Вбираюча прокладка

, що відкривається на поверхні зовнішнього шару (42), проходить з другої зони (56) у першу зону (55) і дає можливість входити в нього полімеру-абсорбенту, розбухлому в результаті вбирання рідини організму у першій зоні (55). UA 102380 C2 (12) UA 102380 C2 UA 102380 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки Винахід відноситься до вбираючої прокладки, застосовуваної для одноразового підгузника, гігієнічної прокладки, щоденної прокладки, прокладки для осіб, що страждають на нетримання сечі, тощо. Рівень техніки У Патентному документі 1 як вбираюча прокладка описаний поглинаючий шар (поглинаюча структура), що включає абсорбент, розміщений між верхнім проникним для рідини організму шаром і нижнім непроникним для рідини організму шаром. Цей поглинаючий шар включає порожнини, виконані навколо принаймні частини частинок полімеру-суперабсорбенту, і ці порожнини мають розмір, достатній для розміщення частинок полімеру, розбухлих внаслідок збільшення їхніх об'ємів через вбирання рідини. Таким чином, утворення порожнин навколо частинок полімеру дає можливість створювати простір для розміщення розбухлих частинок полімеру, навіть якщо ці частинки полімеру вберуть рідину і їхні об'єми збільшаться. Тому можна ефективно запобігати так званому гельблокуванню частинок полімеру. Зокрема, наявність порожнин навколо частинок полімеру приводить до утворення грубої сітки текстильним матеріалом. Ця груба сітка дає можливість рідині швидко проходити крізь вбираючу прокладку у напрямку її товщини. Гель-блокування майже не відбувається навіть після неодноразового вбирання рідини. Отже, зберігається висока швидкість пропускання рідини. Патентний документ: японська патентна заявка № 2007-61171. Суть винаходу Однак, якщо порожнини утворюють навколо частинок полімеру всередині абсорбенту, то скоріш за все вони утворяться в різних місцях. Якщо ці порожнини утворюються нерівномірно, частково виникає явище гель-блокування. В результаті, рідина органзіму не може проникати до непроникного для рідини нижнього шару, внаслідок чого рідина організму, що не дифундувала і не увібралася текстильним матеріалом, може витікати. Завданням винаходу є створення вбираючої прокладки, яка може більш ефективно запобігати гель-блокуванню. Для цього винахід пропонує узагальнену вбираючу прокладку, яка включає: абсорбент, що містить полімер-суперабсорбент і гідрофільне волокно і розміщується між верхнім проникним для рідини організму шаром, що контактує зі шкірою, та нижнім непроникним для рідини організму шаром, що контактує з одягом. В даному описі абсорбент утворений в результаті безперервного нашаровування першої та другої зон у напрямку товщини абсорбенту. Перша зона розміщується з боку верхнього проникного для рідини організму шару і має більший вміст полімеру-суперабсорбенту і менший вміст гідрофільного волокна. Друга зона розміщується з боку нижнього непроникного для рідини організму шару і має менший вміст полімерусуперабсорбенту, ніж вміст полімеру-абсорбенту у першій зоні, і більший вміст гідрофільного волокна, ніж вміст гідрофільного волокна у першій зоні. Абсорбент має простір у вигляді канавок, який проходить від нижньої поверхні другої зони до першої зони у напрямку площини прокладки. У вбираючій прокладці рідина організму, виділена на верхньому проникному для рідини організму шарі, вбирається гідрофільним волокном першої зони і розповсюджується в ній, при цьому ця рідина також вбирається полімером-суперабсорбентом у першій зоні. При вбиранні рідини організму полімер-суперабсорбент у першій зоні розбухає. Розбухлий полімерсуперабсорбент входить у згаданий вище простір. Крім того, рідина організму, що пройшла крізь першу зону, вбирається гідрофільним волокном у другій зоні і розповсюджується в ній, при цьому ця рідина також вбирається полімером-суперабсорбентом у другій зоні. В даному випадку полімер-суперабсорбент у першій зоні розбухає в результаті вбирання рідини організму і входить у згаданий вище простір. Завдяки цьому гель-блокування припиняється без розміщення полімеру-суперабсорбенту на верхньому проникному для рідини шарі. Крім того, друга зона має