Спосіб контролю режиму роботи технологічного об’єкта магістрального газопроводу

1. Спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що включає циклічний вимір значень параметра, що характеризує режим роботи технологічного об'єкта, у контрольованих вузлах газопроводу, запам'ятовування обмірюваних значень параметра, порівняння обмірюваного значення параметра з його режимними і граничними уставками, класифікацію ситуації або режиму при порушенні кожної з граничних або режимних уставок, який відрізняється тим, що класифікацію режиму виконують після кожного виміру значення параметра, при нестаціонарному режимі шляхом визначення кутового коефіцієнта лінійного тренда по п останніх обмірюваних значеннях параметра, які не порушили граничних уставок, і порівняння отриманого кутового коефіцієнта лінійного тренда з заданим для нього значенням, при цьому, якщо кутовий коефіцієнт лінійного тренда не менший заданого значення, то класифікацію режиму не змінюють і переходять до виміру наступного значення параметра, а, якщо кутовий коефіцієнт лінійного тренда менший заданого значення, то режим класифікують як стаціонарний, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до виміру наступного значення параметра, а при стаціонарному режимі класифікацію виконують шляхом порівняння обмірюваного значення параметра з режимними уставками, якщо це значення не порушило ні одну з режимних уставок і не було порушень режимних уставок у попередніх (R-1) вимірах значення параметра, то класифікацію режиму не змінюють, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до вимі ру наступного значення параметра, якщо обмірюване значення параметра порушило одну з режимних уставок, то протягом R наступних вимірів значення параметра визначають частоту порушень режимної уставки і, якщо частота порушень режимної уставки не досягла встановленого значення, то класифікацію режиму не змінюють, а, якщо частота порушень режимної уставки досягла встановленого значення, то, якщо порушена режимна уставка некритична, режим класифікують як нестаціонарний, або, якщо порушена режимна уставка критична, як передаварійний і переходять до виміру наступного значення параметра. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що при класифікації режиму видають повідомлення про те, яким став режим, і присвоюють ознаці режиму значення «1», якщо режим став стаціонарним, або значення «0», якщо режим став нестаціонарним, передаварійним або аварійним. 3. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що режимні уставки обчислюють по п останніх обмірюваних значеннях параметра, що не порушили граничні уставки, по формулах: =X х cp -Nax, в ~ х ср +N- а х , де х с р - середнє значення параметра на вибірці з п останніх обмірюваних значень, Ср — ~~ П ZJ j=l-n J' N - режимний коефіцієнт; а х - середнє квадратичне відхилення поточного значення х,, 1 j=i-n 4. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що перевірку критичності режимної уставки виконують шляхом порівняння значення нижньої режимної уставки з величиною (1 + 0,01А)-Хн, де А -величина передаварійної зони у % від величини граничної уставки, а значення верхньої режимної устав ю 00 4185 ки з величиною (1-0,01 A) x[j, якщо нижня режимна уставка більша, а верхня - менша відповідної величини, то вважають, що уставки некритичні, а, якщо нижня режимна уставка не більша, а верхня не менша відповідної величини, то вважають, що відповідна уставка критична і привласнюють ВІДПОВІДНІЙ ознаці значення «1» 5 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що частоту порушень режимної уставки визначають шляхом підрахунку числа порушень m у ході виконання R вимірів значення параметра після першого порушення режимної уставки і порівняння числа порушень режимної уставки m у ході виконання R вимірів значення параметра з заданим значенням М, при цьому, якщо до закінчення виконання R вимірів значення параметра, число порушень режимної уставки m стане рівним заданому значенню, то вважають, що режим роботи технологічного об'єкта став нестаціонарним, а, якщо ні, то після R-ro виміру значення параметра числу порушень режимної уставки m присвоюють значення «0» Корисна модель відноситься до трубопровідного транспорту і може бути використана для автоматичного контролю технологічних об'єктів магістральних газопроводів, нафтопроводів і інших складних технологічних об'єктів Відомий спосіб автоматичного виявлення пошкоджень у трубопроводі (Ас СРСР №1800219, кл F17D5/02, БИ №9, 1993), що включає вимір, через фіксовані інтервали часу, витрат у вузлах, що обмежують контрольовані ділянки трубопроводу, і визначення різниці витрат, обчислення приросту витрати в кожнім вузлі в порівнянні його зі значенням у цьому ж вузлі в момент попереднього опитування, визначення зміни знака приросту в порівнянні зі знаком приросту в попередньому вузлі і, при ЗМІНІ знака приросту витрати з позитивного на негативний у суміжних вузлах на зворотному теплопроводі, визначення додатково різниці витрат у відгалуженнях, що подають і зворотному відповідної абонентської системи, і при відмінності від нуля зазначеної різниці роблять висновок про ушкодження даної абонентської системи, а при різниці, рівної нулеві - про ушкодження на ДІЛЯНЦІ зворотного теплопроводу Даний спосіб автоматичного виявлення ушкоджень у трубопроводі також, як і спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що заявляється, включає циклічний вимір значень параметра (у даному випадку витрати), що характеризує режим роботи технологічного об'єкта - ділянки трубопроводу, у контрольованих вузлах трубопроводу і запам'ятовування обмірюваних значень параметра Однак, відсутність визначення числа значень параметра, що не порушили граничні уставки, класифікації режиму роботи технологічного об'єкта як стаціонарні або нестаціонарні різко звужують функціональні можливості відомого способу, тому що порушення режиму виявляється тільки тоді, коли уже відбулося ушкодження трубопроводу Відомий спосіб дистанційної оцінки величини витоку газу на ДІЛЯНЦІ газопроводу (А с СРСР №1557415, кл F17D5/02, БИ №14, 1990), що включає дистанційний контроль надходжень і доборів газу шляхом виміру витрат газу на вході трубопроводу й у точках надходжень і доборів, при цьому контролюють сигнали, що відповідають витраті і тискові в контрольованих точках, виділяють у кожному постійну і змінну складові, ЗМІННІ скла дових сигналів перетворюють таким чином, що їхня алгебраїчна сума моделює змінну складової витрати на вході контрольованої ділянки, потім визначають середнє значення алгебраїчної суми цих сигналів на заданому інтервалі часу і середнє значення змінної складової витрати на вході контрольованої ділянки трубопроводу на тому ж інтервалі часу, знаходять різницю між двома цими середніми значеннями і порівнюють й з граничним значенням, відповідному даному інтервалові часу усереднення Даний спосіб дистанційної оцінки величини витоку газу на ДІЛЯНЦІ газопроводу також, як і спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що заявляється, включає циклічний вимір значень параметра (у даному випадку витрати газу і тиску), що характеризують режим роботи технологічного об'єкта ділянки магістрального газопроводу, у контрольованих вузлах газопроводу, і запам'ятовування обмірюваних значень параметра Однак, відсутність визначення числа значень параметра, що не порушили граничні уставки, класифікації режиму роботи технологічного об'єкта як стаціонарні або нестаціонарні різко звужують функціональні можливості відомого способу, тому що порушення режиму виявляється тільки тоді, коли уже відбулося пошкодження трубопроводу і мається витік газу Найбільш близьким по технічній сутності є спосіб контролю стану магістрального газопроводу і режимів його роботи (Ас СРСР №1390476, кл F17D5/02, БИ №15, 1988), що включає ПОСЛІДОВНІ виміри параметрів, що характеризують процес транспортування в контрольованих вузлах газопроводу, порівняння кожного обмірюваного значення параметра з його граничними уставками, видачу повідомлення при виникненні або при зникненні порушення будь-якої граничної уставки, запам'ятовування кожного обмірюваного значення параметра і порівняння його з режимними уставками, при порушенні однієї з яких, а також після закінчення періоду контролю стаціонарності, визначають різницю між обмірюваним