Спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень при травматичних ушкодженнях печінки в екстреній хірургії

Винахід відноситься до медицини і може бути використаний для прогнозування гнійно-септичних ускладнень при травматичних ушкодженнях печінки в умовах екстреної хір ургії. Відомі способи прогнозування гнійно - септичних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки, що включають інтраопераційну холангіографію, ультрасонографію, ультразвукове обстеження, ядерномагнітний резонанс, комп'ютерну томографію. Недоліком цих способів є їхня тривалість, що не дозволяє застосовувати їх в умовах екстреної ситуації. Найближчого аналогу не виявлено. Задачею винаходу є розробка такого способу прогнозування гнійно-септичних ускладнень при травматичних ушкодженнях печінки, який за рахунок визначення рівня білірубіну у крововиливі у черевну порожнину забезпечував би скорочення часу дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування гнійно-септичних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки, згідно з винаходом, визначають рівень білірубіну у крововиливі у черевну порожнину, і, якщо він перевищує рівень білірубіну венозної крові у 3 рази і більше, прогнозують розвиток гнійно-септичних ускладнень. Вказана у формулі винаходу різниця рівнів білірубіну у 3 рази обґрунтована при клінічних спостереженнях на 10 пацієнтах. Дані приведено у таблиці. Таблиця Залежність розвитку гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді при травматичних ушкодженнях печінки від співвідношень значень білірубіну рідини черевної порожнини та венозної крові № п/п № історії хвороби 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 А., №1200 С., № 2989 П., №12711 С., № 3986 Б., № 684/2406 К., №33813 Т., №24301 Ш.,№1201 А., № 4296 К., № 3969 Відношення рівнів білірубіну: у крововиливі у черевну порожнину / венозної крові, ммоль/л 41,2/11,3 20,5/11,2 544,5/18,1 8,08 / 9,3 98,3/18,1 64,8 /14,5 6,2/10,8 52,4 /12,4 10,4/16,3 72,7/12,8 Наявність ускладнень наявні відсутні наявні відсутні наявні наявні відсутні наявні відсутні наявні Спосіб виконують таким чином. Під час лапаротомії беруть 5мл рідини з черевної порожнини, паралельно беруть 5мл крові з вени того самого пацієнта. Вказані рідини центрифугують. За допомогою експрес-смужок "HeptaPHAN" чеської фірми "Lachema" визначають рівень білірубіну у ци х рідинах. Якщо рівень білірубіну у рідині черевної порожнини перевищує рівень білірубіну венозної крові minimum у 3 рази, роблять висновок про пошкодження жовчовивідних проток середнього та великого калібру, і отже, якщо не прийняти міри, прогнозують розвиток таких ускладнень, як зовнішні та внутрішні біліарні нориці, підпечінкові, внутрішньопечінкові та надпечінкові абсцеси, жовчний перитоніт. Приклад 1. У хворого Б., № іст. хвороби 684/2406 із політравмою, в стр уктурі якої мала місце закрита травма черевної порожнини з ушкодженням печінки, під час лапаротомії брали кров, що вилилась у черевну порожнину під час травми; паралельно брали кров з вени. Вказані рідини центрифугували, і за допомогою експрес-смужок "HeptaPHAN" чеської фірми "Lachema" визначали рівень білірубіну у цих рідинах. Загальний рівень білірубіну у рідині черевної порожнини становив 98,3 ммоль/л, загальний рівень білірубіну венозної крові вказаного пацієнта становив 18,1 мммоль/л. У післяопераційному періоді на 9 добу після оперативного втручання у вказаного пацієнта спостерігалося гнійно-септичне ускладнення у вигляді підпечінкового абсцесу. Приклад 2. У хворої С., № іст. хв-би 2989 із множинною травмою, в стр уктурі якої мала місце закрита травма черевної порожнини з ушкодженням печінки, під час лапаротомії здійснювали забір крові, що вилилась у черевну порожнину під час травми; паралельно здійснювали забір крові з вени. Вказані рідини центрифугували, і за допомогою експрес-смужок "HeptaPHAN" чеської фірми "Lachema" визначали рівень білірубіну у цих рідинах. Рівень білірубіну у крововиливі у черевну порожнину становив 20,5ммоль/л, рівень білірубіну венозної крові - 11,2ммоль/л. У післяопераційному періоді гнійно-септичні ускладнення не спостерігались. Запропонований спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень застосовано у 10 постраждалих. Середня тривалість дослідження - 5хв., включаючи час на центрифугування рідин, в той час як за допомогою відомих способів від 20 хв. до 1 доби (вра ховуючи час на підготовку пацієнта до обстеження). Таким чином, визначення рівня білірубіну у крововиливі у черевну порожнину та порівняння його з рівнем білірубіну венозної крові дозволяє суттєво скоротити час дослідження, так як не потребує спеціальної підготовки пацієнта та медперсоналу, а сам процес дослідження при застосуванні експресметоду займає не більше 5хв. Крім того, на час проведення дослідження не потрібно призупиняти процес операції. Вказані особливості методу роблять можливим використання його в умовах екстреної хірургії.