більший вміст гідрофільного волокна порівняно з першою зоною. Таким чином, рідина організму може ефективно вбиратися завдяки значному впливу капілярного ефекту. Рідина організму розповсюджується переважно у поздовжньому та поперечному напрямках вбираючої прокладки. Більш того, вищезгаданий простір відкривається на нижньому непроникному для рідини шарі і проникає з другої зони у першу зону. Це дає можливість рівномірно утворювати простір в заданому місці поглинаючої структури, завдяки чому можна стабільно перешкоджати гельблокуванню і забезпечувати достатній дифузійний ефект порівняно з випадком, коли порожнини розміщені навколо частинок полімеру- суперабсорбенту. 1 UA 102380 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Крім того, в даному винаході вищезгаданий простір утворено у формі решітки з рядом поздовжніх канавок. В даному описі ряд поздовжніх канавок проходить у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поперечному напрямку вбираючої прокладки, і ряд поперечних канавок проходить у поперечному напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки. Місця перетину поздовжніх і поперечних канавок сполучаються одне з одним. У вбираючій прокладці простір утворено у формі решітки з рядом поздовжніх канавок і поперечних канавок. Відповідно, у першій зоні полімер-суперабсорбент, що розбух від вбирання рідини організму, входить в ці поздовжні та поперечні канавки. Таким чином, розбухлий полімерсуперабсорбент не може розміщуватися на проникному верхньому шарі, в результаті чого можна додатково перешкоджати гель-блокуванню. Крім того, в даному винаході у першій зоні абсорбент рівномірно диспергований у напрямку товщини полімеру-суперабсорбенту. Більш того, абсорбент покрито несучим нетканим матеріалом з боку нижнього непроникного для рідини організму шару і покрито покриваючим нетканим матеріалом з боку верхнього проникного для рідини організму шару. Покриваючий нетканий матеріал має більш високий вентиляційний опір, ніж несучий нетканий матеріал. В описаній вбираючій прокладці при вбиранні абсорбентом рідини організму водяна пара від рідини організму, увібраної абсорбентом, майже не виходить з покриваючого нетканого матеріалу завдяки його високому вентиляційному опору, в результаті чого водяна пара виходить з несучого нетканого матеріалу, в якому вентиляційний опір менший. Завдяки цьому вбираюча прокладка може зберігати комфортність. Стислий опис креслень Фіг. 1 – вигляд з частковим вирізом одноразового підгузника, в якому застосовано даний винахід. Фіг. 2 – розгорнутий вигляд зверху одноразового підгузника з фіг. 1. Фіг. 3 – вигляд ззаду, в якому абсорбент збільшений і показаний з боку непроникного для рідини нижнього шару. Фіг. 4 – поперечний розріз по лінії IV-IV фіг. 3 із збільшеною частиною абсорбенту. Фіг. 5 – пояснювальне зображення, на якому частину абсорбенту збільшено, щоб показати місця перетину поздовжніх і поперечних канавок. Фіг. 6 – пояснювальне зображення, яке показує порядок нашарування абсорбенту і стан, в якому абсорбент вбирає рідину організму та розбухає. Опис варіантів винаходу Далі буде описаний варіант винаходу з посиланням на супровідні креслення. Фіг. 1 – перспективний вигляд, що показує одноразовий підгузник 10 під час носіння, в якому застосована запропонована прокладка для вбирання рідини організму. Фіг. 2 – розгорнутий вигляд зверху одноразового підгузника 10 з фіг. 1. Фіг. 3 – вигляд зверху поглинаючої структури 12 з боку контакту з одягом. Фіг. 4 – поперечний розріз по лінії IV-IV фіг. 3. Фіг. 5 – збільшений вигляд зверху місця перетину. Запропонована прокладка для вбирання рідини організму не обмежується цим варіантом. Її можна використовувати, наприклад, в гігієнічних прокладках, щоденних прокладках, прокладках для осіб, що страждають на нетримання сечі, тощо. Загальний вигляд одноразового підгузника Одноразовий підгузник 10 (далі – підгузник) даного варіанта складається з: основи 11 для покриття ділянки талії; проникної для рідини поглинаючої структури (абсорбенту) 12, здатної вбирати рідину та розміщеної всередині основи 11, тобто з того боку основи 11, що контактує зі шкірою, і яка проходить у