Спосіб зниження захворюваності на некротичний ентероколіт у дітей (варіанти)

Цей винахід стосується головним минем сумішей для дитячого харчування, що містять поліненасичені жирні кислоти з довгим ланцюгом (PUFA), процесу одержання таких ентеральних композицій і способів зменшення захворюваності на некротичний ентероколіт. Більш конкретно, цей винахід стосується ентеральних композицій, які складаються з довголанцюгової PUFA арахідонової кислоти (АА) і докозагексаєнової кислоти (DHA), які істотно вільні від холестерину і можуть бути одержані з ліпідів жовтка яйця. Довголанцюгові PUFA, одержані з жовтка яйця, існують, головним чином, у фосфоліпідній формі. Процес одержання таких композицій надає поліпшені органолептичні і стабільні властивості. Ентеральне введення таких композицій може зменшити захворюваність на некротичний ентероколіт. Рівень техніки Довголанцюгові PUFA у сумішах для дитячого харчування або композиціях були темами у різних джерелах Наприклад, патент США №4670285 ("Кландинін") описує особливу суміш жирів, придатну для використання у сумішах для немовлят. Більш конкретно, жирова суміш Кландинін містить принаймні одну С20 або С22 n-6 жирну кислоту і С20 або С22 n-3 жирну кислоту. Ці жирні кислоти описані як такі, що, знаходячись у певній, визначеній кількості, запобігають виникненню шкідливого впливу на немовля, яке годують жировою сумішшю. С20 або С22 n-6 жирні кислоти присутні у загальній кількості приблизно від 0,13 до 5,6% по масі від всіх жирних кислот у продукті. С20 або С22 n-3 жирні кислоти, якщо присутні, включені у загальну кількість приблизно від 0,013 до 3,33% по масі від усіх жирних кислот у продукті. Кландинін містить ліпіди яйця з n-6 i n-3 жирними кислотами; проте ліпід яйця, що використовувався у Кландиніні, також містить велику кількість холестерину. Крім того, у цьому винаході використовують від 75 до 95 частин по масі від ліпіду жовтка яйця з кокосовою олією або соєвою олією. Термінологія, що використовувалась у винаході Кландиніну для жирних кислот, буде застосована тут. Патент WO 93/20717 описує суміш для немовлят, яка містить не більше, ніж неподразнюючу кількість вільних довголанцюгових (С16-С22) жирних кислот і тригліцеридів. Ця заявка також описує, що застосування естерів нижчих алкілів, таких як етилові естери таких жирних кислот у суміші для немовлят, істотно запобігає пошкодженню вільними жирними кислотами кишкового епітелію немовляти, але не заважає поглинанню і перетворенню частини жирної кислоти. В патенті США №4918063, виданому Lichtenberger, описано композиції, що містять унікальні суміші фосфоліпідів і нейтральних ліпідів для запобігання або/лікування виразок і запалення кишок. Цей патент описує суміші насичених або ненасичених фосфоліпідів разом з насиченими або ненасиченими тригліцеридами і/або стеринами, які надають ефективний захист від виразок в експериментальних тваринних моделях. Цей патент описує також включення полівалентних катіонів або антиоксидантів в ліпідну суміш для підвищення активності. Міжнародна публікація №WO 96/10922, що належить Kohn et al., описує жирову суміш для годування немовлят, яка характеризується тим, що арахідонова кислота і докозагексаєнова кислота присутні у жировій суміші в формі фосфоліпідів. Європейська патентна заявка №0 376 628 В1, видана Tomarelli, описує композицію, що складається повністю з жирів рослинного походження, яка використовує рандомізовану пальмову олію або рандомізовану пальмову олеїнову олію як єдине джерело пальмітинової кислоти. Також описано, що всі композиції з жирами рослинного походження є особливо придатними для використання у суміші для передчасно нэроджбних немовлят (або з малою масою при народженні). Жирові композиції для передчасно народжених немовлят, згідно з заявкою Tomarelli, включають тригліцериди з середньою довжиною ланцюга (МСТ), що містить олію рандомізованої пальмітинової кислоти, олію лауринової кислоти, олію олеїнової кислоти і олію лінолевої кислоти. Хоча посилання, обговорювані вище, зробили важливий внесок, залишається потреба у суміші для немовлят, що містить фосфоліпіди яйця як джерело довголанцюгових PUFA у концентраціях, придатних для харчування. Також