градусів відсепаровують слизову оболонку шлунку до воротаря, не вскриваючи просвіту шлунку. Виконують гемостаз. На рівні воротаря слизову оболонку проколюємо десектором, перетискаємо роздільно затискачами Федорова. Вище затискачів слизову прошивають, зав'язують та відсікають. Далі під затискачами роздільно прошиваємо кетгутом та перев'язуємо напівциліндричні лоскути слизової. Операцію закінчуємо по загально прийнятій методиці по Більрот-II. Приклад. Хворий 3. 47 років, історія хвороби №1020, госпіталізований у хірургічне відділення обласної лікарні 22.01.1997р. з діагнозом: пенетруюча виразка 12-палої кишки, субкомпенсований стеноз. Після обстеження та передопераційної підготовки 27.01.1997р. під ендотрахейним наркозом виконано операціюрезекцію шлунку на "виключення" по Більрот-II. При ревізії знайдено низьку пенетруючу виразку 12-палої кишки з пенетрацією в головку підшлункової залози, рубцьово-виразковий стеноз 12-палої кишки з вираженим запальним інфільтратом. В зв'язку з вищеперерахованим вирішено виконати резекцію шлунку по Більрот-II на "виключення". Слизова антрального відділу шлунку мобілізована до воротаря, перетиснута двома затискачами, відсічена до воротаря. Серозно-м'язевий лоскут зашито. Післяопераційний період протікав без ускладнень. 04.02.1997р. знято шви, заживления рани первинним натягом 05.02.1997р. хворий виписаний додому. Скарг немає. Працює на попередній роботі. По запропонованому способу прооперовано 110 хворих. Середнє перебування хворих в стаціонарі 14,5 днів. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось. З 8 хворих, прооперованих по способу-прототипу, терміни перебування в стаціонарі склали 17,3 дня, в одному випадку спостерігалась неспроможність швів зашитої кукси шлунку, проведено релапаротомію та дренування черевної порожнини. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє знизити число післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих з низькими постбульбарними виразками 12-палої кишки. Джерела інформації 1. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. - К.: Здоровье, 1987. - С.196 (прототип).