поздовжньому напрямку Х. Підгузник 10 включає передню ділянку талії 13, задню ділянку талії 14 і розташовану між ними пахову ділянку 15. Передня ділянка талії 13 і задня ділянка талії 14 мають ряд перших еластичних елементів 31 для талії та ряд других еластичних елементів 32 для талії. Ряд перших еластичних елементів 31 для талії проходить у поперечному напрямку Y вздовж краю 16а отвору для талії. Ряд других еластичних елементів 32 для талії проходить у поперечному напрямку Y через кожну бічну частину 20 передньої та задньої ділянок талії 13, 14. На фіг. 2 показаний підгузник 10 у розгорнутому вигляді, відокремлений у місцях зшивання 26 і розправлений у поздовжньому напрямку Х та поперечному напрямку Y. Основа 11 складається з: переднього елемента 21, який має практично трапецеїдальну форму і включає передню ділянку талії 13; заднього елемента 22, який має практично трапецеїдальну форму і включає задню ділянку талії 14; і проміжного елемента 23, що має прямокутну форму, розміщується між переднім елементом 21 і заднім елементом 22 і утворює 2 UA 102380 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пахову ділянку 15. Основа 11 фактично має форму піщаного годинника, в цілому, в якому передній елемент 21, проміжний елемент 23 та задній елемент 22 розташовані у поздовжньому напрямку Х і з'єднані один з одним у місцях з'єднання 121, 122. Два бічні краї 24, 25 відповідно переднього елемента 21 і заднього елемента 22 перекривають один одний і з'єднані у місцях зшивання 26, що проходять з проміжками у поздовжньому напрямку Х, добре відомими засобами з'єднання, наприклад термоклеєм або методом гарячого тиснення або ультразвукового термозварювання, для визначення таким чином отвору 16 для талії та пари отворів 17 для ніг (фіг. 1). Передній елемент 21, проміжний елемент 23 і задній елемент 22 сформовані в результаті приєднання внутрішнього шару 27, розміщеного на контактуючій за шкірою поверхні, до зовнішнього шару 28, розміщеного на поверхні, що не контактує зі шкірою. В даному описі згаданий внутрішній шар є проникним для рідини, а згаданий зовнішній шар – непроникним для рідини. І внутрішній шар 27, і зовнішній шар 28 виготовлені з повітропроникного волокнистого нетканого матеріалу. Зовнішній шар 28 проходить від двох, передього та заднього, країв 27а внутрішнього шару 27 у поздовжньому напрямку Х. Після розміщення поглинаючої структури 12 всередині основи 11 зовнішній шар 28 загинають до поверхні поглинаючої структури 12 таким чином, щоб закрити передній та задній краї 12а, 12b поглинаючої структури 12, і з'єднують по бічних краях 24, 25. Таким чином, подовжена частина 29 зовнішнього шару 28 покриває передній і задній краї 12а, 12b поглинаючої структури 12 зверху. Відповідно, навіть якщо рідина організму, що не увібралася у поглинаючу структуру 12, природно витікає за краї 12а, 12b, подовжена частина 29 служить бар'єром проти протікання. Завдяки цьому рідина організму не може витікати назовні. Між внутрішнім шаром 27 і зовнішнім шаром 28 розташовані перші еластичні елементи 31 для талії, другі еластичні елементи 32 для талії та ряд еластичних елементів 33 для ніг. Еластичні елементи 33 для ніг проходять уздовж верхнього та нижнього країв 17а, 17b, щоб розміщуватися навколо ніг. Ці еластичні, здатні розтягуватися і стягуватися елементи 31, 32, 33 прикріплюють у розтягнутом стані, принаймні на внутрішньому шарі 27 між двох шарів, 27, 28, за допомогою термоклею (не показаний). Еластичні елементи 31, 32, 33 стягуються, в результаті чого в основі 11 утворюються зборки 34 (фіг. 1). Конфігурація поглинаючої структури 12 Як показано на фіг. 2, поглинаюча структура 12 має практично прямокутну форму. Поглинаюча структура 12 включає: внутрішній проникний для рідини шар 41, зовнішній непроникний для рідини шар 42 і поглинаючу рідину серцевину 43, розміщену між внутрішнім шаром 41 і зовнішнім шаром 42. В такому варіанті внутрішній шар 41 і зовнішній шар 42 проходять від периферії практично прямокутної серцевини 43, перекривають один одний і прикріплені один до одного термоклеєм (не показаний). В результаті цього утворюються: передній край 12а, повернений до краю 21а