Спосіб стимуляції a/b- та g-інтерферону in vitro

Винахід відноситься до медицини, зокрема до біотехнології і може бути використаний для стимуляції синтезу інтерферону. Існує багато методів стимуляції продукції інтерферону різними індукторами. Як індуктори інтерферона використовуються віруси, препарати двоспіральної РНК, а також деякі природні та синтетичні полімери і низькомолекулярні сполуки [Соловьев В.Д., Бектемиров Т.А. Интерфероны в теории и практике медицины. - М., 1981, 399 с.; Ершов Ф.И., Новохатский А.С. Интерферон и его индукторы. - М., 1980, 173 с.]. Найбільш близьким до способу стимуляції продукції інтерферону лімфоцитами мигдалин людини in vitro є загально прийнята методика стимуляції продукції a / b -інтерферону вірусом хвороби Ньюкасла (ВХН) та g інтерферону пектином фітогемагглютинином (ФГА) (Інтерфероновий статус людини при вірусних інфекціях / Методичні рекомендації, - Київ, 2002). Методика здійснюється таким чином: До клітин лімфоцитів мигдалин людини у концентрації 1х106 кл/мл вносять індуктори у відповідних розведеннях. Як стандартний індуктор (a / b -інтерферону використовують вір ус хвороби Ньюкасла штам Н, як стандартний індуктор ( g -інтерферону - фітогемаглютинин (ФГА) (Sigma, США).Тестування інтерферону проводиться в культурі людських клітин, що перевиваються, Нер-2, вирощуваної в стандартних умовах. Тест вірусом є вірус везикулярного стоматиту штам Індіана. Активність інтерферону виражають в одиницях у мілілітрі (од/мл). Недоліком цієї методики є недостатня кількість продукції інтерферону. Запропоновано спосіб завдяки якому проявляється синергійний ефект коіндукції інтерферонів при сумісному впливі на лімфоцити мигдаликів індукторів інтерферону (вірус хвороби Ньюкасла, фітогемагглютинин) та продуктів метаболізму лактобактерій, що входять до складу пробіотичних препаратів. Винахід вирішує задачу посилення індукції інтерферону за допомогою використання продуктів метаболізму лактобактерій, що входять до складу пробіотичних препаратів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі стимуляції a / b - та g -інтерферону in vitro шляхом введення в суміш суспензії лімфоцитів та індуктора (або ВХН або ФГА), згідно винаходу, додатково в дану суміш вносять різні продукти метаболізму лактобактерій роду Lactobacillus spp., які входять до складу пробіотичних препаратів. Відмінними ознаками способу, що пропонується, є те що, досягається стимуляція продукції інтерферону за допомогою використання продуктів метаболізму лактобактерій. Як індуктри інтерферону досліджувались пробіотичні препарати на основі штамів Lactobacillus spp.. У роботі використовувалися біомаса і надосадова рідина 24, 48, 72 годин культивування лактобактерій отримана після центрифугування бактеріальної суспензії при 3000 про/хв і однократне фільтрування через фільтр Зейца. Лактобактерии вирощувалися на середовищі середовище Де Мана та співробітників (МРС 1) [Квасников E.I., О.А.Несторенко, Молочнокислые бактерии и пути их использования. - М., 1975]. Методика додаткової стимуляції a / b - і g -інтерферону in vitro. Досліджували продукцію a / b - і g -інтерферону лімфоцитами мигдалин людини. До кліток у концентрації 1х106 кл/мол вносили досліджувані індуктори у відповідних розведеннях. Як стандартний індуктор (a / b інтерферону використовували вірус хвороби Ньюкасла штам Н, як стандартний індуктор ( g -інтерферону фітогемагглютинин (ФГА) (Sigma, США). Для додаткової стимуляції одночасно з індукторами вносили продукти метаболізму (супернатанти) культур лактобактерій, що входять до складу пробіотичних препаратів в кількості 0,1 мл. Тестування інтерферону проводилося в культурі людських клітин, що перевиваються, Нер-2, вирощуваної в стандартних умовах. Тест вірусом служив вірус везикулярного стоматиту штам Індіана. Активність інтерферону виражали в одиницях у мілілітрі (ед/мл). Дослідження інтерфероногенної активності фракцій препаратів лактобактерій, що входять до складу пробіотичних препаратів показало, що самі по собі вони не спричиняють індукції інтерферону. Але був виявлений синергійний ефект коіндукції інтерферонів (посилення індукції) при сумісному впливі на лімфоцити мигдаликів індукторів інтерферону (вір ус хвороби Ньюкасла, фітогемагглютинин) та продуктів метаболізму лактобактерій. Дослідження показали, що надосадова рідина (HP) штаммів Lactobacillus spp., що входять до складу пробіотичних препаратів. 72 годин культивування (гк) підсилює синтез a / b -інтерферону з 8 од/мл (контроль) у 16 разів до 128 од/мл., HP 48 гк підсилює синтез g -інтерферону в чотири рази в порівнянні з контролем (з 4 од/мл до 16 од/мл). Враховуючи відносну простоту способу стимуляції інтерферону та високу комерційну вартість традиційних індукторів, спосіб можна застосовувати для стимуляції продукції інтерферонів.