залишається потреба у способах одержання сумішей для дитячого харчування, що містять фосфоліпіди яйця, щоб суміші мали прийнятні органолептичні властивості. Особливо такі композиції використовуються у сумішах для немовлят для вчасно і/або передчасно народжуваних немовлят, чиї потреби у довголанцюгових PUFA з'ясовані для необхідного розвитку нервової системи і для розвитку гостроти зору. Крім того, може існувати захисна дія для кишок. Некротичний ентероколіт (NEC) є серйозною проблемою у немовлят, що мають меншу масу при народженні, ніж приблизно 1500 грамів. Незважаючи на три десятиріччя досліджень, точна етіологія і патофізіологія NEC залишається не з'ясованою. NEC є смертельним захворюванням, що характеризується ішемічними некрозами структур травного тракту і пневматозом кишок, який часто призводить до перфорації кишок. Передчасно народжене немовля з NEC має клінічні ознаки термічної нестабільності, летаргії, затримки в шлунку, блювання, здуття шлунка, явного або прихованого крововиливу у випорожненнях і рентгенографічні докази пневматозу кишок, повітря у ворітній вені або пневмоперитоніту. Починається приступ апное, швидко настає шок та склерема і, як правило, смерть. Зроблені різноманітні спостереження багатьма авторами і виявлені фактори, що впливають на ці захворювання. (Nue, Pediatr. СГт. North. Am., April, 1996, 43(2): 409-32). Наступні спостереження і фактори наведені як приклади: Flageole et al., Necrotizing Enterocolitis of the Newborn, Review for the Clinician. Union-Med-Can. 1991 SepOct; 120(5): 334-8, наводить на думку, що патогенез NEC включає ішемію брижі, недорозвинутість шлунковокишкового тракту, ентеральне (штучне) харчування і навіть, можливо, інфекцію; Captan et al., Role of Platelet Activating Factor and Tumor Necrosis Factor-Alpha у Neonatal Necrotizing Enterocolitis, Journal of Pediatrics, June, 1990, 960-964, виявив, що кількість фактора активації тромбоцитів і aфактора некрозу пухлини є підвищеною у пацієнтів з NEC; Kliegman et al., Clostridia as Pathogens у Neonatal Necrotizing Enterocolitis, Journal of Pediatrics, August, 1979, 287-289, доповів про виділення Clostridia perfringens у немовлят з NEC; Ostertag et al., Early Enteral Feeding Does Not Affect Incidence Necrotizing Enterocolitis, Pediatrics, Vol.77, No.3. March 1986, 275-280, повідомляє, що розведені, ранні ентеральні калорії не сприяють захворюванню на NEC; Bell et al., Neonatal Necrotizing Enterocolitis, Annals of Surgery, Vol.187, January 1978, No.1, 1-7. пропонує використовувати комбінацію антимікробної терапії для лікування немовлят з NEC; Eyal et al., Necrotizing Enterocolitis in the Very Low Birth Weight Infant: Expressed Breast Milk Feeding Compared with Parenteral Feeding, Archives of Disease in Childhood, 1982. 57, 274-276 повідомляє, що захворювання на NEC у немовлят, що мали малу масу при народженні, було зменшено затримкою ініціації ентерального харчування. Finer et al., Vitamin E and Necrotizing Enterocolitis, Pediatrics, Vol.73, No.3, March 1984, припускає, що введення вітаміну Е для зменшення тяжких наслідків рентролентальної фіброплазії може бути пов'язано з захворюванням на NEC. Brown et al., Preventing Necrotizing Enterocolitis in Neonates, JAMA, Nov.24, 1978, Vol.240, No.22, 2452-2454 повідомляє, що NEC може бути фактично знищена шляхом використанням повільно прогресуючого режиму харчування. Kosloske, Pathogenesis and Preventing Necrotizing Enterocolitis: A Hypothesis Based on Personal Observation and Review of the Literature, Pediatrics, Vol.74, No.6, Dec.1984, 1086-1092, гіпотеза, що NEC відбувається при співпаданні двох з трьох патологічних подій: (1) ішемія кишечнику; (2) заселення патологічних бактерій; і (3) надлишок протеїнового субстрату в кишковій порожнині. Kosloske, вищезгаданий, також доповідає, що NEC рідко зустрічається у немовлят, які харчувалися тільки грудним молоком. У людей молоко з грудних залоз відіграє значну роль у пасивній імунізації неонатального кишечнику і містить фактори, що сприяють розвиткові Bifidobacterium у флорі кишечнику. Також повідомляється, що корисний склад молока людини може бути несприятливо змінений шляхом заморожування, пастеризації або