переднього кінця основи 11; задній край 12b, повернений до краю 22а заднього кінця основи 11, і два бічні краї 12с, що проходять у поздовжньому напрямку Х між переднім і заднім краями 12а, 12b. Передній і задній краї 12а, 12b відповідно з'єднані з внутрішнім шаром 27 переднього елемента 21 і внутрішнім шаром 27 заднього елемента 22 термоклеєм (не показаний). Серцевина 43 сформована шляхом покривання поглинаючої серцевини 44 несучим нетканим матеріалом 40. Поглинаюча серцевина 44 виконана із суміші розпушеної целюлози, абсорбенту з високою поглинальною здатністю та, при необхідності, термозварюваного штапельного волокна або подібного до нього. Між несучим нетканим матеріалом 40 та зовнішнім шаром 42 розміщено захисний (від рідини) шар 46, виконаний з непроникної для рідини, пропускаючої вологу пластикової плівки. Єдиною вимогою для цього захисного шару 46 є те, щоб він був достатньо великим для розміщення на нижній частині серцевини 43. Однак у кращому варіанті цей захисний шар 46 має розмір, що покриває всю нижню частину серцевини 43 для забезпечення достатнього водонепроникного ефекту. Крім того, між серцевиною 43 та внутрішнім шаром 41 розміщено проникний для рідини покриваючий нетканий матеріал 47. На відповідних бічних краях 12с поглинаючої структури 12 у поздовжньому напрямку Х виконано пару захисних манжет 51, виготовлених з непроникного для рідини листового матеріалу. Як показано на фіг. 4, у поглинаючій структурі 12 даного варіанта перша зона 55 і друга зона 56 укладені безперервними шарами у напрямку товщини підгузника 10. Перша зона 55 розміщується з боку внутрішнього проникного для рідини шару 41 і має більший вміст полімерусуперабсорбенту (SAP) порівняно з вмістом гідрофільного волокна (балансової деревини). Друга зона 56 розміщується з боку зовнішнього непроникного для рідини шару 42 і має менший вміст полімеру-суперабсорбенту, ніж вміст полімеру-абсорбенту у першій зоні 55, і більший 3 UA 102380 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вміст гідрофільного волокна, ніж вміст гідрофільного волокна у першій зоні 55. Крім того, перша зона 55 містить полімер-суперабсорбент, рівномірно диспергований у напрямку товщини. Більш того, в результаті відкриття другої зони 56 на захисному шарі 46 утворено простір 57, що проходить від другої зони 56 до першої зони 55. Полімер-суперабсорбент, що вбирає рідину організму і розбухає у першій зоні 55, може входити у простір 57. У поглинаючій структурі 12 співвідношення полімеру-суперабсорбенту (SAP) та целюлозної маси становить 50-70 мас. % і 30-50 мас. % відповідно. Масова частка SAP є більшою. Кінцева товщина поглинаючої структури 12 має бути 3,0 мм або менше. Крім того, простір 57 утворено у формі решітки, що має ряд поздовжніх канавок 58 і ряд поперечних канавок 59. Ряд поздовжніх канавок 58 проходить у поздовжньому напрямку одноразового підгузника 10 і має задані проміжки у поперечному напрямку одноразового підгузника 10. Ряд поперечних канавок 59 проходить у поперечному напрямку одноразового підгузника 10 і має задані проміжки у поздовжньому напрямку одноразового підгузника 10. Як показано на фіг. 5, в результаті перетину кожної поздовжньої канавки 58 з кожною поперечною канавкою 59, що сполучаються одна з одною, утворюється місце перетину 60. В даному варіанті під час процесу виготовлення в кожному з кутів, утворених стінками 58а поздовжніх канавок 58 і стінками 59а поперечних канавок 59, утворюються чотири дугоподібні частини S. В результаті, простір (об'єм) місця перетину 60 може головним чином зберігатися. Відповідно, цей простір, здатний вміщати розбухлий об'єм першої зони 55, може головним чином зберігатися, і місце перетину 60 залишається майже не зайнятим. Крім того, поглинаюча структура 12 знаходиться між покриваючим нетканим матеріалом 47 і несучим нетканим матеріалом 40. Покриваючий нетканий матеріал 47 має більший вентиляційний опір, ніж несучий нетканий матеріал 40. Спосіб виготовлення поглинаючої структури 12 Запропоновану поглинаючу структуру 12 можна виготовляти, наприклад, за допомогою відомого барабанного пристрою для виготовлення шаруватих матеріалів. Етапи формування