Спосіб діагностики виразкової хвороби у дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до педіатрії, дитячої гастроентерології, і може бути використаний у комплексній діагностиці виразкової хвороби у ді тей та при проведенні медико-генетичного консультування. Найближчим до способу, що заявляється, за технічною сутністю та результатом, є спосіб діагностики виразкової хвороби (ВХ) у дітей шляхом проведення клініко-ендоскопічного, морфологічного, функціонального дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки, визначення гелікобактерної інфекції. Спосіб - прототип полягає у використанні трьох груп методів дослідження, основаних на вивченні морфологічних особливостей шлунку та дванадцятипалої кишки (рентгенологічні дослідження, гастродуоденофіброскопія, гістологічне, гістохімічне вивчення біоптатів), функціонального стану гастродуоденальної системи (фракційне зондування шлунку, рНметрія, радіотелеметрія), методах виявлення гелікобактерій (Волков А.И. Хронические гастродуодениты и язвенная болезнь у детей // Русский медицинский журнал. - 1999. - Т.7, №4. - С.179-186). Недоліками даного способу є те, що комплекс досліджень спрямований на визначення лише двох ймовірних етіологічних чинників розвитку захворювання (гелікобактерної інфекції та порушень морфофункціонального стану слизової оболонки), він не враховує генетичн у компоненту у розвитку ВХ та не дає можливості розрахунку прогностичного ризику розвитку даної патології, а отже є недостатньо інформативним. Нами пропонується спосіб, що виключає вказані недоліки. Задача винаходу є удосконалення діагностики ВХ у дітей з ура хуванням спадкової обтяженості по даній патології. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб діагностики ВХ у дітей у залежності від генеалогічного анамнезу із проведенням основних діагностичних методів, необхідних для верифікації даної патології, прогнозування перебігу патологічного процесу, розрахунку генетичного прогнозу. Спільними ознаками прототипу та винаходу є те, що для діагностики ВХ у дітей застосовуються морфофункціональні методи дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки (рентгенологічні дослідження, гастродуоденофіброскопія, гістологічне, гістохімічне вивчення біоптатів, фракційне зондування шлунку, рН-метрія, радіотелеметрія), методи виявлення гелікобактерій. Ознаками, що відрізняють винахід від прототипу є додаткове призначення комплексу досліджень, а саме визначення генетичних маркерів спадкового поліморфізму, дітям із спадкове обтяжених за ВХ сімей з подальшим розрахунком генетичного прогнозу. Спосіб, що заявляється полягає у наступному: при наявності відповідної суб'єктивної та об'єктивної картини необхідно провести ретельне клініко-генеалогічне дослідження для виявлення позитивного або негативного генеалогічного анамнезу. У випадку позитивного генеалогічного анамнезу поряд із гастродуоденофіброскопією, рН-метрією, гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, методами виявлення гелікобактерій проводиться визначення маркерів спадкового поліморфізму еритроцитарних антигенів крові систем АВ0, Rh, Ρ, ΜΝ, Le (Lewis), групоспецифічного компонента (Gc) за допомогою ізосерологічних сироваток з подальшим розрахунком генетичного ризику розвитку ВХ (RR). RR=(1IP1)*IOR/(1-IP 0), де ІР1 - коефіцієнт захворюваності в основній групі, ІР0 - коефіцієнт захворюваності в контрольній групі, IOR - відношення “шансів”. Застосування даного способу підвищує е фективність діагностики на ранніх етапах розвитку захворювання, дозволяє прогнозувати перебіг патологічного процесу і тим самим підібрати відповідну схему лікування, розрахувати ризик розвитку даної патології в поколінні та визначити можливості попередження її виникнення. Приклад конкретного використання способу: Для доказів переваги способу діагностики ВХ у дітей, що заявляється, обстежено 39 дітей шкільного віку, хворих на ВХ (основна група), їх батьки та родичі І-ІІ-ІІІ покоління спорідненості та 49 здорових дітей - група порівняння. При клініко - генеалогічному дослідженні дітей основної групи було виявлено, що у 71,8% дітей обов'язково один із батьків або родичів I-ІІ-ІІІ ступеня спорідненості мали ендоскопічне або оперативно верифіковану виразку, 28,2% дітей - генетично “чисті” сім'ї, в яких не вдалося виявити випадків ВХ або інших клінічно подібних з нею захворювань в родоводі. Оцінка розподілу маркерів 6 систем спадкового поліморфізму за критерієм Вульфа показала, що ризик 2 2 розвитку ВХ є низький (RR=1,42) у носіїв антигенів А(ІІ) ( c = 10,65 , р