Спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці

Корисна модель відноситься до ветеринарної медицини, а саме до одержання ветеринарних препаратів. Зокрема він стосується способу одержання антигену, який використовується для діагностики захворювання птиці - нейсеріозу (гонореї), що викликається штамами Neisseria. Лабораторна діагностика гонореї у медицині головним чином основана на бактеріоскопічному та культуральному методах. Як антиген використовують суміш живих гонококів у фізіологічному розчині. Встановлено, що кращі результати отримують при виготовленні антигену із зруйнованих різними методами гонококів. Для цього антиген обробляли антиформом, додавали уротропін. Способи, які існують, стосуються саме медицини для діагностики гонореї. Існують способи виготовлення діагностичних засобів, що містять виділення антигенної фракції - із мікробних клітин з сенсибілізацією формалінізованих еритроцитів [Авт. свід. SU №594173, кл. А61К39/02, 1978]. Недоліком цього рішення є те, що антигени, які отримані за цим рішенням, не можуть служити сенситином, присутність їх знижує процес сенсибілізації еритроцитів полісахаридно-поліпептидної фракції. Існує спосіб одержання антигену для діагностики інфекційних хвороб птиці [Патент RU №955573, 10.11.96, "Способ получения антигена для диагностики Salmonella typhimurium - инфекции птиц"], який може бути прототипом. За цим способом антиген виготовляють отриманням бактеріальної маси, виділенням антигенної фракції та сенсибілізацією формалінізованих еритроцитів барана. Але недоліком є те, що використання цього способу неможливе при виготовленні антигену для діагностики саме нейсеріозу птиці. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці, що включає одержання бактеріальної маси, виділення антигенної фракції та сенсибілізацію формалінізованих еритроцитів шляхом використання добової культури нейсерій як бактеріальної маси, центрифугування інактивованої суміші мікробних клітин, сенсибілізацію формалінізованих еритроцитів півня або барана додаванням надосадової рідини бактеріальних клітин. Спосіб виконується таким чином: готують 5млрд бактеріальну суміш, інактивують при температурі 60°С протягом 1год., центрифугують її, надосадову рідину зливають, фільтрують і додають до формалінізованих еритроцитів півня або барана. Для отримання антигену з метою виготовлення еритроцитарного діагностикума для водоплавної птиці та індиків використовують шт.Neisseria spp geese, для курей - шт. Neisseria spp hense. Приклад 1 Добову культур у нейсерій змивали стерильним фізіологічним розчином і готували бактеріальну суміш концентрацією 40од., яку потім триразове заморожували при температурі -10°С та відтаювали при 37,5-38°С. Інактивували на водяній бані при температурі 60°С протягом 1год. Інактивовану суміш мікробних клітин центрифугували при 2тис.об/хв. протягом 15хв., надосадову рідину зливали, фільтруючи через паперовий фільтр, згорнутий у 4 рази. Профільтровану надосадову рідину бактеріальних клітин додавали до формалінізованих еритроцитів півня. Приклад 2 Кров півня в однаковому співвідношенні формаліну і буферного розчину, де солі взяті у подвійній концентрації, поміщали у термостат при температурі 37,5°С на 2год періодичним помішуванням кожні 15хв. По закінченні еритроцити центрифугували при 2тис.об./хв. на протязі 10хв. Осад еритроцитів тричі відмивали фосфа тно-буферним розчином при рН 7,2-7,4 та суспендували у буферному розчині при рН 6,4 з додаванням сенситину (інактивованої культури нейсерій). Еритроцити витримували при 37,5°С протягом 18-24 години. Сенсибілізовані і формалінізовані еритроцити осаджували центрифугуванням та відмивали буферним розчином з 0,25% інактивованою сироваткою крові кроля. Приклад 3 Кров барана у рівному співвідношенні формаліну і буферного розчину, де солі взяті у подвійній концентрації, поміщали у термостат при температурі 37,5°С на 2 години з періодичним помішуванням кожні 15хв. По закінченні еритроцити центрифугували при 2000об./хв. на протязі 10 хв. Осад еритроцитів тричі відмивали фосфа тнобуферним розчином при рН 7,2-7,4 та суспендували у буферному розчині при рН 6,4 з додаванням сенситину (інактивованої культури нейсерій). Суміш еритроцитів витримували при температурі 37,5°С протягом 18год. Сенсибілізовані і формалінізовані еритроцити осаджували центрифугуванням та відмивали буферним розчином з 0,25% інактивованою сироваткою крові кроля. Одержаний за цим способом антиген є специфічним і ефективним при виявленні хворої на нейсеріоз птиці в хронічній та інопарантній формах. Джерела інформації 1. Авторское свидетельство СССР N 594173, кл.А61К39/02, 1978. Возможность применения окрашенных антигенов в серодиагностике сальмонеллеза водоплавающих птиц. 2. Патент RU №955573, кл. А61К39/02, 10.11.96. Способ получения антигена для диагностики Salmonella typhimurium - инфекции птиц".