Задня деформівна заслінка, яка включає в себе нижню опорну рамку, для контейнера ракети

Реферат: Цей винахід стосується вдосконаленої нижньої деформівної заслінки (56; 156; 256), призначеної для спорядження дна контейнера (15) ракети (16), при цьому вдосконалена нижня деформівна заслінка (56; 156; 256) включає в себе пакет гнучких пластин (63), затиснутий між щонайменше однією теплозахисною мембраною та щонайменше однією ущільнювальною мембраною (70, 71, 72, 73), які розташовані зверху та знизу згаданого пакета гнучких пластин, який при цьому утримується між верхньою опорною рамкою (61) та нижньою опорною рамкою (64), при цьому згадана заслінка відрізняється тим, що нижня опорна рамка включає в себе внутрішню стінку (80), яка простягається таким чином, що вона забезпечує згадану заслінку упором, який визначає положення максимальної деформації гнучких пластин. UA 98686 C2 (12) UA 98686 C2 UA 98686 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей винахід стосується задньої заслінки, яку називають також нижньою заслінкою, якою споряджається дно контейнера ракети. Зокрема, цей винахід стосується нижньої заслінки деформівного типу. Відомою є пускова ракетна установка, пристосована для розміщення на кораблі, який включає в себе декілька пускових шахт, при цьому кожна пускова шахта призначена для розміщення у ній боєприпасу, який являє собою ракету, розміщену у контейнері. Верхній торець пускової шахти розташований на рівні палуби корабля, і, за виключенням періодів часу, коли відбуваються пуски ракет, він закритий кришкою. Нижня частина пускової шахти має сполучне вікно, яке виходить у компенсаційну камеру або камеру надлишкового тиску, призначену для приймання газів, які викидаються під час запуску ракети. Камера надлишкового тиску, спільна для декількох пускових шахт, споряджена вентиляційною трубою для відведення згаданих газів. Боєприпас являє собою ракету, розміщену усередині контейнера. Верхня і нижня частини контейнера герметично закриті, відповідно, кришкою, спорядженою верхньою заслінкою, та дном, спорядженим нижньою заслінкою. Внутрішній об'єм контейнера, як правило, заповнений інертним газом під підвищеним, порівняно з атмосферним, тиском (як правило, 1,5 бар 5 (1,510 Па)). Нижня частина контейнера споряджена довгастим з'єднувачем, призначеним для взаємодії зі сполучним вікном між пусковою шахтою та камерою надлишкового тиску. Боєприпас вставляють у пускову шахту зверху, при цьому між дном контейнера та камерою надлишкового тиску утворюється канал для руху текучого середовища за допомогою з'єднувача. Під час запуску ракети спочатку відкривають кришку пускової шахти, після чого запускають ракету. При цьому газоподібні продукти згоряння суттєво підвищують тиск і температуру усередині контейнера, в результаті чого пробивається верхня заслінка контейнера, і відкривається нижня заслінка. Сполучення внутрішньої частини контейнера з камерою надлишкового тиску через з'єднувач забезпечує видалення газоподібних продуктів згоряння у камеру надлишкового тиску з їх подальшим відведенням через вентиляційну трубу. Після запуску ракети кришку пускової шахти знову закривають. Коли відкривається нижня заслінка, то гарячі газоподібні продукти згоряння, швидкість звуку в яких становить порядку 1000 м/с, зустрічаються з холодними газами, присутніми у камері надлишкового тиску, швидкість звуку в яких становить порядку 300 м/с. Результатом цього є виникнення режиму ударних хвиль, зокрема, зі значними перепадами тиску на поверхні розділу між масами гарячих та холодних газів. Це явище під час запуску ракети триває впродовж 100150 мс, тобто впродовж переміщення холодних газів за межі камери надлишкового тиску через вентиляційну трубу для відведення газів, і