Спосіб експрес-визначення стійкості селекційних номерів баштанних культур проти хвороб

Винахід відноситься до сільськогосподарського виробництва, зокрема до способів оцінки стійкості селекційних номерів проти хвороб в селекційній роботі з баштанними культурами. Відома методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Розділ 3.5. Облік чисельності та поширення хвороб на овочевих і баштанних культурах оцінки стійкості (за редакцією Г.Л.Бондаренка і K.I. Яковенка.- Харків: Основа, 2001. -с.306 -320). Відома також методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Офіційний бюлетень Держслужби України. Розділ 2. Імунологічна оцінка сортів, - Київ: "Алфера", 2003. -с.61-66). Найбільш близькими до запропонованого способу є сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. Розділ: Методи визначення стійкості овочевих і баштанних культур проти основних хвороб і шкідників (за редакцією чл.-кор. УААН Т.К. Горової та канд. с.-г. наук К.І. Яковенка. - Харків: ІОБ УААН, 2001. с.114-187), які передбачають посів селекційних номерів баштанних культур в оптимальні строки при загально прийнятих схемах посіву 140´140 або 140´70см. Оцінку стійкості проводять протягом всього вегетаційного періоду культур, з використанням для посіву насіння урожаю минулих років. Недоліком відомого способу є те, що оцінку стійкості проти хвороб проводять на весняних посівах коли найвищий ступінь розвитку хвороби не співпадає з максимумом її поширення; для оцінки необхідні великі площі; необхідно додатково створювати штучний інфекційний фон; втрачається фактор часу при оцінці. Винаходом ставиться завдання розробки способу оцінки стійкості селекційних номерів проти хвороб без додаткового інфекційного навантаження, що дасть змогу проводити бракування нестійких селекційних зразків задовго до весняного посіву. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що у способі визначення стійкості селекційних номерів у баштанних культур проти хвороб, що включає посів насіння баштанних культур, згідно винаходу зразки насіння минулих років так і свіжозібраних, оброблених стимуляторами росту, висівають у другій половині серпня на добре підготовлених невеликих грядках під тимчасовим плівковим укриттям або безпосередньо у відкритий ґрунт з міжряддями 30-40см і відстанню між рослинами 10см, оцінку стійкості проводять тричі без додаткового інфекційного навантаження протягом вересня, в умовах природного ранньоосіннього зниження середньодобових температур і підвищення відносної вологості повітря, перший раз на 10-й день, після сходів, другий - на 20-й день (після формування першого справжнього листка) та третій - на 30-й день (після повного формування другого справжнього листка). У способі визначення стійкості селекційних номерів у баштанних культур проти хвороб оцінку селекційних номерів проводять при їх посіві в другій половині серпня, використовуючи сприятливі природні умови на початку вересня для максимального розвитку і поширення таких хвороб як бактеріоз, антракноз, альтернаріоз, справжня борошниста роса, кореневі гнилі при їх стрімкій динаміці. Оцінку стійкості баштанних культур проводили на висіяному у підготовлені грядки протягом другої половини серпня свіжозібраному насінні селекційних номерів, оброблених регулятором росту рослин (наприклад, Емістим С) для прискорення появи сходів і висівали протягом серпня у підготовлені грядки. Для оцінки стійкості використовували загущені посіви з шириною міжрядь 30...40см і відстанню між рослинами 10см. Для прискорення появи сходів використовували тимчасові плівкові укриття, або неткані синтетичні укривні матеріали. Оцінку стійкості проводили на 10-ти рослинах, обстежуючи індивідуально кожну рослину тричі через кожні 10 днів, починаючи від появи першого листка, без додаткового інфекційного навантаження з використанням сильного природного фону для поширення хвороб. Ступінь стійкості виражали в балах за шкалами прийнятих методик. Запропонований спосіб дозволяє проводити оцінку стійкості селекційних номерів у баштанних культур проти хвороб задовго до весняного посіву, без додаткового інфекційного навантаження, використовуючи природні умови ранньоосіннього зниження середньодобових температур, та підвищення відносної вологості повітря, що сприяє максимальному природному поширенню і розвитку хвороб листків та кореневих гнилей, а це дає змогу проведення завчасного бракування нестійких до хвороб селекційних зразків задовго до основного випробування.