першої зони 55 і другої зони 56 за допомогою такого пристрою для виготовлення шаруватих матеріалів будуть описані з посиланням на фіг. 6. Як показано на фіг. 6(а), несучий нетканий матеріал 40 на дротяній сітці 62, розташованій на зовнішній периферії вищезгаданого барабанного пристрою, присмоктується до внутрішньої поверхні барабана 61 для виготовлення шаруватих матеріалів під дією всмоктуючої сили останнього. За таких умов на несучий нетканий матеріал 40 за допомогою воронки розбризкують целюлозну масу та SAP. В цей час целюлозна маса є легшою, ніж SAP, тому вона швидше досягає несучого нетканого матеріалу 40 на дротяній сітці 62, якщо їх видувають з однаковою швидкістю потоку повітря. На фіг. 6(b) показано, як на несучому нетканому матеріалі 40 формують другу зону 56, що має більший вміст целюлозної маси і менший вміст SAP. Додатково, як показано на фіг. 6(с), на несучий нетканий матеріал 40 за допомогою воронки розбризкують целюлозну масу та SAP. Таким чином на другій зоні 56 формують першу зону 55, що має більший вміст полімеру-суперабсорбенту (SAP) і менший вміст целюлозної маси. Крім того, у кращому варіанті всмоктуючу силу барабана 61 для виготовлення шаруватих матеріалів регулюють таким чином, щоб полімер-суперабсорбент, що міститься в ньому, рівномірно диспергував у напрямку товщини на тій самій площі, що і перша зона 55. В результаті цього рівномірно диспергований полімер-суперабсорбент сприяє запобіганню гель-блокуванню на цій площі. Крім того, коли серцевину 43, в якій сформовані згадані перша зона 55 і друга зона 56, транспортують від барабана 61, як показано на фіг. 6(d), у другій зоні 56 з боку зовнішнього поверхневого шару 42, утворюється отвір, і у другій зоні 56 утворюється простір 57, що проходить від другої зони 56 до першої зони 55. Цей простір 57 утворюється у формі дротяної сітки 62. Іншими словами, простір 57 утворюється у формі решітки, що має ряд поздовжніх канавок 58, які перетинають ряд поперечних канавок 59. В даному описі, ряд поздовжніх канавок 58 проходить у поздовжньому напрямку поглинаючої структури 12 і має задані проміжки у поперечному напрямку поглинаючої структури 12. Крім того, ряд поперечних канавок 59 проходить у поперечному напрямку поглинаючої структури 12 і має задані проміжки у поздовжньому напрямку поглинаючої структури 12. Слід зазначити, що таке формування простору 57, що проникає у другу зону 56 і першу зону 55, можна здійснити шляхом регулювання всмоктуючої сили барабана 61 для виготовлення шаруватих матеріалів або, при необхідності, аналогічного регулювання. Слід звернути увагу на те, що на фіг. 6(с) та 6(d) перша зона 55 і друга зона 56 розділені пунктирною або суцільною лінією. Однак, хоча границя між першою зоною 55 та другою зоною 4 UA 102380 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 56, виконаних вищеописаним методом, не обов'язково стає прямою лінією, а стає іноді кривою, ця границя позначена прямою лінією в даному варіанті для визначення її призначення. Крім того, на фіг. 3 і 4 показано, що дротяна сітка 62 має лінійне перетинання і показана у формі решітки. У напрямку площини або напрямку товщини дротяна сітка 62 є прийнятною, навіть якщо вона нелінійна або її ширина нерівномірна. У такому випадку загальний об'єм простору 57, виконаному у другій зоні 56, можна збільшити. Дія поглинаючої структури 12 Далі буде описано дію поглинаючої структури 12. Коли оідина організму виділяється на внутрішній шар 41, вона вбирається гідрофільним волокном, розповсюджується у першій зоні 55 поглинаючої структури 12 і вбирається також полімером-суперабсорбентом у першій зоні 55. Коли полімер-суперабсорбент у першій зоні 55 вбирає рідину організму, вона вміщується і розбухає у просторовій сітці полімеру. У поглинаючій структурі 12 даного варіанта, як показано на фіг. 6(е), розбухлий полімер-суперабсорбент входить у простір 57, що знаходиться в другій зоні 56. Іншими словами, полімер-суперабсорбент входить у поздовжні канавки 58 і поперечні канавки 59, розміщені у другій зоні 56, які є відкритими на зовнішньому шарі 42 і входять у першу зону 55. Потім полімер-суперабсорбент розбухає в напрямку товщини