супроводжується значним підвищенням температури та тиску у камері надлишкового тиску. Після запуску ракети, коли контейнер, у якому вона була розміщена, стає порожнім, із камери надлишкового тиску у цей порожній контейнер можуть проникнути гази під високим тиском та з високою температурою, які викидаються під час запуску іншої ракети, яка знаходиться у розташованому поряд контейнері, і в результаті цього пошкодити кришку пускової шахти з порожнім контейнером. Щоб запобігти цьому, нижня заслінка порожнього контейнера має повторно закриватись для перешкоджання проникненню ударної хвилі газоподібних продуктів згоряння, присутніх у камері надлишкового тиску, всередину порожнього контейнера. З цією метою пропонують, зокрема у FR 2 620 808, деформівну заслінку, яка відкривається під час запуску ракети, після чого закривається. Ця деформівна заслінка включає в себе конструктивніелементи, які накладаються один на інший вздовж головної осі симетрії, яка співпадає з віссю контейнера: решітку, верхні розривні ущільнювальні мембрани, пакет гнучких пластин і нижні розривні ущільнювальні мембрани. Гнучкі пластини, які за варіантом, якому віддається перевага, є прямокутними, периферичною частиною утримуються між верхньою та нижньою опорними рамками. Кожна гнучка пластина складається з певної кількості трикутних пелюсток із тонкого гнучкого та пружного металевого листа. У первісному положенні краї пелюсток змикаються і таким чином перекривають отвір нижньої заслінки контейнера. Коли ракета викидає газоподібні продукти згоряння, то надлишковий тиск розриває ущільнювальні мембрани і деформує пелюстки з їх згинанням навколо заокругленої внутрішньої стінки нижньої опорної рамки. Краї пелюсток розсуваються з утворенням проходу, який зв'язує внутрішню частину контейнера та камеру надлишкового тиску через з'єднувач. Після запуску ракети тиск усередині контейнера зменшується. Пелюстки пружно повертаються у своє первісне положення, упираючись у решітку і перекриваючи отвір заслінки. Решітка також утворює упор, який забезпечує перевагу, яка полягає у перешкоджанні вигинанню пелюсток усередину контейнера, коли камера надлишкового тиску знаходиться під дією підвищеного тиску в результаті присутності газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску сусідньої ракети. 1 UA 98686 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ці деформівні заслінки з гнучких пластин, пристосовані для закривання контейнера, призначеного для розміщення у ньому ракети, мають недолік, який полягає у неповному повторному закриванні згаданого контейнера після їх застосування. Таким чином, метою цього винаходу є створення деформівної заслінки, яка забезпечує краще закривання згаданого контейнера після її застосування. Для досягнення цієї мети за цим винаходом створена заслінка деформівного типу, яка призначена для спорядження дна контейнера ракети та яка здатна відкриватися під тиском газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску ракети, яка розміщена у контейнері, і яка здатна повторно закриватися після запуску ракети, при цьому згадана заслінка включає в себе решітку та пакет гнучких пластин, затиснутий між щонайменше однією теплозахисною мембраною та щонайменше однією ущільнювальною мембраною, які розташовані зверху та знизу згаданого пакета гнучких пластин, який при цьому утримується між верхньою опорною рамкою та нижньою опорною рамкою. За цим винаходом нижня опорна рамка має внутрішню стінку, яка простягається вниз таким чином, що вона забезпечує заслінку упором, який визначає положення максимальної деформації гнучких пластин. За конкретними варіантами здійснення винаходу заслінка має одну або декілька з наведених нижче особливостей, яка(-і) розглядається(-ються) окремо або