зберігання. Таким чином, продовжуються дебати щодо етіології і лікування NEC і залишається потреба у композиціях і способах, які є кращими для лікування і/або зменшення захворювань на цю руйнівну і часто смертельну хворобу. Короткий опис винаходу Цей винахід має багато аспектів. По-перше, винахід розглядає спосіб для зменшення захворювання на некротичний ентероколіт у немовляти, яке чутливе до некротичного ентероколіту, вищезгаданий спосіб, що складається з введення ефективної кількості принаймні однієї довголанцюгової PUFA, вибраної з групи С20 n-6 жирних кислот, С22 n-6 жирних кислот, С20 n-3 жирних кислот i С22 ω-3 жирних кислот. Наприклад, введення арахідонової кислоти, n-6 жирних кислот виявилось ефективним. Введення може бути ентеральним або парентеральним. Ще краще, коли використовується комбінація n-6 і n-3 жирних кислот, наприклад, арахідонової кислоти і докозагексаєнової кислоти. Ентеральне введення становить принаймні 1,0мг n-6 жирних кислот на кілограм маси немовляти на день. Ще краще втілення використовує комбінацію n-6 і n-3 жирних кислот у вагових співвідношеннях від приблизно 2:1 до приблизно 4:1 і введення принаймні 5,0мг довголанцюгових n-6 жирних кислот на день. Спосіб може бути втілений шляхом годування достатньою кількістю ентеральної композиції, що містить арахідонову кислоту і докозагексаєнову кислоту, для введення вищезгаданому немовляті приблизно від 1,0 до приблизно 60мг на кг на день арахідонової кислоти і приблизно від 0,25 до приблизно 35мг на кг на день докозагексаєнової кислоти. Більш типово, кількість становить від приблизно 5,0 до приблизно 40мг арахідонової кислоти і приблизно від 1,5 до приблизно 20мг докозагексаєнової кислоти на кг на день. Краще, коли масове співвідношення арахідонової кислоти та докозагексаєнової кислоти становить від приблизно 2 до приблизно 4. Краще, якщо поліненасичені жирні кислоти з довгим ланцюгом знаходяться у формі фосфоліпідів, зокрема, фосфатидилхоліну. Такі фосфоліпіди присутні у високих концентраціях у лецитинах яйця і фосфатидах яйця. Таким чином, надалі винахід пропонує спосіб для зменшення захворювання на некротичний ентероколіт у немовлят, вищезгаданий спосіб складається з годування вищезгаданого немовляти достатньою кількістю ентеральної харчової композиції, яка містить протеїн, вуглевод і фосфоліпіди для постачання принаймні 1,0мг n-6 поліненасичених жирних кислот з довгим ланцюгом на день. Краще, якщо харчування містить принаймні 0,5мг на день n-3 поліненасичених жирних кислот з довгим ланцюгом у формі арахідонової кислоти і докозагексаєнової кислоти, відповідно. У іншому аспекті, винахід пропонує спосіб для зменшення випадків некротичного ентероколіту у немовлят, народжених людиною, вищезгаданий спосіб полягає у введенні немовляті фосфоліпідів у кількості, ефективній для зменшення захворювання на некротичний ентероколіт. Типово, вищезгадані фосфоліпіди вводяться для створення концентрації між приблизно 60 і приблизно 2400мкмоль, краще між приблизно 200 і приблизно 1500мкмоль, найкраще між приблизно 400 і приблизно 1000мкмоль фосфоліпідів на кг на день. Джерело фосфоліпідів не є критичним (вирішальним); фосфоліпіди, одержані з лецитину яйця, придатні для цього винаходу. Фосфоліпіди також можна легко одержати з мембран тварин, включаючи глобулярні мембрани жиру молока. До інших джерел, багатих на фосфоліпіди, відносяться соєва та інші олії з насіння. При використанні фосфоліпідів лецитину яйця кращої кількості для ентерального введення достатньо для утворення принаймні 1,0мг довголанцюгових n-6 жирних кислот на день. Головним чином фосфоліпід яйця постачає арахідонову кислоту як значну частину n-6 жирних кислот, а також докозагексаєнову кислоту і/або інші довголанцюгові n-3 жирні кислоти у співвідношеннях, згаданих вище. Це може мати синергетичний вплив. Проте варто відмітити, що довжина і насичення жирних кислот, приєднаних до гліцерину як основи, у цьому "фосфоліпідному аспекті винаходу не є вирішальними, і жирні кислоти, відмінні від LCPUFAs, можуть бути використані у цьому винаході. У ще іншому аспекті винахід пропонує спосіб для зменшення випадків некротичного ентероколіту у немовлят людини, вищезгаданий спосіб, що