поглинаючої структури 12. Крім того, оскільки поздовжні канавки 58 і поперечні канавки 59 взаємно сполучаються у місті перетину 60, то об'єм цього місця перетину 60 за рахунок дугоподібних частин S місця перетину 60 є більшим порівняно з простором, утвореним тільки поздовжніми канавками 58 або тільки поперечними канавками 59. Всередині цього більшого місця перетину 60 полімер-суперабсорбент першої зони 55 також розбухає у напрямку товщини поглинаючої структури 12. Крім того, рідина організму, що пройшла крізь першу зону 55, вбирається гідрофільним волокном у другій зоні 56 і розповсюджується переважно у поперечному та поздовжньому напрямках поглинаючої структури 12, при цьому ця рідина організму також вбирається полімером-суперабсорбентом у другій зоні 56. В даному випадку, навіть якщо полімер-суперабсорбент у першій зоні 55 вбирає рідину організму та розбухає, він входить у простір 57 і розбухає у напрямку товщини, внаслідок чого відносна кількість розбухлих частинок полімеру-суперабсорбенту, розміщених площинно, є малою. Таким чином, рідина організму легко просочується, і гель-блокування можна уникнути. Крім того, проникність рідини організму може зберігатися, навіть при її неодноразовому виділенні. Целюлозна маса у другій зоні 56 може забезпечувати достатній дифузійний ефект. Крім того, друга зона 56 має більший вміст гідрофільного волокна, ніж перша зона 55. Отже, вона може ефективно вбирати рідину організму завдяки капілярному ефекту. Таким чином, рідина організму розповсюджується переважно у поперечному та поздовжньому напрямках поглинаючої структури 12. Далі, простір 57 є відкритим на зовнішньому шарі 42 і проходить з другої зони 56 у першу зону 55. Це дає можливість рівномірно утворювати простір 57 у заданому місці поглинаючої структури 12 і тим самим можна стабільно запобігати гель-блокуванню і забезпечувати достатній дифузійний ефект, порівняно з варіантом, коли порожнини розташовані навколо частинок полімеру-суперабсорбенту. Крім того, в даному варіанті простір 57 виконано у формі решітки, що має ряд поздовжніх канавок 58, які перетинаються з рядом поперечних канавок 59. Ряд поздовжніх канавок 58 проходить у поздовжньому напрямку поглинаючої структури 12 і має задані проміжки у поперечному напрямку поглинаючої структури 12; ряд поперечних канавок 59 проходить у поперечному напрямку поглинаючої структури 12 і має задані проміжки у поздовжньому напрямку поглинаючої структури 12. Таким чином, полімер-суперабсорбент, який увібрав рідину організму та розбух, у першій зоні 55 входить у поздовжню канавку 58 і поперечну канавку 59. Отже, розбухлий полімер-суперабсорбент не має можливості розміщуватися на проникному для рідини організму шарі, і це додатково перешкоджає гель-блокуванню. Також, в даному варіанті поглинаюча структура 12 закрита внутрішнім шаром 41 і зовнішнім шаром 42, причому внутрішній шар 41 має більший вентиляційний опір, ніж зовнішній шар 42. Тому, коли поглинаючп структура 12 вбирає рідину організму, водяна пара від рідини організму, увібраної у поглинаючу структуру 12, майже не виходить із внутрішнього шару 41 завдяки високому вентиляційному опору внутрішнього шару 41. Відповідно, водяна пара виходить із зовнішнього шару 42, в якому вентиляційний опір є меншим. В результаті, вбираюча прокладка може зберігати комфортність. Вище був описаний варіант, в якому застосовано даний винахід. Однак слід зазначити, що винахід не обмежується даним варіантом, його описом і кресленнями, які є частиною винаходу. 5 UA 102380 C2 5 10 15 20 Інші відомі фахівцям варіанти, приклади, методи тощо на основі вищеописаного варіанта – всі входять в об'єм даного винаходу. Повний текст японської патентної заявки № JP 2007-298614 (поданої 16 листопада 2007 р.) включено тут як посилання. Промислова придатність Як зазначалося вище, навіть якщо у запропонованій вбираючій прокладці полімерсуперабсорбент у першій зоні розбухає в результаті вбирання рідини організму, він входить у простір, виконаний у другій зоні, і розбухає переважно у напрямку товщини абсорбенту. Заявдяки цьому можна утримати полімер-суперабсорбент від суттєвого розширення у напрямку площини і можна