у всіх технічно можливих комбінаціях: - внутрішня стінка нижньої рамки є профільованою, де абсолютне значення кривизни у будьякій точці профілю згаданої внутрішньої стінки є меншим ніж граничне значення, за межами якого матеріал, з якого виготовлені пластини, втрачає свої пружні властивості; - профіль внутрішньої стінки нижньої опорної рамки включає в себе верхню опуклу ділянку та нижню прямолінійну або увігнуту ділянку, на яку може укладатись вільний кінець гнучкої пластини; - принаймні поверхня внутрішньої стінки нижньої опорної рамки виготовлена із силікону; - товщина гнучких пластин зменшується від однієї пластини до іншої у напрямку від верхньої до нижньої частини пакета, при цьому товщина пластини вибрана так, щоб у деформованому стані ця пластина зазнавала лише місцевого напруження, яке відповідає зоні пружних деформацій матеріалу, з якого виготовлена згадана пластина; - товщина пластини у будь-якій точці цієї пластини є меншою ніж максимальна товщина у цій точці, яка є пропорційною радіусу кривизни пластини у цій точці, коли ця пластина зазнає деформації; - товщина пластини є постійною в усіх точках згаданої пластини і дорівнює найменшій з максимальних товщин, виміряних у кожній точці пластини; - заслінка включає в себе щонайменше одну проміжну пластину для ковзання, розміщену між двома розташованими одна за одною гнучкими пластинами; - кожна проміжна пластина для ковзання являє собою пластину з теплоізоляційного матеріалу; - матеріалом згаданих пластин є силікон або мата, за варіантом, якому віддається перевага, мата зі скловолокна. Цей винахід та його переваги будуть краще зрозумілими при прочитанні наведеного нижче із суто ілюстративною метою опису, з посиланням на прикладені фігури, на яких: - Фіг. 1 - схематичне зображення у розрізі контейнера, який знаходиться у стандартній пусковій шахті; - Фіг. 2 - вид зверху дна контейнера, показаного на Фіг. 1; - Фіг. 3 - осьовий розріз заслінки за цим винаходом, якою споряджається дно контейнера; - Фіг. 4 - збільшене схематичне зображення варіанта виконання заслінки, показаної на Фіг. 3, яка включає в себе пластини різної товщини, у відкритому стані (ліва половина зображення) та у закритому стані (права половина зображення); та - Фіг. 5 - збільшене схематичне зображення іншого варіанта виконання заслінки, показаної Фіг. 3, яка включає в себе проміжні пластини для ковзання однієї пелюстки по 4ншій, у відкритому стані (ліва половина зображення) та у закритому стані (права половина зображення). На Фіг. 1 вертикальна пускова ракетна установка 1 має декілька пускових шахт 2, розміщених у вертикальному положенні у корпусі 3 корабля. Пускова шахта 2 являє собою решітчасту металеву конструкцію, призначену для розміщення у ній боєприпасу, який являє собою контейнер, у якому розміщена ракета. Верхній торець пускової шахти 2 знаходиться на рівні палуби 4 корабля і закритий змонтованою на палубі 4 корабля кришкою 5, яку відкривають під час запуску і знову закривають після цього. Нижня частина пускової шахти 2 має сполучне вікно 10, призначене для сполучення пускової шахти 2 з камерою 11 надлишкового тиску. 2 UA 98686 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Камера 11 надлишкового тиску є спільною для декількох пускових шахт 2 пускової ракетної установки і уможливлює видалення газоподібних продуктів згоряння через вентиляційну трубу 12 для відведення газів, яка проходить у вертикальному напрямку між двома рядами пускових шахт 2. Вентиляційна труба 12 для відведення газів відкривається на верхньому рівні пускової ракетної установки, тобто у цьому випадку на рівні палуби 4 корабля. Вертикальна пускова ракетна установка включає в себе пускові шахти, придатні для розміщення у них боєприпасу, який являє