складається з введення немовляті холіну у кількості, ефективній для зменшення захворювання на некротичний ентероколіт. Типово, вищезгаданий холін вводиться для створення концентрації між приблизно 60 і приблизно 1800мкмоль; ще краще між приблизно 150 і приблизно 1200мкмоль холіну на кг на день. Джерело холіну не є вирішальним; фосфатидилхолін може бути кращим, і фосфатидилхолін, одержаний з лецитину яйця, придатний для цього винаходу. До інших джерел, збагачених на холін або фосфатидилхолін, належать соєва й інші олії з насіння. При використанні холіну лецитину яйця краще вводити комбінацію з n-6 і/або n-3 жирних кислот для одержання принаймні 1,0мг довголанцюгових n-6 жирних кислот на день. Лецитин яйця містить, головним чином, арахідонову кислоту як значну частину п-6 жирних кислот і також докозагексаенову кислоту і/або інші довголанцюгові n-3 жирні кислоти у співвідношеннях, згаданих вище. Це може привести до синергетичного ефекту. Проте, як і у фосфоліпідному аспекті, довжина і насичення жирних кислот, приєднаних до гліцерину як основи будь-якого фосфатидилхоліну, використаного у винаході, не є вирішальними, і жирні кислоти, відмінні від LCPUFA, можуть бути використані в цьому винаході. Як альтернатива, може бути використаний холін з не фосфоліпідних джерел. Крім того, завдяки корисному впливові, що спостерігався у немовлят, чутливих до ентероколіту, можна припустити, що корисний вплив також спостерігається у дорослих. Таким чином, подальшим аспектом винаходу є використання будь-якої з вищезгаданих композицій для лікування або запобігання виразкових колітів і споріднених кишкових хвороб у дорослих. Дозування має враховувати підвищену вагу дорослого пацієнта і інші фактори, відомі у галузі. Іншими аспектами винаходу, включаючи суміші для годування немовляти і процеси одержання їх, описані в заявці. Наприклад, у ще одному іншому аспекті винаходу, процес одержання суміші для годування немовлят, що складається з фосфоліпідів жовтка яйця, складається з: (а) одержання висушеного порошку фосфатиду яйця, істотно вільного від холестерину; (б) диспергування вищезгаданої фосфоліпідної фракції у водній фазі для утворення фосфоліпідної дисперсії; і (в) змішування вищезгаданої фосфоліпідної дисперсії з суспензіями інших компонентів вищезгаданої суміші для годування немовлят. Краще, якщо, згідно з процесом, дисперсія у водній фазі містить фосфатид яйця від приблизно 2 до приблизно 15% по масі і краще, якщо порошок фосфатиду яйця додають до води при температурі приблизно від 20 до 50°С. Цей аспект може бути використаний для одержання суміші для годування немовлят, що містить арахідонову кислоту і докозагексаєнову кислоту в формі фосфоліпідів, вищезгадану суміш для годування немовлят одержують згідно з процесом. У ще іншому аспекті, винахід пропонує суміш, придатну для годування немовлят, що складається з протеїну, вуглеводів і ліпідів, яка є вдосконаленою і характеризується вмістом ліпідів, що складаються з тригліцеридів з середньою довжиною ланцюга і фосфоліпіду яйця, де вищезгаданий фосфоліпід яйця присутній у кількості від приблизно 1% по масі до приблизно 40% по масі вмісту ліпідів, і де вищезгаданий фосфоліпід яйця є істотно вільним від холестерину. Типово, фосфоліпід яйця присутній у кількості від 5 до 30% по масі вмісту ліпідів сумішей для годування немовлят, а арахідонова кислота в концентрації від приблизно 10 до приблизно 31мг на 100ккал. Ще краще, якщо до сумішей для годування немовляти також входить докозагексаєнова кислота в концентрації від приблизно 3 до приблизно 16мг на 100ккал, а арахідонова кислота і докозагексаєнова кислота присутні у співвідношенні від приблизно 4:1 до приблизно 2:1. Детальний опис винаходу Загальна термінологія Жирні кислоти - це вуглеводневі ланцюги різної довжини, які мають карбоксильну кислоту на одному кінці, таким чином роблячи їх дещо полярними і гідрофільними в цьому місці, й одночасно гідрофобними до тієї міри, що залежить від довжини вуглеводневого ланцюга. Жирні кислоти розподіляються по категоріям залежно від довжини вуглеводневого ланцюга. Наприклад, ланцюги менше, ніж приблизно 6 атоми вуглецю, вважаються "короткими"; ланцюги приблизно 6-18 