Остеогенна композиція “остеопор”

Винахід стосується медицини, зокрема хірургічної стоматології і може бути використаний для хірургічного лікування пародонтальних кісткових дефектів та пошкодженої кісткової тканини різної локалізації в організмі людини. Відома та вибрана прототипом остеогенна композиція, яка містить, мас.%: гідроксиапатит 58-60 желатин 30-92 кетгут 4-6 воду решта Проте ця композиція не забезпечує достатньо оптимального депо пластичного матеріалу в ложе пересадки для відновлення пошкодженої кісткової тканини. Введення в композицію самого гідроксиапатиту недостатньо для забезпечення мінерального компоненту пластичного матеріалу, а желатин має низькі пластичні властивості внаслідок коагуляції білкових структур при його отриманні та є сприйнятливим до інфікування. В основу винаходу поставлене завдання створити близький до оптимального склад інгредієнтів композиції необхідних для пластичного відновлення кісткової тканини в післяопераційних кісткових дефектах. Поставлене завдання досягається тим, що остеогенна композиція, яка містить гідроксиапатит, згідно з винаходом, гідроксиапатит і бетатрикальцій фосфат введені в композицію разом у співвідношенні 3:2, композиція додатково містить ліофілізовану плаценту, суміш 5-20% розчину полівінілового спирту і полівінілпіролідону при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: Гідроксиапатит і бетатрикальцій фосфат 58-60 Ліофілізована плацента 30-35 Полівініловий спирт і полівінілпіролідону 5-10 Ліофілізована плацента, введена в композицію, після спеціальної обробки зберігає основний пластичний компонент колагенові білки і є стійкою до інфекцій, має виражену пористу структуру, що забезпечує достатню адгезію трансплантату. Суміш 5-20% розчинів полівінілового спирту і полівінілпіролідону мають виражені гідрофільні властивості, піддаються швидкій біодеградації та резорбції в ложе, після пересадки є біоінертними і виконують роль звязуючого компоненту. Остеогенну композицію готують таким чином. Всі компоненти стерилізують окремо, зокрема гідроксиапатит і бетатрикальцій фосфат - ультрафіолетовим випромінюванням, плацентарну тканину - 0,25% розчином формаліну, суміш полівінілового спирту і полівінілпіролідону стерилізують кип'ятінням на водяній бані протягом 30-45хв. Всі компоненти змішують та стерилізують ультрафіолетовим промінням протягом 1хв. Запропонована композиція не потребує спеціальних умов зберігання, її зберігають герметично закритою в стерильному вигляді в флаконах чи пластичних пакетах при кімнатній температурі. Композиція апробована експериментальне та клінічно при імплантації в штучно створені та набуті дефекти кісткової тканини. Експериментальне остеогенні властивості композиції вивчали на моделі загоєння наскрізних дірчатих дефектів щелеп і гомілкових кісток у щурів та кроликів. Всього в ІІ-х серіях дослідів на 24-х тваринах. Отримані результати підтвердили виражені кісткоутворюючі властивості. Композиція має хороші пластичні та формоутворюючі якості. Штучно утворені дефекти в кістковій тканині піддослідних тварин, в які пересаджували композицію, загоювалися без ускладнень запального характеру. В клініці композицію застосовували при хірургічному лікуванні хворих пародонтитом, яку вводили в дефекти резорбції альвеолярних паростків щелеп. Післяопераційних ускладнень - антигенних реакцій, відторгнення матеріалу, розходження швів чи нагноєння в імплантаційних ділянках не спостерігалося. Рентгенологічно було підтверджено оссифікацію матеріалу і заміщення його власною кістковою тканиною. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво №1005344, Кл. А61К33/06, пул. 1979p.