собою контейнер 15, у якому розміщена ракета 16 великого діаметра. При розміщенні контейнера 15 у пусковій шахті 2 вісь А контейнера 15 співпадає з віссю пускової шахти. Як показано на Фіг. 1, контейнер 15 має бічну стінку 20, стінку верхнього кінця, або кришку 21, та стінку нижнього кінця, або дно 22. Кришка 21 споряджена верхньою заслінкою 23. Дно 22 споряджене нижньою заслінкою 56, яка буде докладно описана нижче. Із зовнішнього боку дно 22 споряджене з'єднувачем 25, який може бути вставлений у вікно 10 камери 11 надлишкового тиску під час заряджання боєприпасу таким чином, щоб гази, які виходять із контейнера 15 під час запуску ракети 16, спрямовувалися у камеру 11 надлишкового тиску. Як показано на Фіг. 2 та Фіг. 3, вдосконалена нижня деформівна заслінка 56 за цим винаходом включає в себе накладені одна на іншу вздовж осі симетрії С у напрямку зверху (внутрішня частина контейнера) вниз (зовнішня частина контейнера), утримувані між верхньою опорною рамкою 61 і нижньою опорною рамкою 64: решітку 62; верхню теплозахисну мембрану 70; верхню ущільнювальну мембрану 71, наприклад, з алюмінію; пакет гнучких пластин 63; нижню ущільнювальну мембрану 73, наприклад, з алюмінію; та нижню теплозахисну мембрану 72. Кожна гнучка пластина 63 має довільну форму, однак із практичних міркувань здійснення вона, за варіантом, якому віддається перевага, є прямокутною (порівняй Фіг. 2), при цьому пакет гнучких пластин утримується своїм зовнішнім краєм між прямокутними верхньою опорною рамкою 61 та нижньою опорною рамкою 64. Кожна гнучка пластина 63 складається з чотирьох пелюсток 65 трикутної форми. Пелюстки 65 відповідають, простіше кажучи, частинам гнучкої пластини 63, поділеної двома діагоналями. Між краями двох пелюсток 65 утворюється проміжок 66 у формі хреста, повна поверхня якого є набагато меншою ніж поверхня отвору 81 заслінки 56, завдяки чому, коли пелюстки 65 знаходяться у прилеглому стані, можна вважати, що заслінка 56 перекриває дно контейнера, яке споряджене згаданою заслінкою. Перед відкриттям заслінки 56 декілька проміжних мембран 70, 71, 72 та 73 становлять собою єдине ціле. Вони можуть мати діагональні лінії меншої міцності, які розділяють пластини 63 на пелюстки 65. Таким чином, під дією газоподібних продуктів згоряння ці проміжні мембрани 70-73 розриваються саме вздовж ліній меншої міцності. За цим винаходом внутрішня стінка 80 нижньої опорної рамки 64 простягається вниз і виконана в осьовому напрямку у вигляді профілю, пристосованого так, щоб являти собою упор для пелюсток. Нижня опорна рамка 64 має прямокутну форму у радіальній, поперечній відносно головної осі С, площині і простягається в осьовому напрямку вздовж осі С на висоту Н, яка перевищує поперечний розмір D пелюстки 65 і дорівнює приблизно половині ширини отвору 81 заслінки 56. Оскільки потік газоподібних продуктів згоряння спрямовується вздовж осі С, профіль внутрішньої стінки 80 включає в себе верхню опуклу ділянку 90, за якою йде нижня увігнута ділянка 91. Як варіант, нижня ділянка 91 може бути прямолінійною. Верхня і нижня ділянки 90, 91 з'єднані одна з одною вздовж дотичної. Увігнутість верхньої ділянки 90 розуміється так, що центр кривизни С90 профілю ділянки 90 у будь-якій точці Р90 цього профілю знаходиться, на проекції у радіальній площині, ззовні центрального отвору 81. Подібним чином, опуклість нижньої ділянки 91 розуміється так, що центр кривизни С91 профілю ділянки 91 у будь-якій точці Р91 цього профілю знаходиться усередині центрального отвору 81 на проекції у радіальній площині. Таким чином, увігнутість верхньої ділянки 90 орієнтована у напрямку осі С заслінки 56, а опуклість нижньої ділянки 91 орієнтована у напрямку осі С заслінки 56. За варіантом, якому віддається