Спосіб заготівлі комбісилосу із листостеблової маси і коренеплодів та баштанних культур

Винахід відноситься до способів заготівлі комбісилосу із надземної частини рослин листостеблевої маси переважно з кукурудзи, а саме із рослин пізніх стадій вегетації - воскової та повної стиглості і подрібнених коренеплодів або баштанних культур, пошарово закладених у сховище на зберігання. Одне із основних завдань, яке вирішується в нинішній час в кормовиробництві, полягає не тільки в збільшенні валових об'ємів виробництва кормів, але і в покращенні їх якості, зниженні втрат поживних речовин при заготівлі, збереженні і згодовуванні на основі застосування прогресивних енерго- матеріало- і працезберігаючих механізованих технологій. Щоб покращити якість, підвищити поживність і знизити втрати поживних речовин при заготівлі консервованих кормів, компоненти їх закладають на зберігання в змішаному стані. Тобто закладають комбінований силос. При заготівлі комбісилосу із стеблових рослин пізніх стадій стиглості, переважно кукурудзи, та подрібнених кормових буряків, моркви, гарбузів, турнепсу, вирішуються такі проблеми, як збагачення вологою сухого стеблового корму, що сприяє доброму його ущільненню і, тим самим, створенню анаеробних умов і зниження втрат коренеплодів та баштанних культур законсервованих в загальному моноліті, які при зберіганні в натуральному вигляді на сьогодні досягають 50% і більше. Заготівля комбісилосів здійснюється за допомогою стаціонарних технологічних ліній, що подрібнюють і рівномірно змішують рослинні компоненти для закладки у схови ща траншейного типу. Технологічний процес таких технологічних ліній передбачає завантажування рослинних компонентів в живильники-дозувачі, з яких вони транспортерами подаються в подрібнювачі, де подрібнюються і змішуються. В подрібненому і змішаному стані рослинні компоненти вивантажуються з подрібнювача транспортерами у сховище, рівномірно розрівнюються по схови щу бульдозерною лопатою і ущільнюються важкими тракторами. Відомий спосіб заготівлі комбісилосу із листостеблових рослин і коренеплодів (див. В.Й. Сироватка, Е.В. Алябьев. Прогрессивние способи приготовления и хранения кормов. - Москва, "Колос", 1970, С.150-160), вибраний нами в якості прототипу, неприйнятний, поскільки в технологічній лінії укомплектовано багато спеціалізованих технічних засобів по подрібненню коренеплодів та рівномірному змішуванні кормових компонентів - живильників-дозувачів, подрібнювачів, очисників коренеплодів, збірних транспортерів, змішувачів, вивантажувальних транспортерів для подачі готової суміші у схови ще. Велика кількість енергоємних те хнічних засобів приводить до значних витрат енергії і здорожання корму. Суттєвим недоліком технологій, що базуються на змішуванні компонентів при заготівлі стаціонарними технологічними лініями, є не тільки їх висока масо і енергоємність. Існує ще серйозний недолік складних ліній такого роду - це обмеженість продуктивності всієї лінії і її надійності по якому-небудь із її вузлів, що мають найменшу продуктивність і надійність. У випадку ви ходу з ладу одного із вузлів переривається весь технологічний процес приготування комбісилосу. припиняється робота польових збиральних агрегатів і транспортних засобів на перевезенні врожаю, ставляться під загрозу технологічні строки закладки силосу в траншею. Завданням, поставленим перед винаходом, є створення такого способу заготівлі комбісилосу із листостеблевих рослин та коренеплодів, який забезпечив би скорочення великої кількості енергоємких те хнічних засобів в те хнологічній лінії, збереженню витрат енергії і здешевленню корму. Поставлене завдання вирішується тим, що, з метою зниження затрат