і попереднім значенням параметра і переходять до виміру наступного параметра, причому при різниці, більшій подвоєній погрішності каналу виміру, видають повідомлення про порушення режиму стаціонарності, а при меншій - змінюють режимні уставки шляхом додавання до останнього обмірюваного значення 13 14 4185 (^ Початок J f f »• • 1 J —™ ^ »r- J г Т Вимірювання значения параметр х, і загшГятш>&mm його Ні ні р яг ~ Видача повідомлення \і т •• 1 * f'~ 1 Комп'ютерна верстка Н Лисенко Підписне Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601 УКРАЇНА UA (19) (11)4185 (із) U (51)7F17D5/O2 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ КОНТРОЛЮ РЕЖИМУ РОБОТИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБ'ЄКТА МАГІСТРАЛЬНОГО ГАЗОПРОВОДУ 1 (21)2004021379 (22) 26.02.2004 (24)17.01.2005 (46) 17.01.2005, Бюл. № 1, 2005 р. (72) Беккер Михайло Вікторович, Пітірімов Олександр Вікторович, Ковалів Євстахій Осипович, Кучмій Євген Антонович, Іванишин Володимир Петрович, Тисяк Володимир Михайлович, Коток Валерій Борисович, Волчков Іван Іванович, Сендеров Олег Олександрович, Бантюков Євген Миколайович, Олійников Вадим Вікторович, Гавришенко Віктор Миколайович (73) Дочірня компанія "Укртрансгаз" (57) 1. Спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що включає циклічний вимір значень параметра, що характеризує режим роботи технологічного об'єкта, у контрольованих вузлах газопроводу, запам'ятовування обмірюваних значень параметра, порівняння обмірюваного значення параметра з його режимними і граничними уставками, класифікацію ситуації або режиму при порушенні кожної з граничних або режимних уставок, який відрізняється тим, що класифікацію режиму виконують після кожного виміру значення параметра, при нестаціонарному режимі шляхом визначення кутового коефіцієнта лінійного тренда по п останніх обмірюваних значеннях параметра, які не порушили граничних уставок, і порівняння отриманого кутового коефіцієнта лінійного тренда з заданим для нього значенням, при цьому, якщо кутовий коефіцієнт лінійного тренда не менший заданого значення, то класифікацію режиму не змінюють і переходять до виміру наступного значення параметра, а, якщо кутовий коефіцієнт лінійного тренда менший заданого значення, то режим класифікують як стаціонарний, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до виміру наступного значення параметра, а при стаціонарному режимі класифікацію виконують шляхом порівняння обмірюваного значення параметра з режимними уставками, якщо це значення не порушило ні одну з режимних уставок і не було порушень режимних уставок у попередніх (R-1) вимірах значення параметра, то класифікацію режиму не змінюють, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до вимі ру наступного значення параметра, якщо обмірюване значення параметра порушило одну з режимних уставок, то протягом R наступних вимірів значення параметра визначають частоту порушень режимної уставки і, якщо частота порушень режимної уставки не досягла встановленого значення, то класифікацію режиму не змінюють, а, якщо частота порушень режимної уставки досягла встановленого значення, то, якщо порушена режимна уставка некритична, режим класифікують як нестаціонарний, або, якщо порушена режимна уставка критична, як передаварійний і переходять до виміру наступного значення параметра. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що при класифікації режиму видають повідомлення про те, яким став режим, і присвоюють ознаці режиму значення «1», якщо режим став стаціонарним, або значення «0», якщо режим став нестаціонарним, передаварійним або аварійним. 3. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що режимні уставки обчислюють по п останніх обмірюваних значеннях параметра, що не порушили граничні уставки, по формулах: де х с р - середнє значення параметра на вибірці з п останніх обмірюваних значень, х ср = 1 п ~ " Z^ x j> 11 ]=І-П N - режимний коефіцієнт; п х - середнє квадратичне відхилення поточного значення х., 1 j=i-n 4. