Спосіб вилучення вибухової речовини з артилерійських снарядів, що містять гексоген

Винахід відноситься до способів утилізації артилерійських снарядів, які непридатні для подальшого використання і зберігання в арсеналах і на базах Міністерства оборони України і які споряджені вибуховими речовинами типу гексоген, або у суміші з ними інших вибухових речовин, наприклад гексогену з тротилом. Відомий спосіб вилучення вибухової речовини із артилерійських снарядів, який передбачає вилучення вибухових речовин струменем рідини, яка подається під тиском у очко снаряда на спресовану поверхню вибухової речовини, руйнує її та вимиває із снаряда. Цією рідиною може бути вода, вуглеводи, зкраплені гази та ін. Рідина повинна бути сумісною з вибуховими речовинами. Вилучена суміш вибухової речовини з рідиною може бути перероблена у рідину або суспензію придатну для спалювання, або розділена на рідину та вибухову речовину (див. патент РСТ (WO) №9534797 М.Кл. 6 F42B33/06). Недоліком способу є те, що вибухову речовину вилучають із снарядів у вигляді суміші з рідиною. Для повторного використання такої вибухової речовини необхідне її відділення від рідини та відновлення її хімічних властивостей. Вартість розробки та втілення такої технології дуже висока, що робить цю роботу недоцільною. Собівартість вилучення вибухової речовини із снаряду також достатньо велика через те, що потребує складного обладнання та значних енерговитрат. Відомий спосіб вилучення вибухової речовини із артилерійського снаряда, при якому артилерійський снаряд, від якого попередньо відокремлені засопи ініціювання, наприклад зривники. розрізають на частини на стрічковопильному верстаті, а вилучення вибухової речовини здійснюють шляхом випресовування її з частин снаряда за допомогою відповідної оснастки, (патент України №39063А, F42B33/06. публ. 15 05/2001p., прототип). Недоліком відомого способу утилізації артилерійських снарядів є низька продуктивність розрізання снарядів. Крім того спосіб потребує значних витрат стрічкових пил. які дорого коштують. Значні також енерговитрати на розпилювання снарядів. Завданням винаходу є створення способу вилучення вибухової речовини із артилерійських снарядів, що містять гексоген, в якому за рахунок введення інших додаткових дій для розрізування снарядів на частини забезпечується підвищення продуктивності утилізації снарядів та знижується його собівартість. Поставлене завдання вирішується в способі вилучення вибухової речовини із артилерійських снарядів, що містять гексоген, від яких попередньо відокремлені засоби ініціювання, наприклад зривники, шляхом розрізування їх на частини на стрічковопильному верстаті і вилучення вибухової речовини шляхом випресовування її з окремих частин, за рахунок того, що перед розрізуванням снаряда на частини на стрічковопильному верстаті метал корпусу снаряда в місцях його розрізування пророзрізують відрізним різцем на глибину менше товщини стінки корпусу снаряда на 1-2мм. Додатковими відмітними ознаками винаходу є те, що: - прорізування металу корпусу снаряда відрізним різцем і розрізування його на частини на стрічковопильному верстаті здійснюють під рідиною, яка забезпечує вибухонебезпечність. - прорізування металу корпусу снаряда, розрізування його на частини на стрічкоізопильному верстаті і випресовування вибухової речовини з частин снаряда здійснюють у бронекабіні. - випресовування вибухової речовини здійснюють з циліндричної і конусної частин снаряда, а з донної частини - вибухову речовину випалюють. - випалювання вибухової речовини з донної частини снаряда здійснюють у бронекабіні. Попереднє прорізування металу корпусу снаряда на частини на верстаті за допомогою відрізного різця дозволяє підвищити продуктивність утилізації артилерійських снарядів з рахунок скорочення часу на їх розрізування на частини, зменшити витрати дорогих стрічкових пил і зменшити енерговитрати. Додатково скорочується термін небезпечної операції розрізування снаряда на стрічковопильному верстаті. Прорізування корпусів снарядів, розрізування снарядів під рідиною в бронекабіні, а також випресування і випалювання вибухової речовини в бронекабіні дозволяє підвищити вибухопожежобезпечність. Спосіб утилізації боєприпасів включає наступні операції: попередньо відокремлюють засіб ініціювання від боєприпаса, наприклад зривник, прорізують метал корпусу снаряда під рідиною в місцях розрізання його на частини за допомогою відрізного різця на глибину меншу товщини корпусу снаряда на 1-2мм. Потім розрізують снаряд на частини на стрічковопильному верстаті під рідиною, яка забезпечує вибухонебезпечність. Кількість частин, на які розрізують снаряд, залежить від його калібру і, як правило, складає 3-4 частини. Вибухову речовину випресовують у бронекабіні з конічної і циліндричної частин снаряда на пресі за допомогою оснастки, конструкція якої визначається калібром снаряда. З донної частини снаряда вибухову речовину випалюють на установці в бронекабіні. Вилучену вибухову речовину транспортують на операції подрібнення і пакування. Елементи корпусу снаряда відправляють в брухт чорних металів, а мідні пояски, що відокремлюються з елементів снаряда після випресовуання вибухової речовини, направляють у брухт кольорових металів. Приклад утилізації 122мм артилерійських боєприпасів із снарядами індексу ОФ-56, ОФ24 до 122мм до гармати типу ДЗО, що мають гексогеномістку вибухову речовину типу А-ІХ-2. Боєприпаси в тарі підвозять автотранспортом до приміщення утилізації боєприпасів і подають на операцію розпакування, де проводиться їх контроль (перевірка типу боєприпасів відповідно завданню). Потім відокремлюють засоби ініціювання з боєприпасів (зривник). Снаряди направляють на операцію прорізування. Для цього снаряд закріплюють на полуавтоматичному верстаті, який встановлений у ванні з водою у бронекабіні. За допомогою двох відрізних різців у позначених місцях одночасно виконують прорізи на глибину 14-15мм (глибина прорізування повинна бути менше товщини стінки снаряда на 1-2мм). Потім снаряд переносять у другу бронекабіну, в який його закріплюють на стрічково-пильному верстаті, встановленому у ванні з водою. Процес розрізування корпусу снаряда в місцях прорізів на стрічково-пильному верстаті продовжується 2-3 хвилини. Операції прорізування і розрізування корпусу снаряда контролюють дистанційно. Вибухову речовину випресовують з конічної і циліндричної частин снаряда на пресі за допомогою оснастки, конструкція якої визначається калібром снаряда. З донної частини снаряда вибухову речовину випалюють на установці для випалювання. Операції випресовування і випалювання здійснюють у бронекабіні з дистанційним керуванням. Вибухову речовину, що вилучена із снаряда, направляють на подрібнення і подальшу переробку у промислову вибухову речовину.