Двоконтурний котел

Корисна модель відноситься до систем опалення житлового і нежитлового фонду і може мати широке використання в народному господарстві країни. Відомий двохконтурний котел, який виконано у вигляді корпуса, нагрівальних елементів, нагрівальних ємностей з рідиною, розхідних і вхідних каналів, приладів регулювання величини подачі нагрітої рідини, дефлектора відводу відпрацьованих елементів горіння і теплообмінників (Теплотехніка. І.Т. Швець, B.I. Толубінський і ін. - Київ: „Вища школа", 1956, 156с, рис.ІІІ-2). Основний недолік цього котла - це малий коефіцієнт корисної дії, за рахунок відведення значної частини нагрітого повітря в атмосферу, яке може бути використане для додаткового нагрівання рідини або інших елементів. Метою даної корисної моделі є підвищення коефіцієнта корисної дії шляхом виконання двохконтурного котла у вигляді корпуса, нагрівальних елементів, нагрівальних ємностей з рідиною, розхідних і вхідних каналів, приладів регулювання величини подачі нагрітої рідини, дефлектора відводу відпрацьованих елементів горіння і теплообмінників причому, над першим (нижнім) контуром нагрівальних ємностей аналогічно встановлено другий (верхній) контур нагрівальних ємностей, вхідні колектори якого з'єднані з розхідними каналами теплообмінників, крім цього вихідні канали другого (верхнього) контуру зв'язані з вхідними каналами першого контуру через додаткові канали, які виконані в нижній частині корпуса. Двохконтурний котел зображено на креслені. Двохконтурний котел складається з корпуса 1, в нижній частині якого встановлено нагрівальні елементи 2, наприклад, газові горілки, над якими встановлено перший (нижній) контур нагрівальних ємностей 3, який відбирає тепло і здійснює нагрів рідини. Останні зв'язані з розхідним каналом 4, який зв'язаний системою каналів з теплообмінником 5. Над першим (нижнім) контуром нагрівальних ємностей 3 аналогічно встановлено другий контур нагрівальних ємностей 6, вхідний колектор 7 якого з'єднаний з розхідними колекторами теплообмінників 5, а розхідні колектори 8 з вхідним колектором 9 першого контуру нагрівальних ємностей 3. Для підвищення коефіцієнта корисної дії в нижній частині корпуса 1 виконані нагрівальні канали 10, які додатково нагрівають рідину. Над другим контуром нагрівальних ємностей 6 встановлено дефлектор 11 для виходу відпрацьованого нагрітого повітря. На фігурі стрілками показано потоки рідини з різними температурами, подаємо їх розшифрування: tв.1 температура води на вході в І контур, tв.2 -температура води на виході з І контура, tв.3 - температура води на вході в II контур, tв.4 - температура води на виході з II контура, tг.1 - температура газів на вході в І контур, tг .2 температура газів на виході з І контура, tг .3 - температура газів на виході з II контура. Робота двохконтурного котла здійснюється з підготовчих робіт пов'язаних з запуском нагрівальної рідини і іншими заходами для забезпечення його запуску в роботу. Після завершення підготовчих робіт включають нагрівальні елементи 2, які забезпечують нагрів рідини в першому і частково в другому контуру нагрівальних ємностей 3 і 6 відвідними нагрітими газами. Нагріта рідини з першого контуру нагрівальної ємності 3 через розхідний канал 4 подається в теплообмінник 5, здійснюючи нагрів об'єктів. Відпрацьована (охолоджена) рідина з теплообмінника 5 подається у вхідний колектор 7 другого контуру нагрівальних ємностей 6, де вона підігрівається відпрацьованими нагрітими газами і в попередньо нагрітому стані подається на вхідний колектор 9 першого контуру, а відпрацьовані нагріті гази відводяться у дефлектор котла. Для підвищення коефіцієнта корисної дії в нижній частині корпуса 1 додатково здійснюється нагрів рідини в нагрівальних каналах 10. До переваг двохконтурного котла відноситься додаткова можливість нагрівання робочої рідини фактично відпрацьованими нагрітими газами, що дає можливість підвищити коефіцієнт корисної дії на 20...30%.