перевага, внутрішня стінка 80 нижньої опорної рамки 64 виконана з такого матеріалу як силікон, який одночасно є теплоізоляційним матеріалом і забезпечує механічний опір для підтримання пелюсток. Функціонування заслінки 56 буде описане з моменту спорядження нею дна контейнера 15, як показано на Фіг. 1, де вісь С заслінки співпадає з віссю А контейнера 15. Перед запуском ракети 16 кришку 5 пускової шахти 2 відкривають. Потім запускають ракету 16. При цьому газоподібні продукти згоряння суттєво підвищують тиск та температуру усередині контейнера 3 UA 98686 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 15. Під впливом тиску верхня заслінка 54 пробивається, а нижня заслінка 56 відкривається, що уможливлює запуск ракети та видалення газоподібних продуктів згоряння. Відкриття нижньої заслінки здійснюється під впливом тиску, прикладеного до верхньої поверхні гнучкої пластини 63, так що згадана пластина деформується і відхиляється від свого первісного положення. Ця деформація пелюсток супроводжується розриванням ущільнювальних та теплозахисних мембран 70-73. Пелюстка 65 деформується навколо внутрішньої стінки 80 нижньої опорної рамки 64. В результаті розриву мембран 70-73 та зміщення декількох пелюсток 65 гнучких пластин 63 одна відносно іншої утворюється прохід, який забезпечує сполучення між внутрішньою частиною контейнера 15 та камерою 11 надлишкового тиску через з'єднувач 25. Згаданий з'єднувач застосований для приймання газоподібних продуктів згоряння, які проходять через дно 22 контейнера 15, та спрямування їх у сполучне вікно 10 камери 11 надлишкового тиску. Кривизна у кожній точці Р профілю внутрішньої стінки 80 встановлена такою, щоб ділянка пелюстки 65, яка спирається на цю точку Р профілю, мала обмежену та контрольовану максимальну деформацію. В результаті формування профілю внутрішньої стінки 80 таким чином, щоб абсолютне значення кривизни залишалось меншим ніж граничне значення, забезпечують те, що місцева деформація матеріалу, з якого виготовлені пелюстки 65, залишається меншою ніж гранична деформація, за межами якої матеріал зазнає необоротної деформації. Таким чином гарантується, що кожна пелюстка 65 зберігає свої пружні властивості і повертається майже у своє первісне положення. Той факт, що нижня ділянка 91 внутрішньої стінки 80 є увігнутою або принаймні прямолінійною, забезпечує перевагу, описану нижче. Гострий кінець 96 пелюстки 65 трикутної форми, який знаходиться у безпосередній близькості до факела газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску ракети, може пластифікуватися. Таким чином, у стані максимальної деформації гострий кінець 96 спирається на нижню увігнуту або прямолінійну ділянку 91, яка у такому випадку надає йому форму з кривизною, спрямованою у напрямку осі С. У такому випадку пластифікований гострий кінець 96 згинається у напрямку решітки 62 так, що згаданий гострий кінець 96 притискається до решітки 62, коли пелюстка повертається у первісне положення. Отже цим забезпечується, що після застосування проміжок 66 між пелюстками 65 є мінімальним. Після запуску ракети 16 тиск усередині контейнера 15 зменшується. Оскільки пелюстки 65 зберегли свої пружні властивості в результаті наявності подовженої внутрішньої стінки 80, вони повертаються майже у первісне положення, повторно закриваючи заслінку 56. Решітка 62 створює упор, який забезпечує легке повернення пелюсток 65 у своє первісне положення, у якому вони знаходяться у площині, перпендикулярній до осі С заслінки, і у якому проміжок 66 є найменшим. Решітка 62 також перешкоджає загинанню пелюсток 65 усередину шахти 51, коли з'єднувач 25 знаходиться під підвищеним тиском газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску ракети із сусідньої пускової шахти. У