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що перевірку критичності режимної уставки виконують шляхом порівняння значення нижньої режимної уставки з величиною (1 + 0,01А)Хн, де А -величина передаварійної зони у % від величини граничної уставки, а значення верхньої режимної устав ю 00 4185 ки з величиною (1-0,01А)Хв, якщо нижня режимна уставка більша, а верхня - менша відповідної величини, то вважають, що уставки некритичні, а, якщо нижня режимна уставка не більша, а верхня не менша відповідної величини, то вважають, що відповідна уставка критична і привласнюють відповідній ознаці значення «1». 5. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що частоту порушень режимної уставки визначають шляхом підрахунку числа порушень m у ході виконання R вимірів значення параметра після першого порушення режимної уставки і порівняння числа порушень режимної уставки m у ході виконання R вимірів значення параметра з заданим значенням М, при цьому, якщо до закінчення виконання R вимірів значення параметра, число порушень режимної уставки m стане рівним заданому значенню, то вважають, що режим роботи технологічного об'єкта став нестаціонарним, а, якщо ні, то після R-ro виміру значення параметра числу порушень режимної уставки m присвоюють значення «0». Корисна модель відноситься до трубопровідного транспорту і може бути використана для автоматичного контролю технологічних об'єктів магістральних газопроводів, нафтопроводів і інших складних технологічних об'єктів. Відомий спосіб автоматичного виявлення пошкоджень у трубопроводі (А.с. СРСР №1800219, кл. F17D5/02, БИ №9, 1993), що включає вимір, через фіксовані інтервали часу, витрат у вузлах, що обмежують контрольовані ділянки трубопроводу, і визначення різниці витрат, обчислення приросту витрати в кожнім вузлі в порівнянні його зі значенням у цьому ж вузлі в момент попереднього опитування, визначення зміни знака приросту в порівнянні зі знаком приросту в попередньому вузлі і, при зміні знака приросту витрати з позитивного на негативний у суміжних вузлах на зворотному теплопроводі, визначення додатково різниці витрат у відгалуженнях, що подають і зворотному відповідної абонентської системи, і при відмінності від нуля зазначеної різниці роблять висновок про ушкодження даної абонентської системи, а при різниці, рівної нулеві - про ушкодження на ділянці зворотного теплопроводу. Даний спосіб автоматичного виявлення ушкоджень у трубопроводі також, як і спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що заявляється, включає циклічний вимір значень параметра (у даному випадку витрати), що характеризує режим роботи технологічного об'єкта - ділянки трубопроводу, у контрольованих вузлах трубопроводу і запам'ятовування обмірюваних значень параметра. Однак, відсутність визначення числа значень параметра, що не порушили граничні уставки, класифікації режиму роботи технологічного об'єкта як стаціонарні або нестаціонарні різко звужують функціональні можливості відомого способу, тому що порушення режиму виявляється тільки тоді, коли уже відбулося ушкодження трубопроводу. Відомий спосіб дистанційної оцінки величини витоку газу на ділянці газопроводу (А.с. СРСР №1557415, кл. F17D5/02, БИ №14, 1990), що включає дистанційний контроль надходжень і доборів газу шляхом виміру витрат газу на вході трубопроводу й у точках надходжень і доборів, при цьому контролюють сигнали, що відповідають витраті і тискові в контрольованих точках, виділяють у кожному постійну і змінну складові, змінні скла дових сигналів перетворюють таким чином, що їхня алгебраїчна сума моделює змінну складової витрати на вході контрольованої ділянки, потім визначають середнє значення алгебраїчної суми цих сигналів на заданому інтервалі часу і середнє значення змінної складової витрати на вході контрольованої ділянки трубопроводу на тому ж інтервалі часу, знаходять різницю між двома цими середніми значеннями і порівнюють її з граничним значенням, відповідному даному інтервалові часу усереднення. Даний спосіб дистанційної оцінки величини витоку газу на ділянці газопроводу також, як і спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що заявляється, включає циклічний вимір значень параметра (у даному випадку витрати газу і тиску), що характеризують режим роботи технологічного об'єкта ділянки магістрального газопроводу, у контрольованих вузлах газопроводу, і запам'ятовування обмірюваних значень параметра. Однак, відсутність визначення числа значень параметра, що не порушили граничні уставки, класифікації режиму роботи технологічного об'єкта як стаціонарні або нестаціонарні різко звужують функціональні можливості відомого способу, тому що порушення режиму виявляється тільки тоді, коли уже відбулося пошкодження трубопроводу і мається витік газу. Найбільш близьким по технічній сутності є спосіб контролю стану магістрального газопроводу і режимів його роботи (А.