атомів вуглецю є "середніми" і ланцюги з 20 або більше атомів вуглецю вважаються "довгими". Жирні кислоти можуть також мати один або кілька подвійних зв'язків, які є місцем "ненасичення" у вуглеводневому ланцюгу. Як використано тут, термін "довголанцюгові PUFA" означає жирні кислоти з двадцятьма або більше атомами вуглецю, що мають принаймні два вуглець-вуглець подвійні зв'язки (поліненасичені). Кількість і положення подвійних зв'язків в жирних кислотах позначають загальноприйнятою номенклатурою. Наприклад, арахідонова кислота ("АА" або "ARA") має довжину ланцюга з 20 атомів вуглецю і 4 подвійних зв'язків, що починаються у шостого атома вуглецю з кінця, де розташований метиловий радикал. Як результат, вона має назву "С20:4 n-6". Таким же чином, докозагексаєнова кислота ("DHA") має довжину ланцюга у 22 атоми вуглецю з 6 подвійними зв'язками, що починаються з третього атома вуглецю з кінця, де розташований метиловий радикал, і має назву "С22:6 n-3". Також відомі довголанцюгові PUFA, що зустрічаються рідше, і деякі з них перелічені в Таблицях І і IV (нижче суцільної лінії). "Гліцериди" - це комплекси ліпідів, що мають гліцериновий скелет, естерифікований жирними кислотами. "Тригліцерид" (тобто, "тригліцерин") має естерифіковані жирні кислоти по одній до кожної гідроксильної групи гліцерину. Ди- і моногліцериди мають, відповідно, дві й одну естерифіковані жирні кислоти. Фосфогліцерид (тобто "фосфоліпід" або "фосфатид" - всі терміни використані рівнозначно) відрізняється від тригліцериду тим, що має максимум дві естерифіковані жирні кислоти, тоді як третє положення гліцерину як основи естерифіковане фосфорною кислотою, утворюючи "фосфатидну кислоту". В природі фосфатидна кислота зазвичай сполучена зі спиртом, який надає молекулі сильно полярну головку. Два таких спирти, що зазвичай трапляються в природі, це холін і етаноламін. "Лецитин" — це фосфатидна кислота, сполучена з аміноспиртом, "холіном", і також відома як "фосфатидилхолін". Лецитини відрізняються за вмістом жирних кислот і можуть бути одержані з, наприклад, яєць і сої. Цефалін (фосфатидилетаноламін), фосфатидилсерин і фосфатидилінозитол є іншими фосфогліцеридами. Фосфоліпіди зазвичай зустрічаються у мембранах всіх живих систем. Традиційним джерелом фосфоліпідів є жовток яйця і олія сої. Фосфоліпіди можуть також бути одержані з мозку, нирок, серця і легень ссавців; або з мембран глобул жиру молока. Крім того, можуть бути використані джерела мікробного походження (олії з однієї клітини), такі як олії з водоростей і грибів, що може використовуватися, зокрема, для компонентів АА і DHA жирних кислот фосфоліпідів. Курячі яйця є відносно багатим джерелом ліпідів. Приблизно 33% жовтка яйця курки складається з ліпіду, який приблизно на 67% - це тригліцерид, 28% - фосфоліпід і решта - головним чином холестерин (відсотки по масі). Ці цифри є приблизними і змінюються залежно від дієти, породи і стану курки. З фосфоліпідної фракції приблизно 75% - це фосфатидилхолін і інші приблизно 20% - це фосфатидилетаноламін. Складова холіну становить приблизно від 15 до 30% кожної фосфоліпідної молекули залежно від приєднаної жирної кислоти. Таким чином, вміст холіну в фосфоліпіді яйця може змінюватись від приблизно 10% до приблизно 25% по масі; або від загальної кількості ліпіду яйця від приблизно 3 до приблизно 7% по масі. Композиції Композиції, використовувані у винаході, містять n-6 і/або n-3 довголанцюгові PUFA. Джерело довголанцюгових PUFA не є вирішальним. До відомих джерел довголанцюгових PUFA належать рибна або морська олія, ліпід жовтка яйця і фосфоліпіди, олії з однієї клітини (наприклад, олії з водоростей і з грибів), також зрозумілим для фахівців у цій галузі є те, що деякі з джерел є кращими, ніж інші, для досягнення найбільшої кількості особливих довголанцюгових PUFA. Інші їстівні, напівочищені або очищені джерела довголанцюгових PUFA є очевидними. Нові джерела довголанцюгових PUFA можуть бути розроблені шляхом генної інженерії овочевих та олійних рослин, і використання таких рекомбінантних продуктів також розглянуто у цьому винаході. Довголанцюгові PUFA можуть знаходиться в композиції у формі естерів вільних жирних кислот; моно-, диі