одному з варіантів здійснення цього винаходу, показаному на Фіг. 4, яка являє собою схематичне зображення, збільшене для більшої зрозумілості, заслінка 156 включає в себе, разом з іншим, пакет гнучких пластин 163а, 163b, 163с змінної товщини еа, eb, ес. Точніше, гнучкі пластини, які знаходяться у верхній частині пакета, мають товщину, яка перевищує товщину гнучких пластин, які знаходяться у нижній частині пакета. На Фіг. 4 товщина еа, eb та ес трьох схематично зображених пластин 163а, 163b та 163с поступово зменшується у напрямку від верхньої до нижньої частини пакета. Товщина кожної пластини 163а, 163b або 163с підібрана так, щоб у випадку знаходження згаданих пластин під напруженням, при спиранні на внутрішню стінку 80 нижньої опорної рамки 64, їхній верхній бік, повернутий у напрямку факела газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску ракети, зазнавав би подовження, величина якого залишалася би у межах зони пружних деформацій металу, з якого виготовлені пластини. Точніше, внутрішня стінка 80 нижньої опорної рамки 64 являє собою верхню заокруглену ділянку 90, яка має центр кривизни О. Товщина є пластини 63 у цій точці підібрана так, щоб вона була меншою ніж максимальна товщина em, яка є настільки більшою, наскільки більшим є радіус кривизни RM нейтрального шару f у цій точці гнучкої пластини 63, що деформується навколо цієї заокругленої ділянки. За варіантом, якому віддається перевага, товщина гнучкої пластини є постійною і вибрана як найменша з товщин em у будь-якій точці гнучкої пластини. Фахівець у цій галузі техніки зможе визначити відповідні товщини. Шляхом надання пружним пластинам змінної товщини у напрямку від верхньої до нижньої частини вздовж осі заслінки запобігають їх місцевому подовженню під напруженням, яке призвело б до втрати матеріалом пластин своєї пружності. 4 UA 98686 C2 5 10 15 20 25 У іншому варіанті здійснення, для кращого розуміння схематично показаному на Фіг. 5, вдосконалена нижня деформівна заслінка 256 включає в себе, разом з іншим, пакет гнучких металевих пластин 263 змінної товщини, відокремлених одна від одної проміжними пластинами 267 з неметалевого термостійкого матеріалу, пристосованими для полегшення взаємного ковзання гнучких пластин. В результаті спорядження заслінки 256 проміжними пластинами 267 для ковзання запобігається утворення зварного з'єднання між двома послідовними пластинами 263 і поліпшується взаємне ковзання гнучких пластин. Таким чином, полегшується повторне закривання заслінки 256. Крім того, в результаті розміщення проміжної пластини 267 з неметалевого матеріалу на поверхні розділу між двома прилеглими металевими пластинами 263 обмежується теплопередача від однієї пластини до іншої. Таким чином, навіть якщо температура газоподібних продуктів згоряння спричинює пластифікацію верхньої пластини, тепло від цієї пластини лише частково передається на наступну нижню пластину, яка через це нагрівається менше і краще зберігає свою пружність. В результаті цього нижні пластини пакета краще зберігають свої пружні властивості після відкриття заслінки 256 і приймають участь у повторному закриванні згаданої заслінки, штовхаючи верхні пластини, можливо, пластифіковані, у напрямку решітки 62. Завдяки цьому поліпшується закривання заслінки 256. За варіантом, якому віддається перевага, ці проміжні пластини 267 виготовлені з теплоізоляційного матеріалу, наприклад, силікону, або з мати, наприклад, скловолоконної. Кожний з варіантів здійснення цього винаходу, опис яких наведений вище, покращує умови пружного повернення у початкове положення гнучких пластин для забезпечення повторного закриття заслінки. Фахівцям у цій галузі техніки зрозуміло, що різні згадані засоби доповнюють один одного і при необхідності можуть комбінуватись. Зокрема, достатньо, щоб заслінка повторно закривалася із забезпеченням достатньою мірою часткового перекриття отвору. В дійсності, за межами цього граничного перекриття втрата тиску ударної хвилі на напіввідкритій заслінці є такою, що спричинює виникнення достатнього зусилля, яке докладається до пластин, для притиснення згаданих пластин до решітки і таким чином повторного закриття заслінки. 