с. СРСР №1390476, кл. F17D5/02, БИ №15, 1988), що включає послідовні виміри параметрів, що характеризують процес транспортування в контрольованих вузлах газопроводу, порівняння кожного обмірюваного значення параметра з його граничними уставками, видачу повідомлення при виникненні або при зникненні порушення будь-якої граничної уставки, запам'ятовування кожного обмірюваного значення параметра і порівняння його з режимними уставками, при порушенні однієї з яких, а також після закінчення періоду контролю стаціонарності, визначають різницю між обмірюваним і попереднім значенням параметра і переходять до виміру наступного параметра, причому при різниці, більшій подвоєній погрішності каналу виміру, видають повідомлення про порушення режиму стаціонарності, а при меншій - змінюють режимні уставки шляхом додавання до останнього обмірюваного значення 4185 параметра і вирахування з нього половини діапазону зміни режимних уставок Даний спосіб контролю режиму роботи магістрального газопроводу також, як і спосіб контролю режиму роботи технологічного об'єкта, що заявляється, включає циклічний вимір значень параметра, що характеризує режим роботи технологічного об'єкта - ділянки магістрального газопроводу, у контрольованих вузлах газопроводу, запам'ятовування обмірюваних значень параметра, порівняння обмірюваного значення параметра з його режимними і граничними уставками, класифікацію ситуації або режиму при порушенні кожної з граничних або режимних уставок Однак відсутність виконання класифікації ситуації або режиму після кожного виміру значення параметра, виконання класифікації режиму при нестаціонарному режимі шляхом визначення кутового коефіцієнта ЛІНІЙНОГО тренда по п останніх обмірюваних значеннях параметра, що не порушили граничні уставки, і порівняння отриманого кутового коефіцієнта ЛІНІЙНОГО тренда з заданим для нього значенням, і, якщо режим став стаціонарним, то обчислення режимних уставок по приведених формулах, визначення їхньої критичності, а також виконання класифікації режиму при стаціонарному режимі шляхом порівняння обмірюваного значення параметра з режимними уставками, і, якщо обмірюване значення параметра порушило одну з режимних уставок, те визначення протягом R наступних вимірів значення параметра частоти порушень режимної уставки і, якщо частота порушень режимної уставки перевищить установлене значення, то класифікацію режиму як нестаціонарного, якщо порушена режимна уставка некритична, або як передаварійного, якщо порушена режимна уставка критична, веде до того, що точність і ефективність виявлення нестацюнарності режиму у відомому способі низька, так стаціонарність і нестацюнарність режиму фіксуються при різниці значень двох останніх вимірів параметра ВІДПОВІДНО меншій або більшій подвоєній погрішності каналу виміру, але, тому що сам процес транспортування має випадкову складову (він залежить від великого числа параметрів, що не усі можуть бути обміряні і враховані), то різниця значень двох останніх вимірів не завжди точно відбиває характер режиму, що знижує точність класифікації режиму у відомому способі, діапазон зміни режимних уставок визначається виходячи зі статистичних даних і, тому що необхідно охопити різні можливі режими роботи, він буде широким, унаслідок чого можлива затримка у виявленні появи нестацюнарності режиму, що веде до зниження ефективності відомого способу, крім того, одна з режимних уставок може виявитися в небезпечній близькості від відповідної граничної уставки, а оперативному персоналові при порушенні цієї режимної уставки буде видаватися тільки сигнал про