тригліцеридів; фосфогліцеридів, включаючи лецитини; і/або їх сумішей. Може виявитися кращим, якщо довголанцюгові PUFA знаходяться у формі фосфоліпідів, зокрема, фосфатидилхоліну. В наш час кращим джерелом, принаймні коли шлях обробки такий, що органолептичні властивості і рівень холестерину є прийнятними, є фосфоліпіди жовтка яйця, можливо, завдяки високому вмісту фосфоліпіду і/або фосфатидилхоліну в PUFA яйця. n-6 і/або n-3 жирні довголанцюгові PUFA можуть бути введені у формі внутрішньовенного (тобто парентерального) розчину, такого як холін і фосфатидилхолін. Краще, якщо внутрішньовенний розчин містить ефективну кількість PUFA, фосфоліпіду і/або холіну у належній добовій дозі парентерального розчину. Точна концентрація, таким чином, знаходиться у широких межах залежно від передбаченої дози вливання і значно більше концентрована в болюсному або парентеральному продукті в малому об'ємі, ніж у гідратованому або парентеральному продукті для харчування. Парентеральні композиції загалом включають фармацевтично прийнятні носії і наповнювачі, такі як буфери, консерванти тощо. n-6 і/або n-3 жирні довголанцюгові PUFA, холін і фосфоліпід можуть, як альтернатива, бути введеними у формі ентеральної композиції. Ентеральні композиції, що містять довголанцюгові PUFA, холін або фосфоліпід, можуть бути у формі розчину або емульсії активного інгредієнту; або в формі харчового середовища, що складається з протеїну, вуглеводів, інших жирів, мінералів і вітамінів. Ентеральні композиції, що містять активні компоненти, можуть забезпечувати або додаткове, або повне харчування. Концентрація довголанцюгових PUFA у ентеральній композиції може змінюватись від майже 100% по масі (як у випадку болюсної емульсії) до 0,5% по масі (як у випадку сумішей для годування немовлят при повному харчуванні) композиції залежно від шляху введення і мети. У повних сумішах для годування немовлят концентрація може бути навіть нижча, якщо вводиться достатньо суміші для передачі ефективної кількості довголанцюгових PUFA. Найкраще втілення цього винаходу стосується поліпшеної суміші для годування немовлят для повного харчування, придатної для годування навіть передчасно народжених немовлят. Така найкраща композиція складається з протеїну, вуглеводів і ліпідів, де приблизно від 6 до приблизно 40% по масі від загального ліпіду становить фосфоліпід яйця, який є істотно вільним від холестерину. Термін "істотно вільний" значить, що вміст холестерину з фосфоліпіду яйця менший, ніж 0,1% по масі, краще менший, ніж 0,05% по масі від загального ліпіду. Фахівці у галузі легко зрозуміють, що мається на увазі під сумішшю для годування немовлят. При розведенні або відновленні1, якщо початковою формою є концентрат або порошок, у готовому для споживання стані типова суміш для годування немовлят містить приблизно 10-35г протеїну на літр суміші; 20-50г ліпіду на літр суміші; 60-110г вуглеводів на літр суміші й інші різноманітні складові, такі як вітаміни, мінерали, волокна, емульгатори тощо. З метою розуміння складових суміші для годування немовлят і способів її одержання, наступні патенти США включені сюди шляхом посилання: 1) патент США №5492899, виданий Masor et al.; 2) патент США №5021245, виданий Borschel et al.; 3) патент США №5234702, виданий Katz et at.; 4) патент США №5602109, виданий Masor et al.; і 5) патент США №4670268, виданий Mahmoud. Ще детальніше, це втілення винаходу включає суміш для годування немовлят, що містить приблизно 40-50г ліпіду на літр суміші, де ліпід складається з суміші тригліцеридів з середньою довжиною ланцюга, і фосфоліпіду яйця, що є істотно вільним від холестерину. Типово, суміш ліпідів містить від приблизно 1-40 % по масі, ще краще приблизно від 5 до приблизно 30% по масі, фосфоліпіду яйця. Це втілення, зокрема, розроблене для забезпечення довголанцюговими PUFA, вибраними з n-3 жирних кислот і n-6 жирних кислот, фосфоліпідів і/або холіну у кількості, корисній для немовлят. Спосіб одержання Оскільки жовтки курячих яєць містять тригліцериди і фосфатиди, може виявитися, що краще обробляти жовтків яєць з використанням органічних розчинників таким чином, щоб відділити фосфатиди від тригліцеридів, стеринів (наприклад, холестерину) й