30 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 40 45 50 55 1. Заслінка (56; 156; 256) деформівного типу, яка призначена для спорядження дна контейнера (15) ракети (16) та яка здатна відкриватися під тиском газоподібних продуктів згоряння, які викидаються під час запуску ракети, яка розміщена у контейнері, і яка здатна закриватися після запуску ракети, при цьому згадана заслінка включає в себе решітку (62) та пакет гнучких пластин (63; 163; 263), що затиснутий між щонайменше однією теплозахисною мембраною та щонайменше однією ущільнювальною мембраною (70, 71, 72, 73), які розташовані зверху та знизу згаданого пакета гнучких пластин, та при цьому утримується між верхньою опорною рамкою (61) та нижньою опорною рамкою (64), яка відрізняється тим, що нижня опорна рамка включає в себе внутрішню стінку (80), яка простягається вниз та профільована таким чином, що включає в себе верхню опуклу ділянку (90) та нижню прямолінійну або увігнуту ділянку (91), до якої може пристосуватись вільний кінець (96) гнучкої пластини (63), таким чином внутрішня стінка забезпечує заслінку упором, який визначає положення максимальної деформації гнучких пластин із забезпеченням того, що матеріал, з якого виготовлені пластини (63; 163; 263), зберігає свої пружні властивості. 2. Заслінка за п. 1, яка відрізняється тим, що абсолютне значення кривизни у будь-якій точці профілю згаданої внутрішньої стінки є меншим, ніж граничне значення кривизни, за межами якого матеріал, з якого виготовлені пластини (63; 163; 263), втрачає свої пружні властивості. 3. Заслінка за п. 1 або п. 2, яка відрізняється тим, що принаймні поверхня внутрішньої стінки (80) нижньої опорної рамки (64) виготовлена із силікону. 4. Заслінка (156) за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що товщина (еа, eb, ес) гнучких пластин (163а, 163b, 163с) зменшується від однієї пластини до іншої у напрямку від верхньої до нижньої частини пакета, при цьому товщина пластини вибрана так, щоб у деформованому стані ця пластина зазнавала лише місцевого напруження, яке відповідає зоні пружних деформацій матеріалу, з якого виготовлена згадана пластина. 5. Заслінка (156) за п. 4, яка відрізняється тим, що товщина (еа, eb, ес) гнучкої пластини (163а, 163b, 163с) у будь-якій точці цієї пластини є меншою, ніж максимальна товщина у цій точці, яка є пропорційною радіусу кривизни пластини у цій точці, коли ця пластина зазнає деформації. 5 UA 98686 C2 5 10 6. Заслінка (156) за п. 5, яка відрізняється тим, що товщина (еа, eb, ес) пластини є постійною в усіх точках згаданої пластини (163а, 163b, 163с) і дорівнює найменшій з максимальних товщин (em), виміряних у кожній точці згаданої пластини. 7. Заслінка (256) за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що вона включає в себе щонайменше одну проміжну пластину (267) для ковзання, розміщену між двома розташованими одна за одною гнучкими пластинами (263). 8. Заслінка (256) за п. 7, яка відрізняється тим, що кожна проміжна пластина для ковзання являє собою пластину (267) з термоізоляційного матеріалу. 9. Заслінка (256) за п. 8, яка відрізняється тим, що матеріалом згаданих пластин (267) є силікон або мата, за варіантом, якому віддається перевага, мата зі скловолокна. 6 UA 98686 C2 7 UA 98686 C2 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8