виникнення нестацюнарності, а не про передаварійну ситуацію, що також знижує ефективність відомого способу В основу корисної моделі поставлена задача підвищення точності й ефективності контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі контролю режиму роботи технологічного об'єкта магістрального газопроводу, що включає циклічний вимір значень параметра, що характеризує режим роботи технологічного об'єкта, у контрольованих вузлах газопроводу запам'ятовування обмірюваних значень параметра, порівняння обмірюваного значення параметра з його режимними і граничними уставками, класифікація ситуації або режиму при порушенні кожної з граничних або режимних уставок, згідно корисної моделі класифікацію режиму роблять після кожного виміру значення параметра, при нестаціонарному режимі шляхом визначення кутового коефіцієнта ЛІНІЙНОГО тренда по п останніх обмірюваних значеннях параметра, що не порушили граничних уставок, і порівняння отриманого кутового коефіцієнта ЛІНІЙНОГО тренда з заданим для нього значенням, при цьому, якщо кутовий коефіцієнт ЛІНІЙНОГО тренда не менше заданого значення, то класифікацію режиму не змінюють і переходять до виміру наступного значення параметра, а, якщо кутовий коефіцієнт ЛІНІЙНОГО тренда менше заданого значення, то режим класифікують як стаціонарний, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до виміру наступного значення параметра, а при стаціонарному режимі класифікацію роблять шляхом порівняння обмірюваного значення параметра з режимними уставками, якщо це значення не порушило ні одну з режимних уставок і не було порушень режимних уставок у попередньому (R-1)-OMy вимірах значення параметра, то класифікацію режиму не змінюють, обчислюють режимні уставки, визначають їхню критичність і переходять до виміру наступного значення, якщо обмірюване значення параметра порушило одну з режимних уставок, то протягом R наступних вимірів значення параметра визначають частоту порушень режимної уставки і, якщо частота порушень режимної уставки не досягла встановленого значення, то класифікацію режиму не змінюють, а, якщо частота порушень режимної уставки досягла встановленого значення, то, якщо порушена режимна уставка некритична, режим класифікують як нестаціонарний, або, якщо порушена режимна уставка критична, як передаварійний і переходять до виміру наступного значення параметра, крім того, при класифікації режиму видають повідомлення про те яким став режим, і присвоюють ознаці режиму значення «1», якщо режим став стаціонарним, або значення «0», якщо режим став нестаціонарним, передаварійним або аварійним, а також режимні уставки обчислюють по п останніх обмірюваних значеннях параметра, що не порушили граничні уставки по формулах х в = х с р +N ах> де Х ° Р - середнє значення параметра на вибірці з п останніх обмірюваних значень, п Л v ГГ\ cp — > / . л V J=l-n І f 11 4185 pa x, не порушило ні одну з граничних уставок, то перевіряють величину номера вимірюваного значення параметра і, при його величині меншій п, збільшують і на «1» і через час, рівний періодові виміру значень параметра, знову вимірюють його значення При величині номера вимірюваного значення параметра і рівній або більшій п перевіряють значення ознаки стаціонарності а і, якщо він дорівнює «0», тобто режим роботи технологічного об'єкта нестаціонарний, то обчислюють значення кутового коефіцієнта ЛІНІЙНОГО тренда к по формулі Z J X n+1 J j=i-n 12 і порівняння отримане значення к з величиною к з а д ЯКЩО отримане значення к не менше к з а д , то збільшують і на «1» і через час, рівний періодові виміру значень параметра, знову вимірюють його значення ЯКЩО отримане значення к менше кзад> т о оперативному персоналові видають повідомлення «Режим стаціонарний», розраховують величину режимних уставок шляхом обчислення середнього значення параметра і середнього квадратичного відхилення значень параметра на вибірці його останніх п значень, по наступних формулах х н = х ср — N ах> х в = х ср + N а х> де х с р - середнє значення параметра на вибірці п останніх обмірюваних значень, ср 2 п j=i-n N - режимний коефіцієнт, стх - середнє квадратичне відхилення поточного значення х,,