інших компонентів. Різноманітні способи, описані у літературі, придатні для цього розділення, принаймні у лабораторному масштабі. Як альтернатива, такі фосфатиди яєць істотно вільні від холестеролу і комерційно доступні у сухій порошкоподібній формі у Pfanstiehl, Inc. (Waukegan, IL) під №P-123 у каталозі. Далі фосфатид яйця включається у ентеральну композицію цього винаходу. Зважаючи на вміст ліпідів, очікувалося, що введення фосфатидів яйця у ентеральну суміш для годування немовлят буде легко зробити на стадії олії. Проте було відкрито, що ці ліпід-ліпідні дисперсії виявилися неприйнятними, і що одержання водної дисперсії фосфатиду яйця призводить до поліпшення продукту. Водні дисперсії приблизно 2-15% по масі, краще приблизно від 3 до приблизно 8% по масі, були одержані у воді з температурою від прохолодної до температури навколишнього середовища (приблизно 20-25°С) для одержання найкращих результатів. Чим тепліша утворена вода, тим менш прийнятні органолептичні властивості. Окремо, вуглеводні, протеїнні і ліпідні суспензії, що містять поживний макроелемент, одержують так, як відомо у галузі, і ці суспензії змішують при температурі приблизно від 130 до 140°С. Одразу перед гомогенізацією фосфатидну дисперсію перемішують із залишком суміші для годування немовляти. У найкращому варіанті перед додаванням фосфатидної дисперсії до кінцевої суміші (одразу перед гомогенізацією) з фосфатидної дисперсії видаляють повітря в помірному вакуумі. Видалення повітря може бути здійснено будь-яким механізмом, але атомізуючий деаератор при приблизно 15 дюймах (38,1см) ртутного стовпчика дав задовільні результати. Цей додатковий крок покращує органолептичні та ольфакторні (властивості щодо запахів) властивості кінцевого продукту навіть більше, ніж фільтрація активованими атомами вуглецю або комбінація обох (див. Приклад III). Для одержання парентеральних композицій, що застосовуються у цьому винаході, можуть бути використані загальноприйняті технології одержання стерильних парентеральних сумішей для дитячого! харчування. Може виявитися, що у цьому випадку краще не використовувати фосфатиди яєць, а замість цього використати тригліцериди або естери жирних кислот, які можуть бути знайдені у рекомбінантних джерелах або джерелах олій, одержаних з окремих клітин. Промислове використання Композиції цього винаходу корисні для харчової підтримки немовлят і/або дорослих. Додавання довголанцюгових PUFA, зокрема n-6 і n-3 жирних кислот і найкраще АА і DHA, було загалом прийнято як корисне для розвитку нейронів і гостроти зору немовляти, хоча негативні результати також були знайдені в літературі. Композиції, корисні у цьому винаході, включають ті, що містять будь-які або всі з наступних: (а) довголанцюгові PUFA, вибрані з n-6 і n-3 жирних кислот, типово у формі фосфоліпіду або фосфатидилхоліну; (б) полярні фосфоліпіди, незважаючи на природу або довжину приєднаних жирних кислот; (в) холін, краще фосфатидилхолін. Наприклад, покращена суміш з фосфоліпідів яйця, описана детально в Прикладах, забезпечує високий рівень кожного з вказаних компонентів, і несподівано було знайдено, що вона суттєво зменшує захворювання на NEC в популяціях немовлят, чутливих до NEC. У особливому втіленні спосіб зменшення захворювання на NEC здійснюється через введення арахідонової кислоти (АА, 20:4 n-6) або, ще краще, АА в комбінації з докозагексаєновою кислотою (DHA, 22:6 n-3). Більш детально, цей аспект винаходу пропонує спосіб для зменшення захворювання на некротичний ентероколіт у немовляти, яке чутливе до некротичного ентероколіту, вищезгаданий спосіб, що складається з введення ефективної кількості принаймні однієї довголанцюгової PUFA, вибраної з групи С20 n-6 жирних кислот, C22 n-6 жирних кислот, C20 n-3 жирних кислот і C22 n-3 жирних кислот. Введення проводять на рівні принаймні 1,0мг n-3 жирних кислот на кілограм маси немовляти на день. Ще краще, втілення використовує комбінацію n-6 і n-3 жирних кислот при масовому співвідношенні приблизно від 2:1 до приблизно 4:1. Далі описано спосіб зменшення випадків некротичного ентероколіту у немовлят людини, вищезгаданий спосіб складається з введення немовляті фосфоліпідів яйця у кількості