Спосіб термохімічної обробки свердловин

Винахід відноситься до нафтогазовидобувної промисловості, а саме до способів видобутку нафти або газу з продуктивних пластів та підземних сховищ. Відомий спосіб термохімічної обробки шляхом заповнення стовбура свердловини в інтервалі продуктивного розрізу кислотою з послідуючим розчиненням у неї гранул магнію [1]. Недоліком способу е обробка колектора виключно розчинами соляної кислоти, що не дає змоги ефективно розчиняти і відмивати адсорбовані вуглеводневі шари з поверхні порових каналів, а лише їх частково розплавляти. В процесі експлуатації свердловин у привибійній зоні пласта мають місце відкладення тяжких фракцій вуглеводнів або компресорного масла у свердловинах підземних сховищ газу, які знижують продуктивність свердловин і блокують поверхню порових каналів щодо дії кислоти на неї. Для покращення дії розчинників на такі відклади потрібно збільшити їх активність шляхом нагріву безпосередньо в пласті. В основу винаходу покладено завдання створити та кий спосіб для термохімічної обробки свердловин, в якому закачаний в пласт розчинник, при зворотному русі у свердловину нагрівався в пласті і більш активно відмивав відклади тяжких вуглеводнів. Задача вирішується слідуючим чином. Промивають свердловину по схемі прямої або зворотної промивки. По насосно-компресорних трубах (НКТ) закачують розчинник (конденсат або гас) у пласт, а потім без зупинки закачують порцію кислотного розчину в об'ємі, рівному об'єму стовбура свердловини в інтервалі розкритого продуктивного розрізу. Далі, по схемі прямої або зворотної промивки у кислотний розчин намивають гранули магнію, які реагуючи з кислотою сприяють нагріву розчину до розрахункової температури. Нагрітий розчин відтискаться в пласт, прогріваючи поверхню порових каналів і частково реагуючи з породою. Після закінчення продавки, викликають зворотній приплив флюїдів з пласта у свердловину і попередньо закачаний розчинник, нагріваючись від порід, більш активно відмива тяжкі фракції вуглеводнів з поверхні порових каналів. Таким чином, ефективність обробки зростає і за рахунок нагріву розчинника безпосередньо в пласті в процесі його руху до свердловини. Приклад. Свердловина підземного сховища газу діаметром 0,146м та глибиною 2000м працює в інтервалі 2000 - 1692м. З метою вилучення тяжких вуглеводнів з пласта, як наслідок проникнення в нього масла з компресорів, а також активної дії нагрітою кислотою на продуктивні породи, у свердловину по НКТ послідовно нагнітають 16м3 конденсату для продавки його в пласт, а потім 1,4м3 15% ного солянокислотного розчину відтискують на вибій свердловини конденсатом в об'ємі 6м3. Для створення циркуляції рідини по стовбуру свердловини відкривають засувку на затрубному просторі і нагнітають в НКТ 45кг гранульованого магнію у 1,5м3 конденсату (концентрація 30кг/м3). Доставку магнію до низу НКТ здійснюють нагнітанням 6м3 конденсату з витратою 0,24м3/хв., що забезпечує випадіння гранул магнію у кислоту при виході його з НКТ. Через одну годину, необхідну для повного розчинення магнію у кислоті, закривають засувку на затрубному просторі та протискають нагріту кислоту у пласт конденсатом в об'ємі 1,5м3. В результаті такої обробки кислотний розчин буде нагрітий до 170°C. При протисканні його в пласт навколишні породи прогріються на 42°, враховуючи їх об'єм та теплоємність. При освоєнні свердловини конденсатрозчинник тяжких вуглеводнів, рухаючись до свердловини, нагріється у фільтровій частині пласта на 35°, за рахунок чого покращаться його розчинні властивості. По технології прототипу (без застосування розчинника) буде досягнуто підвищення температури у фільтровій частині свердловини на 42°C, що дозволить лише частково розплавити тяжкі фракції вуглеводнів, не відмиваючи їх з поверхні порових каналів. Таким чином, застосування запропонованого способу в порівняні з існуючим дозволяє підняти температуру розчинника вище пластової, повисити активність його дії і поліпшити якість очистки привибійної зони пласта, забезпечуючи, тим самим, підвищення ефективності робіт в цілому.