запобігти гель-блокуванню. Тому, навіть при неодноразовому виділенні рідини організму її проникність може максимально зберігатися. Гідрофільне волокно у другій зоні може забезпечувати достатній дифузійний ефект. Крім того, друга зона має менший вміст гідрофільного волокна порівняно з першою зоною. Завдяки цьому заповнення простору внаслідок розбухання полімеру-суперабсорбенту у другій зоні можна максимально уникнути. Особливо ефективно можна запобігати гель-блокуванню біля границі між першою та другою зонами. Крім того, оскільки вміст волокнистого матеріалу є високим у другій зоні, то капілярний ефект дає можливість рідині організму рухатися у напрямку площини. Таким чином, вірогідність концентрованого гель-блокування також зменшується. Крім того, хоча згаданий простір має конфігурацію, при якій він проходить від поверхні другої зони до першої зони, цей простір можна рівномірно утворювати з заданому місці абсорбенту, оскільки формування канавкоподібного простору у поверхневому шарі є відносно легким. Таким чином, можна стабільно запобігати гель-блокуванню і досягати достатнього дифузійного ефекту, порівняно з варіантом, коли порожнини розміщені навколо частинок полімерусуперабсорбенту. 25 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 50 55 1. Вбираюча прокладка, що включає: абсорбент, який включає полімер-суперабсорбент і гідрофільне волокно і розміщений між верхнім проникним для рідини організму шаром, що контактує зі шкірою, та нижнім непроникним для рідини організму шаром, що контактує з одягом, при цьому абсорбент утворено в результаті безперервного нашаровування першої зони та другої зони у напрямку товщини абсорбенту; перша зона розміщена з боку верхнього проникного для рідини організму шару і має більший вміст полімеру-суперабсорбенту, ніж вміст гідрофільного волокна; друга зона розміщена з боку нижнього непроникного для рідини організму шару і має менший вміст полімеру-суперабсорбенту, ніж вміст полімеру-абсорбенту у першій зоні, і більший вміст гідрофільного волокна, ніж вміст гідрофільного волокна у першій зоні; абсорбент має простір у вигляді канавок, який проходить від нижньої поверхні другої зони до першої зони у напрямку площини прокладки, згаданий простір утворено у формі решітки, в якій ряд поздовжніх канавок перетинається з рядом поперечних канавок, при цьому ряд поздовжніх канавок проходить у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поперечному напрямку вбираючої прокладки, і ряд поперечних канавок проходить у поперечному напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки; при цьому абсорбент покрито несучим нетканим матеріалом з боку нижнього непроникного для рідини організму шару і покрито покриваючим нетканим матеріалом з боку верхнього проникного для рідини організму шару, і покриваючий нетканий матеріал має більш високий вентиляційний опір, ніж несучий нетканий матеріал. 2. Вбираюча прокладка за п. 1, яка відрізняється тим, що у першій зоні полімерсуперабсорбент рівномірно диспергований у напрямку товщини абсорбенту. 3. Абсорбент, що включає: полімер-суперабсорбент і гідрофільне волокно, причому абсорбент утворено в результаті безперервного нашаровування першої зони та другої зони у напрямку товщини абсорбенту; перша зона має великий вміст полімеру-суперабсорбенту і малий вміст гідрофільного волокна; друга зона має менший вміст полімеру-суперабсорбенту і більший вміст гідрофільного волокна порівняно з першою зоною; 6 UA 102380 C2 5 абсорбент має простір, який проходить від поверхневого шару другої зони до першої зони і в який може входити полімер-суперабсорбент, розбухлий в результаті вбирання рідини організму у першій зоні; згаданий простір утворено у формі решітки, в якій ряд поздовжніх канавок перетинається з рядом поперечних канавок, при цьому ряд поздовжніх канавок проходить у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поперечному напрямку вбираючої прокладки, і ряд поперечних канавок проходить у поперечному напрямку вбираючої прокладки і має задані проміжки у поздовжньому напрямку вбираючої прокладки. 10 7 UA 102380 C2 8 UA 102380 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9