принаймні 1,0мг довголанцюгових n-6 жирних кислот на день. Краще, якщо фосфоліпіди яйця містять АА як значну частину n-6 жирних кислот і краще, якщо також містить DHA і/або інші довголанцюгові п-3 жирні кислоти у співвідношеннях, згаданих вище. Додатковий аспект цього винаходу стосується ентерального введення людині фосфоліпідів, зокрема фосфоліпідів, що містять АА і/або DHA, які легко підвищують рівень жирних кислот АА і DHA в сироватці крові у людей відносно композицій, що містять тригліцериди АА і DHA. Більш зручним критерієм введення композицій згідно з винаходом є добове введення у мг на кг маси тіла немовляти. У наступній Таблиці представлено основні норми для мінімального, кращого і ідеального цільових рівнів, що відрізняються для кожної композиції, корисної у цьому винаході. Таблиця А Добова доза (розрахована на кг маси немовляти) Компонент АА, мг DHA, мг віднош. AA/DHA Фосфоліпід, мкмоль холін, мкмоль Мінімальн. 1 0,25 0,25 50 50 Краща 2-60 0,5-35 0,5-10 60-2400 60-1800 Ще краща 5-40 1,5-20 1-8 200-1500 150-1200 Ідеальна 10-30 3-15 2-4 400-1000 300-900 Широкий діапазон існує завдяки тому факту, що не всі немовлята, які отримають найбільшу користь від цього винаходу, споживатимуть рівні об'єми суміші для годування. Ті, хто споживатимуть менше, отримують менше кожного інгредієнту. Ідеальний діапазон доз становить приблизно 100ккал. Також існують різні точки зору щодо способів визначення вмісту холіну. З Таблиці А видно, що найкраща доза - це приблизно в 2-4 рази більше АА, ніж DHA. Також спостерігається, що мінімальна кількість фосфоліпіду і холіну однакова. Це досягається тоді, коли весь фосфоліпід є фосфатидилхоліном. Якщо інші нітроспирти заміщують холін (наприклад, етаноламін, серин або інозитол), відношення кількості холіну та загального фосфоліпіду зменшується. АА і/або DHA можуть бути введені як окремі компоненти або разом, або в комбінації з іншими інгредієнтами, такими як протеїн, ліпід, вуглевод, вітаміни і мінерали. Харчова підтримка для немовлят з малою масою при народженні є парентеральною (внутрішньовенне годування) або ентеральною. Таким чином, належна кількість довголанцюгових PUFA може бути включена у розчин для парентерального харчування або додана до загальноприйнятої ентеральної суміші для годування немовлят з малою масою при народженні. Найкраще, якщо спосіб цього винаходу здійснюється через ентеральне введення сумішей для годування немовлят що містить АА і DHA, немовлятам з малою масою при народженні. Така суміш для годування немовлят, крім того, складається з належної кількості вуглеводу і протеїну та належної комбінації мінералів і вітамінів. Як приклад, суміш для немовлят для використання у способах цього винаходу - це модифікована суміш Similac Special Care® (Ross Products Division of Abbott Laboratories, Columbus, Ohio), що описується детально у Прикладі II. Додатковим аспектом цього винаходу є спосіб підвищення кількості арахідонової кислоти і докозагексаєнової кислоти у сироватці крові людини, вищезгаданий спосіб складається з етапу введення людині вищезгаданої суміші для годування немовлят, що містить АА і DHA у формі фосфоліпідів. Недавні дослідження заявників цього винаходу показали, що введення довголанцюгових PUFA немовлятам, чутливим до NEC, зменшує захворювання на NEC і може також зменшити рівень або тяжкість NEC. Заявники також виявили, що введення фосфоліпідів з тваринних або рослинних джерел також є ефективним для зменшення захворювання на NEC у популяцій немовлят, чутливих до NEC. Приклад 1 Фосфатид жовтка яйця одержували від Pfanstiehl, Inc. (Waukegan, IL -Catalog No. P-123) і використовували у наступних Прикладах. Вміст жирних кислот і холестерину цього фосфатиду яйця наведений в Таблиці І. Також наведена сума всіх n-3 і всіх n-6 "довголанцюгових" PUFA. Таблиця 1 Вміст жирних кислот і вміст холестерину в лецитині жовтка яйця Жирна кислота С14:0 С16:0 С16:1 n-7 С16:4 С18:0 С18:1 n-9 С18:2 n-6 С20:1 n-9 С20:2 n-6 С20:3 n-6 С20:4 n-6-арахідонова С22:0 С22:4 n-6 С22:5 n-6 С22:5 n-3 С22:6 n-3-докозагексаєнова Холестерин Всі LCPUFA п-6 Всі LCPUFA п-3 г/100г зразка 0,08 18,83 0,82 0,21 6,72 17,36 9,8 0,11 0,24 0,3 4,93 0,07 0,3 1,45 0,09 1,24