праці, енергії і засобів на виробництво комбінованого силосу із листостеблових рослин та коренеплодів і баштанних культур, ви ще вказані подрібнені компоненти укладаються у сховище пошарово, не змішуються, а подрібнення і укладання в траншею коренеплодів та баштанних культур здійснюють одним мобільним навісним на тракторі самонавантажуючим подрібнювачем укладальником - ПУН-1. Технологічний процес, що повинен виконуватися при заготівлі комбісилосу із компонентів пошарове закладених у схови ще за допомогою одного подрібнювача-укладальника коренеплодів і баштанних культур навісного на тракторі складається із слідуючих те хнологічних операцій: - виїзд з траншеї і під'їзд до бур ту для самонавантаження; - самонавантаження коренеплодів в бункер; - під'їзд подрібнювача-укладальника до траншеї; - безпосереднє подрібнення і укладання коренеплодів під час руху по шару розрівняної бульдозерною лопатою подрібненої листостебельної маси, переважно кукурудзи. З метою здійснення заготівлі комбісилосу із листостеблової маси кукурудзи і коренеплодів способом пошарового укладання цих компонентів в сховища траншейного типу, на основі технологічних і технічних рішень, які дають змогу проводити механізоване закладання рослинних компонентів в схови ща у відповідності з існуючими вимогами, в УкрЦВТ було розроблено і виготовлено навісний мобільний подрібнювач-укладальник коренеплодів ( ПУН-1). Виконання робіт подрібнювача-укладальника полягає в слідуючому. Трактор з начепленим при допомозі навіски подрібнювачем-укладальником під'їзджає заднім ходом до бурту коренеплодів, який повинен розміщатися на майданчику з твердим покриттям в безпосередній близькості від схови ща, де готується комбісилос. Тракторист за допомогою управління золотниками розподільника гідросистеми трактора і гідроциліндра подрібнювача нахиляє бункер машини і переводить його в горизонтальне положення. В подальшому при русі трактора заднім ходом агрегат, працюючи як одноковшовий екскаватор, завантажує бункер подрібнювача коренеплодами. Після цього бункер при допомозі того ж гідроциліндра переводиться в вертикальне (робоче) положення. В процесі виконання підйому бункера проходить очищення коренеплодів через задню решітку від частин землі і рослинних залишків. Із заповненим бункером агрегат заїзджає в силосну траншею, пересуваючись в сховищі вперед по рівно розстеленому бульдозерною лопатою шару кукурудзяної маси, подрібнює і вкладає коренеплоди рівномірним шаром. Необхідна товщина шару буряків і кукурудзи, підтримується в межах, що залежать від вологості компонентів і умов закладання. Для можливості варіювання товщиною шарів, агрегатування подрібнювача необхідно проводити з трактором, обладнаним ходозменшувачем, який би забезпечував робочу швидкість руху до 0,15-0,20 м/с. Аналіз одержаних результатів те хнологічних дослідів свідчить про прийнятну якість подрібнення коренеплодів при роботі подрібнювача на всіх режимах роботи. Показники процесу приведені в таблиці 1. Таблиця 1 Показники якості роботи макетного зразка подрібнювача-укладальника буряків Назва показника 1 Значення показника 2 Культура Сорт Швидкість руху, м/сек Продуктивність, т /год Частота одержання подрібнюючого апарату, об/хв Якість подрібнення,% - розміри часток,мм: до 2,0 2.1-3,0 3,1-4,0 4,1-5,0 5,1-10,0 10,1-15,0 15,1-20,0 20,1-30,0 30,1-50,0 більше 50,0 - середньозважений розмір часток, мм Середня питома вага подрібненого буряка, кг/м Середнє квадратичне відхилення, кг/м Середня товщина шару подрібненої маси, см Середнє квадратичне відхилення, ± см Примітка: числівник - впоперек; знаменник - вздовж ходу р уху. кормовий буряк Київський 0,55 28,0 270 0,44 32,4 400 0.63 42,0 540 4,2 2,7 14,3 7,4 10,1 8,9 24,3 16,4 11,7 0,0 8,2 9,6 5,6 15,4 16,8 11.6 10,6 19,0 3,2 0,0 11,8 20,4 1,8 2,7/2,6 0,7/0.6 7,4 4,9 5,6 10,2 14,2 21,8 21,0 12,6 2,3 0,0 12,4. 