Спосіб прогнозування помутніння задньої капсули кришталика

Спосіб прогнозування помутніння задньої капсули криштаика. Винахід відноситься до медицини, а саме до офтальмології та може бути призначен для засобів прогнозування помутніння задньої капсули (ПЗК) кришталика. Відомий засіб прогнозування запальних ускладнень після екстракапсулярної екстракції катаракти з імплантац ією інтраокулярної лінзи (ЮЛ), який ми обрали за прототип [3]. Засіб полягає в тому, що в волозі передньої камери, яку беруть у момент операції через парацентез рогівки, вивчають вміст диєнових коньюгатів ненасичених жирних кислот (ДКНЖК). Виявлено, що при вмісті у волозі ДКНЖК 2,6 - 3 од. опт. пл. на 1 мл та вишче, фибринний випод на поверхні ЮЛ (обраний авторами як ознака запалення) буває майже завжди. Однак цей засіб має ряд недоліків: - забір камерної вологи у момент операції досить трудомісткий процес, який подовжує операцію, може викликати ряд ускладнень в післяопераційному терміні; - кількість одержаної вологи досить мала (0,1 - 0,2 мл) та часто ЇЇ не досить для біохімичного аналізу; - провадять вивчення тільки одного показника липідного обміну; - запропонований метод прогнозує запальні ускладнення, а ПЗК не завжди є наслідком запалення після операції; - дослідження провадять у хворих на вікову, травматичну, природженну та ускладненну катаракту, не уточнуючи стадію, хоч G 01 N33/48 Спосіб прогнозування помутніння задньої капсули криштаика. Винахід відноситься до медицини, а саме до офтальмології та може бути призначен для засобів прогнозування помутніння задньої капсули (ПЗК) кришталика. Відомий засіб прогнозування запальних ускладнень після екстракапсулярної екстракції катаракти з імплантац ією інтраокулярної лінзи (ЮЛ), який ми обрали за прототип [3]. Засіб полягає в тому, що в волозі передньої камери, яку беруть у момент операції через парацентез рогівки, вивчають вміст диєнових коньюгатів ненасичених жирних кислот (ДКНЖК). Виявлено, що при вмісті у волозі ДКНЖК 2,6 - 3 од. опт. пл. на 1 мл та вишче, фибринний випод на поверхні ЮЛ (обраний авторами як ознака запалення) буває майже завжди. Однак цей засіб має ряд недоліків: - забір камерної вологи у момент операції досить трудомісткий процес, який подовжує операцію, може викликати ряд ускладнень в післяопераційному терміні; - кількість одержаної вологи досить мала (ОД - 0,2 мл) та часто її не досить для біохімичного аналізу; - провадять вивчення тільки одного показника липідного обміну; - запропонований метод прогнозує запальні ускладнення, а ПЗК не завжди є наслідком запалення після операції; - дослідження провадять у хворих на вікову, травматичну, природженну та ускладненну катаракту, не уточнуючи стадію, хоч імовірність та механизм розвитку як запалення, так і ПЗК відрізняється при різних видах катаракт; - результат прогноза отримають тільки після операції. В основу винахіду поставлено завдання утворити спосіб прогнозування ПЗК, в якому забеспечується підвищення точності прогнозування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі прогнозування ПЗК, який включає біохімичне дослідження рідкого біологічного матеріала, як біологічний матеріал застосовують кров, в сироватці крові вивчають активність фермента глюкозо-6 фосфатдегідрогенази та в ерітроцітах — активність фермента аденозиндезаминази, після чого визначають імовірність розвитку помутніння задньої капсули за формулою: де 2,8 — дискриминантний множник для показника активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові; 0,005 — дискриминантний множник для показника активності аденозиндезаминази в ерітроцітах; х — активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові, виражена в нмоль/хв*г; у — активність аденозиндезаминази в ерітроцітах виражена в нмоль/хв*мг; z — межове значення для дискриминантної функції. Та , якщо z < 4,9 , це є свідотством про високу імовірність розвитку помутніння задньої капсули. Спосіб здійснюють таким чином. В крові, яку беруть з вени хворих на вікову катаракту на передодні екстракапсулярної екстракції катаракти з імплантацією ЮЛ, вивчають активність ферментів глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) та аденозиндезаминази (АДА). Метод визначення активності Г-6-ФДГ заснован на спектрофотометричном визначенні кіпькісті відновленного НАДФ, який утворюється при окисленні глюкозо-6-фосфата в 6 фосфоглюконолактон [4]. Дослідження провадять на біохімичному аналізаторі фірми «KONE» (Фінляндія) при довжині хвилі 340 або 366 нм. Питому активність виражають в нмоль/хв на 1 г білка. Активність АДА визначають спектрофотометрическіза Tritsh [2] за початковою швидкістю реакції. Питому активність виражають в нмолях аденозина, перетвореного в 1 хвилину у розрахунку на 1 мг білка. Після чого визначають імовірність розвитку ПЗК, застосовуючи метод покрокового дискриминантного аналізу [1] за формулою: 2,8 х + 0,005 у = z , де 2,8 — дискриминантний множник для показника активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові; 0,005 — дискриминантний множник для показника активності аденозиндезаминази в ерітроцітах; х — активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові, виражена в нмоль/хв*г; у — активність аденозиндезаминази в ерітроцітах виражена в нмоль/хв*мг; z — межове значення для дискриминантної функції. Та , якщо z < 4,9 , це є свідотством про високу імовірність розвитку помутніння задньої капсули. Переваги спосіба, який заявляють: - досліджують кров, то єсть легко доступний матеріал; - вивчають 2 показника вуглеводного та білкового обмінов, що з нашої точки зору підвищує інформативність прогнозу; - дослідження провадять тільки у хворих на зрілу вікову катаракту, що дозволяє прогнозувати ПЗК з високим ступенем імовірності; - пропонований метод прогнизує винятково ПЗК, що також підвищує точність прогнозу; - результати прогноза одержують до оперативного лікування, що дозволяє провадити цілєспрямованну профілактику цього ускладнення. Джерела інформації, які були прийняті до уваги: 1. Айвазян С.А, Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика. Исследование зависимостей. - М. Финансы и статистика. - 1987. - 488 с. 2. Борзенко Б.Г. Изменение активности ферментов метаболизма предшественников ДНК при язвенной болезни и раке желудка//Клиническая медицина. -1989. -№5.-С. 87-91. 3. Павлюченко К.П., Мареева Т.Е., Заведея Т.Л. и др. Возможность прогнозирования и профилактики воспалительных осложнений при инкраокулярной коррекции. // Вестник офтальмологии. 1989. -Т. 105,№5. -С.22-23. 4. Тер-Оганесян СИ. Активность ферментов фосфоглицеральдегиддегидрогеназы, лактатдегидрогеназы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы в эритроцитах больных анемией дефицитного генеза // Журнал экспериментальной и клинической медицины. - 1972. - Т. 12, №3. - С.78 - 83.