Спосіб медикаментозної корекції регенерації кісткової тканини

Винахід стосується медицини, зокрема стоматології, і може бути використаний при лікування хворих з розладами регенаторної спроможності тканин, зокрема при післяопераційних дефектах кісткової тканини. Відомий спосіб медикаментозної корекції регенерації кісткової тканини, який включає місцеве застосування препарату солі гіалуронової кислоти, а саме гіалуронату цинку [1]. За відомим способом гіалуронат цинку застосовують у вигляді примочок з метою покращання мікроциркуляції, прискорення репаративних процесів, значною мірою завдяки здатності препарату мобілізувати процеси активації, міграції і проліферації клітин, що беруть безпосередню участь в процесах регенерації кісткової тканини. Недолік відомого способу полягає у недостатній клінічній ефективності, що пов'язано, з одного боку, з швидким вимиванням препарату через розгалужену мікроциркуляторну мережу, особливо, в результаті застосування куріозину, а, з іншого боку - через обмеженість ресурсу регенераторних можливостей клітин, зокрема, лейкоцитів, в результаті хронічного перебігу патологічного процесу і виснаження ренераторної здатності тканин. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом застосування комбінації куріозину з фармакологічним препаратом біогенної дії досягають підвищення регенераторного потенціалу тканин у вогнищі патологічного процесу, а отже - підвищення клінічної ефективності лікувального способу. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги перспективність застосування в клінічній практиці комбінацій медикаментозних засобів, спрямованих на мобілізацію споріднених або взаємопов'язаних біофізіологічних процесів. Зокрема, було взято до уваги здатність фармакологічного препарату полібіоліну ініціювати в організмі комплекс біогенних реакцій, результатом яких е активація клітин імунокомпетентної системи, перш за все лейкоцитів. За умов поєднання біологічних ефектів препарату гіалуронової кислоти з біогенною дією полібіоліну слід очікувати взаємне потенціювання фармакодинамічних реакцій, спрямованих, перш за все, на оптимізацію репаративних процесів в тканинах організму, у тому числі кісткової. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі медикаментозної корекції регенерації кісткової тканини, який включає місцеве застосування препарату солі гіалуронової кислоти, а саме гіалуронату цинку, відповідно до винаходу препарат гіалуронату цинку, наприклад, куріозин, застосовують у комбінації з полібіоліном, причому безпосередньо перед застосуванням порошок полібіоліну замішують на розчині куріозину у співвідношенні 1:1¸1:2 і доводять до тістоподібної маси, яку накладають на ранову поверхню і герметизують слизово-окісним клаптем. Спосіб здійснюють таким чином. Попередньо готують лікувальну суміш препарату гіалуронату цинку, зокрема, куріозину, з порошком біогенного препарату полібіоліну, для чого останній замішуть на розчині куріозину у співвідношенні 1:1¸1:2 і доводять суміш до тістоподібної консистенції. Отриманою масою, користуючись шприцем, заповнюють кістковий дефект, який герметизують слизово-окісним клаптем шляхом поетапного накладання і ушивання кетгутовими швами. У такий спосіб здійснюють комбіноване лікування кісткових дефектів, площа поверхні яких перебільшує 30кв.мм. Приклад 1. У хворої П-о, 46 років, з радикулярною кістою нижньою щелепи в ході операції кістектомії з метою пластики ранового дефекту кісткової тканини, площа якого склала біля 20кв.мм, попередньо приготували лікувальну суміш препарату гіалуронату цинку, зокрема, куріозину, з порошком біогенного препарату полібіоліну у співвідношенні 1:1. Для цього 0,5г полібіоліну замісили на такому ж об'ємі куріозину і довели до тістоподібної консистенції. Отриманою масою шприцем виповнили кістковий дефект, який прикрили слизово-окісним клаптем і ушили 4 кетгутовими швами. При контрольному огляді через 3 місяці деформація альвеолярного паростка була виражена незначно. Приклад 2. Запропонованим способом проведено амбулатьорне лікування 7 хворих з рановими дефектами кісткової тканини нижньої щелепи різної глибини і площі. Завдяки застосуванню куріозину і полібіоліну в усі х клінічних випадках післяопераційні рани загоїлися первинним натягом з незвичними явищами деформації альвеолярного паростка, без нагноєння. Крім того, мало місце прискорення регенерації кісткової тканини в середньому на три тижні, що підтверджено рентгенологічно. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує більш виражений, ніж за способом-прототипом, ефект регенерації ураженої патологічним процесом кісткової тканини нижньої щелепи, і може бути рекомендований для використання в широкій стоматологічній практиці. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Левицький А.П. Остеотропные свойства цинка // Вісник стоматології. - 2002. - №1. - С.42-45. 2. Yamuguchi M., Gao Y.H., Ma I.I. Synecrgistic elfect of genistein and zinc on bone components in the femoralmetophyscal tissuts of female rats // J. Bone Miner. Melab. - 2000. - V.18. - P.77-83.