18,4 1,1 2,6/2,5 0.6/0,5 Порівняльна оцінка пропонуємої пошарової і базової (традиційної) технології заготівлі комбісилосу показала, що втрати поживних речовин під час дихання рослин після косіння, бродіння і ферментації маси в результаті життєдіяльності спочатку аеробних, а потім анаеробних мікроорганізмів, після трьох і шести місячного зберігання як в пошаровому так і в гомогенному комбісилосах знаходились в науково-обгрунтованих межах, що підкреслює нормальні умови консервування корму. Показники біохімічних втрат при заготівлі комбісилосів по різним технологіям приведені в таблиці 2. Таблиця 2 Показники біохімічних втрат при заготівлі комбісилосів по різним технологіям Строк зберігання 3 місяці 6 місяців Комбісилос пошарового укладання маса комбісилосу, кг втрати на на кінець Γ % початок досліду досліду 24,0 22,90 1100 4,58 24,0 22,48 1520 6,33 Комбісилос гомогенний маса комбісилосу, кг втрати на на кінець г % початок досліду досліду 24,0 22,89 1140 4,75 24,0 22,40 1600 6,82 Результати органоліптичної оцінки показали, що порівнюємі комбісилоси характеризувались добре вираженою структурою компонентів і відносились до першого класу. Комбісилос заготовлений по різним технологіям не мав різниці по активній кислотності (pH4,2). Аналіз співвідношення органічних кислот показує, що в цілому активна кислотність обох комбісилосів визначалась молочною кислотою, що свідчить про сприятливий хід процесу при силосуванні. Вміст молочної кислоти складав в пошаровому та гомогенному комбісилосах відповідно 70,1 і 70,6% до загальної кількості органічних кислот. Співвідношення молочної та оцтової кислот в пошаровому та гомогенному комбісилосах було 2,41:1 і 2,39:1 відповідно. По вмісту органічних кислот обидва комбісилоси відносились до першого класу. Застосування технології заготівлі комбісилосу на основі пошарового укладання компонентів з використанням розробленого мобільного подрібнювача-укладальника забезпечує в розрахунку на 1 тону заготовленого корму зниження затрат праці в три рази, прямих експлуатаційних витрат - на 56,1%. Економічні показники порівнюємих технологій заготівлі комбісилосів приведені в таблиці 3. Таблиця 3 Економічні показники порівнюємих технологій заготівлі комбісилосів Найменування показника Варіанти технологій базова нова Зниження витрат, в % та абсолютних одиницях Витрати праці, люд-год/т Витрати пального, кг/т Прямі експлуатаційні витрати, грн/т Питомі капітальні вкладення, грн/т Сума приведених витрат на одиницю виробітку, грн/т Примітка: числівник - зниження витрат, в %; знаменник - зниження витрат в абсолютних одиницях. 0.76 6,15 12,07 20,36 15,12 0,25 1,76 6,97 18,1 9,69 304/0,51 349,4/4,39 173,2/5.1 112,5/2,26 156,1/5,43 Енергетичні витрати в новій технології - пошарового укладання компонентів - скорочуються з 15.1 - 22,6 до 6,9 - 12,5кВт в розрахунку на 1 т корму із 21,8 - 32,6 до 9,9 -18,1 в розрахунку на 1ц приросту. Енергетична потужність машин приведена в таблиці 4. Таблиця 4 Енергетична потужність машин у дво х технологіях по приготуванню комбісилосів Технології та машини Базова технологіл. ГАЗ-САЗ ДТ-75 Т-150 ЮМЗ-6 ПЗМ-1,5 ТС-40 ИРМ-50 Всього Нова технологія: ГАЗ-САЗ ДТ-75 Т-150 МТЗ-80 Всього Кількість одиниць Енерговитрати, кВт/г 1 1 1 1 1 2 1 88,2 58,8 110,2 44,5 9,5 4,4 90 407,8 1 1 1 1 88,2 58,8 110,2 55 312,2 Енерговитрати Продуктивність, Енергот/г витрати, кВт/г на 1ц приросту, кВт 18-27 22.6-15,1 25-45 Економічний ефект від впровадження нової технології складає 5,43грн/т. 32.6-21,8 12,5-6,9 18.05-9,9